Файл: Теорія чисел в криптографії.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 04.06.2024

Просмотров: 43

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Питання 3. Приклади мультиплікативних функцій.

Приклад 1.

 

 

 

 

 

Кількість дільників числа a = p α1

× p

α2

×...× p

αk .

 

1

 

2

 

k

Введемо мультиплікативну функцію

f (a) =1 . Розглянемо для цієї функції 3-ю

властивість мультиплікативних функцій:

 

Ліва частина: f (d ) = 1 = 1 +1 +1... - кількість дільників числа a

D|a

D|a

 

 

 

 

Права частина: (1 + a1 )(1 + a2 )...(1+ ak ),

 

 

 

Отже, кількість дільників числа a

дорівнює добутку степенів усіх простих чисел, що

входять до канонічного розкладу числа, збільшених на 1. Позначимо функцію визначення кількості дільників числа, як t(a) . Тоді:

t(a) = (1 + a1 )(1 + a2 )...(1 + ak )

t(a) - мультиплікативна функція, для якої кількість дільників числа a = pα , за умови, що α > 0 , p - просте число, дорівнює

t(pα )= (a +1)

Приклад.

Знайти кількість дільників числа 1. a = 24 ×5 ×73 ×19 ; 2. a = 84 = 22 ×3 × 7

Розв’язання: 1. t(a) = 5 × 2 × 4 × 2 = 80 ; 2. t(a) = 3 × 2 ××2 = 12 ,

Приклад 2.

Сума додатних дільників числа a = p1α1 × p2 α2 ×...× pk αk .

Введемо мультиплікативну функцію f (a) = a і підставимо її у властивість 3. Будемо

мати:

d = (1+ p1 + p12 + ...+ p1α1 )(1+ p2 + p2 2 + ...+ p2α2 )× ...× (1+ pk + pk 2 + ...+ pk αk )

D|a

Ліворуч у формулі стоїть сума усіх додатніх дільників числа a . Позначимо цю суму S (a) . Праворуч у дужках маємо суми геометричних прогресій із знаменниками

 

 

. Використовуючи формулу суми геометричної прогресії для n = ai +1, (i =

 

)

p1 , p2 ,..., pk

1, k

членів, отримаємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S (a) =

1 - p

α1 +1

1 - p α2 +1

×...×

1 - p

αk +1

 

 

 

 

 

 

 

1

×

 

 

 

2

 

 

 

 

 

k

 

, або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 - p1

 

 

1- p2

 

 

 

1- pk

 

 

 

 

 

S (p α1

× p

α2

×...× p

 

αk )=

p1

α1 +1 -1

×

p2

α2 +1 -1

×...×

pk αk +1 -1

 

2

k

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

p1

-1

 

 

p2 -1

 

pk -1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S (a) - мультиплікативна функція,

для якої, за умови, що α > 0 , сума додатніх

дільників числа a = pα

дорівнює:

 

 

 

 

 

S (pα )= pα+1 -1 p -1

21


Приклад.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайти суму дільників числа 1.

a = 24 ×5 ×73 ×19 ; 2.

a = 84 = 22 ×3 × 7

Розв’язання: 1. S (24 ×5 ×73 ×19)=

25 -1

×

52 -1

×

74 -1

×

192 -1

= 1488000 ;

 

 

 

 

 

18

2. S (22 ×3 × 7)=

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

4

6

 

 

23 -1

×

32 -1

×

72 -1

=

5 ×8 × 48

= 160 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

6

 

 

12

 

S (a) пов’язаний певний якісний аналіз числа a .

З функцією суми дільників числа a -

Сума власних додатних дільників числа a може бути:

1.менша, ніж саме число a , число a в цьому разі носить назву недостатнєчисло;

2.більша, ніж саме число a , тоді a - надлишковечисло;

3.в окремих випадках – рівна самому числу a .

З самим числом a повна сума додатних дільників числа a буде в цьому випадку дорівнювати 2a .

