Файл: Теорія чисел в криптографії.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 04.06.2024

Просмотров: 39

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Питання 5. Ознаки подільності чисел. Загальні принципи:

Будь-яке ціле (n +1)-значне число можна подати у десятковій системі так:

N =10n a

n

+10n−1 a

n−1

+ ...+10

2 a

2

+10a + a

0

;

0 £ a

i

£ 9; i =

0,n

 

 

 

 

1

 

 

 

 

Застосовують ще один запис числа N як послідовності цифр:

N = an an−1 ...a2 a1ao ; 0 £ ai £ 9; i = 0,n

Розв’язати питання подільності такого числа на будь-яке інше число k можна розглянувши послідовність залишків від ділення степенів основи числення на k :

r

= a

0

- k × q

0

; r =10 - k × q ; r

=102 - k × q

2

; ...;r =10n - k × q

n

;

 

 

0

 

 

 

 

 

1

 

1 2

 

 

n

 

 

 

де

 

 

 

 

 

- відповідні неповні частки від ділення 10i , i =

 

на k . Очевидно, що

q

0

,q ,...,q

n

0,n

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

залишки ri ,

i =

 

не перевищують числа k

за значенням і за кількістю різних значень.

0,n

Відповідно до властивостей такої послідовності відносно k можна вивести відповідне правило подільності.

а) Подільність цілого числа на 2:

N =10n a

n

+10n−1 a

n−1

+ ...+102 a

2

+10a + a

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усі доданки крім останнього діляться на 2, отже для подільності N на 2 необхідно, щоб

остання цифра числа a0

ділилася на 2 (була парною).

 

 

 

 

б) Подільність на 3 та на 9:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

99...9

 

 

 

 

+ ...+ (99 +1)a

 

+ (9 +1)a + a

 

=

 

N =

99...9 +1 a

n

 

+1 a

n−1

2

0

 

 

 

123

 

 

 

 

123

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

n−1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ 9...9a

 

 

+ ...+ 99a

 

+

 

 

(a

 

+ a

 

+ ...+ a

 

+ a + a

 

)

= 9...9a

n

n−1

2

9a +

n

n−1

2

0

 

{

 

{

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

n

 

 

 

 

n−1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перший доданок ділиться на 3 та на 9, отже для подільності N на 3 або на 9 необхідно, щоб сума цифр числа N ділилася на 3 або на 9 відповідно.

в) Подільність на 4:

N = (10n an +10n−1 an−1 + ...+102 a2 + 8a1 )+ (2a1 + a0 )

Отже для подільності N на 4 необхідно, щоб другий доданок 2a1 + a0 ділився на 4. Наприклад 183 546 976 ділиться на 4 бо 7 × 2 + 6 = 20M4

в) Подільність на 5:

N =10n an +10n−1 an−1 + ...+102 a2 +10a1 + a0

Усі доданки крім останнього діляться на 5, отже для подільності N на 5 необхідно, щоб остання цифра числа a0 ділилася на 5.

г) Подільність на 8:

N = (10n an +10n−1 an−1 + ...+ 96a2 + 8a1 )+ (4a2 + 2a1 + a0 )

Отже для подільності N на 8 необхідно, щоб другий доданок 4a2 + 2a1 + a0 ділився на 8. Відома і інша ознака подільності на 8 – для того, щоб все число N = an an−1 ...a2 a1ao

ділилося на 8 необхідно, щоб число a2 a1a0 ділилося на 8.

11


Для визначення подільності на 8 тризначного числа зручно розглянути його, як

10(10a2 + a1 )+ a0 = 8(10a2 + a1 )+ 2(10a2 + a1 )+ a0

Якщо 2(10a2 + a1 ) + a0 ділиться на 8, то і все число ділиться на 8.

Такий спосіб можна застосовувати до чисел, які отримуємо під час перевірки на подільність не однократно, до тих пір, поки подільність не стане очевидною.

Приклад: Дослідити число 195 347 839 на подільність на 8.

Розвязання

Визначимо, чи ділиться 839 на 8:

839 =10 ×83 + 9 2 ×83 + 9 =175 = 10 ×17 + 5 2 ×17 + 5 = 39 10 ×3 + 9

10↔2

10↔2

10↔2

6 + 9 =15 =10 ×1+ 5 2 + 5 = 7

 

10↔2

10↔2

 

За ознакою число 839 не ділиться на 8 без залишку. Залишок має значення 7. Отже і вихідне число N = 195347839 при діленні на 8 має залишок 7.

