ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.06.2024
Просмотров: 39
Скачиваний: 0
Питання 5. Ознаки подільності чисел. Загальні принципи:
Будь-яке ціле (n +1)-значне число можна подати у десятковій системі так:
N =10n a |
n |
+10n−1 a |
n−1 |
+ ...+10 |
2 a |
2 |
+10a + a |
0 |
; |
0 £ a |
i |
£ 9; i = |
0,n |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
Застосовують ще один запис числа N як послідовності цифр:
N = an an−1 ...a2 a1ao ; 0 £ ai £ 9; i = 0,n
Розв’язати питання подільності такого числа на будь-яке інше число k можна розглянувши послідовність залишків від ділення степенів основи числення на k :
r |
= a |
0 |
- k × q |
0 |
; r =10 - k × q ; r |
=102 - k × q |
2 |
; ...;r =10n - k × q |
n |
; |
|
|
||||||
0 |
|
|
|
|
|
1 |
|
1 2 |
|
|
n |
|
|
|
||||
де |
|
|
|
|
|
- відповідні неповні частки від ділення 10i , i = |
|
на k . Очевидно, що |
||||||||||
q |
0 |
,q ,...,q |
n |
0,n |
||||||||||||||
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
залишки ri , |
i = |
|
не перевищують числа k |
за значенням і за кількістю різних значень. |
||||||||||||||
0,n |
Відповідно до властивостей такої послідовності відносно k можна вивести відповідне правило подільності.
а) Подільність цілого числа на 2:
N =10n a |
n |
+10n−1 a |
n−1 |
+ ...+102 a |
2 |
+10a + a |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Усі доданки крім останнього діляться на 2, отже для подільності N на 2 необхідно, щоб |
|||||||||||||||||||||||||||||
остання цифра числа a0 |
ділилася на 2 (була парною). |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
б) Подільність на 3 та на 9: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
|
99...9 |
|
|
|
|
+ ...+ (99 +1)a |
|
+ (9 +1)a + a |
|
= |
|
|||||||||
N = |
99...9 +1 a |
n |
|
+1 a |
n−1 |
2 |
0 |
|
|||||||||||||||||||||
|
|
123 |
|
|
|
|
123 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|||||||||
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
n−1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
+ 9...9a |
|
|
+ ...+ 99a |
|
+ |
|
|
(a |
|
+ a |
|
+ ...+ a |
|
+ a + a |
|
) |
||||||||
= 9...9a |
n |
n−1 |
2 |
9a + |
n |
n−1 |
2 |
0 |
|||||||||||||||||||||
|
{ |
|
{ |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
||||||||||
|
n |
|
|
|
|
n−1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Перший доданок ділиться на 3 та на 9, отже для подільності N на 3 або на 9 необхідно, щоб сума цифр числа N ділилася на 3 або на 9 відповідно.
в) Подільність на 4:
N = (10n an +10n−1 an−1 + ...+102 a2 + 8a1 )+ (2a1 + a0 )
Отже для подільності N на 4 необхідно, щоб другий доданок 2a1 + a0 ділився на 4. Наприклад 183 546 976 ділиться на 4 бо 7 × 2 + 6 = 20M4
в) Подільність на 5:
N =10n an +10n−1 an−1 + ...+102 a2 +10a1 + a0
Усі доданки крім останнього діляться на 5, отже для подільності N на 5 необхідно, щоб остання цифра числа a0 ділилася на 5.
г) Подільність на 8:
N = (10n an +10n−1 an−1 + ...+ 96a2 + 8a1 )+ (4a2 + 2a1 + a0 )
Отже для подільності N на 8 необхідно, щоб другий доданок 4a2 + 2a1 + a0 ділився на 8. Відома і інша ознака подільності на 8 – для того, щоб все число N = an an−1 ...a2 a1ao
ділилося на 8 необхідно, щоб число a2 a1a0 ділилося на 8.
11
Для визначення подільності на 8 тризначного числа зручно розглянути його, як
10(10a2 + a1 )+ a0 = 8(10a2 + a1 )+ 2(10a2 + a1 )+ a0
Якщо 2(10a2 + a1 ) + a0 ділиться на 8, то і все число ділиться на 8.
