Файл: Опорник.doc

}

?>

Приклад 9.9. Використовування функції is_readable()

5 Видалення файлу

Останнє, що ми хочемо вивчити з дій над файлами, - це видалення файлів. Для того, щоб видалити файл за допомогою мови PHP, потрібно скористатися функцією unlink(). Синтаксис цієї функції можна описати таким чином:

bool unlink ( ім’я_файлу)

Дана функція видаляє файл, що має ім'я ім’я_файлу, повертає TRUE у разі успіху цієї операції і FALSE - у разі помилки. Щоб видалити файл, потрібно теж мати відповідні права доступу до нього (наприклад, доступу тільки на читання для видалення файлу недостатньо).

<?php

$filename = 'c:/users/files/my_file.html';

unlink($filename);

// видаляємо файл з ім'ям с:/users/files/my_file.html

?>

Приклад 9.10. Використовування функції unlink()

6 Завантаження файлу на сервер

Тепер вирішимо складнішу і часто виникаючу на практиці задачу завантаження файлу на сервер. Перше, що потрібно зробити, щоб завантажити файл на сервер, це створити html-форму. Для того, щоб за допомогою цієї форми можна було завантажувати файли, вона повинна містити атрибут enctype в тегу form із значенням multipart/form-data, а також елемент input типу file.

Приклад 9.11.

<form enctype="multipart/form-data" action="parse.php" method="post">

<input type="hidden" name="MAX_FILE_SIZE" value="30000" />

Загрузить файл: <input type="file" name="myfile" /><br>

<input type="submit" value="Отправить файл" />

</form>

Приклад 9.11. Форма для завантаження файлу на сервер

Помітимо, що ми додали у формі приховане поле, яке містить в собі максимальний допустимий розмір завантажуваного файлу в байтах. При спробі завантажити файл, розмір якого більше вказаного в цьому полі значення, буде зафіксована помилка. В браузері створена нами форма виглядатиме як рядок для введення тексту з додатковою кнопкою для вибору файлу з локального диска (рис 9.1).

Мал. 9.1. Приклад форми для завантаження файлу на сервер

Тепер потрібно написати скрипт, який оброблятиме одержаний файл.

Вся інформація про завантажений на сервер файл міститься в глобальному масиві $_FILES. Цей масив з'явився починаючи з PHP 4.1.0. Якщо включена директива register_globals, то значення переданих змінних доступні просто по їх іменах.

Якщо ми завантажили з комп'ютера-клієнта файл з ім'ям critics.htm розміром 15136 байт, то скрипт з єдиною командою print_r($_FILES); виведе на екран наступне:

Array ( [myfile] => Array ( [name] => critics.htm

[type] => text/html

[tmp_name] => С:\WINDOWS\TEMP\php49F.tmp

[error] => 0

[size] => 15136

)

)

Взагалі кажучи, масив $_FILES завжди має наступні елементи:

$_FILES['myfile']['name'] - ім'я, яке мав файл на машині клієнта.

$_FILES['myfile']['type'] - mime-тип відправленого файлу, якщо браузер надав цю інформацію. В нашому прикладі це text/html.

$_FILES['myfile']['size'] - розмір завантаженого файлу в байтах.

$_FILES['myfile']['tmp_name'] - тимчасове ім'я файлу, під яким він був збережений на сервері.

$_FILES['myfile']['error'] - код помилки, що з'явилася при завантаженні.

Тут 'myfile' - це ім'я елемента форми, за допомогою якого була проведено завантаження файлу на сервер. Тобто воно може бути іншим, якщо елемент форми назвати інакше. Але інші ключі ( name, type і т. д.) залишаються незмінними для будь-якої форми.

Якщо register_globals=On, то доступні також додаткові змінні, такі як $myfile_name, яка еквівалентна $_FILES['myfile']['name'], і т.п.

Помилок при завантаженні в PHP виділяють п'ять типів і відповідно $_FILES['myfile']['error'] може мати п'ять значень:

0 - помилки не відбулося, файл завантажений успішно

1 - завантажуваний файл перевищує розмір, встановлений директивою upload_max_filesize у файлі настройок php.ini

2 - завантажуваний файл перевищує розмір, встановлений елементом MAX_FILE_SIZE форми html

3 - файл був завантажений частково

4 - файл завантажений не був

10. Лекція:

Тема: Бази даних і СУБД. Введення в SQL

Мета: В лекції розглядаються поняття бази даних і СУБД, дається короткий опис існуючих типів баз даних (мережні, реляційні, ієрархічні). Розглядаються основи язика запитів SQL: операції вибору, додавання, зміни і видалення рядка, а також операції створення, зміни і видалення таблиці. База даних MySql. Використовування PhpMyAdmin для взаємодії з базою даних MySql. Обговорюються основні принципи відображення об'єктної моделі документа на реляційну структуру бази даних.

