Файл: Опорні конспекти з всесвітньої історії ІІ семестр.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 22.04.2024

Просмотров: 127

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Тема: Назрівання Другої світової війни. План:

Тема: ПочатокДругої світової війни. План:

Тема: Велика Вітчизняна війна (1941-1945 р.) План

Тема: Бойові дії у 1941 – 1944 рр. Окупаційний режим. Рух Опору. План

Тема: Завершення Другої світової війни. Її наслідки План

Тема: сша (1945 – початок XXI століття) План

IV етап. 1980-ті —1990-ті рр.

Тема: Велика Британія, Франція (1945 – початок XXI століття). План

Тема: Країни Центральної та Східної Європи у 1945 – на початку 90-х років. Основні тенденції внутрішньополітичного розвитку країн регіону

Тема: срср у 1945 – 1985 роках План

1988—1994 Рр. (збройнаборотьба) Нагорний Карабах -

1991—1997 Рр.Таджикистан -

1992—1994 Рр.(збройна боротьба) Придністров’я -

1991 Р.—до сьогодні. Чечня –

Тема: Розпад світової колоніальної системи. Країни Азії у другій половині XX – на початку XXI століття План

Тема: Міжнародні відносини (1945р. – початок ххі ст.) План

Тема: Розвиток культури (1945р. – початок ххі ст.) План

У Франції з фашистською окупацією і колабораціоністським урядом маршала Петена боролися партизанські загони та підпільні групи, очолювані комуністами й соціалістами. Створена де Голлем організація "Вільна Франція" в 1942-1943 pp. встановила контроль над африканськими колоніями Франції. У листопаді1942 р. французьке підпілля уклало з де Голлем угоду про спільнідії. У травні наступного року була створена Національна рада Опору, що об'єднала всі сили, які боролись з окупантами. У червні був утворений Французький комітет національного визволення, який оголосив себе урядом на чолі з де Голлем.

Значного розмаху набрав народно-визвольний рух в Югославії. З 1941 р. тут велись активні бойові дії проти фашистів. У 1943 р. було створено уряд нової Югославії – Антифашистське віче народного визволення Югославії на чолі з Й.Броз Тіто.

Партизанські армії формувались у Греції та Болгарії. Значну роль у цьому процесі відігравали комуністи.

У Польщі емігрантський уряд та його представництво - керували боротьбою загонів Армії Крайової. Комуністи на противагу їм створили Гвардію Людову.Від квітня до червня 1943 р. тривало повстання у Варшавському гетто. Лише через три місяці нерівної боротьби повстання було придушено, в результаті чого загинуло і відправлено до таборів смерті 76 тис. чол.

Посилювались антифашистські настрої і в Німеччині. Група офіцерів та урядових чиновників здійснила спробу державного заколоту з метою знищення фашистського режиму та припинення війни. 20 липня 1944 р. полковник Штауффенберг залишив портфель з бомбою уповільненої дії у приміщенні, де знаходився Ґітлер. Бомба вибухнула, однак Гітлер залишився живий. Виступ заколотників було жорстоко придушено.

У 1944 р. в ряді європейських країн відбулись антифашистські повстання. Поразкою завершилось повстання, підняте 1 серпня у Варшаві Армією Крайовою. 29 серпня почалось Словацьке національне повстання за участю партизанів та словацької армії. Ціною великих зусиль гітлерівцям вдалося його придушити.

У СРСР боротьба народних месників досягла особливо великого розмаху. На чолі її став Центральний штаб партизанського руху. Основною партизанською базою була Білорусія. Тут знаходились найбільші з'єднання і великі партизанські райони. В Україні центр партизанського руху був у північних районах. Існував постійний зв'язок між партизанськими базами і "Великою землею", звідкіля партизанам постачали зброю, спорядження, кваліфікованих військових спеціалістів. Боротьбу з фашистами вели також загони Української Повстанської Армії. Партизанська боротьба мала як військове, так і політичне значення. Широкомасштабні диверсійні операції партизан, винищувальні рейди внесли значний вклад в перемогу над фашистами. Значні операції провели партизанські з'єднання Ковпака, Федорова, Сабурова, Наумова та ін. Усього на території СРСР діяло понад 6 тис. партизанських загонів, які знищили близько 1 млн. гітлерівців. Найбільш широкомасштабні диверсії були проведені влітку 1943 р. під час Курської битви під назвою "Рейкова війна" та у вересні 1943 р. під назвою "Концерт". Фашисти змушені були для охорони своїх комунікацій від партизанів тримати в своєму тилу значні сили.


