Файл: Опорный конспект Социология.doc

Контрольні запитання:

1. Що таке соціальна структура суспільства?

2. Як і чому виникають соціальні спільності, прошарки, групи?

3. Види соціальної структури суспільства.

4. Чим характеризується стабільність соціальної структури суспільства?

5. Що таке соціальна стратифікація?

6. Поясніть відмінності між поняттями «клас» і «страта».

7. Розкрийте сутність теорії соціальної стратифікації.

8. Охарактеризуйте історичні типи стратифікації.

9. Які особливості еволюції соціально-класової структури властиві українському суспільству на рубежі XX—XXI ст.?

10. Що таке мобільність?

11. Які основи соціальної нерівності в суспільстві?

12. Визначте статусні позиції і політичну поведінку соціальних прошарків.

13. Охарактеризуйте основні маргінальні групи в сучасній Україні. Що породило їх? Які ймовірні тенденції їх розвитку?

14. Визначте основні суттєві риси феномену «середнього класу», його соціальні функції.

15. Проблема інтелігенції в сучасному українському суспільстві.

16. Проблема адаптації людини до сучасних умов.

17. Основні тенденції розвитку сучасної структури суспільства.

18. Розвиток демографічних процесів на Україні.

Теми рефератів

1. Концепція М. Вебера про сутність, джерела і тенденції розвитку соціальної нерівності.

2. П. Сорокін про форми соціальної стратифікації.

3. Основні тенденції соціальної диференціації українського суспільства.

4. Маргінальність соціальних груп на етапі трансформації українського суспільства.

5. Проблеми формування середнього класу в Україні.

6. Особливості демографічних процесів на Україні.

Література:

1. Гіденс Е. Соціологія. – К., 1999.

2. Волович В.І., Погоріла Н.Б. Проблеми дослідження нової соціальної стратифікації у суспільстві/ Вісник Київського університету. Серія: Соціологія, психологія, педагогіка. Вип.1. – К., 1995.

3. Вебер М. Основные понятия стратификации, Социс, 1993, №4.

4. Гшидденс Э. Стратификация и классовая структура, Социс, 1992, №1.

5. Комаров М.С. Социальная стратификация и социальная структура, Социс, 1992, №7.

6. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура, Социс, 1992, №2.

7. Социология, под ред. Г.В. Осипова. – М., 1990.

8. Социология: наука об обществе, под ред. В.И. Андрущенко, Н.И. Горлача. – Харьков, 1997.

9. Якуба Е.А. Социология: Учебное пособие для студентов. – Харьков, 1996.

10. Изменение социально-классовой структуры общества в устовиях его трансформации. – Харьков.6Основа, 1997.

Етносоціологія План

1. Етнічний компонент в соціальній структурі суспільства.

2. Поняття етносу: історичні умови виникнення, розвитку, істотні ознаки.

3. Національні конфлікти та їх рішення.

4. Рішення національного питання в сучасних умовах.

Етносоціологія – це галузь соціології, що досліджує сутність, функції різних етносів з метою виявлення загальних закономірностей та їх взаємодію.

Як наукова дисципліна, вона існує на стику соціології, етнографії та історії. Предмет її — взаємозв'язок загальних соціальних явищ і процесів з явищами та процесами етнічними. Об'єкт — особливості етнічних виявів соціального. До найважливіших проблем, які вона досліджує, належать:

• етнічна зумовленість характерних рис культури та побуту соціальних спільнот;

• етнічні впливи на формування ціннісних орієнтацій;

• зв'язок національних чинників із особливостями соціальної структури, міграційної і трудової мобільності, урбанізації тощо;

• соціальна детермінованість національної самосвідомості, міжнаціональних відносин;

• сутність міжнаціональних конфліктів;

• етномовні процеси (білінгвізм тощо).

Етнос – це історично складена на окремій території стійка сукупність людей, що мають загальні та відносно стабільні особливості мови, культури, побуту, а також мають нац. самосвідомість.

Ознаки етносу:

• Історично-географічне положення.

• Раса.

• Мова.

• Культура.

• Побут.

• Релігія.

• Цінності.

• Традиції.

• Фольклор.

• Національна кухня.

• Література.

• Музика.

• Менталітет.

Ознаки етносу формуються у взаємозв'язку з певними передумовами — територіальними, природними, соціально-економічними, державно-правовими та ін.

Історичні етапи розвитку етносу:

1. Рід (об’єднання кровних родичів)

2. Плем’я (об’єднання родів)

3. Народність (об’єднання племен)

4. Нація (об’єднання народностей)

5. Народ (населення країни).

