ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 20.03.2024

Просмотров: 32

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Фоторезистори застосовують як оптоелектронні датчики, а також як фотоприймачі в оптронах.

ФОТОДІОДИ

У фотодіодах кристал напівпровідника обернений до скляного вікна, через яке надходить світловий потік. Під дією світла на p–n перехід фотодіода внаслідок явища

внутрішнього фотоефекту в областях біля переходу відбувається додаткова генерація пар “електрон-дірка”. Під дією дифузійного поля p–n переходу фотодірки переміщуються до p-області, а фотоелектрони – до n області. При цьому створюється фото ЕРС EФ= (0,1 − 1,0) В, залежність якої від світлового потоку показана на рис. 1.

Під дією цієї фото ЕРС у зовнішньому колі фотодіода протікає фотострум IФ, що збігається за напрямком зі зворотним струмом p-nпереходу (рис. 2).

Оскільки фотострум протікає незалежно від струму, який викликається зовнішнім джерелом напруги, то вираз для повного струму може бути записаний у вигляді

I=IS(- 1)

де IS - струм насичення (екстракції) переходу; U - зовнішня напруга; IФ - фотострум.

Дія фото ЕРС на p–n перехід еквівалентна додатковому зворотному зміщенню переходу, наслідком чого є збільшення зворотного струму фотодіода на величину IФ .

Сім’я ВАХ фотодіода показана на рис. 3.

Eф ,mB

Ф E

 

 

диф

 

 

 

 

400

 

 

 

p +

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

200

 

 

 

 

+

 

 

0

0,25

0,5

0,75

Iпр

+

U

IФ

 

Ф, лм

 

 

 

 

 

До пояснення принципу дії

Сім’я ВАХ фотодіода

Залежність фотоЕРС від

фотодіода

 

світлового потоку

ФОТОДІОДИ

 

 

 

Оскільки фото ЕРС і пряма напруга ввімкнені назустріч одна одній, то при їх рівності струм діода дорівнює нулю, що відповідає режимові холостого ходу. ЕРС

холостого ходу при I = 0 можна визначити за формулою: EФ= Тln()

Цю фото ЕРС знаходять також з ВАХ.

Фотодіоди використовують у двох режимах: вентильного фотоелемента (рис. 1) та фотодіодному (рис. б). У першому режимі фотодіод використовують як

джерело струму, датчик, що генерує ЕРС EФ, у чутливому індикаторі випромінювання або сонячній батареї. Фото ЕРС може досягати 1 В. У цьому режимі робоча точка пересувається вздовж осі на ВАХ залежно від інтенсивності світла.

У другому режимі (рис. 2) фотодіод працює на зворотній гілці ВАХ як фоторезистор, опір якого залежить від світлового потоку. Робоча точка може займати

будь-яке положення між осями UЗВ, IЗВ, залежно від напруги джерела U і світлового потоку Ф.

Фотострум залежить не тільки від потоку Ф, але і від довжини хвилі світлового випромінювання, яке діє на p–n перехід. Цей факт ілюструє спектральна характеристика рис. 3.


Параметрами фотодіода є: темновий струм IТ − струм, що проходить через діод при робочій напрузі і відсутності світла; Uроб - робоча напруга − напруга на діоді у фотодіодному режимі; SФ=IФ− інтегральна чутливість.

 

 

 

IФ

 

 

 

Вентильний і фотодіодний режими

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

роботи фотоелемента

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RH

 

 

 

 

 

 

 

 

R

Спектральна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

характеристика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IФ+IТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

германієвого фотодіода

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ФОТОПРИЙМАЧІ З ВНУТРІШНІМ ПІДСИЛЕННЯМ

До таких фотоприймачів належать фототранзистори та фототиристори.

Крім перетворення світлової енергії в електричну з утворенням фотоструму, як у фотодіодах, фототранзистор ще й підсилює цей фотострум.

Розглянемо роботу фототранзистора у ССЕ в режимі з вимкненою базою (IБ=0)

(рис. ).

Якщо Ф=0, то через фототранзистор проходить невеликий темновий струм

IТ=IКБ0(h21Е+1).

При освітленні області бази через вікно (Ф>0) в ній генеруються нерівноважні пари носіїв заряду – фотоелектрони та фотодірки, які дифундують до ЕП та КП. При цьому поле КП розділяє заряди: електрони рухаються до n - колектора, дірки – до p- бази. У колі колектора під дією цих електронів зростає струм на величину IФ. Дірки створюють у базі позитивний заряд, який зміщує ЕП у прямому напрямі і викликає інжекцію електронів. Унаслідок інжекції електронів через ЕП, їх дифузії через базу та екстракції через КП струм колектора додатково зростає на величину h21Е IФ. Тобто фотодірки у базі відіграють роль вхідного струму бази.

