Файл: Семинар.doc

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ

План

проведення семінарських занять

з предмету „Всесвітня історія”

розробив викладач

Машинобудівного коледжу СумДУ

Бондаренко д. І.

Розглянуто і затверджено на засіданні комісії соціальних дисциплін

_________________________________________________________________

Голова комісії Головченко З.Ю.

СУМИ

2007 р.

Тема: Події 1917 – 1918 років. Підсумки Першої світової війни.

Мета: Розглянути хід воєнних дій у 1917 – 1918 роках. Підвести підсумки воєнних

дій в Першій світовій війні. Наголосити на наслідках війни, втратах.

Вчити аналізувати навчальний матеріал, робити узагальнення, висновки,

порівняння, встановлювати головне.

Вчити працювати спільно.

Обладнання: карта „Перша світова війна 1914 – 1918 роки”.

План:

1. Підсумок воєнних дій в 1917 р. Вплив революційних подій в Росії на хід Першої світової війни.

2. Завершення війни в 1918 році.

3. Підсумки війни.

Контрольні питання:

1. Які військово-політичні блоки було створено напр. XIX — на поч. XX ст. ?

2. Розкажіть про англо-німецьке суперництво у військовій та інших сферах.

1. Схарактеризуйте стратегічні плани противників.

3. У чому, на ваш погляд, криються причини Першої світо­вої війни ?

4. Висловіть своє ставлення до червневих 1914 р. подій у Сараєво.

5. Як австро-сербський конфлікт вплинув на подальший розвиток подій ?

---

7. Розкажіть про план Шліффена та його крах.

8. Чому зазнав невдачі наступ російських військ у Східній Прусії восени 1914 р. ?

9. Схарактеризуйте бойові дії на Балканському та Кав­казькому фронтах 1914 р.

10. Які події свідчили про те, що війна стала світовою?

11. Порівняйте співвідношення сил австро-німецької та ро­сійської армій під час Горлицької операції.

12. Чому, на вашу думку, російські війська зазнали нищівної поразки влітку 1915 р. ?

13. Як сталося, що країни Антанти зазнали невдачі у Дарда­неллах?

14.Проаналізуйте обставини вступу у війну Італії та Бол­гарії. Які цілі вони переслідували.?

12. Схарактеризуйте наслідки бойових дій 1915 р.

13. Складіть таблицю співвідношення сил воюючих сторін під час Верденської битви. Чому її назвали "верденською м'ясорубкою"?

14. Яке значення мав Брусилівський прорив для воєнних дій на Західному фронті?

15. Розкажіть про використання танків під час битви на р. Соммі. Чи мало це стратегічне значення для подаль­шого перебігу війни?

16. Подумайте, які цілі ставила Німеччина, розпочинаючи підводну війну. Висловіть своє ставлення до такого ме­тоду ведення війни.

19. У чому, на ваш погляд, виявився вплив революції в Росії на хід війни?

20. Які причини змусили СІЛА вступити у війну саме 1917р. ?

21. Проаналізуйте воєнні дії на Західному фронті в 1917 — 1918рр.

22. У чому полягали причини поразки Німеччини та її союз­ників?

23. Проаналізуйте умови Комп'енського перемир'я.

24. Визначте головні підсумки Першої світової війни.

Основні терміни: світова війна, окупація, капітуляція, репарації, сепаратний мир.

Рекомендована література:

Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Всемирная история: Первая мировая война / А.Н. Бадак и др..- М, 2000.

Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 10 кл. К, 2000

Новая история стран Европы и Америки (1870 – 1918 г.). М, 1987.

Рожик М.Е. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Тема: Суспільно – політичні рухи першої половини XX століття: фашизм, націонал –

соціалізм. Тоталітаризм, як феномен XX століття.

Мета: Розглянути антидемократичні рухи: виявити базу іх підтримки, програмні

---

засади та їх впливи на життя населення світу.

Вчити аналізувати навчальний матеріал, робити узагальнення, висновки,

порівняння, встановлювати головне.

Показати недопустимість для світу повторення жахів тоталітаризму.

Формування позитивного ставлення до збереження демократичних цінностей.

План:

1. Фашизм.

2. Націонал – соціалізм.

3. Тоталітаризм як феномен XX століття.

Контрольні питання:

1. Спробуйте обґрунтувати неминучість зародження і роз­витку фашизму в країнах Західної, Центральної, Східної Європи.

2. Чому фашизм не укріпився в СШЛ, Великій Британії, Франції?

3. Дайте загальну характеристику соціально-політичним кореням фашизму.

1. У чому суть расової теорії фашизму?

4. Історична література по-різному оцінює поняття фа­шизм. Висловіть свою думку з даної проблеми.

5. Як ви вважаєте, фашизм і комунізм — це схожі чи протилежні поняття? Свою думку обґрунтуйте кон­кретними фактами.

6. Назвіть відмітні особливості виникнення фашизму в Італії, нацизму в Німеччині.

7. Вкажіть основні ознаки тоталітаризму.

8. оцініть, як вплинули тоталітарні режими на життя своїх громадян та життя навколишніх країн.