Такий спосіб можна застосовувати до чисел, які отримуємо під час перевірки на подільність не однократно, до тих пір, поки подільність не стане очевидною.
Приклад: Дослідити число 195 347 839 на подільність на 8.
Розв’язання
Визначимо, чи ділиться 839 на 8:
839 =10 ×83 + 9 2 ×83 + 9 =175 = 10 ×17 + 5 2 ×17 + 5 = 39 10 ×3 + 9
10↔2 |
10↔2 |
10↔2 |
6 + 9 =15 =10 ×1+ 5 2 + 5 = 7 |
|
|
10↔2 |
10↔2 |
|
За ознакою число 839 не ділиться на 8 без залишку. Залишок має значення 7. Отже і вихідне число N = 195347839 при діленні на 8 має залишок 7.
Дійсно, 195347839 = 24 418 479 7 8 8
д) Подільність на 7:
Для формулювання ознаки подільності на 7 дослідимо послідовність залишків від ділення степенів числа 10 на 7:
10 = 7 ×1 |
+ 3, q |
|
=1, r = 3; |
102 |
=100 = 7 ×14 + 2, q |
2 |
= 14, |
r |
= 2; |
|
|
|
||
|
|
1 |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
||
103 |
=1000 = 7 |
×142 + 6, q |
3 |
= 142, r = 6 або 103 =1000 = 7 ×143 -1, q |
3 |
= 143, r |
= -1 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
3 |
|
||
104 |
=10 |
000 = |
7 ×1428 + 4, q4 =1428, r4 = 4; 105 =100 000 = 7 ×14285 + 5, q5 =14285, r5 = 5; |
|||||||||||
106 |
=1000000 = 7 ×142857 +1, |
r =1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
Після r6 |
значення залишків будуть повторюватися, |
починаючи з |
r1 = 3 . Тим самим |
отримана послідовність вміщує у собі усі можливі ненульові залишки від ділення довільного степеня числа 10 на 7.
На увагу заслуговують 2 залишки – |
залишок числа 103 =1000 : r |
= -1 і залишок числа |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
106 =1000000 : r |
=1 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо цифрову послідовність довільного натурального числа |
N = |
|
розбити |
|||||||||||||||||||||||||||
an an−1 ...a2 a1a0 |
||||||||||||||||||||||||||||||
на трійки, починаючи з наймолодших позицій, то число набуде вигляду: |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
N = ...+106 a |
a |
a |
6 |
+103 a |
a |
a |
3 |
+ a a a |
0 |
= ...+ (7 × q |
6 |
+1)a |
a |
a |
6 |
+ (7 × q |
3 |
-1)a |
a |
a |
3 |
+ a a a |
0 |
= |
|
|||||
8 |
7 |
|
5 |
4 |
|
2 |
1 |
|
|
8 |
7 |
|
|
|
5 |
4 |
|
|
2 |
1 |
|
|
= 7 × N1 + ...+ a8 a7 a6 - a5 a4 a3 + a2 a1a0
Тут 7 × N1 - доданок всіх елементів розкладення числа, які мають у собі множник 7,
... + a8 a7 a6 - a5 a4 a3 + a2 a1a0 - сума залишків від ділення степенів числа 10, кратних 3, на 7. З такого подання числа можна вивести ознаку ділення на 7:
Для того щоб узнати чи ділиться конкретне число на 7 без залишку необхідно попередньо числову послідовність даного числа розбити на трійки, починаючи з правого боку, понумерувати трійки, скласти отримані тризначні числа з непарними номерами окремо, з парними – окремо. Далі від суми тризначних чисел з непарними номерами відняти суму тризначних чисел з парними номерами.
Якщо отримане число ділиться на 7, то вихідне число ділиться на 7.
Якщо отримане число при діленні на 7 має ненульовий залишок, то такий залишок буде мати і вихідне число.
12
Приклад: Перевірити, чи ділиться на 7 число 24 135 897 155.
Розв’язання
Розбиваючи число на трійки з правого боку, маємо цифри: 155, 897, 135, 24. З них непарні: 155 і 135, парні – 897 і 24. Сумуємо їх: 155+135=290 – сума непарних трійок; 897+24=921 – сума парних трійок, 290 − 921 = −631- число на 7 не ділиться. Має залишок r = −1 або r = 6
Отже вихідне число має залишок від ділення на 7 теж 6 (або -1).
