Файл: Опорні конспекти з всесвітньої історії ІІ семестр.doc

6. В роки Другої світової війни від рук нацистів загинуло 6 млн. євреїв. Трагедія європейського єврейства спонукала до активізації сіоністського руху, який розвивався під гаслом: "Тільки у власній державі євреї можуть почувати себе в безпеці". 29 листопада 1947 р. Генеральна Асамблея ООН більшістю голосів - 33 "за", "проти" 13, прийняла резолюцію про розподіл Палестина на єврейську та палестинську держави. Євреї вітали це рішення, арабський світ категорично заперечував резолюцію ООН. 14 травня 1948 р. була проголошена держава Ізраїль. Не пройшло і 24 годин, як армії Єгипту, Йорданії, Сирії, Лівану та Іраку почали військові дії проти молодої держави. Почалась кровопролитна війна, яка тривала з травня 1948 р. по 20 липня 1949 р. (ізраїльтяни називають її війною за незалежність). Одержуючи зброю із СРСР, Чехословаччини та фінансову допомогу США, завдяки небаченій мужності солдат і офіцерів (багато з них були активними борцями з нацистами в Європі), всього народу Ізраїль одержав перемогу. В результаті цієї війни територія, яка передбачалась під Палестинську державу була розподілена наступним чином: Галілея і весь Негев відійшли до Ізраїлю; Іудея, Самарія, частина Ієрусалиму до Йорданії; смуга Гази до Єгипту. Таким чином, Палестинську державу не було створено. В кінці 40-х - на початку 50-х років СРСР став на шлях відкритої підтримки арабських країн в їх конфлікті з Ізраїлем. Це призвело до 50-річного протистояння на Близькому Сході і кровопролитних війн між євреями та арабами (війна на Синаї 1956 p.; Шестиденна війна 1967 p.; Війна Судного дня 1973 p.; військові дії Ізраїлю в Лівані проти військових формувань Організації Об'єднання Палестини та Сирії 1982 p.). Конфлікт на Близькому Сході став складовою частиною глобального протистояння двох військових блоків - НАТО та Варшавського договору. Війна Судного дня (жовтень 1973 р.) ледве не призвела до ядерного конфлікту між СРСР та США. У вересні 1978 р. на зустрічі президентів Єгипту та Ізраїлю в Кемп-Девіді, резиденції президента США Д.Картера, було підготовлено історичну угоду між двома країнами про початок мирних переговорів.26 березня 1979 р. у Вашингтоні Ізраїль та Єгипет підписали мирний договір. Президенту Єгипту А.Садату та прем'єр-міністру Ізраїлю М.Бегіну була присуджено Нобелівську премію за досягнення миру та припинення ворожнечі між двома державами. Спроба укласти подібний договір з Ліваном (1983 р.) була невдалою. Влітку 1994 р. подібний договір Ізраїль підписав з Йорданією. Але гострою залишається палестинська проблема. Під час арабо-ізраїльських війн за межами Палестини опинились 900 тис. палестинських біженців. В той же час на території сучасного Ізраїлю проживає значне палестинське населення, яке користується всіма 'тюлітичними та економічними правами громадян цієї держави. В результаті переговорів між урядом Ізраїлю та лідером ООП Ясером Арафатом з середини 90-х років почала створюватись Палестинська автономія (м.Газа, Ієрихон та ін.), де влада належить палестинській адміністрації. Цей процес іде складно й суперечливо. Пов'язано це з багатьма факторами:

- з обох сторін залишається взаємна недовіра, щодо планів мирного урегулювання;

- екстремістські угруповання "Хамаз", "Хезболлах", "Ісламський джихад" та інші ведуть активну терористичну діяльність проти Ізраїлю, часто це відбувається з території Палестинської автономії (терористи здебільшого вбивають мирних жителів, влаштовують вибухи в транспорті, інших громадських місцях);

- фактично не відмовились від планів збройного протистояння проти Ізраїлю Сирія, Ірак, Іран, деякі інші арабські держави, які активно підтримують діяльність терористичних угруповань;

- не приймають миру й ізраїльські радикали, які вбили прем'єр-міністра Ізраїлю Іцхака Рабіна - ініціатора арабо-ізраїльського діалогу.