Числа, для яких S (a) = 2a носять назву досконалічисла. Для досконалих чисел вірна теорема:

Число a буде досконалим тоді і тільки тоді, коли воно має вигляд a = 2k −1 (2k -1); k ³ 2;

(2k -1) - просте число.

В теорії чисел доводиться, що число (2k -1) буде простим тільки, коли k є простим число. Числа (2k -1) в теорії чисел носять назву прості числа Мерсенна.

Кожне число Мерсенна відповідає новому досконалому парному числу. Приклад.

Візьмемо k = 7 P = 27 -1 =127 - просте число Мерсенна. a = 26 (27 -1)= 26 ×127 = 8128

Кількість додатних дільників числа обчислимо за формулою:

S (a) =

27 -1

×

1272 -1

=

127 ×(1272 -1) =

127 ×(127 - 1)(127 +1)

=127 ×128 = 2 × 26 ×127 = 2a

 

 

 

 

 

2 -1 126

 

 

126

 

126

 

 

Таким чином число a = 8128 є досконалим числом, бо S (8128) = 2 ×8128 , або S (a) = 2a

 

Інколи розглядаються в теорії чисел і так звані дружні числа.

 

Дружніми числами називається пара чисел a ,b , якщо

 

S (a) = b & S (b) = a

 

 

 

 

 

Тобто сума додатних дільників числа

a дорівнює b і сума додатних дільників

числа b дорівнює a .

 

 

 

 

 

Приклад 3.

 

 

 

 

 

Функція Ейлера та її властивості.

 

 

 

Означення. Функція Ейлера визначає

для довільного цілого додатного числа

a

кількість чисел з ряду цілих 0 £ bi £ a -1,

взаємно простих з числом a , тобто таких,

що

(a,bi ) = 1.

 

 

 

 

 

Позначається функція Ейлера: j(a).

 

 

 

Приклади: j(1) =1 - за означенням.

 

 

 

a = 2, j(2) =1 - перед 2 є одне просте число – 1.

22


a = 3, j(3) = 2 - взаємно прості з 3 – 1,2 a = 4, j(4) = 2 - взаємно прості з 4 – 1,3

a = 5, ϕ (5) = 4 - взаємно прості з 5 – 1,2,3,4

a =13, j(13) =12 - оскільки 13 – просте, то увесь ряд чисел до цього числа є взаємно

простий з ним.

Функція Ейлера для простого числа та для числа, яке є степенем простого числа:

1. для a = p - простого числа -

 

j(p) = p1 - p0 = p -1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j(p) = p

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

2. для a = pα

- степеня простого числа -

α 1

-

 

 

 

= p

α - pα−1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

Функція Ейлера є мультиплікативною функцією.

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо канонічне подання довільного цілого

 

a = p α1

× p

α2

×...× p

αk . Для довільного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

k

 

цілого функція Ейлера буде мати вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α1

 

 

α2

 

 

 

αk

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j(a) = j(p1

 

× p2

 

×... × pk

 

 

-

 

 

 

-

 

 

 

 

, або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

)= a × 1

 

 

 

1

 

 

... 1 -

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1

 

 

p2

 

pk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j(a) = (p α1

- p α1 −1 )(p

α2

- p

α2 −1 )...(p

 

αk

- p

αk −1 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

2

 

 

2

 

 

k

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклади:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j(28) = j(22 )j(7) = (22 - 2)(7 -1) = 12,

це (1,3,5,9,11,13,15,17,19, 23, 25, 27)

 

 

j(101) = 100;

 

j(225) = (32 - 3)(52 - 5)= 6 × 20 = 120

 

 

 

 

 

 

 

 

α1 × p

 

α2 × ...× p

αk :

Розглянемо усі дільники для довільного цілого числа a = p

2

 

 

= p β1 × p

β2

 

 

 

βk ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,t(a);

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

k

 

 

× ...× p

 

 

0 £ b

 

£ a

 

 

i =

 

j =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

i

 

 

j

j

;

 

1,k

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кожний дільник є цілим числом, до якого можна застосувати функцію Ейлера:

j(di ); i =1,t(a)

Вірною є така теорема:

j(d ) = a

D|a

 

 

Тобто

 

кількість

чисел

взаємнопростих

з

кожним

із дільників числа

a = p

α1 × p

α2

× ...× p

αk

дорівнює самому числу a .

