Файл: конспект лекций схемотехника.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 25.03.2024

Просмотров: 152

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Вхідний опір транзистора у схемі із спільним

колектором

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

Uвх

r rе R

 

 

 

R

1 h21е .

 

 

 

вх.VT ск

 

 

б

Е

 

 

 

н

 

 

 

IБ

 

 

 

 

 

 

Вхідний опір каскаду Rвхск R1 R2 rвх.VT ск .

Коефіцієнт підсилення за наругою

К ск

Uвих

 

(1 h

)

 

 

RЕ

 

RН

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

 

Eг

 

 

 

21е

 

Rг

Rвхск

rвх.VT ск

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ск

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вх

 

Коефіцієнт підсилення каскаду за струмом

 

К ск

Iн

 

(1 h

 

)

 

Rвхск

 

 

RЕ

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

Rн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

I

I

 

 

 

21е

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

вх

 

 

вх.VT ск

 

н

 

Вихідний опір каскаду Rвихск rе RЕ .

Схему із СК називають також емітерним повторювачем (ЕП) унаслідок того, що її вихідна напруга, що знімається з емітера транзистора, наближена за величиною до вхідної напруги. Каскад із СК має такі характеристики:

мале значення КUск 1 без зміни полярності вхідної напруги;

велике підсилення струму ( К ск

1 ) та потужності

I

 

КIск КРск ;

великий вхідний опір та малий вихідний опір, що дозволяють використовувати його для узгодження джерела напруги, яке має великий внутрішній опір, із низькоомним навантаженням.

95


4.3Підсилювальний каскад із спільною базою

Принципова схема підсилювального каскаду зі спільною базою (СБ) зображена на рисунку 4.6. База транзистора є спільним електродом як для вхідного, так і для вихідного кола, оскільки для змінної складової базового

струму база з'єднана з корпусом (

 

1(2 f

 

C

 

)

 

0 ). ЕРС

 

 

 

 

 

 

 

 

р

 

Б

 

 

 

вхідного сигналу Ег

утворює

 

напругу

 

на своєму

внутрішньому опорі Rг

та вхідну напругу

 

Uвх , яка

прикладена між емітером та базою транзистора. До складу підсилювача входять: джерело постійної напруги Ег ; транзистор, що працює в активному режимі завдяки опорам резисторів R1 , R2 ; резистор RК , який разом із резистором

Rн відіграє роль

опору навантаження підсилювача за

змінним

струмом

RКн RК Rн (RК Rн ) ;

роздільні

конденсатори СЕ , СК , які відіграють ту саму роль, що і Ср1 , Ср2 у каскаді зі CЕ; резистор RЕ , який замикає коло

проходження постійного емітерного струму IЕ .

 

Rг

СЕ

СК

 

 

VT1

 

 

 

 

 

RЕ

RК

 

Ег

R1

R2

 

 

Rн

 

 

+EK

 

 

СБ

 

Рисунок 4.6 – Підсилювальний каскад СБ

96


Для знаходження підсилювальних параметрів складемо малосигнальну еквівалентну схему підсилювача в області середніх частот (рисунок 4.7). Для цієї схеми

виконується співвідношення

X

С

 

 

1

 

R1 R2 .

 

 

 

 

Б

 

2 СБ fн

 

R1 R2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

αIЕ

 

 

 

 

Iвх

Е

rе

 

 

 

 

IК

 

 

 

 

IЕ

 

 

 

 

rк

Iн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Rг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Uвх

RЕ

Iб

 

rб

 

RK

 

Rн Uвих

Eг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Б

Рисунок 4.7 – Еквівалентна схема підсилювача СБ для середніх частот

Підсилювальний каскад СБ має низький вхідний опір (десятки омів)

Rвхсб RЕ (rе (1 )rб ) ,

і високий вихідний опір

Rвихсб RК .

Оскільки ланцюг емітера транзистора входить до вхідного ланцюга каскаду, коефіцієнт підсилення за струмом менший від одиниці:

K сб

Rг

 

RК

 

RК

.

 

 

 

I

Rг Rвхсб

 

RК Rн

 

RК Rн

 

 

 

Коефіцієнт підсилення за напругою, головним чином, залежить від опору навантаження:

97


К сб

 

RК || Rн

.

 

U

 

R Rсб

 

 

 

 

г

вх

Каскад із СБ має такі характеристики:

підсилює напругу

вхідного

сигналу ( К сб 1 ), але

 

 

 

 

U

зменшує вхідний струм ( K сб 1), тобто незначно порівняно

 

I

 

з каскадом із СЕ підсилює потужність;

 

 

при підсиленні не змінює полярність вхідного

сигналу;

 

 

має низький вхідний (десятки омів) і високий

вихідний (одиниці – десятки мегаомів) опори;

 

для узгодження каскадів за напругою та значного

підсилення напруги треба мати Zвх Zг ,

але для схеми СБ

Rсб

Rсб , отже, немає сенсу робити

багатокаскадний

вих

вх

 

підсилювач напруги на каскадах з СБ.

4.4Робота схеми спільного емітера в області високих

інизьких частот

Робота схеми спільного емітера в області низьких частот.

На нижніх частотах зростає опір розділових конденсаторів Ср1 , Ср2 (рисунок 4.1, їх вже не можна

вважати закороченими, як на середніх частотах), унаслідок чого утворюються дільники напруги у вхідних і вихідних ланцюгах підсилювального каскаду. Зменшується коефіцієнт передачі вхідного ланцюга, в результаті не уся сформована на колекторі напруга сигналу доходить до навантаження. Еквівалентна схема підсилювача із спільним емітером на низьких частотах наведена на рисунку 4.8.

Вплив розділових конденсаторів Ср1 , Ср2 та СE на

коефіцієнт частотних спотворень М Н можна визначити окремо, використовуючи метод суперпозиції.

98


 

Значний вклад у значення

М Н вносить ланцюг

конденсатора СE . Тому якщо припустити, що М Н 3дБ ,

то

М НС

М НС

0,5 дБ , а М НС

0,5 дБ . Повний М Н

 

 

р1

р2

Е

дорівнює сумі коефіцієнтів частотних спотворень за рахунок цих трьох ємностей. Якщо ці коефіцієнти подані у

відносних одиницях, для визначення

загального

М Н

необхідно узяти їх добуток.

 

 

 

 

 

 

 

h21еIБ

 

 

 

 

Ср1

Б

rб

 

rК

К

Ср2

 

 

 

 

 

Rг

 

 

rе

 

 

 

 

 

R1||R2

 

 

 

 

 

 

 

Е

 

 

RK

Rн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Eг

 

 

RE

CE

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.8 – Еквівалентна схема підсилювача із спільним емітером на низьких частотах

Спочатку розглянемо вплив Ср1 . Для цього випадку

вхідний ланцюг підсилювального каскаду можна перетворити до вигляду, наведеного на рисунку 4.9. Для

урахування впливу Ср2 на KU каскаду СЕ необхідно в знаменнику виразу для КUсе до Rг і Rвхсе додати опір цієї ємності XCр1 1 j Cр1 .

99