За останні десять років випробувано ряд антибіотиків, які заслуговують уваги. Активнодіючими речовинами в них є: імідазол – хлористоводневий тетрамізол, бензоіміндазоли (альбендазол, фенбензадол, фебентел, флюбендазол, калибендазол, луксабендазол, мебендазол, оксорензол та ін.), антибіотики – авермектини (івомек, аверсект, баймек), абамектін, цайдектіни, дорамектіни, препарати на основі клозантела.

Тетрамізол (левамізол, нілверм, цитарін) синтезований англійською фірмою Ай – Сі – Ай, який являється в хімічному відношенні 2,3,5,6 – тетрагідро - феніл – феніл-амідазол (2,1-б) тиазол гідрохлорид, знайшов широке застосування при шлунково-кишкових і легеневих нематодозах. Препарат випробуваний на жуйних, заражених буностомозом, езофагостомозом, трихостронгілідозами. В дозі 10 – 15 і навіть 20 мг/кг маси тіла по АДР препарат проявив високу ефективність як проти личинкових стадій, так і при статевозрілих гельмінтів.

Препарати на основі альбендазола в дозі 75 – 100 мг на 10 кг маси тіла показали високу ефективність при гемонхозі, хабертіозі, езофагостомозі.

В торгових точках України реалізуються лікарські форми альбендазола як вітчизняного препарату, але з активнодіючою речовиною, яка надходить від фірм-виробників (бровальзен, авібазен), так і препарати які експортують (альбендазол 10% фірми “ITLV, SA”, Іспанія; алдифал фірми “Mavek-Nitra”, Словаччина, та ін.)

В даний час із препаратів з групи бензіомідазолів найбільшу популярність отримали лікарські форми на основі фенбендазола (панакур, фенкур, фенбесан, фензол, бровадазол та ін.)

Фенбендазол – 5 – малотоксичний високоефективний препарат при багатьох гельмінтозах.

Панакур випускається у вигляді болюсів, гранул, суспензій, пілюль, таблеток з концентрацією 2,5 або 10% форми з вмістом 222 мг фенбендазола на 1 гр., або мл препарату. При багаторазових експериментах препарат в дозі 50 мг по АДР на кг маси тіла показав 100% результат при гемонхозі, буностомозі, багатьох трихостронгілоїдозах, як проти личинкових, так і статевозрілих стронгілят.

Заслуговує уваги бровадазол, який випускає німецько-українське виробниче об’єднання “Бровафарма” (1гр порошку містить 50 мг фенбендазола). При стронгілятах шленково-кишккового тракту препарат рекомендований в дозі 2 – 3 гр на 10 кг маси тіла, одноразово, або 2 дні підряд.

Фебантел (ринтал) – випускаємий фірмами “Байєр”, Німеччина і “Кооперс” Англія у вигляді 2,5 і 10%-ї суспензії, 10% гранулята, паст, таблеток. Рекомендований в дозі 7,5 – 10 мг/кг маси тіла .

---

Мебендазол високоефективний при стронгілятозах шлунково-кишкового тракту жуйних в дозі 10 – 15 мг по АДР на 1 кг маси тіла .

Камбендазол використовується в дозі 40 – 50 мг по АДР на кг маси тіла.

В даний час для лікування паразитарних хвороб широко використовуються антибіотики-авермектини, які є новою групою хімічних сполук, отриманих в результаті ферментації міцелію “Streptomices avermitilis”. На основі авермектина випускається ряд препаратів: івомек, івомек-премікс, аверсект, баймек та ін. препарати рекомендуються при нематодозах жуйних в дозі 0,2 мг по АДР на кг маси тіла .

В останнє десятиріччя успішно розвивається напрямок по створенню лікарських форм пролонгованої антгельмінтної дії тіла .

При боротьбі з стронгілятозами найбільше значення мають лікувально-профілактичні дегельмінтизації. Вони звільняють організм тварини від гельмінтів, зменшують зниження продуктивності; підвищують резистентність організму до інших хвороб, запобігають інвазуванню пасовищ і подальшому зараженню тварин.