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

2

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо число 48.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

48 = 243;

 

t(48) = 5 × 2 =10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

1

 

2

 

 

3

 

4

6

 

8

12

 

16

24

 

48

 

 

j(d )

1

 

1

 

 

2

 

2

2

 

4

4

 

8

8

 

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j(d ) = 1+1+ 2 + 2 + 2 + 4 + 4 + 8 + 8 +16 = 48

 

 

 

 

 

 

 

D|a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Розглянемо довільне натуральне число a . Розглянемо його дільник d .

 

 

 

Для цієї пари вірним буде таке:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість натуральних чисел mi ,

які не перевищують число a , ( mi

£ a ), і мають з

цим числом найбільший спільний дільник d , тобто (a ,mi ) = d , дорівнює

23


= j a k d

Приклад.

Знайти кількість натуральних чисел, менших за a = 450 і таких що мають з цим числом спільний дільник d = 15

Розвязання.

a = 450 =

30

d 15

Отже кількість чисел, менших за 450 і таких, що мають НСД з 450 рівним 15, буде k = j(30) = j(2 ×3×5) = (2 -1)(3 -1)(5 -1) = 8

Висновки Після вивчення теми 2 ви повинні знати такі факти:

-функція виділення цілої частини дійсного числа х повертає найбільше ціле число, яке не перевищує х,;

-функція виділення дробової частини дійсного числа х повертає різницю між числом х та його цілою частиною;

-функція f (a) називається мультиплікативною, якщо для неї виконуються 2

умови:

 

 

 

 

 

 

 

 

1. f (a) визначена для усіх a = 0,1,2... і хоча б для одного a0

f (a0 ) = 0 .

2. Для будь-яких a1 ,

a2 : (a1 , a2 ) = 1 виконується: f (a1 × a2 ) =

f (a1 )× f (a2 )

 

- функція

 

t(a)

визначення

кількості дільників

у

цілого числа

a = p α1

× p

2

α2 × ...× p

αk є функцією

мультиплікативною

і

обчислюється за

1

 

 

k

 

 

 

 

формулою:

t(a) = (1 + a1 )(1 + a2 )...(1 + ak )

-функція S (a) обчислення суми усіх дільників числа a = p1α1 × p2α2 × ...× pk αk є функцією мультиплікативною і обчислюється за формулою:

S (a) =

p1α1 +1 -1

×

p2

α2 +1 -1

× ...×

pk αk +1 -1

 

p1 -1

p2 -1

pk -1

 

 

 

-числа, для яких S (a) = 2a носять назву „ досконалих” чисел;

-числа (2k -1) можуть бути простими тільки, коли k - просте число, такі числа носять назву простих чисел Мерсенна;

- функція, яка обчислює кількість чисел, взаємопростих з даним цілим

a = p α1

× p

2

α2

× ...× p

 

αk

, менших за це число, називається функцією Ейлера j(a) і

1

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

також є функцією мультиплікативною.

j(a) = (p

α1 - p

α1 −1 )(p

α2

- p

α2 −1 )...(p

k

αk - p

 

αk −1 )

1

 

1

 

 

2

 

2

 

k

- кількість

 

чисел

взаємнопростих

з кожним із дільників числа

a = p α1

× p

2

α2

× ...× p

 

αk

дорівнює самому числу a

1

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

-кількість натуральних чисел mi , які не перевищують число a , ( mi £ a ), і мають з цим числом найбільший спільний дільник d , тобто (a ,mi ) = d , дорівнює

24