Японська окупація теж дала поштовх розгортанню руху Опору. Найбільшого розмаху він набув у Бірмі, Малайї та на Філіппінах, де діяли партизанські армії. Японські окупанти змушені були надати Бірмі формальну незалежність. У В'єтнамі та Індонезії на перших етапах війни переважали пасивні форми боротьби й лише на завершальному етапі рух Опору набув широкого розмаху. Зрештою, лідери національно-визвольного руху проголосили незалежність цих держав.

Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання та завдання:

  1. Бойові дії в Південно-Східній Азії та на Тихому океані, у Північній Африці та Західній Європі та їх результати.

  2. Нацистський окупаційний режим в поневолених країнах.

  3. Рух Опору проти фашизму в європейських країнах.

  4. Визволення радянськими військами європейських країн.

  5. Відкриття другого фронта в Европі в 1944 році.

  6. Формування антигітлерівської коаліції. Рішення Тегеранської, Кримської конференії.

  7. Відкриття другого фронту в Европі.

  8. Окупаційний режим.

  9. Рух Опору на окупованих територіях.

Література:

  1. Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 11 кл. К, 1998.

  2. Всемирная история: Вторая мирова война/ А.Н. Бадак и др..- М, 2000.

  3. Вторая мировая война. М, 1980.

  4. Великая Отечественная война. М, 1982.

  5. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 11 кл. К, 2000


Тема: Завершення Другої світової війни. Її наслідки План

  1. Завершальний період війни в Європі та в Азії.

  2. Капітуляція Німеччини та її союзників.

  3. Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Створення ООН.

  4. Нюрнберзький і Токійський міжнародні трибунали над військовими злочинцями.

Після початку радянського наступу німецьке командування прийняло рішення про припинення наступу в Арденах і перекинуло найбільш боєздатні частини на Східний фронт. Війська союзників, перегрупувавши і поповнивши частини, що зазнали значних витрат під час німецького наступу наприкінці березня, почали операцію по форсуванню Рейну і захопленню Рура (промислового центру Німеччини). Ця операція супроводжувалась стратегічними бомбардуваннями Німеччини. В результаті успішного форсування Рейну німецьке угруповання в районі Рура було оточено і 17 квітня 1945 р. воно припинило опір. Після цієї поразки німецькі війська майже не чинили опору на Західному фронті, до того ж у них не було підготовлених позицій, де можна було організувати опір.

Війська союзників швидко просувалися на Схід і 18 квітня їх передові частини вийшли до Ельби. 26 квітня в районі Торгау відбулась зустріч американських і радянських військ.

Тим часом радянські війська завершували знищення берлінського гарнізону, який капітулював 2 травня. ЗО квітня було штурмом взято рейхстаг.Ще 28 квітня 1945 р. партизани Італії, виконуючи вирок народного трибуналу, розстріляли й повісили за ноги Муссоліні і його прибічників. 30 квітня 1945 р. Гітлер отруїв свою дружину Єву Браун та самого себе.

7 травня в штабі Ейзенхауера в Реймсі генерал Йодль підписав попередній протокол про капітуляцію Німеччини.

8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлсхорсті перед представниками СРСР, США, Англії, Франції генерал-фельдмаршал В.Кейтель від імені німецького уряду підписав Акт про безумовну капітуляцію німецьких збройних сил.

Потсдамська (Берлінська) конференція

Характеристика

Дата • 17 липня — 2 серпня 1945 р.

Лідери країн-учасниць • Й. Сталін (СРСР), Г. Трумен (став президентом США після смерті

Ф. Рузвельта), В. Черчілль (з 28 липня новий прем’єр-міністр К. Еттлі)

Основні питання:

Німецьке

• Узгоджені та схвалені загальні принципи окупаційної політики:


денацифікація, демілітаризація, демократизація і декартелізація.

• Створення міжнародного трибуналу для покарання воєнних злочинців.

• Радянському Союзу передавалися території колишньої Східної Пруссії

з містом Кенігсбергом (Калінінград).

Польське

• Кордони Польщі встановлювалися згідно з домовленостями на Кримській

(Ялтинській) конференції.

Японське

• Підтверджувалися умови вступу СРСР у війну з Японією.

Питання мирних договорів із союзниками Німеччини

• Створення постійного органу — Ради міністрів закордонних справ (США,

СРСР, Великої Британії, Франції, Китаю) для узгодження питань, які

мають спільний інтерес, у першу чергу, проектів мирних договорів з Іта-

лією, Болгарією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією

Основні принципи мирних договорів

• Демократизація.

