Файл: Опорні конспекти з всесвітньої історії ІІ семестр.doc

Зовнішня політика СРСР (1970-ті — перша половина 1980-х рр.)Основні принципи:

1. Зміцнення і розширення соціалістичного табору, єдність і згуртованість політичного, воєнного

2. та економічного співробітництва.

3. Підтримка національно-визвольних рухів, комуністичних і робітничих партій, рішуча відсіч

4. агресивним силам.

5. Мирне співіснування держав із різним суспільним ладом, усунення загрози світової війни,

6. розширення взаємовигідних ділових контактів

Закінчення «холодної війни»:

Насл³дки для людства

• Припинення глобального ракетно-ядерного протистояння між наддержавами, завершення балансування на межі війни. Скорочення ядерних потенціалів.

• Становлення єдності світу. Прискорення процесів глобалізації, регіональних інтеграційних процесів (Європа, Південно-Східна Азія, Північна і Латинська Америки).

• Становлення єдиного світового ринку, заснованого на функціонуванні ринкових економік, приватній власності й конкуренції.

• Об’єднання Німеччини. Виведення радянських (російських) військ зі Східної Європи. Прискорення європейської інтеграції, розширення НАТО і ЄС на Схід.

• Поява нових держав у Східній Європі після розпаду СРСР, Югославії і Чехословаччини. Відновлення історичних та поява нових конфліктів між новоутвореними державами (на

теренах колишньої Югославії та СРСР).

• Приборкання конфліктів, викликаних «холодною війною» (Нікарагуа, Камбоджа, Ангола,

Афганістан тощо).

• Загострення проблем, які раніше стримувало глобальне протистояння наддержав, поява нових і загострення старих регіональних конфліктів, посилення нестабільності в різних регіонах світу.

• Зміна системи міжнародних відносин. Зміна ролі міжнародних організацій, зокрема ООН.

• Формування нових центрів світової політики. Приорітет США, їх домінування у міжнародних відносинах.

• Започаткування процесу ліквідації тоталітарних і авторитарних держав, становлення ліберально-демократичних режимів.

• Поява проблеми розповсюдження зброї масового знищення та міжнародного терроризму.

Міжнародний тероризм на сучасному етапі:

Причини:

Причини Особливост³

• Невирішеність національних проблем; проблем кордонів. Значна частина народів булла позбавлена права на національне самовизначення.

• Відсутність дієвого механізму боротьби з тероризмом.

• Домінування США у світі як єдиної наддержави.

• Протиріччя між християнською, ісламською, далекосхідною цивілізаціями.

• Прагнення окремих людей посіяти зерна страху та невпевненості, дезорганізувати встановлений світовий порядок.

Особливості:

• Спрямованість проти провідних країн світу.

• Використання регіонів міжнародної нестабільності для розбудови мереж своїх організацій та здійснення терористичної діяльності.

• Підтримка сепаратистських рухів, спроба встановити контроль над національно-визвольними рухами.

• Використання найсучаснішої техніки і технологій.

• Координація дій і взаємна підтримка терористичних організацій.

• Прагнення терористів створити «державу в державі».

• Фінансування терористичної діяльності за рахунок легального бізнесу і контро лю над нелегальним бізнесом.

• Здійснення широкомасштабних терористичних акцій, які мали б широкий світовий резонанс.

• Значний вплив ісламського фактору.

Передумови створення єдиної Європи:

Основн³ передумови

Цивілізаційні

Наявність спільних духовних цінностей, сумісність соціальних і політичних ідеалів

Геополітичні

Можливість розвитку економічно рентабельної мереж транспортних комунікацій

Економічні

Можливість взаємодоповнюючого економічного і науково-технічного розвитку

Історичні

Традиційна взаємодія, взає моповага; прагнення до єдності (насильницьке або добровільне)

Воєнно-політичні

Спільність інтересів з головних питань міжнародного життя, співробітництво у воєнних і воєнно-політичних союзах, урегулювання територіальних суперечок

Головні інститути Європейського союзу (ЄС): Європейська рада (ЄР),ðà Рада європейського союзу (Рада міністрів)ê, ò Європейська комісія, å Європейський парламент, ð Суд європейських спільнот.êà

СВІТ НА МЕЖІ ТИСЯЧОЛІТЬ. Глобальні проблема людства:

Глобальн³ проблеми людства Сучасн³ проблеми

• Екологічна проблема.

• Проблеми міжнародного тероризму.

• Освоєння космосу і Світового океану.

• Продовольча проблема.

• Енергетична проблема.

• Демографічна проблема.

• Проблема подолання відсталості.

• Проблема нестачі сировинних ресурсів

• Проблема інформаційної безпеки.

• Криза традиційних цінностей.

• Національно-етнічні проблеми.

Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання і завдання:

1. Які передумови, характер, етапи та прояви холодної війни?

2. Коли і як відбулось завершення холодної війни.

3. Боротьба з міжнародним тероризмом. Шляхи вирішення проблеми.

4. Розширення Європейського Союзу та НАТО, місце України в цьому процесі.

5. Глобальні проблеми людства.

Література:

7. Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки 1945 – 1986 г. М, 1986.

8. Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 11 кл. К, 1998.

9. Бураков Ю.В. Новітня історія країн Європи, Азії та Америки. Л, 1993.

10. История новейшего времени стран Европы и Америки. М, 2002.

11. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 11 кл. К, 2000

12. Майборода О.М. Новітня історія (другий період). К, 1995.