---

Документи і матеріали

3 праці Г. Гегеля "Філософія історії

"Треба розрізняти німецькі народи, що залишилися на своїх колишніх місцях, і ті, що оселилися в Римській імперії і змішалися з націями, що були підкорені... Доля цих народів була різною, але їхня загальна мета полягає в тому, щоби заволодіти територією і сформуватися у державу... Власно Німеччина залишилася вільною від будь-якого змішення... Скандинави також залишились на своїй батьківщині вільни­ми від усяких домішок, але частина їх вирушила до Росії й заснувала там російську державу... Німецькі народи спро­можні бути носіями більш високого принципу духу... У Східній Європі ми знайдемо величезну слов'янську націю, що мешкає на заході вздовж Ельби до Дунаю... Однак уся ця маса виключається з нашого огляду, тому що вона досі не висту­пала як самостійний момент в ряді виявлень розуму в світі..."

Запитання до документа

1. Як Гегель пояснює "чистоту германської нації"?

Гітлер про євреїв

"Як у будь-якому гнійникові знайдеш хробака або личинку його, так у будь-якій брудній історії неодмінно наштовхнеш­ся на єврейчика... Єврейське вчення марксизму заперечує аристократичний принцип народження і на місце споконвіч­ної переваги сили індивідуальності ставить чисельність маси та її мертву вагу. Марксизм заперечує в людині цінність особистості, він заперечує значення народності і раси й віднімає таким чином у людства передумови його існування і його культури. Якби марксизм став основою всього світу, це означало б кінець всякої системи, яку досі уявляв собі розум людський. Для жителів нашої планети це означало б кінець існуванню. Якби єврею за допомогою його марксистського символу віри вдалося отримати перемогу над народами світу, його корона стала б вінцем на могилі всього людства. Тоді наша планета, як було з нею мільйони років тому, носилася б в ефірі знову безлюдна і порожня. Вічна природа жорстоко помститься за порушення її законів. Нині я певен, що дію цілком у дусі творця всемогутнього, борючись за знищення єврейства, я борюсь за справу божію".

Запитання до документа

1. Чому Гітлер боровся за знищення єврейства ?

Основні терміни: фашизм, нацизм, тоталітаризм.

---

Рекомендована література:

Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Всемирная история: Итоги первой мировой войны / А.Н. Бадак и др..- М, 2000.

Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 10 кл. К, 2000

Рожик М.Е. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Тема: Більшовицький переворот в Росії.

Мета: Виявити причини приходу до влади більшовицької партії. Розглянути процес

побудови в Росії радянського ладу. Навчити доводити, що прихід до влади

більшовиків е переворотом.

Вчити аналізувати навчальний матеріал, робити узагальнення, висновки,

порівняння, встановлювати головне.

Показати студентам, що не можна заради політичної влади приносити в

жертву життя людей.

План:

1. Причини зростання популярності більшовиків..

2. Прихід більшовиків до влади. Жовтневе повстання.

3. Початок розбудови радянської республіки в Росії.

Контрольні питання:

1. Проаналізуйте підготовку більшовицького виступу восе­ни 1917р.

2. Схарактеризуйте хід жовтневих подій 1917р. у Петро­граді.

3. Використавши додаткову літературу, зробіть політичні портрети В. Леніна та Л. Троцького.

4. Як відбувалося встановлення влади більшовиків? Які за­конодавчі та виконавчі органи мала радянська влада ?

5. Коли і чому були розігнані Установчі збори?

Документи і матеріали

1. З книги С. Мельгунова "Червоний терор у Росії?

"Надзвичайні комісії — це органи не суду, а "нещадної розправи ", за термінологією центрального комітету Комуніс­тичної партії. Надзвичайна комісія, "це не слідча комісія, не суд, і не трибунал " — визначає завдання НК сама надзвичайна комісія. "Це орган бойовий, діючий на внутрішньому фрон­ті громадянської війни. Він ворога не судить, а карає. Не голубить, а спопеляє кожного, хто по той бік барикад". "Ми не ведемо війни проти окремих осіб, — писав Лаціс про "червоний терор" 1 листопада 1918 року. — Ми винищуємо буржуазію як клас. Не шукайте на слідстві матеріалу й доказів того, що звинувачений діяв або казав щось проти радянської влади. Перше питання, що ви повинні поставити, якого він походження, виховання, освіти або професії. Ці питання і повинні визначити долю звинуваченого". У цьому сенс і сутність "червоного терору". Лаціс зовсім не був оригінальним, копіюючи слова Робесп'єра у Конвенті з приво­ду преріального закону в масовому терорі: "щоб стратити ворогів вітчизни, достатньо встановити їхню особистість, вимагається не покарання, а знищення їх..."... Кривава ста­тистика по суті ще досі не піддається обчисленню, та й навряд чи коли буде підрахована. Якщо публікується, можли­во, лише одна сота розстріляних, якщо смертна кара відбу­вається у тайниках казематів, якщо загибель людини часом не залишає жодного сліду, немає й історикові в майбутньому можливості відновити справжню картину".

---