Дійсно, 195347839 = 24 418 479 7 8 8

д) Подільність на 7:

Для формулювання ознаки подільності на 7 дослідимо послідовність залишків від ділення степенів числа 10 на 7:

10 = 7 ×1

+ 3, q

 

=1, r = 3;

102

=100 = 7 ×14 + 2, q

2

= 14,

r

= 2;

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

103

=1000 = 7

×142 + 6, q

3

= 142, r = 6 або 103 =1000 = 7 ×143 -1, q

3

= 143, r

= -1

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

3

 

104

=10

000 =

7 ×1428 + 4, q4 =1428, r4 = 4; 105 =100 000 = 7 ×14285 + 5, q5 =14285, r5 = 5;

106

=1000000 = 7 ×142857 +1,

r =1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

Після r6

значення залишків будуть повторюватися,

починаючи з

r1 = 3 . Тим самим

отримана послідовність вміщує у собі усі можливі ненульові залишки від ділення довільного степеня числа 10 на 7.

На увагу заслуговують 2 залишки –

залишок числа 103 =1000 : r

= -1 і залишок числа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

106 =1000000 : r

=1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо цифрову послідовність довільного натурального числа

N =

 

розбити

an an−1 ...a2 a1a0

на трійки, починаючи з наймолодших позицій, то число набуде вигляду:

 

 

 

 

N = ...+106 a

a

a

6

+103 a

a

a

3

+ a a a

0

= ...+ (7 × q

6

+1)a

a

a

6

+ (7 × q

3

-1)a

a

a

3

+ a a a

0

=

 

8

7

 

5

4

 

2

1

 

 

8

7

 

 

 

5

4

 

 

2

1

 

 

= 7 × N1 + ...+ a8 a7 a6 - a5 a4 a3 + a2 a1a0

Тут 7 × N1 - доданок всіх елементів розкладення числа, які мають у собі множник 7,

... + a8 a7 a6 - a5 a4 a3 + a2 a1a0 - сума залишків від ділення степенів числа 10, кратних 3, на 7. З такого подання числа можна вивести ознаку ділення на 7:

Для того щоб узнати чи ділиться конкретне число на 7 без залишку необхідно попередньо числову послідовність даного числа розбити на трійки, починаючи з правого боку, понумерувати трійки, скласти отримані тризначні числа з непарними номерами окремо, з парними окремо. Далі від суми тризначних чисел з непарними номерами відняти суму тризначних чисел з парними номерами.

Якщо отримане число ділиться на 7, то вихідне число ділиться на 7.

Якщо отримане число при діленні на 7 має ненульовий залишок, то такий залишок буде мати і вихідне число.

12


Приклад: Перевірити, чи ділиться на 7 число 24 135 897 155.

Розвязання

Розбиваючи число на трійки з правого боку, маємо цифри: 155, 897, 135, 24. З них непарні: 155 і 135, парні – 897 і 24. Сумуємо їх: 155+135=290 – сума непарних трійок; 897+24=921 – сума парних трійок, 290 − 921 = −631- число на 7 не ділиться. Має залишок r = −1 або r = 6

Отже вихідне число має залишок від ділення на 7 теж 6 (або -1).

Дійсно 24135897155 = 3447985307 6 або 24135897155 = 3447985308 - 1

7

7

7

 

 

7

е) Подільність на 19:

 

 

 

 

 

 

Для визначення ознаки подільності цілого числа N =

 

на 19 подамо вихідне

an an−1 ...a2 a1a0

число таким способом:

N =10 A + a0 ,

A =

 

.

 

an an−1 ...a2 a1

 

Якщо число N ділиться на 19, то можна записати: 10 A + a0 = 19 × q , де q - повна частка.

Не порушуючи рівності і з ціллю виділення ліворуч частини, що ділиться на 19 умножимо отриману рівність на 2:

2(10 A + a0 ) =19 × q × 2; 19 A + (A + 2a0 ) = 19 × q × 2

Отже, для того, щоб число N = an an−1 ...a2 a1a0 ділилося на 19 необхідно, щоб число (A + 2a0 ) ділилося на 19, A = an an−1 ...a2 a1 .

Приклад

Перевірити, чи ділиться число 12 345 687 на 19.

Розвязання

N =12345687; A = 1234568, a0 = 7, A + 2a0 =1234568 +14 = 1234582; A = 123458, a0 = 2, A + 2a0 = 123458 + 4 =123462

A = 12346, a0 = 2, A + 2a0 =12346 + 4 = 12350; A = 1235, a0 = 0, A + 2a0 =1235 + 0 =1235;

A = 123, a0 = 5, A + 2a0 =123 +10 =133;

A = 13, a0 = 3, A + 2a0 = 13 + 6 = 19

Остання сума ділиться на 19, отже і вихідне число ділиться на 19

Висновок – число 12 345 687 ділиться на 19 - 12345687 = 649773 .

19

13


Питання 6 Неперервні дроби.

Будь-яке дійсне число α R можна подати, як неперервний дріб. Нехай q1 - найбільше

ціле число,

q1 ≤ α .

