Файл: Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.03.2024
Просмотров: 53
Скачиваний: 0
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Міністерство охорони здоров’я України
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
Методичні рекомендації
для самостійної роботи студентів
при підготовці до практичного заняття
| Навчальна дисципліна | Акушерство та гінекологія |
| Модуль № | 2 |
| Змістовий модуль № | 3 |
| Тема заняття | Післяпологові септичні захворювання. Класифікація. Етіологія. Патогенез. Діагностика. Сучасні принципи лікування, профілактика. Лактаційний мастит. Клініка, сучасна терапія. Методи пригнічення лактації. |
| курс | 4 |
| факультет | Медичний №1 |
Вінниця 2013
1. Актуальність теми
Відомо, що виникнення післяпологових інфекційних ускладнень пов’язано з порушенням динамічної рівноваги між мікро- та макроорганізмом, що в свою чергу, залежить від якісного та кількісного складу мікрофлори, стану імунологічної реактивності організму та наявності вхідних воріт.
В сучасних умовах збільшення кількості післяпологових септичних захворювань пов’язано з зміною видового складу збудників та їх біологічних якостей, збільшенням кількості різних асоціацій мікроорганізмів, у тому числі аеробних та анаеробних, зростання ролі грам-негативної мікрофлори. Нераціональне застосування АБ, як по вибору, та і по дозуванню сприяє швидкому формуванню стійкості мікрофлори до них, стимулює утворення антибіотико резистентних і навіть антибіотико залежних штамів мікроорганізмів, обумовлює зростання ролі умовнопатогенної мікрофлори.
В останні 10-ти річчя йде постійна зміна лідерів бактеріальних збудників гнійно-септичних захворювань. В свою чергу, наявність транзиторного часткового імунодефіциту під час вагітності та перших днів післяпологового періоду полегшує розвиток гнійно-септичних захворювань. Цьому сприяє збільшення кількості жінок з екстрагенітальною та акушерською патологією, зростання частоти оперативних втручань та їх об’ємів. Впровадження нових інвазивних методів обстеження. Суттєвим є значний вплив неблагоприємних екологічних умов та незадовільний соціально-економічний стан країни.
Якісні і кількісні зміни складу та властивостей збудників післяпологової інфекції вплинули не тільки на частоту окремих форм гнійно-септичних захворювань, а й суттєво змінили їх клінічну картину. Як наслідок виникли певні труднощі в діагностиці, профілактиці та лікуванні цих ускладнень.
2. Конкретні цілі
2.1. Студент повинен знати:
1. Етіологію, патогенез виникнення післяродових запальних захворювань. Ускладнення ІІ та ІІІ періодів пологів, які можуть стати причиною післяпологових запальних захворювань
2. Клінічний перебіг, методи діагностики післяпологових запальних захворювань І-ІІ, ІІІ-ІV етапів (за класифікацією Сазонова-Бартельса)
3. Шляхи генералізації післяпологових запальних захворювань
4. Принципи лікування та профілактики післяпологових запальних захворювань в залежності від етапу розповсюдження інфекції
5. Клінічний перебіг, методи діагностики післяродового перитоніту, принципи інтенсивної терапії.
6. Особливості перебігу перитоніту після кесарського розтину
7. Клініку, патогенез, принципи лікування септичного шоку
8. Принципи діагностики та лікування генералізованої септичної інфекції
9. Етіологія та патогенез виникнення післяпологового лактаційного маститу
10. Методи сучасного лікування лактаційного маститу
11. Методи та покази для пригнічення лактації
2.2. Студент повинен вміти:
1. Діагностувати післяпологовий запальний процес в залежності від етапу поширення інфекції, застосовуючи анамнестичні дані, результати клінічного обстеження, отримані дані лабораторних та інших методів обстеження.
2. Надати ургентну допомогу при септичному шоці.
3. Обґрунтувати доцільність вибору терапії у хворих на перитоніт, прогресуючий тромбофлебіт та у хворих з генералізованою септичною інфекцією.