Тема: Розвиток культури (1945р. – початок ххі ст.) План

1. Характерні риси культури ІІ пол.20-го ст.

2. Наука, освіта.

3. Особливості художньої культури 20-го ст.

4. Риси сучасної культури.

Загальна характеристика напрямів розвитку культури

в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.:

Тенденц³¿ розвитку

• Розвиток «масової культури», її стрімке поширення, комерціалізація.

• Пошук нових форм і засобів естетичного вираження сучасності.

• Розвиток національних культур, взаємопроникнення культур різних регіонів світу, синтез культур.

• Прискорений розвиток техніки і технології.

• Прогрес у поширенні інформації, інформаційних технологій.

20 ст. - століття воєн, геноциду, екологічної катастрофи. Тільки наприкінці його виникли паростки надії, яка грунтується на філософії екзистенціалізму.

20 ст. - століття науки, НТР, завдяки прогресу якої відкрилася абсолютно інша картина світу: космічний погляд на світ, людину і.природу (філософія всеєдності; російський космізм М. Федорова, В. Соловйова, К. Ціолковського, П.Флоренського; вчення живої етики (Агні-йога ); поняття ноосфери як духовної енергетичної оболонки землі (Тейяр де Шар ден, В. Вернадський ).

Основний акцент у світосприйнятті людини 20-го ст. робиться не на пізнання, а на розуміння світу ( велика роль інтуїції, позасвідомого).

Розвиток сучасної науки:

Основн³ тенденц³¿

• Розвиток атомної енергетики, пошук нових альтернативних джерел енергії.

• Пошук ресурсозберігаючих технологій.

• Створення і використання штучних матеріалів.

• Пошук нових систем управління, комп’ютеризація.

• Посилення прикладного характеру наукових досягнень.

• Розвиток кібернетики і біотехнологій

Напрямки в мистецтві другої половини ХХ ст.:соціалістичний реалізм, неореалізм, гіперреалізм, сюрреалізм.

Почуття абсурду. Світ виходить за межі людського розуміння.

Мистецтво авангарду прагне виразити ідею першооснови, простору, космогонії, божественого світла ( творчість В. Кандинського, К. Малевича, В. Хлебникова, Е. Мунка, П. Пікассо та інш. ). Мистецтво стає „неусвідомленою сповіддю людства".

Культура 20-го ст. Філософічна. Інтерпретація дійсності подається з позицій марксизму, фрейдизму, екзистенціалізму.

Творчість пов’язана з глобальними проблемами світової політики. Нові жанри ( політичний роман, політичні пісні і спектаклі, політичний плакат, а також напрями в мистецтві - соц-арт, андеграунд).

Нові види мистецтва (кіно, телебачення ), що мають колосальний вплив на маси.

Художня інтелігенція активно протистоїть фашизму, тоталітарізму, дегуманізації життя.

Відсутній панівний стиль у мистецтві; існує безліч течій, особливо у живописі та музиці.

Оновлення виражальних засобів художньої мови в літературі і мистецтві. Кожне десятиріччя має „ своє обличчя”.

A) модерн, фовізм, кубізм, футуризм 1-го десятиріччя 20-го ст.

Б) супрематизм, дадаїзм, експресіонізм, класичний авангард (1910 - 1920-х pp.).

B) сюрреалізм, соцреалізм, конструктивізм 1920 - 1930-х

Г) поп-арт (сер. 1950 - поч. 1960-х pp.).

Д) художні напрями 1960-х pp. ( мінімалізм, боді-арт, поп­арт, „бідне мистецтво", „ суворий стиль" у радянському мистецтві та інш.).

Е) перехід до постмодернізму на початку 1970-х рр.(хепенінг, перфоманс, соц-арт, концептуалізм, фотореалізм).

Ж) постмодернізм 1970-х - поч. 1980-х рр.(неофігуративність, гіперреалізм, неоеспресіонізм та інш.).

І все ж таки 20 ст. - це цілісна художня доба, якій властиві прагнення до гуманізму буття і творчості та глибокий інтерес до особистості. Вся історія культури 20-го ст. - це розповідь про пошуки нової точки опори. Оскільки світ став ворожою силою, природно було звернутися до одинаків, здатних витримати цей тиск. Кращим з героїв Г. Гессе, Е. Ремарка, Е. Хемінгуея, в. Набокова притаманні висока мужність і шляхетність.

Риси сучасної культури:

1. Масовість.

2. Віртуальність.

3. Елементи гри (кінетичне мистецтво, роман Г. Гессе „ Гра у бісер").

4. Залежність від капіталу, ринкова орієнтація.

Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання та завдання:

1. У чому виявляється глобалізм новітньої культури?

2. Якими є взаємодії природничо –наукових і гуманітарних процесів у сучасній культурі?

3. Які нові наукові та технічні відкриття з’явились у ІІ пол. ХХ ст.?

4. Які види мистецтва домінують у новітній культурі?

5. Чому кінематограф став найвпливовішим мистецтвом ХХст.?

Література:

1. Бокань В А. Культурологія: Навч. посіб. - К., 2000.

2. Бокань В.Л., Польовий Л.П. Історія культури України. -К, 1998.

3. Греченко В.А., Чорній І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури. - К., 2002.

4. 4.Історія української та зарубіжної культури / За ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. - К., 1999.

5. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. - К, 2002.

6. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури XX століття): Навчальний посібник. - Харків, 2002.