Файл: Всесвітня_історія_І_семестр.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 28.04.2024

Просмотров: 34

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет Машинобудівний коледж

ОПОРНІ КОНСПЕКТИ

з дисципліни ―Всесвітня історія‖

(І семестр)

для студентів усіх спеціальностей

2014 р.

Опорні конспекти розроблені викладачем дисципліни „Всесвітня історія‖ Бондаренко Д. І.

Розглянуто і затверджено цикловою комісією соціально – гуманітарних дисциплін Протокол № 01 від ―28‖ серпня 2014 р.

ЗМІСТ

Світ на початку XX століття………………………………………………………………… 3

Розділ Перша світова війна 1914—1918 рр. …………………………………………..4

Міжнародні конфлікти на початку ХХ ст. Причини та привід Першої світової війни.4 Воєнні кампанії та основні битви 1914—1918 рр. …………………………………….....6 Завершення війни та втрати від неї……………………………………………………….9

Розділ: Повоєнне облаштування світу………………………………………………. 10

Паризька мирна конференція. Вашингтонські договори 1921—1922 рр……………10 Формування тоталітарних режимів: фашизм, нацизм, комунізм. ……………………13

Розділ: Період повоєнної кризи та революцій (1917—1923). ……………………14

Революції 1917 р. в Росії. Прихід довлади більшовиків………………………….……14 Революції в Німеччині та Угорщині 1918 р. Встановлення фашистської диктатури в Італії………………………………………………………………………………………….…19 Революція в Туреччині. М. Кемаль. Національні рухи в Китаї, Індії і Африці. ….…21

Розділ: Період стабілізації в Європі та в Північній Америці (1924—1929). ….23

Доба «процвітання» в США. Велика Британія і Франція в 1919— 1920-х роках…..23 Створення корпоративної системи в Італії. Німеччина в період Веймарської республіки.

…………………………………………………………………………………………………...25 Утворення СРСР. Неп……………………………………………………………………… 27 Країни Центральної та Східної Європи в 20-х роках. ………………………………….29

Розділ: Світ в період економічної кризи 1929—1933 рр. та подолання її наслідків……………………………………………………………………………………... 32

США, Велика Британія та Франція в період економічної кризи………………………32 Встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині. Іспанія в 30-х рр. .35 Країни Центральної та Східної Європи в 30-х роках…………………………………...37 Соціалістичне будівництво в СРСР. ……………………………………………………...40 Країни Азії та Латинської Америки в 20 – 30-х роках. …………………………………42 Культура країн світу у 1900 – 1939 роках. ……………………………………………….44 Назрівання Другої світової війни…………………………………………………………..46

Рівні засвоєння навчального матеріалу:

-перший рівень– початковий (1) – студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв’язувати завдання за зразком;

-другий рівень достатній (2) – студент знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в

стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), уміє робити висновки, порівняння, виправляти допущені помилки; відповідь повна, правильна, логічна, обгрунтована;

-третій рівень високий (3) – знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; студент уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляє і відстоює особисту позицію – студенти роблять доповіді та їх захищають.


Тема: Світ на початку XX століття.

Основні поняття: індустріалізація, колоніалізм, демократія.

План:

1.Демографічна ситуація.

2.Економічний розвиток.

3.Особливості політичноі системи.

1.Демографічна ситуація. У 1900 р. чисельність населення світу складала 1,630 мільярда чоловік, а в 1927 р. –2 мільярди. На початку XX ст. найбільш населеною країною був Китай. Там проживало 467 млн. осіб. У Європі - близько 325 млн. осіб, в Америці - 178 млн., Африці - 13,5 млн. і в Австралії та Новій Зеландії майже півмільйона. Протягом XX ст. населення країн Америки й Африки зростало швидкими темпами. У XIX ст. наймогутнішою державою світу була Британська імперія. Другою - Франція. Російська, Оттоманська, АвстроУгорська, Португальська імперії..На початку XX ст. у них були серйозні конкуренти – США, Японія, Німеччина, Італія. Розвинені держави поділили світ на сфери впливу. Посилювалась боротьба за колонії, як засіб до індустріального зростання. У колоніях та напівколоніях проживало 1367 млн. чоловік - 79% населення землі.

2.У XX ст. завдяки науковим досягненням прискорюється НТП, що вплинуло на розвиток індустріальної цивілізації (панування машинного виробництва, конвеєр, електростанції, ВПК). Ринок став головним регулятором товарного виробництва. За своїм соціально-економічним розвитком країни можна поділити на три групи. Лідери - Англія, Франція, США, країни Центральної і Південно-Східної Європи, Іспанія, Росія, останніми - держави Латинської Америки (напівзалежні), Азії й Африки ()колонії). Німеччина, Італія, Японія, випереджали країни «другї групи», але не могли наздогнати лідерів (нестача колоній). У 1900-1903 pp. відбулась світова економічна криза. Вона дала поштовх модернізації капіталізму, прискоренню процесів впровадження нової техніки і технологій, концентрації виробництва. На передові позиції виходить машинобудівна промисловість. Значно зросли обсяги виплавки сталі; першість у її виробництві належала США. Поширення набували нові джерела енергії - електрика й нафта.

