ТЕМА 1. ФАРМАКОЛОГІЯ В СИСТЕМІ МЕДИЧНИХ І БІОЛОГІЧНИХ НАУК. 5

Історія лікознавства і фармакології 7

1.2. Чинники, що зумовлені лікарською речовиною. 12

1.3. Чинники, що зумовлені організмом. 14

1.4. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму і лікарської речовини. 18

1.5. Фармакокінетика. 20

1.5.1. Головні поняття фармакокінетики. 21

1.5.2. Шляхи введення лікарської речовини в організм. 22

1.5.3. Вивільнення лікарської речовини з лікарської форми. 24

1.5.4. Абсорбція лікарської речовини в організмі. 24

1.5.5. Розподіл лікарської речовини в органах і тканинах. 26

1.5.6. Біотрансформація лікарської речовини в організмі. 27

1.5.6.1. Мікросомне окиснення. 28

1.5.6.2. Немікросомне окиснення. 28

1.5.6.3. Реакції кон'югації. 28

1.5.7. Виведення лікарської речовини з організму. 29

1.6. Фармакодинаміка. 30

1.6.1. Види дії лікарської речовини. 31

1.6.2. Побічна дія лікарських засобів. 31

1.6.3. Молекулярні механізми первинної фармакологічної реакції. 33

1.6.4. Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарської речовини. 35

1.7. Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми. 35

1.8. Комбінована дія лікарських речовин. 36

1.9. Несумісність лікарських речовин. 37

1.10. Види фармакотерапії і вибір лікарського препарату. 37

1.11. Засоби, що впливають на аферентну іннервацію. 38

1.11.1. Адсорбуючі засоби. 38

1.11.2. Обволікаючі засоби. 38

1.11.3. Пом'якшувальні засоби. 39

1.11.4. В'яжучі засоби. 39

1.11.5. Засоби для місцевої анестезії. 39

1.12. Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів. 41

1.12.1. Складні ефіри ядрд-амінобензойної кислоти. 41

1.12.2. Заміщені аміди ацетаніліду. 42

1.12.3. Подразнювальні засоби. 42

1.13. Засоби, що впливають на еферентну іннервацію (переважно на периферичні медіаторні системи). 43

1.2.1. Засоби, що впливають на функцію холінергічних нервів. 46

1.2.1.1. Холіноміметичні засоби прямої дії. 46

1.2.1.2. Н-холіноміметичні засоби прямої дії. 47

1.2.1.3. Н-холіноміметичні засоби непрямої дії. 48

1.2.1.4.1. Антихолінергічні засоби. 49

1.2.1.4.2. Н-холіноблокуючі засоби гангліоблокуючі засоби. 51

1.2.2. Засоби, що впливають на адренергічну іннервацію. 54

1.2.2.1. Адреноміметичні засоби. 55

1.2.2.1.1. Адреноміметичні засоби прямої дії. 55

1.2.2.1.2. Адреноміметичні засоби непрямої дії. 57

1.2.2.2. Антиадренергічні засоби. 57

1.2.2.2.1. Симпатолїтичні засоби. 58

1.2.2.2.2. Адреноблокуючі засоби. 58

1.3. Засоби, що впливають на функцію центральної нервової системи. 60

1.3.1. Засоби, що пригнічують функцію центральної нервової системи. 60

1.3.1.1.Засоби для наркозу. 60 1.3.1.2. Снодійні засоби. 67

1.3.1.2.1. Барбітурати і споріднені з ними сполуки. 68

1.3.1.2.2. Похідні бензодіазепіну. 69

1.3.1.2.3. Снодійні аліфатичного ряду. 70

1.3.1.2.4. Ноотропні засоби. 70

1.3.1.2.5. Снодійні засоби різних хімічних груп. 71

1.3.1.3. Спирт етиловий. 71

1.3.1.4. Протисудомні засоби. 73

1.3.1.4.1. Проти епілептичні засоби. 73 1.3.1.4.2. Протипаркінсонічні засоби. 76 1.3.1.5. Анальгетичні засоби. 78