3. Базовий рівень підготовки
| Назва попередньої дисципліни | Отримані навики |
| Нормальна анатомія | Застосовувати знання анатомічної будови жіночих статевих органів, молочних залоз. |
| Нормальна фізіологія | Фізіологічні умови нормального перебігу вагітності, родів та післяпологового періоду, стан фізіологічної лактації. |
| Патологічна фізіологія | Патофізіологічні зміни, які можуть призвести до ускладнень як під час вагітності, пологів так і в післяпологовому періоді. |
| Фармакологія | Фармокодинаміка лікарських препаратів, які застосовують при лікуванні післяпологових септичних захворювань |
| Патологічна анатомія | Застосування знань анатомічних змін, які є причиною порушення нормального перебігу післяпологового періоду. |
4. Завдання до самостійної праці під час підготовки до заняття
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовки до заняття.
| Термін | Визначення |
| І етап інфекції | Інфекція обмежена ділянкою післяпологової рани (післяпологова виразка, едометрит) |
| ІІ етап інфекції | Інфекція поширюється за межі рани, але лишається локалізованою (метрит, параметрит, обмежений тромбофлебіт, тазовий тромбофлебіт, сальпінгоофорит, пельвіоперитоніт) |
| ІІІ етап інфекції | Інфекція за клінічними проявами східна з генералізованою (післяпологовий перитоніт, септичний шок, прогресуючий тромбофлебіт) |
| ІV етап інфекції | Генералізована післяпологова інфекція |
| Варіанти генералізованої інфекції | 1.Енокардіальний (септичне враження серця по типу ендокардита, панкардита) 2.Перитонеальний, полісерозний – гнійне запалення великих серозних порожнин 3.Тромбофлебітичний – анатомічний субстрат це тромбофлебіт 4.Лімфангічний – генералізація інфекції відбувається лімфогеним шляхом |
| Післяпологова виразка | Це інфіковані рани (тріщини, розриви), які виникли під час пологів на промежині, вульві, піхві, на шийці матки |
| Ендометрит | Запалення внутрішньої поверхні матки (ендометрію) |
| Метрит | Більш глибоке, ніж при ендометриті ураження стінки матки, яке виникає при поширенні інфекції по лімфатичним щілинам та судинах |
| Параметрит | Запалення навколо маткової клітковини |
| Сальпінгоофорит | Запалення маткових труб та яєчників |
| Пельвіоперитоніт | Запалення тазової очеревини |
| Тромбофлебіт | Це запалення поверхневих або глибоких вен (метротромбофлебіт, тромбофлебіт тазових вен, стегнових вен) |
| Післяпологовий перитоніт | Гнійне запалення очеревини |
| І варіант акушерського перитоніта за Сєровим | Інфікування очеревини на фоні хоріонамніоніту |
| ІІ варіант акушерського перитоніта за Сєровим | Інфікування очеревини на фоні парезу кишківника |
| ІІІ варіант акушерського перитоніта за Сєровим | Інфікування очеревини внаслідок неповноцінності або неспроможності швів на матці після кесарського розтину |
| Септичний шок | Клінічний синдром, що виникає за умови запальної відповіді на інфекцію та проявляється порушенням здатності організму підтримувати геодинаміку і гомеостаз у результаті неадекватної оксигенації тканин і циркуляторних розладів |
| Синдром системної запальної відповіді (Systemic Inflammatory Response Syndrom - SIRS) | Системна запальна відповідь на різноманітні важкі клінічні пошкодження, яка маніфестується двома чи більше наступними проявами: 1.Температура тіла більше 38ºС або нижче 36ºС 2.ЧСС понад 90 уд/хв. 3.Частота дихання понад 20 за хвилину або Ра СО²нижче 32 мм тр.ст 4.Кількість лейкоцитів понад 12000/мм², менше 400/мм³ або більше 10% юних форм |
| Сепсис | Системна запальна відповідь на достовірно виявлену інфекцію при відсутності інших можливих причин для подібних змін, які характерні для SIRS. Клінічна маніфестація включає 2 чи більше наступні прояви: 1.Температура тіла більше 38ºС або нижче 36ºС 2.ЧСС понад 90 уд/хв. 3.Частота дихання понад 20 за хвилину або Ра СО²нижче 32 мм тр.ст 4.Кількість лейкоцитів понад 12000/мм², менше 400/мм³ або більше 10% юних форм |
| Септичний шок (SIRS-шок) | Це ускладнення важкого сепсису і визначається як: сепсис – індукована гіпотензія, що не піддається корекції адекватними поповненнями рідини;перфузійні порушення, які можуть включати ацидоз, олігурію або гостре порушення психічного статусу |
| Післяпологовий мастит | Запалення молочної залози |
4.2. Теоретичні питання до заняття
-
Етіологія, патогенез та фактори ризику для виникнення післяпологових септичних захворювань -
Патогенез розвитку післяпологових септичних захворювань -
Шляхи розповсюдження післяпологових запальних захворювань -
Класифікація післяпологових септичних захворювань за Сазоновим-Бартельсом -
Варіанти генералізованої інфекції -
Післяпологова лохіометра, гематометра діагностика та терапія -
Післяпологова виразка клініка, діагностика та лікування -
