Файл: 1. Філософія як наука.doc

Скачать файл (0,04Мб)

Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 05.09.2024

Просмотров: 8

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Філософія як наука.

Філософія, її проблематика та функції.

План

1. Визначення філософії, її специфіка і предмет дослідження.

2. Світогляд та його основні форми.

3. Основне питання філософії. Матеріалізм та ідеалізм.

4. Роль філософії в суспільстві та її функції філософії.

Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. В філософії не існує однозначних і загальноприйнятих положень. Саме тому філософія є особливим видом знання, це "софічне" знання, зрозуміле як мудрість. Про це свідчить і значення терміну філософія (грецькою "філео" - любов, "софія" - мудрість (любов до мудрості). Отже, в філософії науково-об'єктивний підхід поєднується з оцінюючим.

До найважливіших проблем філософії відносяться такі:

- хто така людина, і яке місце займає вона в світі?

- яка природа світу? В чому полягає причина і основа його існування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існування Всесвіту, чи він є самодостатнім і не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил? в чому полягає сенс людського життя і людства в цілому? І чи існує цей сенс взагалі?

- в чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою?

- як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль в житті індивіда і людських спільнот?

- людина і доля. Чи вільна істота людина, чи над нею панує фатум, доля? Чи визначено її життєвий шлях заздалегідь, чи ні?

Предмет філософії - найбільш загальні закони розвитку природи, людського суспільства, мислення, всієї духовної культури.

Отже, філософія вивчає такі питання, котрі включаються у світогляд людини. Саме тому філософія тісно і безпосередньо пов'язана зі світоглядом.

Світогляд — це сукупність узагальнених уявлень про світ, переконань та ідеалів, знань і почуттів, оцінок, через призму яких людина відноситься до дійсності, до інших людей і самої себе.

Елементи світогляду:

Знання - це ідеальне відображення дійсності в свідомості людини. Слід зауважити, що у світогляд входять не всі і не будь-які знання, а лише ті, які є життєво важливими для людини.

Цінності - позитивне або негативне відношення до явищ оточуючого світу, яке ґрунтується на потребах та інтересах людей, культурі певного соціуму.

Почуття - емоційно-чуттєве переживання людиною явищ природи, дій і вчинків інших людей і своїх власних дій.

Переконання - інтелектуально-емоційна позитивна оцінка певних ідеалів, норм, дій і вчинків, на які людина орієнтується у своєму житті.

Оцінка минулого і віра в майбутнє теж входить у структуру світогляду. Людина живе не лише в "тепер", яке є миттєвістю, а й проектує своє майбутнє, а також оцінює минуле.

Воля - психологічна здатність людини підпорядковувати свою діяльність, вчинки свідомо поставленим цілям. Воля - це серцевина особистості, те, що робить людину особистістю.

В структуру світогляду варто включити і самосвідомість.

Протягом історії людської цивілізації сформувалися три типи світогляду: міфологічний, релігійний і філософський.

Міфологія - (грецькою "міф" - переказ, оповідь, "логос" - вчення) - це такий спосіб розуміння природних і суспільних явищ, що полягає в одухотворенні і персонофікації цих явищ, наділенні їх людськими за характером, але фантастичними і спотвореними властивостями.

Релігія (латиною "релігіо" - набожність, святиня) - є основою такої форми світогляду, в якій засвоєння людиною світу здійснюється через його поділ на земний і небесний, потойбічний і поцейбічний, грішний і сакральний. Найважливішою ознакою релігії є існування надприродної сили - бога. Тому суттю релігійного світогляду є віра в Бога.

Філософія є таким історичним типом осмислення світу, який вирішує всі світоглядні питання у більшості підходів раціональним, логічним шляхом, відкидаючи міфи, емоції, віру і т.п. феномени людини. Основна відмінність філософського світогляду від міфологічного і релігійного полягає в тому, що він складає лише ядро світогляду, тоді як релігія і міфологія повністю співпадають з відповідним світоглядом. Світогляд у певній своїй формі притаманний будь-якій людині.

Філософія, як сфера духовної культури, виконує певні соціальні функції. Найважливішими з них є світоглядна, методологічна, гносеологічна, ціннісна та праксиологічна.

Світоглядна функція філософії виявляється в тому, що вона осмислює й обґрунтовує світоглядні ідеали, накреслює стратегію їх досягнення.

Методологічна функція виявляється передусім в тому, що філософ виробляє загальні принципи і норми пізнавальної діяльності. Філософія, як методологія пізнання і соціальної дії, окреслює магістральні шляхи розвитку суспільства, визначає основні тенденції духовно-практичного осягнення світу, постійно актуалізує докорінні проблеми людини і буття на шляхах утвердження високих загальнолюдських цінностей.

Суттєвою функцією філософії є пізнавальна. Теорія пізнання, гносеологія - розділ філософії, в якому досліджуються проблеми джерела, форм, можливостей, вірогідності та істинності пізнання і критерії форм останніх. Найважливішими критеріями теорії пізнання є категорії форм чуттєвого і раціонального, емпіричного і теоретичного пізнання в науці: істина, помилка, абстракція, узагальнення та ін.

Контрольні запитання:

1. Які джерела та особливості філософського знання?

2. У чому полягає сутність картини світу?

3. Яка структура та основні функції філософії?

4. Які основні історичні типи світогляду?

5. Які основні структурні елементи світогляду.

Література:

1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. - М.: Проспект. -2000.-С.4-88.

2. Ахиезер А. С. Об особенностях современного философствования //Вопросы философии. - 1995. - № 12; 1998. - № 2;

1999. - № 8.

3. Библер В.С. Что есть философия? //Вопросы философии. -1995. - № 1.

4. Горбачев В.Г. Основы философии. - М.: Владос. - 1998. -