Однак, тільки одні дегельмінтизації не дають повного очікуваного ефекту, тому їх необхідно поєднувати з міроприємствами, направленими на розрив контакту між паразитами і господарями, на недопущення накопичення личинок на пасовищах. До сучасних методів профілактики стронгілятозів шлунково-кишкового тракту жуйних, в тому числі ВРХ, потрібно віднести дослідження по вивченню розвитку імунних реакцій при вакцинації тварин високомолекулярними антигенами різних видів збудників стронгілят, остерагій, кооперій, езофагостом, трихостронгілів та ін.
3. Власні дослідження
В зоні лісостепу значну роль серед ландшафтів займають перезволожені і заболочені природно-кліматичні комплекси. Тривалість вегетаційного періоду в цій зоні триває близько 120 – 205 діб. Загальна сума опадів 550 – 560 мм.

Такі умови призводять до того, що тут добре себе почувають пойкілотермні організми, які заселяють рослинність, грунт, водойми. До таких організмів відносяться ракоподібні, черви-трематоди, вільно живучі, і паразитичні нематоди.

В результаті обстеження частини поголів’я великої рогатої худоби, яка належала СТОВ “Урожай” Миколаївської області встановлена досить висока ступінь зараженості тварин різних вікових груп стронгілятами шлунково-кишкового тракту.

Шляхом культивування личинок до інвазійної стадії в копроскопічному матеріалі було встановлено збудників буностомозу, вони мали кишечну трубку заповнену гомогенною масою, і термін їх культивування склав 15 – 18 діб.

---

3.1 Ефективность деяких антигельмінтиків
Порівняльна оцінка ефективності антигельмінтиків альбендазолу, бровадазолу, купріхолу.

Вивчення порівняльної ефективності антигельмінтних препаратів провели у спонтанно інвазованих стронгілятами травного тракту тварин різних вікових груп у господарстві.

Всього в досліді було задіяно 40 тварин 8 –14 місячного віку, які були розділені на 4 групи по 10 у кожній. Тваринам піддослідних груп задавали альбендазол, бровадазол, купріхол. Отримані результати представлені у таблиці

Терапевтична ефективність антигельмінтиків при стронгілятозній інвазії травного тракту великої рогатої худоби в СТОВ “Урожай”

№ п/п	Кількість тварин	Препарат	Доза препарату на кг маси	ЕІ		ЕЕ,%
				До досліду	Після досліду
	10	Альбендазол 10%	0,75 г/10кг, per. os	100	10,7	89,3
	10	Бровадазол 5%	2.0 г/10кг, per. os	100	8,34	91,66
	10	Купріхол	0.3 г/10кг, per. os	100	25	75
	10	Контроль	-	100	100	-

Згідно данних таблиці, застосовані нами препарати показали високу антигельмінтну дію.

Екстенсефективність (ЕЕ) 10%-ного альбендазолу в дозі 0,75 г порошку на 10 кг маси тіла з кормом склала 89,3%. В пробах від двох тварин (ЕІ = 10,7%) виявили поодинокі яйця стронгілят.

При дегельмінтизації тварин другої групи бровадазолом 5%-ним в дозі 2,0 г на 10 кг маси тіла встановлено, що його екстенефективність склала 91,66%. В пробах від двох тварин (ЕІ = 8,34%) виявили поодинокі яйця стронгілят.

У групі тварин, де застосовували купріхол у дозі 0,3 г на кг маси тіла встановили, що його екстенефективність при стронгілятозах великої рогатої худоби склала 75% (в пробах трьох піддослідних тварин на 5, 14 і 30 добу виявили яйця стронгілят.

---

Тварини четвертої групи – служили контролем, вони утримувались на звичайному раціоні, антигельмінтиків не отримували, тому показники інтенсивності і екстенсивності інвазії становлять 100%.

Таким чином, проведені дослідження показали що найкраща екстенсефективність була при застосуванні тваринам бровадазолу з розрахунку 2,0 г на 10 кг маси тіла і становила 91,66% при стронгілятозах шлунково-кишкового тракту жуйних.

Також досить добрі результати були отримані при застосуванні альбендазолу, ЕЕ становила 89,3% при вказаній інвазії. Купріхол виявив нижчу ефективність при стронгілятозах шлунково-кишкового тракту жуйних, ЕЕ склала 75,0%.
3.2 Заходи боротьби і профілактики
Результатами досліджень по розповсюдженню, враховуючи вікову і сезонну динаміку інвазування великої рогатої худоби, впливу кліматичних умов а строки дозрівання і збереженість личинок стронгілят різних видів в навколишньому середовищі, з урахуванням ведення галузі скотарства в даній зоні, дасть змогу встановити, що оздоровлення від основних стронгілятозів травного тракту необхідно проводити лише кількісними методами по індивідуальному плану для кожного окремого господарства. Такий план повинен включати загальні організаційно-господарські і спеціальні протигельмінтні заходи.