3.Під впливом економічних досягнень, загальної інтелектуалізації суспільства зароджувалось прагнення до демократизації держави, національної самоідентифікації й духовної свободи. Однак у межах індустріальної цивілізації перехід до правової держави й громадянського суспільства здійснювався поступово, через революції й реформи, які охопили світ від початку століття. На відміну від Європи, на азіатському й африканському континентах народи зберігали традиційну цивілізацію. Взаємодія цивілізацій протягом попередніх століть виявилась на ділі вторгненням у традиційне суспільство і його руйнуванням.

У політичному устрої простежувались тенденції: парламентаризм, обмеження монархії, демократизація, створення масових політичних партій, посилення позицій робочого класу та збільшення кількості соціальних заворушень, міжнаціональні конфлікти.

Підведення підсумків: Індустріальний розвиток змінив соціальну структуру, посилив економічну диференціацію держав. За зовнішнім прогресом приховувались складні політичні, соціальні і економічні процеси, які створювали передумови визрівання міждержавних конфліктів і воєн.

Закріплення вивченого матеріалу

1. Вміти давати відповіді:

1.Особливості демографічної ситуації.

2.Назвати найбільші колоніальні імперії.

3.Назвіть колоніальнозалежні країни.

4.Чим характеризується індустріальне суспільство.

5.Вкажіть основні політичні течії на початку століття.

6.Назвіть республіки та конституційні монархії в Європі.


7.Вкажіть основні прошарки європейського суспільства.

2.Вміти аналізувати: Чому найбільші колоніальні імперії майже завжди е провідними індустріальними країнами.

Чому на початку століття посилилась боротьба за колонії.

Чому Італія та Німеччина оголошують боротьбу за перерозподіл світу.

3.Готувати доповіді: «Основні політичні партії в Європі та їх ідейна основа». «Регіональні конфлікти на початку століття».

Література Основна:

Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 3-15

Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – С. 11-55

Розділ Перша світова війна 1914—1918 рр.

Тема: Міжнародні конфлікти на початку ХХ ст. Причини та привід Першої світової війни.

Основні поняття: «баланс сил», локальна війна, регіональна війна.

План:

1.Міжнародні відносини наприкінці ХІХ — на початку ХХ століть.

2.Причини та привід Першої світової війни.

1.Міжнародні відносини на рубежі ХIХ–ХХ століть визначалися наростанням суперечностей між провідними державами, що завершували поділ світу, через гегемонію в Європі, переділ колоній і сфер впливу.

1882 р. Німеччина, Австро-Угорщина й Італія підписали Троїстий союз (до 1915 р.). У 1891 р. між Росією і Францією був підписаний консультативний пакт, а в 1893 р.

—військова конвенція про спільні дії у війні проти Німеччини. У 1904 р. було підписано англо-французьку угоду – «Антанта». У 1907 р. англо-російська угода.

Німеччина - територіальні претензії до Франції (промислові північно-східні провінції); у Росії - Прибалтику, «Донську область», Крим і Кавказ. Велика Британія - відібрати у Туреччини Месопотамію і частину Аравійського півострова. Франція - повернути Ельзас і Лотарингію, приєднати лівий берег Рейну й Саарський вугільний басейн. Австро-Угорщина – захопити Волинь, Поділля, Сербію, Боснію, Герцеговину. Росія приєднати Галичину й оволодіти чорноморськими протоками Босфор і Дарданелли. Італія - території Трентіно, Трієст і Валона.

Країни готувалися до війни. Військові витрати Німеччини 1913 р. становили більше 2 млрд. марок. Військові витрати Австро-Угорщини з 1900 по 1913 рр. зросли на 70% і досягли 1913 р. 583 млн. крон. В Італії військові асигнування становили у 19111912 рр. 396,1 млн. лір. У Франції на військові потреби 1914 р. виділено 1,5 млрд. франків38% всіх бюджетних витрат. У Великій Британії - 77,1 млн. ф. ст.

1894–1895 рр. японо-китайська війна (Японія захопила Тайвань і Пескадорські острови).

1898 р. американо-іспанська війна (до США - острови Пуерто-Рико і Гуам. Куба проголошена «незалежною»).


1899–1902 рр. англо-бурська війна (Великобританія захопила Трансвааль і Оранжеву республіку).

1904–1905 рр. російсько-японська війна. (Японія одержала частину острова Сахалін)

1905–1906 рр. перша марокканська криза — конфлікт між Німеччиною, Великобританією і Францією за панування в Марокко.