Тоді довільне неціле

число α R можна подати так:

α = q +

 

 

1

 

,

 

 

 

α > 1. Відповідно, α , α ,...α

s−1

R , якщо вони не цілі, можна подати:

 

 

 

 

 

1

 

α 2

2

2

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α 2 = q2

+

 

 

1

 

 

, α3 > 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α3 = q3

+

 

 

1

 

, α 4 > 1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α 4

 

, або α = q1 +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q2

+

 

 

1

 

 

 

 

.....................................

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q3

+ .....

 

 

 

 

α s−1 = qs−1

+

1

, α s > 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

α s

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

KK +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qs−1

+

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо α - ірраціональне число, то таке подання буде безкінечним.

Якщо ж α = a Q , то неперервний дріб буде скінчений і розкладення можна отримати за b

допомогою алгоритму Евкліда:

a = bq + r ;

 

a

 

= q +

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

b

1

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r1

 

 

 

 

 

 

= r

 

 

 

+ r ;

rn−2

= q

 

+

 

1

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

r

 

q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b = r1q2

+ r2 ;

 

 

= q2

+

 

 

 

 

 

n−2

n−1

 

n

n

rn−1

 

n

 

 

rn−1

 

 

r

 

r1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

rn .

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r2

 

 

 

 

 

 

= r q

 

 

 

 

rn−1

= q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

r

n+1

;

n+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r = r q

 

+ r ;

 

 

= q

 

+

 

 

 

 

 

n−1

n

 

r

 

 

3

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

3

 

r

 

 

 

 

 

 

 

r2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.....................................

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді

a

= q +

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

1

 

 

 

+

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q3

+ ...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

... +

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qn

+

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qn+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використовуючи розкладання числа за алгоритмом Еікліда, неперервний дріб можна подати, як скінчену послідовність неповних часток.

a = [q1 ,q2 , ...,qn ,qn+1 ] b

14


Зробимо позначення:

d

 

= q ; d

 

 

= q

+

1

 

;

 

 

 

d

 

 

 

= q +

1

 

 

;....; d

 

 

= q

+

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

q2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

q2 +

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

+

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q3

+ ...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...... +

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qs−1 +

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qs

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Такі дроби носять назву підходящі дроби

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Щоб

скласти

алгоритм обчислення

будь-якого підходящого дробу di , позначимо

P = 1,

 

Q

 

 

= 0 та

a

 

=

Ps

 

. Зауважимо,

що у кожному підходящому дробу d

 

достатньо

0

 

 

 

 

 

s

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

Qs

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qs−1 замінити на qs−1 +

1

. Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qs

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

=

 

q1

=

P1

;

 

 

 

 

 

d

 

 

 

= q +

1

 

=

q1 × q2 +1

=

P1q2 + P0

=

P1 × q2 + P0

=

P2

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Q1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

q2

 

 

 

q2

 

 

 

 

 

1× q2 + 0 Q1 × q2 + Q0

 

Q2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

+

 

 

 

 

P

+ P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q P + P + P q

 

 

 

 

 

 

(P q

 

+ P )+ P

 

 

 

q P + P

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

 

 

 

 

 

q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

3

 

1

0

 

 

 

 

 

 

2

3

 

 

 

2

 

 

 

 

 

d3

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

3 1

 

1

 

0

=

 

 

3

1

 

0

1

 

=

 

3 2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

q Q + Q + Q q

 

q

(Q q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

3

 

2

+ Q ) + Q q Q + Q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 1

 

1

 

0

 

 

3

 

1

0

1

 

 

 

3 2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q2 +

 

 

 

Q1

+ Q0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.................................................................................................................

 

 

δ s

=

qs × Ps −1 + Ps −2

=

Ps

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Qs

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qs × Qs −1 + Qs−2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, для обчислення будь-якого di ,

 

i > 1 нам необхідно обчислити

 

 

Pi = qi × Pi−1 + Pi−2 та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Qi = qi × Qi−1 + Qi−2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для обчислення зручно застосувати схему:

 

 

і

 

0

 

1

 

2

....

і-2

 

і-1

 

і

 

...

 

n-1

n

 

 

 

qi

 

 

 

q1

 

q2

....

qi−2

 

qi−1

 

qi

 

....

 

qn−1

qn

 

 

 

 

Pi

 

1

 

q1

 

P2

....

Pi−2

 

Pi−1

 

Pi

 

....

 

Pn−1

a

 

 

 

Qi

 

0

 

1

 

Q2

....

Qi−2

 

Qi−1

 

Qi

 

....

 

Qn−1

b

 

Останні

2

стовбці

використовуються

тільки

у разі,

коли

дріб a =

a

такий,

що не

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

скорочується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад. Розкласти у неперервний дріб

151

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвязання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

151

дріб такий, що не скорочується. Розкладемо за алгоритмом Евкліда:

 

 

 

13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

151 = 13 ×11 + 8

 

q1 = 11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13 = 8 ×1 + 5

 

 

q2 = 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8 = 5 ×1 + 3

 

 

q3 = 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15