ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.06.2024
Просмотров: 43
Скачиваний: 0
Питання 3. Приклади мультиплікативних функцій.
Приклад 1. |
|
|
|
|
|
Кількість дільників числа a = p α1 |
× p |
α2 |
×...× p |
αk . |
|
|
1 |
|
2 |
|
k |
Введемо мультиплікативну функцію |
f (a) =1 . Розглянемо для цієї функції 3-ю |
||||
властивість мультиплікативних функцій: |
|
||||
Ліва частина: ∑ f (d ) = ∑1 = 1 +1 +1... - кількість дільників числа a |
|||||
D|a |
D|a |
|
|
|
|
Права частина: (1 + a1 )(1 + a2 )...(1+ ak ), |
|
|
|
||
Отже, кількість дільників числа a |
дорівнює добутку степенів усіх простих чисел, що |
входять до канонічного розкладу числа, збільшених на 1. Позначимо функцію визначення кількості дільників числа, як t(a) . Тоді:
t(a) = (1 + a1 )(1 + a2 )...(1 + ak )
t(a) - мультиплікативна функція, для якої кількість дільників числа a = pα , за умови, що α > 0 , p - просте число, дорівнює
t(pα )= (a +1)
Приклад.
Знайти кількість дільників числа 1. a = 24 ×5 ×73 ×19 ; 2. a = 84 = 22 ×3 × 7
Розв’язання: 1. t(a) = 5 × 2 × 4 × 2 = 80 ; 2. t(a) = 3 × 2 ××2 = 12 ,
Приклад 2.
Сума додатних дільників числа a = p1α1 × p2 α2 ×...× pk αk .
Введемо мультиплікативну функцію f (a) = a і підставимо її у властивість 3. Будемо
мати:
∑ d = (1+ p1 + p12 + ...+ p1α1 )(1+ p2 + p2 2 + ...+ p2α2 )× ...× (1+ pk + pk 2 + ...+ pk αk )
D|a
Ліворуч у формулі стоїть сума усіх додатніх дільників числа a . Позначимо цю суму S (a) . Праворуч у дужках маємо суми геометричних прогресій із знаменниками
|
|
. Використовуючи формулу суми геометричної прогресії для n = ai +1, (i = |
|
) |
|||||||||||||||||||||
p1 , p2 ,..., pk |
1, k |
||||||||||||||||||||||||
членів, отримаємо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
S (a) = |
1 - p |
α1 +1 |
1 - p α2 +1 |
×...× |
1 - p |
αk +1 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
1 |
× |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
k |
|
, або |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
1 - p1 |
|
|
1- p2 |
|
|
|
1- pk |
|
|
|
|
|
|||||||||||
S (p α1 |
× p |
α2 |
×...× p |
|
αk )= |
p1 |
α1 +1 -1 |
× |
p2 |
α2 +1 -1 |
×...× |
pk αk +1 -1 |
|
||||||||||||
2 |
k |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
p1 |
-1 |
|
|
p2 -1 |
|
pk -1 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
S (a) - мультиплікативна функція, |
для якої, за умови, що α > 0 , сума додатніх |
||||||||||||||||||||||||
дільників числа a = pα |
дорівнює: |
|
|
|
|
|
S (pα )= pα+1 -1 p -1
21
Приклад. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Знайти суму дільників числа 1. |
a = 24 ×5 ×73 ×19 ; 2. |
a = 84 = 22 ×3 × 7 |
||||||||||||||||
Розв’язання: 1. S (24 ×5 ×73 ×19)= |
25 -1 |
× |
52 -1 |
× |
74 -1 |
× |
192 -1 |
= 1488000 ; |
||||||||||
|
|
|
|
|
18 |
|||||||||||||
2. S (22 ×3 × 7)= |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
4 |
6 |
|
|
||||
23 -1 |
× |
32 -1 |
× |
72 -1 |
= |
5 ×8 × 48 |
= 160 , |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
1 |
2 |
6 |
|
|
12 |
|
S (a) пов’язаний певний якісний аналіз числа a . |
|||||||||||
З функцією суми дільників числа a - |
Сума власних додатних дільників числа a може бути:
1.менша, ніж саме число a , число a в цьому разі носить назву „ недостатнє” число;
2.більша, ніж саме число a , тоді a - „ надлишкове” число;
3.в окремих випадках – рівна самому числу a .
З самим числом a повна сума додатних дільників числа a буде в цьому випадку дорівнювати 2a .
