ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 05.09.2024
Просмотров: 7
Скачиваний: 0
Основний зміст пізнавальної діяльності
План
-
Загальний зміст пізнавальної діяльності.
-
Ступені пізнавального процесу.
-
Істина, її характеристики і критерії.
-
Наукове пізнання, його форми і методи.
В філософії теорія пізнання називається гносеологія, яка досліджує умови, механізм, принципи і форми пізнавальної діяльності людини.
Пізнання – це процес одержання, переробки і використання інформації про світ і людину.
Зміст пізнання: незнання – знання – нове знання.
Умови пізнання:
Об’єктивний (навколишній) і суб’єктивний (внутрішній, духовний) світ.
Існує кілька точок зору на проблему пізнання світу:
1. Ідеалістична:
-
Скептицизм – вчення, що піддає сумніву можливість пізнання об’єктивної реальності;
-
Агностицизм – вчення, що частково або повністю заперечує можливість пізнання людиною дійсності;
2. Матеріалістична – визнає можливість пізнання об’єктивної реальності.
Принципи пізнання:
-
Об’єктивність(об’єкт існує за межею суб’єкту).
-
Пізнаваність (реальність пізнаємо такою, якою вона є).
-
Відображення (відображення об’єктивного світу в свідомості).
-
Принцип визначальної ролі практики.
-
Принцип творчої активності.
Ступені пізнання:
-
Емпіричне (чуттєве) пізнання (пізнання за допомогою органів чуття)
Форми чуттєвого пізнання:
-
Відчуття (вивчення окремих властивостей об’єкта);
-
Сприйняття (визначення об’єкта як єдиного цілого);
-
Уявлення (формування ідеального образу об’єкта).
-
Раціональне пізнання (абстрактне мислення) – мислення за допомогою образів, поява нового знання без допомоги органів чуття.
Форми раціонального пізнання:
-
Поняття (відображає предмет у його суттєвих ознаках);
-
Судження (відтворює не предмет в цілому, а його окремі ознаки);
-
Умовивід (зв’язок суджень, що виводить нове судження).
Істина – це найбільш повне і незаперечне знання про світ.
Характеристики істини:
Абсолютність, відносність, об’єктивність, конкретність.
Критерії істини (вимір достовірності істинного знання):
-
Практика як історичний досвід людства (марксизм);
-
Практика як індивідуальний досвід кожної людини (позитивізм);
-
Переконання, успіх, віра (прагматизм);
-
Відчуття (емпіризм);
-
Розум (раціоналізм).
Наукові знання – це систематизовані знання про світ.
Методи наукового пізнання:
-
Емпіричні методи (спостереження, експеримент, опис, вимірювання).
-
Теоретичні методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, узагальнення, аналогія).
Форми наукового пізнання:
-
Повсякденні факти.
-
Наукові факти.
-
Гіпотеза.
-
Проблема.
-
Докази.
-
Теорія.
Контрольні запитання:
-
Що означає гносеологія і як формулюється її основне питання?
-
Яка структура пізнання, основні принципи сучасної гносеології?
-
У чому полягає діалектика абсолютного та відносного в об'єктивній істині?
-
Яка структура практики та її функції?
-
У чому полягає діалектичний взаємозв'язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння в процесі пізнання?
-
Чим змістовно відрізняються поняття "чуттєво-сенситивне" та "раціональне" від понять "емпіричне" та «теоретичне»?
-
Які основні рівні наукового пізнання?
-
Які основні методи наукового пізнання?
-
Розкрийте основні форми наукового пізнання.
Література:
Арефьева В.С. Общество. Познание. Практика. - М.: Мысль. - 1988. - С.183-217.
Арлнчев А.Н.Проблема познания в философии й науке //Вопросы философии. - 1999. - №3.-С.85-96.
Горбачев В.Г. Основы философии (курс лекций). М.: Владос. - 1998.- С.123-152.
Лекторский В.А. Теория познания (гносеология, зпистемология) // Вопросы философии. - 1999. - №8.-С.72-80.
Лук'янець В.С., Кравченко О.М., Озадовська Л.В. Сучасний науковий дискурс: оновлення методологічної культури.-К.:2000.-302 с.
Філософія: Навчальний посібник /І.Ф.Надольний та ін. - К.: Вікар, 1999, С.277-314.
Философия (Под ред. Лавриненко В.Н.) - М.: Юристь. -2001. С.277-304.
Філософія: Підручник /Заїченко Г.А. та ін. - К., 1995. -С.312-351.
Степин В.С. Теоретическое знание //Вопросы философии.-2001. - №1. - С.3-33.
Спиркин А.Г. Философия. - М.: Гардарики, 1999, С.414-521.
Пригожий Й., Стенгерс Н. Порядок из хаоса. - М. Прогресе, 1986, - 432 с.
Рузавин Г.И. Методология научного исследованияю -М.:ЮНИТИ, 1999. - 318 с.