1.3.1.5.1. Наркотичні анальгетики. 79

1.3.1.5.2. Ненаркотичні анальгетики. 83

1.3.1.6. Психотропні лікарські засоби. 87

1.3.1.6.1. Невролептичні засоби. 87

1.3.1.6.2. Транквілізатори. 91

1.3.1.6.3. Седативні засоби. 95

1.3.1.6.4. Психодислептики. 96 1.3.2. Засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи. 97

1.3.2.1. Психотропні засоби збуджувальної дії. 98

1.3.2.1.1. Антидепресанти. 98 1.3.2.1.2. Психомоторні стимулятори. 99 1.3.2.1.3. Ноотропні засоби. 100 1.3.2.1.4. Адаптогени. 101 1.3.2.1.5. Актопротектори. 102 1.3.2.1.6. Аналептики. 102 2.1. Стимулятори дихання. 104

2.2. Протикашльові засоби. 105

2.3. Відхаркувальні засоби. 106

2.4. Засоби, що застосовують у випадках бронхіальної обструкції. 107

2.4.1. Бронхорозширювальні засоби. 107

2.4.1.1. Адреноміметичні засоби. 107 2.4.1.2. М-Холіноблокатори. 108 2.4.1.3. Міотропні засоби. 109 2.4.2.Протиалергічні, десенсибілізуючі засоби. 109

2.4.2.1. Нестероїдні засоби. 109 2.4.2.2. Стероїдні засоби – Глюкокортикоїди. 110 2.5. Засоби, що застосовують при набряку легень. 110

3.1. Кардіотонічні засоби. 111

3.1.1. Серцеві глікозиди. 111

3.1.2. Неглікозидні (нестероїдні) кардіотонічні засоби. 115

3.2. Антигіпертензивні засоби. 116

3.2.1. Невротропні засоби. 117

3.2.2. Периферичні судинорозширювальні засоби. 120

3.2.3. Антагоністи кальцію. 121

3.2.4. Засоби, що впливають на водно-сольовий обмін. 121

3.2.5. Засоби, що впливають на ренін-анпотензинову систему. 121

3.2.6. Комбіновані антигіпертензивні засоби. 123

3.3. Гіпертензивні засоби. 123

3.3.1 Засоби, що стимулюють судиноруховий центр. 124

3.3.2. Засоби, що тонізують центральну нервову і серцево-судинну системи. 124

3.3.3. Засоби периферичної судинозвужувальної та кардіотонічної дії. 124

3.4. Гіполіпідемічні засоби. 125

3.4.1. Ангіопротектори непрямої дії. 126

3.4.2 Ангіопротектори прямої дії. 128

3.5 Протиаритмічні засоби. 129

3.5.1. Мембраностабілізатори. 130

3.5.2. β-адреноблокатори. 132

3.5.3. Блокатори калієвих каналів. 132

3.5.4. Блокатори кальцієвих каналів. 132

3.6. Засоби, що застосовують для лікування хворих на ішемічну хворобу серця (антиангінальні засоби).133

3.6.1. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні й поліпшують його кровопостачання. 133

3.6.1.1. Органічні нітрати. 134 3.6.1.2. Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію). 135 3.6.2. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні. 136

