Файл: Операції на матці.pptx

За способом проведення:

Абдомінальна (лапаротомічно) – обширна операція, при якій виконується розріз на черевній стінці.
Вагінальна – втручання через піхву.
Лапароскопія – найбільш прогресивний та безпечний метод, при якому доступ здійснюється через кілька проколів на черевній стінці.

ПОКАЗИ ДЛЯ ЕКСТИРПАЦЇ:

ПОКАЗИ ДЛЯ ЕКСТИРПАЦЇ:
злоякісні (онкологічні) пухлини тіла або шийки матки великі міоми або фібрози із важкою симптоматикою ендометріоз і аденоміоз деяких гінекологічних захворювань, які супроводжуються рясними кровотечами, порушеннями менструації, важкими запальними процесами (коли консервативне лікування безрезультатно)
Важливим уточненням є те, що міома слугує причиною для екстирпації у випадках, коли вона має занадто великий розмір, провокує регулярні кровотечі, та тисне на внутрішні органи жінки, що провокує болі та порушення функціональності органів.
Протипоказання :
За відсутності екстрених показань до оперативного втручання не можна проводити операцію при:- будь-яких гострих запальних захорюваннях будь-якої локалізації (утому числі при ГРЗ, грипі)- у разі запальних захворювань піхви та шийки матки

ВИКОНАННЯ ГІСТЕРЕКТОМІЇ

Для знеболювання операції застосовують:
- ендотрахеальний наркоз- регіонарну (спінальну або епідуральну)
анестезію- комбіновану анестезію
Підготовка до операції:
стандартне загальне клінічне обстеження розширену кольпоскопію цитологічне дослідження на наявність атипових клітин обстеження на наявність ІПСШ(інф.хв. Передаються ст.шляхом)
особливу увагу пацієнткам із групи ризику щодо виникнення тромбоемболічних ускладнень

Вагінальна екстирпація

Вагінальна екстирпація матки здійснюється під епідуральною анестезією або ендотрахеальним наркозом в умовах стаціонару в кілька етапів: Розташування пацієнтки на операційному столі. Обробка піхви антисептиками. Введення вагінальних дзеркал для поліпшення візуалізації. Фіксація шийки матки за допомогою щипців. Виконання циркулярного доступу (слизову оболонку на стику шийки матки і піхви розрізають скальпелем), тракція шийки матки (з подальшим розтином очеревини) спочатку вперед і вгору, а потім вперед і вниз, діагностика ушкоджень сечового міхура і сечоводів, накладання затискача Вертгейма та пересікання тканин, накладення лігатури, виведення і видалення тіла матки, накладення швів. Кожен етап, супроводжуваний лігуванням, дає змогу забезпечити фіксацію всього зв'язкового апарату, завдяки чому надалі вдається уникнути випадання піхви.

Переваги вагінальної гістеректомії:

низька інвазивність;
відсутність післяопераційних видимих шрамів, рубців;
короткий відновлювальний період;
низька частота післяопераційних ускладнень;
помірний больовий синдром.

Недоліки вагінального доступу:
неможливість повноцінної ревізії репродуктивних органів унаслідок невеликої площі операційного поля;
високий ризик інтраопераційних ускладнень;
неможливість проведення при великих розмірах утворень, злоякісних пухлинах, спайках, після кесаревого розтину

Субтотальна гістеректомія

Показання

Операція необхідна тим жінкам, у яких спостерігається:

зниження м'язового тонусу матки в результаті проведення кесаревого розтину;
наявність фіброми (міоми матки);
різні патологічні кровотечі;
запальні процеси в черевній порожнині.

Протипоказання

Дана процедура не рекомендується тим жінкам, у яких були діагностовані:

гостро поточні запалення, в тому числі запалення статевих органів;
підозри на передраковий стан шийки матки;
в разі розростання ендометрія матки за її межі (ендометріоз). Зазвичай в останніх двох випадках проводять екстирпацію матки.

Хід операції

Залежно від тяжкості захворювання ампутація проводиться двома способами.

1. Видалення матки без придатків.