Ситуація на Близькому Сході залишається важкою і суперечливою. В будь який час може відбутись ескалація протистояння, наслідки якої неможливо передбачити.

Запам`ятати такі події:

17 серпня 1945 р. – проголошення незалежності Індонезії

1 жовтня 1949 р. – проголошення КНР

грудень 1951 р. – проголошення незалежності Лівії

1956 р. – незалежність Марокко та Тунісу

1960 р. – надання незалежності 17 африканським країнам

1965 – 1976 рр. – «культурна революція» в КНР

1966 – 1977 рр., 1980 – 184 рр. – діяльність урядів І. Ганді

1976 р. – проголошення соціалістичної республіки у В`етнамі

27 квітня 1978 р. – державний переворот в Афганістані

1979 р. – проголошення ісламської республіки Іран

2001 р. – вступ американських військ до Афганістану

2003 р. – початок війни проти Ірака

Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання та завдання:

1. Як відбувався процес деколонізації в Азії та Африці.

2. Якими шляхами розвитку пішли африкансько – азіатські країни після проголошення незалежності.

3. Що означала на практиці «китайська модель комунізму».

4. Чим можна пояснити «японське економічне диво».

5. Охарактеризуйте політику урядів ЛДП в Японії.

6. Як відбулось об`єднання В`етнаму.

7. Національне питання в Індії.

8. Чому модернізація Ірану призвела до ісламської революції.

9. Що спричинило громадянську війну у Афганістані.

10. Основні етапи арабо – ізраїльського конфлікту.

11. Які особливості соціально – економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки в другій половині XX – на початку XXI ст..

12. Якою була мета й результати програми «Союзу заради прогресу».

13. Дайте характеристику соціально – економічного та політичного розвитку Аргентини в другій половині XX – на початку XXI ст..

14. Дайте характеристику соціально – економічного та політичного розвитку Бразилії в другій половині XX – на початку XXI ст..

15. Дайте характеристику соціально – економічного та політичного розвитку Мексики в другій половині XX – на початку XXI ст..

16. Висловіть свою оцінку інтеграційним процесам в країнах Латинської Америки на сьогоднішній день.

Література:

1. Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки 1945 – 1986 г. М, 1986.

2. Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 11 кл. К, 1998.

3. Бураков Ю.В. Новітня історія країн Європи, Азії та Америки. Л, 1993.

4. История новейшего времени стран Европы и Америки. М, 2002.

5. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 11 кл. К, 2000

6. Майборода О.М. Новітня історія (другий період). К, 1995.

Тема: Міжнародні відносини (1945р. – початок ххі ст.) План

1. Передумови, характер, етапи та прояви холодної війни.

2. Завершення холодної війни.

3. Боротьба з міжнародним тероризмом.

4. Розширення Європейського Союзу та НАТО, місце України в цьому процесі.

Початок «холодної війни». Холодна війна розпочалась з 1946р. між двома державами – СРСР і США, що очолили два табори: соціалістичний і капіталістичний, розділивши світ на дві системи. Було створено два військово-політичних блоки – НАТО і ОВД.

Створення воєнно-блокової системи:

Дата Д³¿ СРСР Д³¿ кра¿н Заходу

Липень—серпень 1945 р. - На Потсдамській конференції Й. Сталін пред’явив територіальні претензії до Туреччини, вніс пропозиції щодо спільної оборони Чорноморських проток і розміщення в їх зоні радянських

військ, а також щодо режиму опіки над володіннями Італії в Африці Під час роботи Потсдамської конференції президент США Г. Трумен натякнув, що США мають нову зброю (атомну бомбу) з метою змусити СРСР бути поступливішим

Осінь 1945 р. — Звинувачення на адресу СРСР, що той нав’язує Болгарії та Румунії комуністичні уряди. СРСР звинувачується у порушенні угоди щодо Ірану (про вивід радянських військ з території країни по закінченні Другої світової війни)

Грудень 1945 р. - Створення Радянським Союзом на півночі Ірану курдської та азербайджанської автономій

Лютий 1946 р. — «Довга телеграма» посла США до Москви про неможливість співробітництва з Радянським Союзом

Весна 1946 р. - Виведення радянських військ з Ірану. Нав’язування Ірану договору з СРСР Промова В. Черчілля у Фултоні (березень 1946 р.)

