ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.03.2024
Просмотров: 162
Скачиваний: 0
З урахуванням вищезазначеного ємнісний вхідний струм каскаду дорівнює:
ICвх j CЗВUвх j CЗC (1 KU )Uвх j C м Uвх ,
або
|
|
|
|
ICвх j Uвх C ЗВ C ЗC (1 |
K ) C м |
j Uвх Cвх . |
|
|
U |
|
|
|
|
|
|
Вхідна ємність каскаду:
Cвх CЗВ CЗC (1 KU ) Cм .
Вихідна ємність каскаду залежить від міжелектродних місткостей областей стік-витік і стік-затвор, а також ємності монтажу вихідного ланцюга. Розрахунок вихідної ємності роблять за тією самою методикою, що і розрахунок вхідної ємності.
Вихідна ємність каскаду
Cвих C ЗВ 1 KU C ЗC C м .
KU
Разом із каскадом із спільним витоком дуже поширене використання каскадів зі спільним стоком – витокового повторювача (ВП).
5.2Підсилювач на польовому транзисторі зі спільним
стоком
Принципова схема підсилювача на польовому транзисторі із керованим p n -переходом зі спільним
стоком (СС) показана на рисунку 5.7.
Режим роботи ПТ у схемі СС, як і підсилювача з СВ, визначається резистором RЗ з урахуванням спадання
напруги на резисторі RВ .
116
+E
Rг Ср1 |
VT1 Ср2 |
|
|
|
|
Ег |
|
|
RЗ |
RВ |
Rн |
Рисунок 5.7 – Підсилювач на польовому транзисторі зі спільним стоком
Визначимо характеристики схеми. |
|
|
|
||||||
Вихідна напруга |
|
|
|
|
|
|
|
||
U |
н |
SU |
r |
|
R |
|
R |
|
, |
|
|
||||||||
|
|
ЗВ св диф |
|
В |
|
н |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Uн Uвх UЗВ.
Коефіцієнт підсилення за напругою
|
|
S r |
|
R |
|
R |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
св диф |
|
|
В |
|
|
н |
|
|
K сс |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 . |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
U |
S |
r |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
1 |
|
|
R |
|
R |
|
|||||
|
|
|
св диф |
В |
н |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сс |
|
|
rсв диф |
|
|
1 |
|
RВ |
|
|
|
|
|||
Вихідний опір каскаду Rвих |
|
1 Sr |
|
S |
. |
||
|
|
|
св диф |
|
|
|
Підсилювач на польовому транзисторі зі спільним стоком має велике значення Rвхсс , обмежене лише RЗ ,
117
низьке Rвихсс і не підсилює за напругою.
Складова струму ємності CЗВ , що залежить від
напруги:
UЗВ Uвх Uвих (1 KU )Uвх .
Сумарний ємнісний вхідний струм підсилювача зі спільним стоком
ICвх j Uвх CЗВ CЗC (1 KU ) Cм j UвхCвх
звідки
Cвх CЗВ (1 KU )CЗС Cм .
118
6 Підсилювачі потужності
Основні визначення
Основною вимогою, що висувається до каскадів підсилення потужності, є забезпечення в заданому навантаженні якомога більшої або заданої величини потужності сигналу. Цю потужність необхідно одержувати при допустимому рівні нелінійних і частотних спотворень, а також при якомога меншому споживанні потужності від джерела живлення. Тому основними початковими даними при розрахунку каскаду є:
потужність Рн , що віддається в навантаження;
рівень частотних М і нелінійних Kг спотворень;
|
робоча смуга частот fн і |
fв ; |
|
|
|
коефіцієнт корисної дії каскаду. |
|
||
Основними |
завданнями |
при |
проектуванні |
підсилювачів потужності (ПП) є:
забезпечення режиму узгодження вихідного опору ПП із навантаженням для передачі в навантаження максимальної потужності;
досягнення мінімальних нелінійних спотворень сигналу;
одержання максимального ККД. ПП класифікуються за:
способом підсилення – на однотактний і двотактні;способом узгодження – на трансформаторні і
безтрансформаторні;
класом підсилення - на класи A, B, AB, C, D. Каскади підсилення потужності можуть бути як одно-,
так і двотактними. Залежно від вибору робочої точки і величини збуджувальної напруги в цих каскадах використовується той або інший режим підсилення. Однотактні каскади працюють в режимі А. У двотактних схемах, окрім режиму А, широко застосовуються режим В
119
і режим АВ.