Однією з проблем є визначення таких феноменів, як «народність» і «нація». Орієнтуючись на стадійний підхід до суспільного розвитку, тривалий час побутувала думка, що народність і нація є різними стадіями розвитку суспільства.

Народність — мовна, територіальна та культурна сукупність людей, яка склалася історично і передує нації.

Народності починають формуватися одночасно з консолідацією союзів племен. Згодом формується територіальна, мовна, культурна спільність з відповідною самоназвою, але народності не ототожнюються з державами, що починають формуватися, ні територіально, ні мовно.

Нація — особлива історична сукупність людей, що характеризується спільністю походження, мови, території, економічного становища, психічного стану та культури, що виявляються в єдиній етнічній свідомості та самосвідомості.

Важливою ознакою нації є внутрішній державний устрій та чіткі державні кордони, у межах яких завершується їх формування.

Держава є не обов’язковою ознакою нації.

Етнічна ідентичність — відчуття взаємної тотожності, історичної, соціальної та культурної спільності у представників однієї етнічної групи.

Здебільшого етнічна ідентичність може бути зафіксована та вивчена на рівні етнічних стереотипів.

Етнічний стереотип (грец. stereos — твердий і typos — відбиток) — стандартизований, стійкий, емоційно насичений, ціннісно визначений образ, уявлення про певний об'єкт, продрукований під впливом конкретної етнічної культури, актуальний для представників окремої етнічної спільноти.

В розвитку етносів спостерігається дві основні тенденції:

1. Дифференціація (розвиток нац. самодіяльності)

2. Інтеграція (прагнення до об’єднання внутрі нації)

Націоналізм — теорія і практика етнічних відносин, які грунтуються на самоідентифікації нації у вирішенні своїх проблем, реалізуються у різноманітних формах діяльності, зумовлених специфікою економічного, політичного, духовного розвитку країни, традиціями, суспільною психологією тощо.

Причини національних конфліктів:

• мовні,

• територіальні,

• за відродження культури,

• самовизначення нації,

• створення власної держави,

Основні типи конфліктів:

• соціально-економічні,

• культурно-мовні,

• територіально-статусні,

• сепаратистські.

Національне питання — форма відкритої постановки в суспільстві проблеми розвитку націй, національних відносин (територіальних, екологічних, економічних, політичних, правових, мовних тощо).

Рішення національного питання в сучасних умовах.

Загальнодемократичні принципи сучасної національної політики:

• право націй на самовизначення,

• створення власної держави,

• суверенність, незалежність держави,

• пеальна рівність прав та обовязків націй,

• етнічні процеси (об’єднання, роз’єднання) повинні проходити природно, без втручання ззовні,

• демократична, гнучка політика держави щодо мови, культури, освіти.

• повага до національних меншин.

Сучасний світ базовими вважає такі принципи національного розвитку:

• право на існування (заперечує законність таких явищ, як геноцид чи етноцид, насильницьке знищення будь-якого народу чи культури);

• право на самоідентифікацію (передбачає самовизначення громадянами своєї національної належності);

• право на суверенітет, самовизначення і самоврядування (реалізується завдяки самостійному налагодженню своєї життєдіяльності, без втручання ззовні);

— право на збереження культурної самобутності (основна увага зосереджується на питаннях мови, освіти, збереженні і розвитку традицій, культурної спадщини тощо);

• право на контроль за використанням природних багатств і ресурсів територій їх проживання;

• право на використання досягнень сучасної цивілізації.

Дотримання цих прав є підставою для тверджень про збереження за кожною окремою нацією прав на існування та розвиток.

Контрольні запитання:

1. Що таке етнос?

2. Ознаки етносу.

3. Що таке менталітет?

4. Що є причинами національних конфліктів у світі?

5. Походження української нації.

6. Історія розвитку українського етносу.

7. Національні процеси в сучасному суспільстві.

8. Міжнаціональні конфлікти.

9. Нації і націоналізм.

10. У чому полягає відмінність між термінами «етнос», «народність», «нація»? Обґрунтуйте свої міркування.

11. Опишіть етнічні стереотипи, притаманні окремому народові (наприклад, українцям). Чим, на Вашу думку, вони спричинені?

12. Охарактеризуйте особливості розвитку української етнонаціональної спільноти.

13. Які чинники зумовлюють сучасне етнолінгвістичне становище в країні?

14. Національні конфлікти та їх рішення в сучасних умовах.