3.6.3. Засоби, які підвищують транспорт кисню до міокарда. 137

3.6.4. Засоби, що підвищують стійкість міокарда до гіпоксії. 138

3.6.5. Засоби, що призначають хворим на інфаркт міокарда. 138

3.7. Засоби, що регулюють кровообіг головного мозку. 139

4.1. Сечогінні засоби. 143

4.1.1. Засоби, що діють на рівні клітин ниркових канальців. 144

4.1.2. Осмотичні сечогінні засоби. 147

4.1.3. Засоби, що підвищують кровообіг нирок. 148

4.1.4. Лікарські рослини. 148

4.1.5. Принципи комбінованого застосування сечогінних засобів. 149

4.2. Урикозуричні засоби. 149

5.1. Засоби, що стимулюють скоротливу здатність матки. 151

5.2. Засоби для припинення маткової кровотечі. 152

5.3. Засоби, що знижують тонус і скоротливу здатність матки. 153

6.1. Засоби, що впливають на апетит. 153

6.2. Засоби, що впливають на функцію слинних залоз. 155

6.3. Засоби, що регулюють секреторну функцію шлунка. 155

6.4. Засоби, що впливають на рухову активність (моторику) шлунка. 158

6.5. Жовчогінні засоби. 160

6.6. Гепатопротектори. 163

6.7. Засоби, які впливають на екскреторну функцію підшлункової залози. 165

6.8. Засоби, що впливають на рухову функцію кишок. 167

6.8.1. Засоби, що підвищують рухову функцію кишок. 167

6.8.2. Засоби, що пригнічують рухову функцію кишок. 169

6.9. Розчини для парентерального харчування. 171

---

---

Історія лікознавства і фармакології

---

1.2. Чинники, що зумовлені лікарською речовиною.

---

Вікові особливості організму. Організм дитини, особливо дитини раннього віку, перебуває у стадії формування, більшість захисних і пристосувальних механізмів розвинуті недостатньо. Знижена активність ферментних систем, що беруть участь у метаболізмі лікарських речовин. Рецептори також мають ряд відмінностей. Усі види обміну речовин, функції органів і систем зазнають кількісних та якісних змін, які відбиваються на дії лікарських речовин.

У дітей раннього віку спостерігається підвищена чутливість до морфіну, тому дітям віком до року морфін не призначають. У той же час до атропіну і препаратів беладонни діти стійкіші, ніж дорослі, тому клінічні прояви отруєння цими препаратами у дорослих є значно тяжчими. Абсорбційна здатність травної системи у дітей вища, ніж у дорослих, тому швидше можна досягти терапевтичної, а отже й токсичної концентрації лікарської речовини в крові й тканинах. У дітей знижена антитоксична функція печінки. Рівень білка в крові нижчий, ніж у дорослих, а лікарські речовини утворюють комплекси з білками. Знижена функція виведення лікарських речовин через нирки, тому в деяких випадках спостерігається більш тривала їх дія.

Вплив одного й того самого лікарського засобу на організм дитини в різні вікові періоди може суттєво відрізнятися. Найчутливіші до ушкоджувальної дії лікарських речовин плід в останньому триместрі вагітності і новонароджений (дитина першого місяця життя). Особливості впливу лікарських речовин на плід від 24 тижнів до пологів і на новонародженого вивчає спеціальний розділ фармакології - перинатальна фармакологія.

Для дитячого віку важко вивести загальний критерій дозування лікарських засобів, тому користуються спеціальними таблицями вищих разових і добових доз отруйних і сильнодіючих речовин. Дози інших лікарських засобів розраховують, виходячи із 1/20 дози для дорослого на кожний рік життя дитини.
Рекомендується також користуватись емпіричними формулами, які дають змогу за дозою речовини для дорослого розраховувати дозу для дитини:де X - доза для дитини; D -доза для дорослого; а - вік дитини в роках.

Особливості дії лікарських речовин у похилому і старечому віці вивчає геріатрична фармакологія. Враховуючи те, що в похилому і старечому віці відбуваються суттєві зміни насамперед у метаболізмі та екскреції речовин, потрібно хворим віком понад 60 років зменшувати дозу більшості лікарських засобів на 1/3_І/2. Деякі лікарські засоби (наприклад, адреноміметики, що здатні значно підвищувати артеріальний тиск на фоні атеросклерозу) особам похилого віку протипоказані.

---

Смотрите также файлы

• Состояние ЗавершеныЗавершен Понедельник, 23 января 2023, 17 50Прошло времени.pdf

• Педагогті тегі, аты, кесіні аты (болан жадайда).docx

• Контрольная работа по дисциплине Безопасность жизнедеятельности Вариант 1 Выполнил студент Гареев Динар Илюсович.docx

• Соколовская М. В должность, уч степень, звание подпись, дата инициалы, фамилия реферат модели и моделирование по дисциплине информатика.doc

• Практических заданий по дисциплине управление цепями поставок.docx