На вхід каскаду підсилювача потужності надходить сигнал великої амплітуди, що захоплює всю робочу область характеристик підсилювального елемента, тому параметри підсилювального елемента за період сигналу змінюються в широких межах. Унаслідок цього аналітичні розрахунки каскаду з використанням малосигнальних параметрів підсилювального елемента дають велику похибку, і розрахунок усіх показників каскаду підсилення потужності, як правило, проводиться графічно за вихідними характеристиками.
6.1Способи побудови однотактних вихідних каскадів
За способом під’єднання навантаження каскади підсилювачів потужності можна поділити на каскади з безпосереднім під’єднанням навантаження, резисторним і
трансформаторним. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
У резисторному каскаді |
|
|
|
підсилювача |
|
|
потужності |
|||||||||||||||||
(рисунок 6.1)) навантаження Rн |
|
|
під’єднується до вихідного |
|||||||||||||||||||||
ланцюга через конденсатор. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+EК |
|||||
|
|
|
|
|
|
R1 |
|
|
|
|
|
RК |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Cр2 |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
Cр1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Uвх |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
VT1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R2 |
|
|
|
|
RЕ |
|
|
|
СЕ |
|
|
|
Rн |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 6.1 – Вихідний каскад із під’єднанням навантаження Rн до вихідного ланцюга через конденсатор
120
Постійний струм живлення в цьому випадку через навантаження не проходить, крім того, навантаження з'єднано із загальним проводом схеми, що нерідко є необхідною умовою. Цей спосіб побудови вихідних каскадів використовується в імпульсних підсилювачах напруги, в емітерних і витокових повторювачах, а також застосовується в операційних підсилювачах.
Резисторний каскад простий, не вимагає дорогих і громіздких деталей, має широку смугу робочих частот, але у нього дуже низький ККД. Від резисторного каскаду з транзистором важко отримати ККД не більше ніж 5–6 %. Тому, незважаючи на переваги, резисторні каскади в підсилювачах потужності застосовують лише при досить незначній вихідній потужності – не вище десятків або сотень міліват.
Найпростішим способом під’єднання опору навантаження Rн до каскаду підсилювача потужності є її
безпосереднє введення у вихідний ланцюг підсилювального елемента. Розглянемо роботу однотактного безтрансформаторного каскаду (рисунок 6.2), в якому використовується під’єднання навантаження безпосередньо до колекторного кола.
+EК
R1 |
Rн |
Cр1 |
|
Uвх |
VT1 |
R2 |
|
Рисунок 6.2 – Однотактний безтрансформаторний каскад
121
У цій схемі через навантаження проходить змінна і |
|||||
постійна складові струму. Для аналізу побудуємо прямі |
|||||
навантажень за постійним і змінним струмом (рисунок 6.3), |
|||||
які для цієї схеми збігаються, оскільки Rн Rн . |
|||||
IК |
|
|
|
|
|
IKmax |
A |
|
|
|
IБ9 |
|
|
|
|
|
IБ8 |
|
|
|
|
|
IБ7 |
|
|
|
|
|
IБ6 |
Km |
|
|
|
|
|
I |
|
|
|
|
|
IК0 |
D |
|
O |
|
IБ5=IБ0 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
IБ4 |
Km |
|
|
|
|
IБ3 |
|
|
|
|
|
|
I |
|
|
|
|
IБ2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
|
IБ1 |
IКmin |
|
|
|
|
|
0 |
UКmin |
UКЕ0 |
UKmax |
EK |
UКЕ |
|
U |
|
U |
|
|
|
|
|
|
||
|
Km |
|
Km |
|
|
Рисунок 6.3 – Характеристики однотактного безтрансформаторного підсилювача потужності
Максимальна амплітуда напруги на колекторі
U |
|
|
UK max UK min |
. |
|
(6.1) |
|
K m |
|
|
|||||
|
2 |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||
Максимальна амплітуда вихідного струму каскаду |
|
||||||
|
|
IK m IK 0 IK min . |
|
(6.2) |
|||
Потужність |
Pвих , що віддається |
транзистором, |
|||||
визначається площею трикутника АОD: |
|
|
|
||||
|
|
Pвих Рн 0,5UK mIK m . |
(6.3) |
||||
Припустимо, що підсилювальний елемент ідеальний і |
|||||||
його залишкова напруга UK max ЕK та потужність Pвих |
з |
||||||
(6.3) з урахуванням (6.1) і (6.2) |
визначаться |
як |
|||||
Pвих 0, 25ЕK IK 0 . |
|
Потужність |
P0 , |
споживана |
|||
|
|
122 |
|
|
|
|