1908–1909 рр. боснійська криза. (Австро-Угорщина приєднала Боснію і Герцеговину).

1911 р. друга марокканська криза.

1911 р. італо-турецька війна. (Італія захопила Триполітанію і Кіренаїку).

1912–1913 р. перша (поразка Туреччини)та 1913 - друга (Болгарія) Балканські

війни.

2. Швидкий промисловий розвиток провідних країн світу наприкінці ХIХ століття призвів до загострення суперництва за джерела сировини, ринки збуту й сфери прибуткових капіталовкладень.

Приводом до війни стало вбивство 28 червня 1914 р. в Сараєво ерцгерцога Франца-Фердинанда Австрія 23 липня 1914 р. оголосила Сербії ультиматум. 25 липня в Сербії було підписано указ про мобілізацію. 28 липня Австро-Угорщина оголосила Сербії війну. 31 липня в Росії оголошено мобілізацію. І серпня оголошення війни Німеччини Росії.

Закріплення вивченого матеріалу

1.Вміти давати відповіді на питання:

1.Причини Першої світової війни.

2.Створення Троїстого блоку.

3.Створення Антанти.

4.Інтереси країн у війні.

5.Характер війни.

2.Вміти аналізувати: Чи була світова війна випадковою.

3.Підготувати доповіді: «Австро – сербський конфлікт 1914 року».

Література Основна:

Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 16-18

Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – С. 56-65

Тема: Воєнні кампанії та основні битви 1914—1918 рр.

Основні поняття: світова війна, окупація, інтервенція, капітуляція, сепаратний мир.

План:

1.Воєнні дії у 1914 році.

2.Воєнні дії у 1915 році.

3.Воєнні дії у 1916 році.

4.Воєнні дії у 1917 році.

5.Воєнні дії у 1918 році.

1.2 серпня німецький уряд направив ультиматум бельгійському урядові з вимогою пропустити війська.

4 серпня 1914 р. Велика Британія вступила у війну. 6 серпня Австро-Угорщина оголосила війну Росії. Японія оголосила війну Німеччині 23 серпня 1914 р., після чого успішно захопила німецькі колоніальні володіння у Китаї. Усього в Першій світовій війні брало участь 32 країни на боці Антанти і 4 на брці Троїстого (Четвертного) союзу.

«План Шліффена» (1892 р.): уникнути одночасного ведення війни на двох фронтах, «бліцкриг».

4серпня німецька армія вторглася до Бельгії.

21 серпня німці вийшли на франко-бельгійський кордон й розпочали наступ на Париж. Німецькі війська вийшли на річку Марна з метою оточити французів - 5 - 12 вересня; війська Антанти змусили їх відходити до р. Ена. Результатом битви став провал «блискавичної війни».

Усерпні Російська армія розпочала наступ на Східну Прусію він виявився невдалим. Наступ російських армій в Галичині та на Буковині був вдалим - з 5 серпня по 13 вересня 1914 р. відкинули австрійські війська від Львова.

На Балканському фронті бойові дії між Австро-Угорщиною та Сербією і Чорногорією - до осені 1915 р., сили Сербії та Чорногорії захищали свої території.

30 жовтня германо-турецький флот обстріляв Севастополь, Феодосію, Новоросійськ, російська кавказька армія 2 листопада 1914 р. вирушила вглиб турецької території. Турецькі війська вторглися до Батумської області. Сарикамишська операція (22 грудня 1914 р. по 7 січня 1915 р.) скінчилася повним знищенням 3-ої турецької армії.

Воєнні дії 1914 р. завершились на користь Антанти. Німці не досягли Парижа, австрійці зазнали поразки в Сербії та Галичині, турецькі війська — біля Сарикамиша. Японці в Китаї захопили німецькі території. В Африці зусиллями Франції та Британії було захоплено німецькі колонії Того, Камерун та Східну Африку. Плани «бліцкригу» зазнали краху.

2.Головні воєнні дії 1915 р. розгорнулися на Східному фронті. 2 травня німці прорвали позиції росіян у районі Горлиці. Австро-німецькі війська просунулися вглиб російської території на 300 і більше кілометрів. Одночасно німецькі війська розпочали наступ на північній дільниці фронту у напрямку Риги. В липні вони повели наступ на Варшаву, в серпні — на Ковно, у вересні — на Вільнюс. Російська армія була змушена залишити Галичину, Буковину, частину Волині, Польщу, Литву й Курляндію. Наприкінці вересня наступ вдалося зупинити. Росія за цей час втратила 3 млн. чоловік, з них 300 тис. убитими, а також 15 % своєї території, ЗО % промислових потужностей.

На Західному фронті 22 квітня 1915 р. під містом Іпр німецьке командування вперше використало проти англійців отруйні гази (хлор).