Дійсно 24135897155 = 3447985307 6 або 24135897155 = 3447985308 - 1
7 |
7 |
7 |
|
|
7 |
|
е) Подільність на 19: |
|
|
|
|
|
|
Для визначення ознаки подільності цілого числа N = |
|
на 19 подамо вихідне |
||||
an an−1 ...a2 a1a0 |
||||||
число таким способом: |
N =10 A + a0 , |
A = |
|
. |
|
|
an an−1 ...a2 a1 |
|
Якщо число N ділиться на 19, то можна записати: 10 A + a0 = 19 × q , де q - повна частка.
Не порушуючи рівності і з ціллю виділення ліворуч частини, що ділиться на 19 умножимо отриману рівність на 2:
2(10 A + a0 ) =19 × q × 2; 19 A + (A + 2a0 ) = 19 × q × 2
Отже, для того, щоб число N = an an−1 ...a2 a1a0 ділилося на 19 необхідно, щоб число (A + 2a0 ) ділилося на 19, A = an an−1 ...a2 a1 .
Приклад
Перевірити, чи ділиться число 12 345 687 на 19.
Розв’язання
N =12345687; A = 1234568, a0 = 7, A + 2a0 =1234568 +14 = 1234582; A = 123458, a0 = 2, A + 2a0 = 123458 + 4 =123462
A = 12346, a0 = 2, A + 2a0 =12346 + 4 = 12350; A = 1235, a0 = 0, A + 2a0 =1235 + 0 =1235;
A = 123, a0 = 5, A + 2a0 =123 +10 =133;
A = 13, a0 = 3, A + 2a0 = 13 + 6 = 19
Остання сума ділиться на 19, отже і вихідне число ділиться на 19
Висновок – число 12 345 687 ділиться на 19 - 12345687 = 649773 .
19
13
Питання 6 Неперервні дроби.
Будь-яке дійсне число α R можна подати, як неперервний дріб. Нехай q1 - найбільше
ціле число, |
q1 ≤ α . |
Тоді довільне неціле |
число α R можна подати так: |
|||||||||||||||||||
α = q + |
|
|
1 |
|
, |
|
|
|
α > 1. Відповідно, α , α ,...α |
s−1 |
R , якщо вони не цілі, можна подати: |
|||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
1 |
|
α 2 |
2 |
2 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
α 2 = q2 |
+ |
|
|
1 |
|
|
, α3 > 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
α3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
α3 = q3 |
+ |
|
|
1 |
|
, α 4 > 1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
α 4 |
|
, або α = q1 + |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
q2 |
+ |
|
|
1 |
|
|
|
|
|||||||||
..................................... |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
q3 |
+ ..... |
|
|
|
|
||||||||||||||||
α s−1 = qs−1 |
+ |
1 |
, α s > 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
α s |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
KK + |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
qs−1 |
+ |
1 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
α s |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо α - ірраціональне число, то таке подання буде безкінечним.
Якщо ж α = a Q , то неперервний дріб буде скінчений і розкладення можна отримати за b
допомогою алгоритму Евкліда:
a = bq + r ; |
|
a |
|
= q + |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
1 |
|
1 |
|
b |
1 |
|
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r1 |
|
|
|
|
|
|
= r |
|
|
|
+ r ; |
rn−2 |
= q |
|
+ |
|
1 |
|
|||||
|
|
|
|
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
r |
|
q |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
b = r1q2 |
+ r2 ; |
|
|
= q2 |
+ |
|
|
|
|
|
n−2 |
n−1 |
|
n |
n |
rn−1 |
|
n |
|
|
rn−1 |
|
||||||||||||||
|
r |
|
r1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
rn . |
|||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r2 |
|
|
|
|
|
|
= r q |
|
|
|
|
rn−1 |
= q |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
r1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
r |
n+1 |
; |
n+1 |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
r = r q |
|
+ r ; |
|
|
= q |
|
+ |
|
|
|
|
|
n−1 |
n |
|
r |
|
|
||||||||||||||||||
3 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
1 2 |
3 |
|
r |
|
|
|
|
|
|
|
r2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
..................................... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Тоді |
a |
= q + |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
b |
|
1 |
|
|
|
+ |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
q2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
q3 |
+ ... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
... + |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
qn |
+ |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
qn+1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Використовуючи розкладання числа за алгоритмом Еікліда, неперервний дріб можна подати, як скінчену послідовність неповних часток.
