Файл: ОТВЕТЫ.docx

2. Якими приладами і як вимірюються параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях

3. Які умови і як за госом оптимальних параметрів мікроклімату робочих місць.

• Нормуються температура, відносна вологість, швидкість руху повітря в залежності від:

• теплової характеристики виробничого приміщення.

• категорії робіт за ступенем тяжкості.

• періоду року

• Робоча зона - це простір над рівнем підлоги або майданчика, на якому знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працюючих заввишки до 2 м.

• Важкість праці визначається, в основному, фізичним навантаженням на організм при праці, що вимагає переважно м'язових зусиль і енергетичного забезпечення

4. Назвіть значення нормативних параметрів мікроклімату для конкретного виробничого приміщення.

Основним нормативним документом, що регламентує параметри мікроклімату виробничих приміщень, є ДСН 3.3.6.042-99. Цей документ встановлює оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, допустиму температуру внутрішніх поверхонь приміщення (стіни, стеля, підлога) і зовнішніх поверхонь технологічного обладнання, а також допустиму інтенсивність теплового випромінювання нагрітих поверхонь у приміщенні та відкритих джерел тепла (нагрітий метал, скло, відкритий вогонь тощо) для робочої зони — визначеного простору, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року. При одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням найбільш чисельної групи працівників.

5. Як розділяють категорії робіт за важкістю залежно від енергозатрат?

• Фізичні роботи середньої важкості (категорія II) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії становить 176-232 Вт (151-200 ккал / ч.) - Категорія ІІа і 233 - 290 Вт (201-250 ккал / ч.) - Категорія II Б. До категорії ІІа належать роботи, пов'язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження. До категорії IIб належать роботи, що виконуються стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів і супроводжуються помірним фізичним напруженням.

• Важкі фізичні роботи (категорія ІІІ) охоплюють види діяльності, при яких виграти енергії становлять 291-349 Вт (251-300 ккал / ч.).

• До категорії ІІІ належать роботи, пов'язані з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль.

6. Основны заходи оздоровлення мікроклвмату

• Удосконалення технологічних процесів (виключення необхідності інтенсивного нагріву матеріалів, застосування замкнутих технологічних циклів)

• Підвищення технологічності матеріалів

• Заміна шкідливих речовин менш шкідливими.

• Автоматизація та дистанційне управління технологічних процесів.

• Раціональна вентиляція опалення і кондиціонування повітря у виробничих приміщеннях.

• Контроль стану повітряного середовища і перевірка на відповідність норми

• Раціональний режим праці та відпочинку.

• Використання засобів індивідуального захисту.

• Застосування технологічних процесів і обладнання, що виключають утворення шкідливих речовин або надходження їх в робочу зону.

7. Назвіть причини забруднення повітряного середовища у виробничих умовах.

• Склад повітря, найбільш сприятливий для дихання: азоту 78%, кисню 21%, інертних газів близько 1%, вуглекислого газу 0,03%.

• Забруднення повітряного середовища пилом, газом, аерозолем у виробничих умовах відбувається з багатьох причин.

• Основними з них є:

• 1. Недосконалість технологічного процесу (наприклад, виробництво цементу мокрим і сухим способом).

• 2. Переривчастість технологічних процесів.

• 3. Недостатня герметичність обладнання.

• 4. Рух транспорту.

8. Опишіть чому і якими факторами визначається вплив шкідливих речовин на організм людини

• Небезпека впливу на організм людини отруйних речовин визначається наступними факторами:

• 1) хімічний склад речовини;

• 2) ступінь подрібнення (дисперсність); чим вище дисперсність, тим швидше і глибше проникають отрути в організм (небезпечніше паро- та газоподібні речовини).

• 3) розчинність в біологічних середовищах (ДДТ);

• 4) концентрація;

• 5) час впливу.

• За ступенем впливу на організм людини шкідливі речовини підрозділяються на 4 класи:

• 1 Надзвичайно небезпечні (Hg, Pb) .ГДК <0,1 мг / м.куб

• 2 Високо небезпечні (мишьяк As, сурьма Sb, сірководень H2S). ГДК 0,1-1 мг / м.куб

• 3 Помірно небезпечні (SO2, спирт метиловий). ГДК 1-10 мг / м.куб

• 4 Малонебезпечної дії (C2H5OH, уайт-спірит). ГДК> 10 мг / м.куб

9. Дайте визначення гдк шкідливих речовин в повітряному середовищі. Наведіть приклади.

ГДК шкідливих речовин - вихідна база при проектуванні нових машин і механізмів, технологічних ліній, промислових підприємств, при розрахунках вентиляції і т.д. У повітрі, що надходить всередину виробничих приміщень, концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати величини 0,3 ГДК для робочої зони цих приміщень.

10. Що таке теморегуляція організму, як вона здійснюється.

Нормальне функціонування людського організму неможливо без підтримки теплового балансу. Властивості організму підтримувати температуру тіла називається терморегуляцією. Віддача теплоти виділяється організмом в навколишнє середовище відбувається 5 шляхами.

• конвекція

• випромінювання

• випаровування

• теплопровідність

• нагрів вдихуваного повітря

11. Основні причини забруднення повітря?

См. 7 ??

12. Назвіть шляхи зниження забруднення повітря на виробництві?

Серед системи заходів спрямованих на запобігання атмосферних забруднень, виділяють декілька основних груп: до першої групи відносять заходи, спрямовані на скорочення валових викидів забруднювачів в атмосферу. Це заходи технічного, економічного і юридичного характеру: вдосконалення технологічних процесів промислових підприємств; орієнтація на екологічно безпечні джерела виробництва електроенергії (вітрові-, геліо-, припливні-, гідроелектростанції); покращення карбюрації палива, перехід транспортних засобів на екологічно безпечні види палива.    Для захисту атмосферного повітря від забруднень автотранспортом велике значення мають заходи по плануванню та розбудові міських поселень. Зокрема озеленення автомагістралей, зонування жилих масивів, створення різнорівневих транспортних розв’язок, кільцевих доріг, використання підземного простору для розміщення автостоянок, гаражів, створення швидкісних автомагістралей, санітарно-захисних зон.    До заходів економічного характеру спрямованих на скорочення викидів в атмосферу належать: встановлення економічних санкцій (плата за викиди, плата за надмірні викиди, штрафи за заподіяння шкоди навколишньому середовищу); формування екологічних бірж, в рамках яких можна придбати чи продати право на додаткові викиди забруднюючих речовин в атмосферу; розробка заходів по стимулюванню впровадження нових технологічних процесів.    Групу заходів юридичного характеру представляють законодачі акти про охорону та використання атмосферного повітря. До них належать міжнародна конвенція ООН про зміну клімату (1992р.), а також ряд законодавчих актів державного рівня: закон України “Про атмосферне повітря” від 16.10.1992р., Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднювачів в атмосферу (Постанова Кабінету Мінінстрів України від 29.5.1996р.), Інструкція про порядок розробки, встановлення, перегляду та доведення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (Наказ Мінекобезпеки України від 28.6.1996р.) і т.і.    Другу групу заходів складають ті, які направлені на зменшення концентрації забруднюючих речовин в границях промислових вузлів, центрів, агломерацій. До них відносять заходи з планування розосередження, деконцентрації шкідливих виробництв по території.    До третьої групи заходів по запобіганню атмосферним забрудненням належать екологоосвітні та екологовиховні. Формування складових екологічної культури населення дозволяє впорядкувати побутове забруднення повітряного середовища, з розумінням відноситись до запровадження повітряноочисних заходів на робочих місях, в установах, організаціях і підприємтсвах.