1. Поясніть механізми роботи функції відкриття файлів.

2. Що повертає ця функція в результаті роботи?

3. Що визначає параметр тип доступу? Які значення він може приймати?

4. Що відбудеться, якщо файл відкрити неможливо?

5. Яким чином можна закрити зєднання з файлом? Навіщо це робити?

6. Які засоби запису даних до файлу існують в мові РНР?

7. Опишіть механізми роботи функції fwrite().

8. Яким чином можна отримати дані з файлу?

9. Опишіть механізм роботи функції fread().

10. Опишіть механізм роботи функції filesize().

11. Опишіть механізм роботи функції fgets().

12. Опишіть механізм роботи функції fgetss().

13. Опишіть механізм роботи функції fgetc().

14. Опишіть механізм роботи функції readfile().

15. Опишіть механізм роботи функції file().

16. Яким чином можна програмно перевірити існування файлу?

17. Опишіть механізми роботи названих функцій.

ПЛАН

1 Бази даних: основні поняття

2 Ключі

3 Індексація

5 Язик SQL

6 Основні оператори язика SQL

7 Оператор SELECT

8 Оператор INSERT

9 Оператор UPDATE

10 Оператор DELETE

В даній лекції ми розглянемо основні поняття теорії баз даних і познайомимо читачів з системою управління базами даних MySql, способами роботи з нею, її особливостями і реалізацією язика запитів SQL в цій СУБД. В основі прикладів, що наводяться в лекції, лежить інформаційна модель віртуального музею історії інформатики. Ця модель є набір колекцій опису історичних осіб, експонатів музею (артефактів), статі і зображень.

1 Бази даних: основні поняття

В житті ми часто стикаємося з необхідністю зберігати яку-небудь інформацію, а тому часто маємо справу і з базами даних. Наприклад, ми використовуємо записник для зберігання номерів телефонів своїх друзів і планування свого часу. Телефонна книга містить інформацію про людей, що живуть в одному місті. Все це свого роду баз даних. Ну а раз це бази даних, то подивимося, як в них зберігаються дані. Наприклад, телефонна книга є таблицею (табл. 10.1).

В цій таблиці дані – це власне номери телефонів, адреси і ПІБ., тобто рядки "Іванов Іван Іванович", "32-43-12" і т.п., а назви стовпців цієї таблиці, тобто рядки "ПІБ", "Номер телефону" і "Адреса" задають значення цих даних, їх семантику.

Таблиця 10.1. Приклад бази даних: телефонна книга

ПІБ Номер телефону Адреса

Іванов Іван Іванович 32-43-12 вул. Леніна, 12, 43

Ільін Федір Іванович 32-32-34 пр. Маркса, 32, 45

Тепер уявіть, що записів в цій таблиці не два, а дві тисячі, ви займаєтеся створенням цього довідника і десь відбулася помилка (наприклад, друкарська помилка в адресі). Мабуть, буде важкувато знайти і виправити цю помилку вручну. Потрібно скористатися якимись засобами автоматизації. Для управління великою кількістю даних програмісти (не без допомоги математиків) придумали системи управління базами даних (СУБД). В порівнянні з текстовими базами даних електронні СУБД мають величезне число переваг, від можливості швидкого пошуку інформації, взаємозв'язку даних між собою до використовування цих даних в різних прикладних програмах і одночасного доступу до даних декількох користувачів.

Для точності дамо визначення бази даних, пропоноване Глоссарій.ру

База даних – це сукупність зв'язаних даних, організованих за певними правилами, що передбачають загальні принципи опису, зберігання і маніпулювання, незалежна від прикладних програм. База даних є інформаційною моделлю наочної області. Звернення до баз даних здійснюється за допомогою системи управління базами даних (СУБД). СУБД забезпечує підтримку створення баз даних, централізованого управління і організації доступу до них різних користувачів.

Отже, ми прийшли до висновку, що зберігати дані незалежно від програм, так, що вони зв'язані між собою і організовані за певними правилами, доцільно. Але питання, як зберігати дані, за якими правилами вони повинні бути організовані, залишився відкритим. Способів існує множина (до речі, називаються вони моделями уявлення або зберігання даних). Найпопулярніші – об'єктна і реляційна моделі даних.