Щодо загальних заходів, то необхідно:

забезпечити умови утримання, які відповідають фізіологічним особливостям організму великої рогатої худоби і забезпечення тварин повноцінними кормами, збалансованими по протеїно-вітаміно-мінеральними показниками, що значно підвищує прриродну резистентність організму і знижує стресовий стан;

утримувати годівниці і автонапувалки в належному стані;

організувати напування тварин тільки з обладнаних напувалок з використанням водопровідної води;

своєчасно прибирати приміщення від гною, своєчасно його знезаражувати;

постійно проводити гельмінтологічну оцінку культурних та природніх пасовищ;

ізольовано випасати молодняк поточного року народження на ділянках де раніше не випасались дорослі тварини;

при стійловому утриманні ВРХ для їх годівлі не використовувати свіжоскошену траву з території де раніше випасались інвазійні тварини (траву з таких пасовищ можна використовувати на сіно, силос, сінаж).

Система заходів по оздоровленню господарства від стронгілятозів травного тракту ВРХ включає наступне:

---

постійно проводити копроскопічні діагностичні дослідження з метою своєчасного виявлення стронглятозів, і організації оздоровчих заходів;

через 2 – 3 тижнів після постановки тварин на стійлове утримання весь молодняк віком до 2 років піддавати дегельмінтизації;

наступну дегельмінтизацію проводити за 2 – 3 тижні перед виходом тварин на пасовище;

лікувальні дегельмінтизації проводити при наявності інвазії в будь-яку пору року.

За результатами наших досліджень пропонуємо для лікування і профілактики стронгілятозів травного тракту ВРХ застосовувати:

альбендазол 10%, в дозі 0,75 г/10 кг маси тіла, всередину, одноразово.

Бровадазол 5%, в дозі 2,0 г/10 кг маси тіла, всередину, одноразово.

Купріхол, в дозі 0,3 г на кг маси тіла, всередину, одноразово.

Перед проведенням масової дегельмінтизації, кожну партію препарату необхідно дослідити на невеликій групі тварин (10 – 15 гол.). При відсупності ускладнень протягом трьох діб слід проводити дегелмінтизацію всього поголів’я.

З метою контролю якості проведеної дегельмінтизації через 10 – 15 діб необхідно провести вибіркові гельмінтоовоскопічні дослідження (не менше 25 – 30%) на наявність яєць стронгілят.

Протягом перших 4 – 5 діб після проведення масової дегельмінтизації тварин потрібно утримувати в одних і тих же приміщеннях, після чого проводиться прибирання гною і біотермічне його знезараження з метою знищення інвазійних личинок стронгілят.
4. Економічні збитки та окупність ветеринарних заходів
Визначення загальної суми економічного збитку.

1. Розрахунок економічного збитку від зниження продуктивності тварин в наслідок їх захворювання, визначається за формулою:
З1 = М*(Вз – Вхв)*Т*Ц
Де: М – кількість захворілих тварин , гол.;

Вз і Вхв – середньодобова кількість продукції отримана відповідно від здорових і хворих тварин у розрахунку на 1 голову, кг;

Т – тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин, дні;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З1 =106*(0,158-0,093)*25*3,5=602,9 грн.

2. Розрахунок економічного збитку від зниження якості продукції, отриманої від перехворілих, визначають за формулою:
З2 = Вр*(Цз – Цхв)
Де: Вр – кількість реалізованої продукції зниженої якості, кг;

Цз і Цхв – ціни реалізації одиниці продукції отриманої відповідно від здорових і хворих тварин, грн.

З2 =210*(7-3,5)=735

3. загальна сума економічного збитку (3), визначається, як сума всіх видів збитку:

---

Смотрите также файлы

• 2. Что является существенным свойством философии в отличие от религии.docx

• Календарнотематическое планирование по учебному предмету Физическая культура.docx

• Оутрбие процесіні циклограммасы.docx

• Где мы живём контарсаы мегаполиса.pptx

• Как соотносятся между собой понятия индивид, субъект, личность, индивидуальность.docx