Файл: Курсовая работа Web, Матвиенко. Вариант 0033 д2.doc

Міністерство освіти і науки України

Машинобудівний коледж Сумського державного університету

Циклова комісія спеціальності 5.05010101

„Обслуговування програмних систем і комплексів”

КУРСОВА РОБОТА

З предмету _______“Web-технології та Web-дизайн”___________

Студента(ки) 4 курсу 411-ік групи

напряму підготовки 050101

«Інформатика та обчислювальна техніка»

спеціальності 5.05010101 .

.

Керівник .

.

Оцінка_____________________________________

Члени комісії ___________ ___________________

___________ ___________________

___________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Суми – 2015 рік

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

Дисципліна: Web-технології та Web-дизайн

Спеціальність 5.05010101 “Обслуговування програмних систем і комплексів”

Курс________________Група __________________Семестр______________

Завдання на курсову роботу студента

__________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Тема роботи: Розробка електронного підручника на основі Web-технологій.

Дата видачі завдання “____”________________201__ р.

Дата закінчення роботи “____”________________201__ р.

Керівник _____________________ Ананченко Ю.М.

(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

Завдання розглянуто на засіданні циклової комісії спеціальності 5.05010101

Протокол №________ від “____”____________201__р.

Голова циклової комісії ___________________ Овсянко А.М.

(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

Зміст

1 Вступ 3

2 Постановка задачі 5

3 Дослідження предметної галузі 6

4. Структура електронного підручника та схеми навігації 10

1 Ієрархія підручника 10

2 Розділи підручника 10

3 Структурно-логічна схема 11

11

11

11

11

5 Сценарії та основні модулі інформаційної системи 12

1 Головна сторінка (index.html) 12

2 Шаблон (drop_gor_menu.css) 18

3 Код сторінки з питаннями для самоконтролю (1914—1918.html) 23

3 Код сторінки інтерактивних елементів (dvd.html) 34

Висновок 43

Література 44

1 Вступ

HTML, Hyper Text Markup Language, або, по-українськи, «мова розмітки гіпертексту », є фундаментальною, базовою технологією Інтернету. Не дивлячись на існуюче серед користувачів Всесвітньої мережі думка, що HTML є повнофункціональною мовою програмування, яка володіє практично всіма рисами, характерними для інших аналогічних мов.

Практично весь вміст web-вузлів, який відображається на екрані підключених до Інтернету комп'ютерів, є набором документів, що містять програмний код HTML.

HTML дозволяє формувати на сторінці сайту текстові блоки, включати в них зображення, організовувати таблиці, управляти відображенням кольору документа і тексту, додавати в дизайн сайту звуковий супровід, організовувати гіперпосилання з контекстним переходом в інші розділи серверу або звертатися до інших ресурсів Мережі і компонувати всі ці елементи між собою. Файли, що містять гіпертекстовий код, мають розширення .htm або .html.

HTML, Hyper Text Markup Language (мова розмітки гіпертексту) - мова, що використовується для створення документів в Інтернеті. HTML-документом називається файл, що містить код HTML. Такі документи є основним інформаційним наповненням web-вузлів, вони дозволяють відображати текст, графіку, аудіо та відеоінформацію, а також інші компоненти ресурсів Інтернету.

Однієї з основних функціональних особливостей, характерних саме для даної мови програмування, завдяки якій він і одержав свою назву, є гіперпосилання.

Гіперпосилання (Hyperlink) - базовий функціональний елемент html-доку-мента, що є реалізацією динамічного зв'язку якого-небудь об'єкту даної web-

сторінки з контекстним вмістом іншого документа.

Щоб роз'яснити цей термін, приведу простий приклад. Припустимо, що створений вами html-документ включає текст, в якому зустрічається слово

«гіперпосилання », а докладне розкриття цього терміну приведено в іншому документі, розміщеному в Інтернеті незалежно від першого. Перетворивши дане слово в гіперпосилання і пов'язавши її з вказаним вище документом, ви організовуєте тим самим найпростіший гіперзвязок: користувачу, охочому ознайомитися із значенням терміну «гіперпосилання », достатньо клацнути мишею на цьому слові, щоб перейти до web-сторінки з відповідними поясненнями. Слід зазначити, що як гіперпосилання може використовуватися як елемент текста, так і графічний об'єкт, а сам гіперзвязок можна встановлювати як між декількома документами, розташованими на одному фізичному сервері, так і з об'єктами, розміщеними на різних вузлах Інтернету.

На відміну від інших мов програмування, HTML - мова не трансльована, але що інтерпретується. Це означає, що для виконання готового коду його не потрібно компілювати, вбудований в спеціальне програмне забезпечення, призначене для проглядання web-сторінок, інтерпретатор «компілює » код безпосередньо в процесі відкриття документа. При цьому, знайшовши в тексті помилку, така програма не видає відповідного попередження(якщо сторінка не містить вбудованих скриптів Java), а просто ігнорує всю «помилковий » рядок.