Післяпологовий ендометрит, метрит клініка, діагностика та лікування. Покази до вишкрібання порожнини матки -
Особливості перебігу гонореї в післяпологовому періоді -
Особливості клініки, діагностики та лікування параметриту, сальпігноофориту, пельвіоперитоніту -
Клініка, діагностика та лікування післяпологового непоширеного тромбофлебіту -
Етіологія та патогенез перитоніту після кесарського розтину як ІІІ етапу розповсюдження інфекції в післяпологовому періоді -
Особливості клінічного перебігу перитоніту після кесарського розтину -
Клінічні особливості та відмінність акушерського перитоніту від хірургічного -
Патогенез септичного шоку -
Клініка та діагностика септичного шоку в залежності від стадії -
Основні принципи невідкладної допомоги при септичному шоці -
Клініка, діагностика та лікування прогресуючого тромбофлебіту -
Клініка, діагностика та лікування анаеробної газової інфекції -
Профілактика післяпологових септичних захворювань -
Етіологія та патогенез розвитку післяпологового лактаційного маститу -
Класифікація лактаційного маститу -
Клініка та діагностика маститу -
Лікування післяпологового лактостазу -
Покази до пригнічення лактації -
Методи пригнічення лактації -
Профілактика лактаційного маститу
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті
-
Провести збір анамнезу. -
Оцінити об’єктивно стан жінки. -
Провести вагінальне дослідження. -
Оцінити розміри, консистенцію матки, її болючість. -
Оцінити характер лохій з пологових шляхів. -
Інтерпретувати дані лабораторних обстежень (аналіз крові, виділень, бактеріальний посів та інші) -
Обґрунтувати доцільність вибору методів терапії в конкретної породіллі з післяродовими септичними захворюваннями -
Виписати рецепти на основні антибактеріальні, десенсибілізуючі, дезінтоксикаційні, антисептичні засоби -
Скласти план обстеження та лікування післяпологового ендометриту -
Вміти діагностувати, скасти план обстеження та лікування післяпологового лактаційного маститу -
Виявляти покази до хірургічного лікування лактаційного маститу -
Вміти діагностувати та складати тактику ведення при перитоніті після кесарського розтину в залежності від різних чинників, які до нього призвели -
Знати об’єм операції при перитоніті після кесарського розтині -
Діагностувати та надавати невідкладну допомогу при септичному шоці -
Виявляти основні ознаки анаеробної газової інфекції та надавати необхідну терапію -
Знати прояви SIRS синдрому
5. Зміст теми
Етіологія та патогенез післяпологових септичних захворювань
У патології післяпологового періоду важливу роль відіграють запальні захворювання, які можуть бути пов”язані з процесами дітородної функції жінки: викликані різними збудниками септичної інфекції, так і інтеркурентними захворюваннями, що є самостійними запальними процесами (ГРВІ, ангіна та інші), випадковими для післяпологового періоду.
Спільними для них є наявність збудника та запальний процес. Однак, слід пам”ятати, що у породіль запальний процес може бути визваний як інфекцією, так і продуктами розпаду тканин, поскільки післяпологова плацентарна площадка є своєрідною раною зі всіма особливостями можливого ускладнення раньовою інфекцією і запальною реакцією організму – може розвинутись синдром системної запальної відповіді (systemic inflamatory response syndrom – SIRS). Збудниками післяпологових септичних захворювань можуть бути різні організми, однак найбільше значення мають стафілококи, стрептокок, інші грам+ бактерії, грам- флора: кишкова паличка, клебсіели, протей, синьогнійна паличка, гонокок, анаероби, бактероїди, фузобактерії та інші.
Вхідними воротами для інфекції є внутрішня раньова поверхня матки, можуть бути тріщини, садна, розриви промежини, піхви, шийки матки.
Основними шляхами поширення післяпологової інфекції найчастіше є кровоносні судини -–гематогенний шлях, рідше – лімфатичні судини – лімфогенний шлях, ще рідше – інфекція поширюється каналами матки та маткових труб – інтраканалікулярний шлях.
У патогенетичному відношенні гнійно-запальне післяпологове захворювання має динамічний перебіг. Воно виникає та розвивається внаслідок взаємодії двох основних системи: макро та мікроорганізму. Вирішальне значення при післяпологовій інфекції належить макроорганізму, його реактивності та опірності. Опірність організму пов”язана з функціональним станом та діяльністю всіх його органів та систем.
Оскільки в процесі філогенезу в організмі жінки виробилися захисні реакції (імунітет) місцевого та загального характеру, що перешкоджають розвиткові інфекції, самого потрапляння мікроорганізму на раньову поверхню статевих органів для виникнення септичної інфекції недостатньо. Мають значення вірулентність збудника, стан тканин раньових воріт, розміри травми тканин.