• Денацифікація.

• Демілітаризація.

• Декартелізація

у бойових д³ях

Розгром Японії. Виконуючи союзницькі обов'язки, а також з метою забезпечення безпеки своїх східних кордонів, СРСР в ніч на 9 серпня 1945 р. вступив у війну проти Японії. 9 серпня почався загальний наступ радянських військ проти Квантунської армії, яка була розгромлена менше ніж за тиждень боїв.6 і 9 серпня США нанесли атомні бомбові удари по Хіросімі та Нагасакі (загинуло 114 тис. японців). 14 серпня японський уряд заявив про капітуляцію, яка була підписана на американському лінкорі "Міссурі" 2 вересня 1945 р. Друга світова війна завершилась.

Підсумки Другої світової війни:

Кра¿на Територ³альн³ зм³ни Воºнно-пол³тичн³ р³шення

Німеччина

Позбавлялася усіх територіальних надбань 1930—1940-х рр.

Утрачала Східну Пруссію і землі на Схід від Одеру

Поділ на окупаційні зони.

Проведення денацифікації, демілітаризації, демократизації і декартелізації.

Покарання воєнних злочинців.

У рахунок репарацій вивозилося устаткування, сировина, кораблі тощо

Італія

Позбавлялася колоній, здійснювала територіальні поступки на користьЮгославії, Греції

Обмежувалися чисельність, види і типии збройних сил, заборонялося мати деякі зразки озброєння.

Виплачувала репарації

Румунія

Південна Добруджа залишалась у складі Болгарії. Північна Буковина, Бессарабія, о. Зміїний залишалися в складі СРСР

На території країни залишалися радянські війська для підтримання комунікацій із Австрією, де розташовувалися радянські окупаційні війська


Угорщина

Була позбавлена всіх територіальних придбань кінця 30-х — початку 40-х рр. ХХ ст. Кордони країни скореговані на користь Чехословаччини

На території країни залишалися радянські війська для підтримання комунікацій з Австрією, де розташовувалися радянські окупаційні війська

Фінляндія

Підтверджено повернення СРСР Петсамо (Печенги)

Порткала-Удд на 50 років ставав радянською воєнно-морською базою

Австрія

Заборонено об’єднання з Німеччиною Окупована військами союзників до 1955 р.

Японія

Територія країни обмежувалася чотирма основними островами.

Позбавлялася колоній і залежних територій.

Відмовлялася від Південного Сахаліну і Курильських островів

Підлягала окупації військами США.

Американська окупаційна адміністрація проводила політику демократизації, декартелізації, демілітаризації, аграрну реформу.

Покарання воєнних злочинців

Наслідки війни:

Головним підсумком війни був розгром союзниками збройних сил держав "осі" та їх сателітів, що загрожували існуванню світової цивілізації.

Радянський Союз зазнав найбільших втрат серед усіх країн, які брали участь у Другій світовій війні. Загальні втрати СРСР у війні за даними генштабу Радянської армії становлять 27 млн., а за даними незалежної експертизи - 46 млн. осіб.

Протягом шестирічної війни Німеччина втратила 3 млн. чоловік убитими на фронтах, ще 3,8 млн. - серед цивільного населення. За іншими підрахунками загальні втрати Німеччини у війні становили 8-11 млн. чол.

20% населення - 6 млн. чол. втратила Польща.

Понад 1,3 млн. цивільних осіб і 300 тис. вояків втратила Югославія.

Великобританія втратила 452 тис. солдатів і 60 тис. цивільного населення.

Людські втрати США на фронтах і на морі становили 295 тис. чол.

Злочином проти людства була атомні бомбардування японських міст Хіросіми й Нагасакі, так само як і нищення японськими завойовниками китайських, бірманських, філіппінських міст і сіл. Друга світова війна дала могутній поштовх розвитку науки й техніки. До найбільших відкриттів періоду війни слід віднести виготовлення спільними зусиллями вчених кількох країн атомної бомби, що позначилося на всьому розвитку науки й техніки.

Друга світова війна була складним політичним і соціальним явищем. Протягом шести років її характер і цілі учасників змінювались. Досвід війни показав, що в ній велику роль відіграють політичні домагання лідерів. Амбіції державних керманичів особливо зросли на завершальному етапі війни, коли війська за наказами своїх головнокомандуючих, незважаючи ні на які людські втрати, прагнули захопити якомога більше територій, аби забезпечити лідерство вождям у досягненні повоєнних геополітичних переваг.