a = [q1 ,q2 , ...,qn ,qn+1 ] b
14
Зробимо позначення:
d |
|
= q ; d |
|
|
= q |
+ |
1 |
|
; |
|
|
|
d |
|
|
|
= q + |
1 |
|
|
;....; d |
|
|
= q |
+ |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
s |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
q2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
q2 + |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
+ |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
q2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
q3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
q3 |
+ ... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
...... + |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
qs−1 + |
1 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
qs |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Такі дроби носять назву підходящі дроби |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Щоб |
скласти |
алгоритм обчислення |
будь-якого підходящого дробу di , позначимо |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
P = 1, |
|
Q |
|
|
= 0 та |
a |
|
= |
Ps |
|
. Зауважимо, |
що у кожному підходящому дробу d |
|
достатньо |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0 |
|
|
|
|
|
s |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b |
|
|
|
|
Qs |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
qs−1 замінити на qs−1 + |
1 |
. Тоді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
qs |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
d |
|
= |
|
q1 |
= |
P1 |
; |
|
|
|
|
|
d |
|
|
|
= q + |
1 |
|
= |
q1 × q2 +1 |
= |
P1q2 + P0 |
= |
P1 × q2 + P0 |
= |
P2 |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
1 Q1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
q2 |
|
|
|
q2 |
|
|
|
|
|
1× q2 + 0 Q1 × q2 + Q0 |
|
Q2 |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
q |
|
+ |
|
|
|
|
P |
+ P |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
q P + P + P q |
|
|
|
|
|
|
(P q |
|
+ P )+ P |
|
|
|
q P + P |
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
q |
|
|
|
|
|
|
|
|
q |
|
|
|
|
|
|
q |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
1 |
0 |
|
|
|
|
|
|
2 |
3 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
d3 |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
3 1 |
|
1 |
|
0 |
= |
|
|
3 |
1 |
|
0 |
1 |
|
= |
|
3 2 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
q |
|
q Q + Q + Q q |
|
q |
(Q q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
3 |
|
2 |
+ Q ) + Q q Q + Q |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 1 |
|
1 |
|
0 |
|
|
3 |
|
1 |
0 |
1 |
|
|
|
3 2 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
q2 + |
|
|
|
Q1 |
+ Q0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
q3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
................................................................................................................. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
δ s |
= |
qs × Ps −1 + Ps −2 |
= |
Ps |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
Qs |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
qs × Qs −1 + Qs−2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
Отже, для обчислення будь-якого di , |
|
i > 1 нам необхідно обчислити |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Pi = qi × Pi−1 + Pi−2 та |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
Qi = qi × Qi−1 + Qi−2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для обчислення зручно застосувати схему:
|
|
і |
|
0 |
|
1 |
|
2 |
.... |
і-2 |
|
і-1 |
|
і |
|
... |
|
n-1 |
n |
|
||||
|
|
qi |
|
|
|
q1 |
|
q2 |
.... |
qi−2 |
|
qi−1 |
|
qi |
|
.... |
|
qn−1 |
qn |
|
||||
|
|
|
Pi |
|
1 |
|
q1 |
|
P2 |
.... |
Pi−2 |
|
Pi−1 |
|
Pi |
|
.... |
|
Pn−1 |
a |
|
|||
|
|
Qi |
|
0 |
|
1 |
|
Q2 |
.... |
Qi−2 |
|
Qi−1 |
|
Qi |
|
.... |
|
Qn−1 |
b |
|
||||
Останні |
2 |
стовбці |
використовуються |
тільки |
у разі, |
коли |
дріб a = |
a |
такий, |
що не |
||||||||||||||
b |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
скорочується. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Приклад. Розкласти у неперервний дріб |
151 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Розв’язання. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
151 |
дріб такий, що не скорочується. Розкладемо за алгоритмом Евкліда: |
|
|
|
|||||||||||||||||||
13 |
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
151 = 13 ×11 + 8 |
|
q1 = 11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
13 = 8 ×1 + 5 |
|
|
q2 = 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
8 = 5 ×1 + 3 |
|
|
q3 = 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15