Під час цієї операції проводяться такі заходи:
введення загального наркозу хворий;
розтин черевної порожнини вздовж або поперек;
перевірка матки і придатків;
фіксування матки спеціальними щипцями і підтягування її вгору з напрямком вліво для можливості накласти затискач на трубу, зв'язку правого яєчника і зв'язку самої матки;
відхилення матки вправо, розсічення сечоміхурово-маткової складки, поглиблення рани до шийки матки;
зміщення сечового міхура, припинення і перев'язка судинного пучка матки;
висічення шийки матки і самої матки за допомогою скальпеля;
оброблення цервікального каналу спиртом;
накладення швів на решту тканини шийки матки; накладення швів на маткові судини;
ушивання заднього, переднього листка широкої зв'язки, кукси придатків матки і кукси круглої зв'язки;
перевірка і осушення черевної порожнини і зашивання черевної стінки пошарово.

2. Видалення матки з придатками.

Це операція, що сполучає в собі основні моменти з видалення придатків і матки:

мобілізація придатків до матки з двох сторін;
прошивання і перев'язування воронко-тазових зв'язок;
підтягування матки і придатків з накладанням на них затискачів, після чого проводиться повна їх ампутація.
Далі хід операції такий же, як і в операції з видалення матки без придатків.

Видалення придатків матки

1 - накладення затискачів на ніжку пухлини (матковий кінець труби, власну зв'язку яєчника і воронко-тазову зв'язку); 2 - накладення швів на кукси власної зв'язки яєчника, матковий кінець труби і воронко-тазової зв'язки; 3 - початок перитонизації; 4 - кінець перитонизації.

Тотальна гістеректомія

ЕТАПИ ТОТАЛЬНОЇ ЕКСТИРПАЦІЇ МАТКИ 1-й етап операції. Перетин і перев'язка круглих зв'язок 2-й етап операції. Мобілізація або видалення придатків (перетин і перев'язка маткового кінця труби і власної зв'язки яєчників або підвішувальної зв'язки яєчника) 3-й етап операції. Мобілізація сечового міхура 4-й етап операції. Перетин судинних пучків 5-й етап операції. Розсічення передміхурової фасції (fascia antevesicale) 6-й етап операції. Перетин і лігування крижовоматкових зв'язок 7-й етап операції. Перетин і лігування кардинальних зв'язок. 8-й етап операції. Розтин склепіння піхви 9-й етап операції. Гемостаз піхвової трубки A. накладають фіксувальний шов за Брауде на ліву бічну стінку піхви B. гемостаз задньої стінки піхви C. накладають фіксувальний шов по Брауде на праву бічну стінку піхви D. гемостаз передньої стінки піхви 10-й етап операції. Перитонізація

Екстирпація матки (початок). 1 - при тотальній гістеректомії з придатками затискачі накладаються на воронко-тазовую зв'язку; 2 - при тотальній гістеректомії без придатків затискачі накладаються на матковий кінець труби, власну зв'язку яєчника і круглу зв'язку матки; 3 - придатки відокремлені від матки (при екстирпації матки без придатків); 4 - затискачі накладаються на маткові судини у ребра матки

Екстирпація матки (закінчення): 1 - розкрите піхву через передній звід, 2 - матка відсічена від піхви; 3 - на куксу піхви накладені шви, кісетний шов справа - початок перитонизации; 4 - перитонизация виконана.

Абдомінальну (лапаротомічну) гістеректомію проводиться через розріз передньої черевної стінки.

Під час порожнинної операції перетинаються круглі маткові зв'язки, лігуються судинні пучки. Операційна рана ушивається пошарово, шкірні краї відновлюються внутрішньошкірним косметичним швом. Абдомінальна гістеректомія триває 1-2 години.
Переваги операції:
повноцінна ревізія оточуючих тканин, лімфовузлів, сусідніх органів;
можливість видалення матки великого розміру.
Недоліки абдомінальної гістеректомії:
високий ризик інфікування, кровотечі;
тривале відновлення;
висока травматичність;
інтенсивний больовий синдром;
видимі рубці.
Недоліки абдомінальної гістеректомії:
високий ризик інфікування, кровотечі;
тривале відновлення;
висока травматичність;
інтенсивний больовий синдром;
видимі рубці.