18 березня 1915 р. кораблі Антанти увійшли в Чорноморські протоки, та прорватись не змшгли.

25 квітня союзні війська висадилися в районі Галіполі, але змушені були відступити.

14жовтня 1915 р. Болгарія вступила у війну, німецькі, австрійські та болгарські війська перейшли в наступ на Сербію та окупували її.

23травня 1915 р. Італія вступила у війну на боці Антанти.


3.Верденська битва. Німецьке командування розраховувало прорвати оборону союзників під Верденом блискавичною атакою і зосередило величезні сили: 1204 гармати, 202 міномети, 160 бойових літаків, 14 аеростатів. 21 лютого після 9-годинної артилерійської підготовки кайзерівські війська пішли в атаку. За 70 днів німці просунулися лише на 7 км. «Верденська м'ясорубка» перемолола майже 120 дивізій, з них 69 французьких і 50 німецьких. Операція тривала до кінця 1916 р. Втрати з обох боків становили 1 млн. чоловік.

Війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова перейшли у наступ 3 червня 1916 р. на фронті 480 км. Було звільнено майже всю Галичину з м Луцьк й Буковину з м Чернівці.

27серпня 1916 р. румунський уряд оголошує війну Центральним державам. На кінець року Румунія втратила 2/3 своєї території.

1липня – наступ військ Антанти в районі р. Соммі. Перевага англо-французів над німцями в місці прориву (7 км.) становила: в піхоті - більше ніж в 4,6; в артилерії

в 2,7; в авіації в 3 рази. У вересні 1916 р. англійці вперше використали танки Бойові дії точилися до кінця листопада, біля 4 місяців, поглинувши величезну кількість людей. Німці втратили до 538 тис, французи - 341 тис, англійці - 453 тис. чол.

Підводна війна розпочалася 1914 р., у вересні - жовтні 1914 р. німецькі підводні човни потопили 5 британських крейсерів, 1 підводний човен, декілька торгових суден та десятки риболовецьких. 1915 р. німці розгорнули підводну блокаду Британії. З січня 1915 р. вони розпочали необмежену війну проти торгового судноплавства. У Після Ютландської морської битви 31 травня - 1 червня 1916 р., в якій німецький флот зазнав поразки, з 1 лютого 1917 р. розпочалася необмежена підводна війна.

У1916 р. жодній із воюючих сторін не вдалося схилити чашу терезів на свій бік.

4.Вплив революції в Росії на хід війни. В лютому 1917 р. ліквідували самодержавний лад і проголосили парламентську республіку. Тимчасовий уряд продовжував війну. Більшовицький переворот у жовтні 1917 р. зумовив вихід Росії з війни. 5 грудня 1917 р. між Росією та Центральними державами було підписано перемир'я. За умовами миру (3 беоезня 1918 р.) німці окупували понад 1 млн. кв. км території. Росія вийшла з війни для того, щоб зосередити сили на придушенні національно-визвольних рухів.

6 квітня 1917 р. Сполучені Штати оголосили війну Німеччині. Приводом до цього стала необмежена підводна війна. Причини вступу США у війну: американські правлячі кола надавали велику матеріальну допомогу країнам Антанти, кредитів на 2 млрд. дол.; у випадку поразки Антанти Німеччина перетворювалася на найбільш небезпечного й могутнього конкурента. Американський уряд вирішив направити свої війська до Європи влітку 1918 р.

16квітня 1917 р. війська Антанти підготували наступ у районі м. Аррас, він був невдалий, втратили 280 тис. убитими.

Бої точилися на території Італії, при Капоретто італійці втратили 130 тис. убитими і пораненими й близько 300 тис. полоненими. Антанта мала здобутки лише на Близькому Сході, де англійські війська зайняли Багдад і вигнали німецькі армії з колоній Східної Африки.

5.На середину березня 1918 р. німецьке командування зосередило на Західному фронті 13 армій, 15,7 тис. гармат, 2,8 тис. літаків. Німецький наступ розпочався 18 березня. 9 квітня німці завдали ще одного удару по Фландрії, а 27 травня вони прорвали французьку оборону на р. Ена і вдруге вийшли на р. Марна.

18липня 1918 року розпочався контрнаступ проти німців.

8 серпня союзні війська під командуванням маршала Фоша розпочали наступ у районі Арраса. У вересні війська Антанти перейшли у наступ на всьому фронті.

28вересня Болгарія вийшла з війни. З листопада - Австро-Угорщина. 31 жовтня - Османська імперія. 11 листопада 1918 р. німецька делегація підписала акт про перемир'я в Комп'єнському лісі. Комп'єнське перемир'я передбачало припинення воєнних дій, евакуацію протягом 14 днів окупованих німецькими військами районів Франції, Бельгії та Люксембургу, Ельзаса і Лотарингії. Війська Антанти займали лівий