Числа, для яких S (a) = 2a носять назву „ досконалі” числа. Для досконалих чисел вірна теорема:
Число a буде досконалим тоді і тільки тоді, коли воно має вигляд a = 2k −1 (2k -1); k ³ 2;
(2k -1) - просте число.
В теорії чисел доводиться, що число (2k -1) буде простим тільки, коли k є простим число. Числа (2k -1) в теорії чисел носять назву прості числа Мерсенна.
Кожне число Мерсенна відповідає новому досконалому парному числу. Приклад.
Візьмемо k = 7 P = 27 -1 =127 - просте число Мерсенна. a = 26 (27 -1)= 26 ×127 = 8128
Кількість додатних дільників числа обчислимо за формулою:
S (a) = |
27 -1 |
× |
1272 -1 |
= |
127 ×(1272 -1) = |
127 ×(127 - 1)(127 +1) |
=127 ×128 = 2 × 26 ×127 = 2a |
|
||
|
|
|
|
|||||||
2 -1 126 |
|
|
126 |
|
126 |
|
|
|||
Таким чином число a = 8128 є досконалим числом, бо S (8128) = 2 ×8128 , або S (a) = 2a |
|
|||||||||
Інколи розглядаються в теорії чисел і так звані „ дружні числа” . |
|
|||||||||
Дружніми числами називається пара чисел a ,b , якщо |
|
|||||||||
S (a) = b & S (b) = a |
|
|
|
|
|
|||||
Тобто сума додатних дільників числа |
a дорівнює b і сума додатних дільників |
|||||||||
числа b дорівнює a . |
|
|
|
|
|
|||||
Приклад 3. |
|
|
|
|
|
|||||
Функція Ейлера та її властивості. |
|
|
|
|||||||
Означення. Функція Ейлера визначає |
для довільного цілого додатного числа |
a |
||||||||
кількість чисел з ряду цілих 0 £ bi £ a -1, |
взаємно простих з числом a , тобто таких, |
що |
||||||||
(a,bi ) = 1. |
|
|
|
|
|
|||||
Позначається функція Ейлера: j(a). |
|
|
|
|||||||
Приклади: j(1) =1 - за означенням. |
|
|
|
a = 2, j(2) =1 - перед 2 є одне просте число – 1.
22
a = 3, j(3) = 2 - взаємно прості з 3 – 1,2 a = 4, j(4) = 2 - взаємно прості з 4 – 1,3
a = 5, ϕ (5) = 4 - взаємно прості з 5 – 1,2,3,4
a =13, j(13) =12 - оскільки 13 – просте, то увесь ряд чисел до цього числа є взаємно
простий з ним.
Функція Ейлера для простого числа та для числа, яке є степенем простого числа:
1. для a = p - простого числа - |
|
j(p) = p1 - p0 = p -1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
j(p) = p |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
2. для a = pα |
- степеня простого числа - |
α 1 |
- |
|
|
|
= p |
α - pα−1 |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p |
|
|
|
|
|
|
||
Функція Ейлера є мультиплікативною функцією. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Розглянемо канонічне подання довільного цілого |
|
a = p α1 |
× p |
α2 |
×...× p |
αk . Для довільного |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
|
k |
|
цілого функція Ейлера буде мати вигляд: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
α1 |
|
|
α2 |
|
|
|
αk |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
j(a) = j(p1 |
|
× p2 |
|
×... × pk |
|
|
- |
|
|
|
- |
|
|
|
|
, або |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
)= a × 1 |
|
|
|
1 |
|
|
... 1 - |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p1 |
|
|
p2 |
|
pk |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
j(a) = (p α1 |
- p α1 −1 )(p |
α2 |
- p |
α2 −1 )...(p |
|
αk |
- p |
αk −1 ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
k |
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Приклади: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
j(28) = j(22 )j(7) = (22 - 2)(7 -1) = 12, |
це (1,3,5,9,11,13,15,17,19, 23, 25, 27) |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
j(101) = 100; |
|
j(225) = (32 - 3)(52 - 5)= 6 × 20 = 120 |
|
|
|
|
|
|
|
|
α1 × p |
|
α2 × ...× p |
αk : |
|||||||||||||||||||||||||
Розглянемо усі дільники для довільного цілого числа a = p |
2 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
= p β1 × p |
β2 |
|
|
|
βk ; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,t(a); |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
k |
|||||
|
|
× ...× p |
|