Кінець літа — осінь 1946 р. - СРСР вимагає від Туреччини дозволу на розміщення в районі проток Босфор і Дарданелли радянських військ. Початок комуністичного повстання у Греції

Березень 1947 р.— Проголошення «доктрини Трумена»

Травень 1947 р.— Усунення комуністів з урядів Франції та Італії

Літо 1947 р. — Прийняття плану Маршалла, що реалізовувався протягом 1948— 1952 рр.

Осінь 1947 р. - Відмова СРСР і країн Східної Європи від участі в «плані Маршалла». Створення Комінформбюро

1948 р. - Блокада Західного Берліну. Берлінська криза (1948—1949). Укладення договорів про взаємну допомогу між країнами Східної Європи та СРСР. Встановлення в усіх країнах Східної Європи комуністичних режимів Грошова і господарча реформи в Західній Німеччині та Західному Берліні. Створення Західного Союзу (Англія, Франція, Бенілюкс)

1949 р. - Створення Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ). Проголошення НДР. Прихід комуністів до влади в Китаї. Проголошення КНР. Проголошення ФРН. Створення Північноатлантичного союзу (НАТО). Виведення американських військ з Південної Кореї.

Дата Д³¿ СРСР Д³¿ кра¿н Заходу

1949 р. - Виведення радянських військ з Північної Кореї. Створення в СРСР атомної бомби

1950—1953 рр. - Допомога СРСР і КНР комуністичному режиму Північної Кореї Участь військ США та їх союзників у війні в Кореї під прапором ООН

1951 р. — Тихоокеанський пакт безпеки (АНЗЮС) за участю США, Австралії, Нової Зеландії

1952 р. — Прийняття Греції та Туреччини до НАТО. Дозвіл ФРН формувати збройні сили.

Створення у США водневої бомби

1953 р. Створення в СРСР водневої бомби

1954 р. — Створення Організації договору Південно-Східної Азії (СЕАТО)

1955 р. Створення Організації країн Варшавського договору (ОВД) Прийняття ФРН до НАТО.

Підписання Багдадського пакту за участю Великої Британії, Туреччини, Іраку, Пакистану та Ірану (з 1959 р. після виходу з нього Іраку було перейменовано в СЕАТО)

Хроніка розрядки:

Р³к Зовн³шньопол³тична акц³я

1968 Відкрито до підписання договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Вступив у дію в1970 р.

1970 Договори між СРСР і ФРН, НДР і ФРН, Польщею і ФРН, Чехословаччиною і ФРН провідмову від претензій на перегляд кордонів у Європі

1971 Чотиристороння угода між США, СРСР, Англією і Францією стосовно Західного Берліна

1972 Послання (лютий 1972 р.) президента США Р. Ніксона конгресу, у якому зазначалося, що СРСР досяг воєнно-стратегічного паритету зі США. Візит Р. Ніксона до СРСР і підписання договору ПРО (про обмеження систем протиракетної оборони) і ОСО-1 (про обмеження стратегічних наступальних озброєнь строком на 5 років)

1973 Візит Л. Брежнєва до США, підписання угоди про запобігання ядерній війні. Зустріч Л. Брежнєва у Владивостоці з президентом США Дж. Фордом. Укладення попередньої угоди про співробітництво в галузі контролю над озброєнням

1974 Договір між СРСР і США про обмеження підземних ядерних випробувань

1975 Спільний політ радянського й американського космічних кораблів «Союз» і «Аполлон»

Серпень 1975 Нарада з безпеки і співробітництва в Європі в Гельсінкі. Підписання Гельсінського заключного акту

1977 Розпуск СЕАТО і СЕНТО

1979 Договір між СРСР і США ОСО-2 (не був ратифікований сенатом США)