Лапароскопія проводиться під загальним наркозом. Техніка операції: на передній черевній стінці роблять три невеликих отвори (діаметр 5 мм), у ділянці нижче пупка ближче до пахової частини. Після цього в черевну порожнину заводять повітря, яке піднімає черевну порожнину і спрощує доступ до органів, що дає змогу покращувати візуалізацію і зменшувати травматизацію органів. Після чого в один отвір акуратно вводять лапароскоп (тоненька трубка, на одному кінці якого розміщена відеокамера, а на іншому - окуляр), яка передає збільшене зображення на екран операційного монітора. У другий отвір вводять маніпулятор, якими гінеколог-хірург керує процесом операції зовні. Під час операції лікар може побачити об'єктивно всю картинку, що дає змогу проводити ретельно й акуратно цю маніпуляцію. Після того, як операцію закінчили, інструменти виводять, випускаючи повітря з черевної порожнини, накладають маленькі шви, які не залишають практично ніяких слідів на тілі.
Лапароскопія проводиться під загальним наркозом. Техніка операції: на передній черевній стінці роблять три невеликих отвори (діаметр 5 мм), у ділянці нижче пупка ближче до пахової частини. Після цього в черевну порожнину заводять повітря, яке піднімає черевну порожнину і спрощує доступ до органів, що дає змогу покращувати візуалізацію і зменшувати травматизацію органів. Після чого в один отвір акуратно вводять лапароскоп (тоненька трубка, на одному кінці якого розміщена відеокамера, а на іншому - окуляр), яка передає збільшене зображення на екран операційного монітора. У другий отвір вводять маніпулятор, якими гінеколог-хірург керує процесом операції зовні. Під час операції лікар може побачити об'єктивно всю картинку, що дає змогу проводити ретельно й акуратно цю маніпуляцію. Після того, як операцію закінчили, інструменти виводять, випускаючи повітря з черевної порожнини, накладають маленькі шви, які не залишають практично ніяких слідів на тілі.

Переваги лапароскопічної операції:

низька інвазивність;
відсутність грубих рубців;
нетривалий відновлювальний період;
низька частота післяопераційних ускладнень.

Недоліки лапароскопічного доступу:
високий ризик інтраопераційних ускладнень (поранення сечового міхура, сечоводів);
неможливість видалення великих міом, злоякісних новоутворень

Реабілітація після операції

Відновлення відбувається у два етапи. Ранній реабілітаційний період триває 5 -12 днів. У першу добу у жінки виникають нудота, запаморочення, болючість у зоні накладання швів, мажуть кров'янисті виділення. Для профілактики розвитку ускладнень використовуються антибіотики, антикоагулянти, протизапальні засоби.
Больовий синдром знімається наркотичними чи ненаркотичними анальгетиками.
Для профілактики тромбоемболії після гістеректомії показано носіння компресійної білизни, що підтримує бандажа. Протягом перших 3-5 діб відновлювального періоду обов'язкова жорстка дієта. Дозволено лише бульйони, протерті овочеві супи, неміцний чай.
Пізній реабілітаційний період проходить вдома та триває 1-2 місяці. Протягом цього часу необхідно:
носити бандаж;
утримуватися від статевого життя;
виконувати вправи інтимної гімнастики на спеціальному тренажері;
відмовитися від використання тампонів;
щоденно виконувати посильну фіззарядку;
правильно харчуватися;
обмежити важку фізичну працю.

Можливі ускладнення

Гістеректомія несе у собі певні ризики. Серед можливих післяопераційних ускладнень:
Масивні кровотечі (3%) – виникають унаслідок недостатнього гемостазу (згортання крові), пошкодження судини під час оперативного втручання, розриву швів.
Легенева тромбоемболія (1%) – розвивається і натомість закупорки легеневої артерії тромбом.
Пошкодження сечового міхура, сечоводів (1%) відбувається при неанатомічному відділенні органу від шийки матки.
Перитоніт (0,1-0,5%) – гостре асептичне запалення очеревини, що виникає внаслідок інтраопераційних помилок, тяжких абдомінальних патологій (внутрішніх кровотеч, тромбозу брижових судин).
Післяопераційні ранові інфекції (3,9-15%) – розвиваються через надмірну електрокоагуляцію, порушення дренажу ранового відділяється.