|
0 £ b |
|
£ a |
|
|
i = |
|
j = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
d |
i |
|
|
j |
j |
; |
|
1,k |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
1 |
2 |
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кожний дільник є цілим числом, до якого можна застосувати функцію Ейлера:
j(di ); i =1,t(a)
Вірною є така теорема:
∑ j(d ) = a
D|a
|
|
Тобто |
|
кількість |
чисел |
взаємнопростих |
з |
кожним |
із дільників числа |
||||||||||||
a = p |
α1 × p |
α2 |
× ...× p |
αk |
дорівнює самому числу a . |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
1 |
|
|
2 |
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Розглянемо число 48. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
48 = 243; |
|
t(48) = 5 × 2 =10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d |
|
1 |
|
2 |
|
|
3 |
|
4 |
6 |
|
8 |
12 |
|
16 |
24 |
|
48 |
|
|
|
j(d ) |
1 |
|
1 |
|
|
2 |
|
2 |
2 |
|
4 |
4 |
|
8 |
8 |
|
16 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
∑j(d ) = 1+1+ 2 + 2 + 2 + 4 + 4 + 8 + 8 +16 = 48 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
D|a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Розглянемо довільне натуральне число a . Розглянемо його дільник d . |
|
|
|
||||||||||||||||||
Для цієї пари вірним буде таке: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Кількість натуральних чисел mi , |
які не перевищують число a , ( mi |
£ a ), і мають з |
цим числом найбільший спільний дільник d , тобто (a ,mi ) = d , дорівнює
23
= j a k d
Приклад.
Знайти кількість натуральних чисел, менших за a = 450 і таких що мають з цим числом спільний дільник d = 15
Розв’язання.
a = 450 =
30
d 15
Отже кількість чисел, менших за 450 і таких, що мають НСД з 450 рівним 15, буде k = j(30) = j(2 ×3×5) = (2 -1)(3 -1)(5 -1) = 8
Висновки Після вивчення теми 2 ви повинні знати такі факти:
-функція виділення цілої частини дійсного числа х повертає найбільше ціле число, яке не перевищує х,;
-функція виділення дробової частини дійсного числа х повертає різницю між числом х та його цілою частиною;
-функція f (a) називається мультиплікативною, якщо для неї виконуються 2
умови: |
|
|
|
|
|
|
|
|
1. f (a) визначена для усіх a = 0,1,2... і хоча б для одного a0 |
f (a0 ) = 0 . |
|||||||
2. Для будь-яких a1 , |
a2 : (a1 , a2 ) = 1 виконується: f (a1 × a2 ) = |
f (a1 )× f (a2 ) |
|
|||||
- функція |
|
t(a) |
визначення |
кількості дільників |
у |
цілого числа |
||
a = p α1 |
× p |
2 |
α2 × ...× p |
αk є функцією |
мультиплікативною |
і |
обчислюється за |
|
1 |
|
|
k |
|
|
|
|
формулою:
t(a) = (1 + a1 )(1 + a2 )...(1 + ak )
-функція S (a) обчислення суми усіх дільників числа a = p1α1 × p2α2 × ...× pk αk є функцією мультиплікативною і обчислюється за формулою:
S (a) = |
p1α1 +1 -1 |
× |
p2 |
α2 +1 -1 |
× ...× |
pk αk +1 -1 |
|
|
p1 -1 |
p2 -1 |
pk -1 |
||||||
|
|
|
-числа, для яких S (a) = 2a носять назву „ досконалих” чисел;
-числа (2k -1) можуть бути простими тільки, коли k - просте число, такі числа носять назву простих чисел Мерсенна;
- функція, яка обчислює кількість чисел, взаємопростих з даним цілим
a = p α1 |
× p |
2 |
α2 |
× ...× p |
|
αk |
, менших за це число, називається функцією Ейлера j(a) і |
|||||
1 |
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
||
також є функцією мультиплікативною. |
||||||||||||
j(a) = (p |
α1 - p |
α1 −1 )(p |
α2 |
- p |
α2 −1 )...(p |
k |
αk - p |
|
αk −1 ) |
|||
1 |
|
1 |
|
|
2 |
|
2 |
|
k |
|||
- кількість |
|
чисел |
взаємнопростих |
з кожним із дільників числа |
||||||||
a = p α1 |
× p |
2 |
α2 |
× ...× p |
|
αk |
дорівнює самому числу a |
|||||
1 |
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
-кількість натуральних чисел mi , які не перевищують число a , ( mi £ a ), і мають з цим числом найбільший спільний дільник d , тобто (a ,mi ) = d , дорівнює
24