Ф n

КП RK

p

 

 

n

ЕП

+

 

 

-

 

 

Структура і схема вмикання фототранзистора (а), статичні вихідні характеристики (б)

Загальний колекторний струм фототранзистора

IК=IФ+h21ЕIФ+IТ= (1+h21Е)IФ+IТ

Сім’я ВАХ фототранзистора IК = f(UКБ) Ф = const показана на рис. Збільшення

освітлення фототранзистора приводить, згідно з формулою, до зростання колекторного струму. Інтегральна чутливість фототранзистора SФ в (1+h21Е) раз більша,

ніж у фотодіода. Це пояснюється тим, що у фототранзистора струм IФ підсилюється в

(1+h21Е) раз.

Фототиристори (рис.) є фотоприймачами з ключовою пороговою характеристикою, вони застосовуються для перемикання великих струмів і напруги. ВАХ з відкриваючою дією світлового потоку показана на рис.



Засвічення базової області тиристора зумовлює генерацію надлишкових носіїв заряду, що приводить до перемикання чотиришарової структури із закритого стану у відкритий так само, як це буває у триністорі при перемиканні керувальним струмом.

Структура, схема вмикання (а) та ВАХ (б) фототиристора

ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ФОТОПРИЙМАЧІВ

До основних параметрів фотоприймачів відносяться:

1. Довгохвильова границя 0 або довжина хвилі, що відповідає максимуму фоточутливості m;

2. Спектральна чутливість R - величина вихідного сигналу, що припадає на одиницю потужності монохроматичного випромінювання у даній спектральній області;

3 Мінімальна потужність що виявляється Pmin - потужність при якій вихідний сигнал дорівнює рівню шуму. Часто використовується еквівалентна потужність шуму.

NEP = Pmin( )-1/2

Тобто потужність, віднесена до одиничної полоси пропускання. Тут - ефективна полоса пропускання підсилювача.

4.Виявна здатність D* - величина обернена Pmin віднесена до одиничної полоси пропускання (1 Гц) і одиничної площі поверхні фотоприймача.

5.Квантова ефективність - число фотогенерованих носіїв, що припадають на один поглинутий фотон

6.Стала часу - час за який вихідний сигнал детектора досягне 63% максимального значення.

7.Опір приймача R або приведений опір. Звичайно він наводиться при нульовому зміщенні.

8. Гранична частота - найбільша робоча частота приладу.

ФІЗИЧНІ ПРИНЦИПИ РОБОТИ СЕ

Перетворення енергії у фотоелектричних перетворювачах (ФЕП) засноване на

фотовольтаїчному ефекті, який виникає в неоднорідних напівпровідникових структурах при дії на них сонячного випромінювання.

Неоднорідність структури ФЕП може бути отримана шляхом легуванням одного і того ж напівпровідника різними домішками (створення p–n - переходів) або шляхом з'єднання різних напівпровідників з неоднаковою шириною забороненої зони

(створення гетеропереходів).

Використовуються також МДП структури.

КОНСТРУКЦІЯ СЕ

Принцип роботи СЕ можна пояснити на прикладі перетворювачів з p-n-переходом, які широко застосовуються у сучасній геліоенергетиці.


аб

Конструкція (а) та принцип дії (б) фотоперетворювача

p-n ПЕРЕХІД В СТАНІ РІВНОВАГИ

ПОЯВА СТРУМУ ПРИ ОСВІТЛЕНІ

Неосновні носії вводяться через контакт

Кожного разу, коли неосновний носій-електрон рекомбінує на р-стороні, один електрон

протікає у зовнішньому колі

 

ПРОЦЕСИ У ФОТОПЕРЕТВОРЮВАЧАХ

ввмвм

Контак

 

Поглинаючий

 

Вікно

 

Прозорий

е

Підкладка

 

 

Випроміню

При роботі СЕ приладів відбуваються наступні процеси:

1.

Генерація електронно-діркових пар під дією випромінювання;

 

 

 

 

 

 

2.

Дифузія неосновних фотогенерованих носіїв до p-n, гетероабо переходу

 

 

 

 

 

напівпровідник-метал;

 

 

 

 

 

 

3.

Розділення носіїв переходом;

 

 

 

 

 

 

4.

Збирання носіїв омічними контактами.

( S

 

N

 

)−1

 

 

 

r

t

Процеси рекомбінації характеризуються часом життя неосновних носіїв заряду

 

 

 

 

 

- час життя неосновних носіїв заряду; - їх теплова швидкість; Sr - переріз захвату

 

 

 

 

носіїв рекомбінаційними центрами.

 

 

 

 

 

 

Дифузійна довжина неосновних носіїв заряду пов’язана з їх часом життя

2

k e

де k – стала Больцмана; - рухливість носіїв заряду; е – заряд електрона. Ldif

1 1 прот 1 точк

ВАХ р-n-ПЕРЕХОДУ

I

I0 Uk U

Темнова (а) та світлова (б) ВАХ СЕ