Це слідує мати у вигляді, складаючи HTML-програму, оскільки можна ненароком пропустити «непомітну » помилку і виявити її наявність вже тоді, коли сторінка буде опублікована в Web.

2 Постановка задачі

Практичне завдання

Розробити та програмно реалізувати електронний підручник - з всесвітньої історії (частина 1).

Вимоги до програми

Створити шаблон засобами CSS для електронного підручника (випадаюче меню, позиціонування блоків, оформлення заголовків і тексту), розробити веб-сторінки, розмістити інформацію електронного підручника, створити складну систему навігації, додати інтерактивні елементи та динамічну зміну сторінок. Як окремий розділ створити тести для самоконтролю з можливістю вибору варіанту відповіді та перевірки його правильності.

3 Дослідження предметної галузі

Електронний підручник — комп’ю­терний педагогічний програмний засіб, що призначений у першу чергу для подання нової інформації, яка доповнює друкарські видання та служить для індивідуального навчання, і дозволяє тестувати одержані знання чи вміння студента. На цей час існує безліч різних варіантів класифікації Е.п., але єдиної думки з цього питання і, відповідно, загальної класифікації немає. Одна з найбільш поширених класифікацій ґрунтується на цілях і завданнях навчальних систем або режимах використання Е.п. з виділенням таких типів: ті, що ілюструють, консультують, операційні середовища, тренажери, навчальний контроль. У конкретному Е.п. можуть бути реалізовані декілька типів із зазначених режимів його використання.

Е.п. як навчальний засіб якісно нового типу може бути відкритою або частково відкритою програмною системою, тобто такою, яка дозволяє внести зміни до змісту і структури підручника. Модифікація Е.п. може бути потрібна в першу чергу для адаптації його до конкретного навчального плану, що зважає на специфіку дисципліни, яка викладається в певному ВНЗ, можливості матеріально-технічної бази, особистий досвід викладача, сучасний стан науки, базовий рівень підготовленості студентів, обсяг годин вивчення дисципліни і т.д.

При цьому, природно, повинно бути обмеження від несанкціонованої зміни підручника, перш за все, щоб не порушувався закон «Про авторські і суміжні права». Для захисту Е.п. від несанкціонованої зміни повинні застосовуватися пароль або система паролів. Слід зазначити, що Е.п. повинен не просто повторювати друкарські видання і бути їх електронною версією, а максимально використовувати всі сучасні досягнення інформаційних технологій: 1. Е.п. повинен містити тільки мінімум текстової інформації у зв’язку з тим, що тривале читання тексту

з екрану спричиняє значне стомлення студента і, як наслідок, зниження

сприйняття і засвоєння знань. 2. Позитивним чинником є можливість широкого використання в Е.п. ознак кольоровості, що істотно збільшує його інформаційну надмірність. В Е.п. повинна використовуватися можливість виділяти окремі слова або фрази кольором, фоном або іншим способом, що покращує наочність і дозволяє акцентувати увагу на головному. 3. Е.п. повинні містити велику кількість ілюстративного матеріалу, що активізує розумову діяльність студента і забезпечує практичну наочність навчання. Використання відеофрагментів або анімації дозволяє передати в динаміці процеси і явища, що вивчаються. Ці компоненти визначають мультимедійний характер Е.п. 4. Застосування аудіофрагментів в Е.п. дозволяє не тільки наблизити його до звичних способів надання інформації, але й поліпшити сприйняття нового матеріалу, при цьому активізуються не тільки зорові, але й слухові центри головного мозку (за даними ЮНЕСКО, при аудіосприйнятті засвоюється тільки 12% інформації, при візуальному – 25%, а при аудіовізуальному − до 65% сприйнятої інформації). 5. Е.п. повинен містити гіперпосилання між елементами підручника і може мати посилання на інші електронні підручники і довідники, що забезпечується застосуванням різноманітних

програмних засобів навігації. Е.п. повинен дозволяти робити закладки в будь-якому місці, відображати список закладок, відсортувавши їх у будь-якому порядку. Сучасні програми засобу навігації визначають інтерактивність Е.п. 6. В Е.п. повинен бути список рекомендованої літератури, що видана традиційним (друкарським) способом. Він може бути адаптований до конкретного навчального плану ВНЗ і тому в списку літератури можна передбачити вказівку наявної в бібліотеці кількості книг або інших видань. Список літератури може бути доповнений не тільки посиланнями на статті в журналах, збірниках наукових конференцій та ін., але також і на електронні публікації, які розміщені на серверах навчального закладу або в мережі Internet. 7. Е.п. повинен містити і засоби контролю, оскільки контроль знань є однією з основних проблем у навчанні. Е.п. повинен працювати в таких трьох режимах: навчання без контролю; навчання з проміжним

контролем, при якому в кінці кожного розділу (параграфа) студенту пропонується відповісти на декілька запитань, що дозволяють визначити ступінь засвоєння матеріалу; навчання з підсумковим тестовим контролем знань з виставлянням оцінки.