ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.03.2024
Просмотров: 89
Скачиваний: 0
перестроюємо квазілінійний резистор. Опір таких елементів набуває значень від сотень Ом до десятків кОм.
Можуть застосовуватися також т.зв. пінч-резистори, в яких реалізується структура польового транзистора з керувальним p-n – переходом.
Рисунок 7.19 – Квазілінійні МДН резистори
7.3.7 Конденсатори
Найчастіше застосовуються дифузійні конденсатори, в яких основним параметром є бар'єрна ємність p-n –
переходу, що, як відомо, залежить від площі переходу, діелектричної проникності ε напівпровідника, концентрації домішок і прикладеної зворотної напруги (рис. 7.20)
Ємність цих елементів набуває значень від 500 до 1500пФ з допуском ±20%. Номінал ємності визначає фіксована зворотна напруга. Дифузійні конденсатори можуть працювати і як конденсатори змінної ємності: змінюючи зворотну напругу від 1 до 10 В, змінюють ємність у 2-2,5 раза.
Рисунок 7.20 - Дифузійний конденсатор
254
У напівпровідникових ІС застосовують МОН– конденсатори (т. зв. металооксидні конденсатори) (рис. 7.21).
Рисунок 7.21 - МОН конденсатор
Однією обкладкою є дифузійний шар n+, на якому створюється плівка SiO2. Поверх цього шару наноситься алюмінієва плівка, яка відіграє роль другої обкладки. Ємність С ≤ 500 пФ, допуск ±25%. У таких конденсаторах, на відміну від дифузійних, немає необхідності строго дотримуватися полярності вмикання. Крім того, в них відсутня нелінійна залежність ємності від напруги.
7.4 Інтегральні схеми з інжекційним живленням
Традиційними недоліками біполярних ІС є:
мала щільність упакування;
висока розсіювана потужність.
Ці недоліки подолані в ІС з інжекційним живленням.
Ці схеми – насамперед логічні елементи, побудовані відповідно до принципу інжекційного живлення. Вони називаються інтегральною інжекційною логікою (ІІЛ або І²Л). застосовуються в ВІС, зокрема у мікропроцесорах
(серії К 582, К584).
І²Л - елементи не мають аналогів у дискретних транзисторних схемах. За щільністю упакування вони перевищують навіть МОН-структури, а за рівнем розсіюваної потужності наближається до КМОН - структур.
255
При цьому зберігається висока швидкодія, властива біполярним ІС.
Основою І²Л елемента є схема рис.7. 22.
Рисунок 7.22 - Елемент І²Л
Елемент являє собою структуру, що складається з двох фізично об'єднаних транзисторів: горизонтального p-n-p і вертикального n-p-n. Емітерна область p-n-p транзистора називається інжектором і підкладається до позитивного полюса джерела живлення (+Е). Від одного інжектора можуть живитися декілька схем. Вертикальний n-p-n транзистор має кілька колекторів, які служать вихідними виводами логічного елемента. Особливості конструкції: спільна область n – типу є водночас базою p-n-p транзистора та емітером n-p-n транзистора і підключається до корпуса; спільна область p – типу служить колектором p-n-p транзистора і базою n-p-n транзистора. За такої фізичної структури не потрібна ізоляція між окремими елементами І²Л, оскільки вони мають спільну n – область. Через це досягається висока щільність упакування (10000 елементів на кристалі). Весь елемент займає площу, що дорівнює площі одного багатоемітерного транзистора. Зображений на рис. 7.22 типовий елемент І²Л – це логічний елемент НІ (ключ – інвертор).
Його електричну схему можна подати у вигляді пари комплементарних біполярних транзисторів: V2 – багатоколекторний транзистор n-p-n, основа ключа; V1 - p-n-p –
256
транзистор, постійно відкритий, який служить у схемах І²Л джерелом струму I Ã . Цей струм створюється інжекцією
дірок через ЕП p-n-p – транзистора V1. Тому емітер, який виконує функцію джерела струму, вважається інжектором,
а самі елементи – логічними елементами з інжекційним живленням.
Величина Е = 1,0 - 1,5 В. Через це логічні рівні схеми малі і становлять: U1 0, 75 В; U 0 0, 05 В. І²Л-елемент працює у позитивній логіці. Якщо Uâõ U1 0,75 В, то багатоколекторний транзистор V2 відкритий, струм IÃ IÊ 1 тече в його базу, насичуючи прилад. При цьому на всіх колекторах V2 буде низький потенціал: Uâèõ U 0 0,05 В.
Якщо ж Uâõ U 0 0,05 В, то транзистор V2 закривається, і струм IÃ IÊ 1 потече у вхідне коло. На виході І²Л-
інвертора буде Uâèõ U1 0,75 В – високий потенціал.
Описаний І²Л-елемент є будівельною «цеглиною» більш складних логічних елементів.
257
|
|
|
Позначення основних величин |
|
W |
– ширина забороненої зони |
|
ρ |
– питомий опір |
||
Т |
– абсолютна температура |
||
Wф |
– енергетичний рівень Фермі |
||
|
WД, WА |
– енергія активації донорів, акцепторів |
|
NД , NА |
– концентрація донорів, акцепторів |
||
ni , pi |
– власна концентрація електронів дірок |
||
nn |
– концентрація електронів у n - області |
||
np |
– концентрація електронів у p - області |
||
|
pn |
– концентрація донорів у n - області |
|
|
pp |
– концентрація донорів у p - області |
|
p , n |
– середня тривалість життя електрона, дірки |
||
|
Dp , Dn |
– коефіцієнти дифузії дірок, електронів |
|
q |
– заряд електрона |
||
t |
– час |
||
Т |
– абсолютна температура |
||
k |
– стала Больцмана |
||
|
|
|
|
|
– середня швидкість дрейфу |
||
|
n , P |
– рухомість електронів, дірок |
|
j |
– густина струму |
||
jдр, jдиф |
– густина струму дрейфова, дифузійна |
||
Uê |
– контактна різниця потенціалів |
||
Uï ð |
– пряма напруга |
||
U çâ |
– зворотна напруга |
||
Eдиф |
– дифузійне електричне поле у p-n –переході |
||
|
Iï ð |
– прямий струм |
|
|
I çâ |
– зворотний струм |
258