Для профілактики післяпологових септичних захворювань необхідна правильна організація роботи жіночої консультації, пологового відділення, післяпологових палат, суворе дотримання всіх принципів асептики та антисептики під час пологів та догляду за породілею, негайна ізоляція жінок з ознаками септичної інфекції.

Окрім усіх заходів, спрямованих на підвищення стійкості організму вагітної до септичної інфекції, велике значення мають запобігання під час пологів травматизму, боротьба з крововтратою та зниження частоти оперативних втручать під час пологів. Слід запобігати передчасному відходженню навколоплідних вод та своєчасному і ранньму лікування слабкості пологової діяльності. Сучасна профілактика септичної інфекції полягає у застосуванні антибіотиків при затяжних пологах та після оперативних втручань.

Післяпологовий лактаційний мастит – запаленнямолочної залози. Лактаційний мастит не входить в класифікацію післяпологових інфекцій, це захворювання післяпологового періоду.

Етіологія:

1.Зниження реактивності організму жінки

2.Лактостаз (застій молока)

3.Наявність післяпологової інфекції

4.Тріщини, садини на сосках

Класифікація лактаційного маститу:

1.Серозний

2.Інфільтративний

3.Гнійний:

- абсцес молочної залози

- ретромамарний абсцес

- гнійно-некротичний мастит

- гангренозний мастит

Післяпологовий лактаційний мастит характеризується частіше всього гострим початком, підвищенням температури тіла до 39◦С та вище. Загальний стан помітно погіршується, турбують болі в молочній залозі. Молочна залоза збільшується в об’ємі, уражена ділянка болюча та відмічається гіперемія шкіри над місцем враження.

Лікування лактостазу:

1.Обмеження прийому рідини

2.Пов’язка, яка фіксує молочну залозу в припіднятому стані

3.Фізіолікування: холод на залозу, ультразвук, мікрохвильова терапія

4.Ретромамарна новокаїнова блокада (можливо з антибіотиками)

Питання про вигодовування дитини при маститі вирішується на основі результатів бактеріологічного дослідження молока. До отримання результату баквисіву молока грудне вигодовування протипоказано при гнійному процесі (гнійний мастит, абсцес)

Покази для пригнічення лактації при маститі:

1.Повторні абсцеси

2.Двусторонній мастит

3.Гангренозний мастит

4.Ретромамарний абсцес

5.Поєднання мастита з важкою екстрагенітальною патологією

---

Методи пригнічення лактації:

1.Обмеження прийому рідини, полусидяче положення

2.Туге бинтування молочних залоз (після зцежування)

3.Медикаментозне лікування:

- інгібітори пролактину (бромкріптин, парлодел, нопролак, достінекс)

- естрогени або комбіновані оральні контрацептиви

Профілактика лактаційного маститу:

1.Підготовка молочних залоз під час вагітності

2.Профілактика тріщин сосків, правильне прикладування до грудей дитини

3.Своєчасна діагностика тріщин сосків та їх лікування

4.Догляд за молочними залозами (обмивання водою з дитячим милом до та після годування дитини)

5.Правильне сцежування молочних залоз, профілактика лактостазу, радіарний масаж (застосування молоковідсмоктувача)

4. 
   План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни
   

№ п/п	Етапи заняття	Розподіл часу	Види контролю	Засоби навчання
1.	Підготовчий етап: Організаційні питання Формування мотивації Контроль початкового рівня підготовка	15 хв.	Письмове або комп’ютерне тестування Усне опитування за стандартизованим переліком питань Тестові завдання письмово	Підручники з акушерства Методичні рекомендації Клінічні протоколи
2.	Основний етап: Клінічне обстеження породіль по темі заняття (анамнез, зовнішнє об’єктивне обстеження, результати додаткових досліджень), трактування отриманих даних	55 хв.	Практичні завдання у ліжка породіллі Практичні навички у ліжка породіллі
3.	Заключний етап	20 хв.
	3.1. Контроль кінцевого рівня підготовки		Ситуаційні задачі, Структурована письмова робота
	3.2. Загальна оцінка навчальної діяльності студента 3.3. Інформування студентів про тему наступного заняття

---

5.Методика організації навчального процесу на практичному занятті

1. 
   Розкрити значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни та професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.
   

Хоча післяпологові септичні захворювання в сучасному акушерстві зустрічаються відносно рідко, необхідно пам’ятати та своєчасно діагностувати їх виникнення в післяпологовому періоді, проводити профілактичні заходи, тому, що з застосуванням антибактеріальних препаратів може бути атипове проявлення тієї чи іншої післяпологової патології, що може призвести до негативних наслідків для жінкок в післяпологовому періоді.

2. 
   Основний етап
   

Проводиться самостійна робота студентів під контролем викладача в післяпологовому відділенні при наявності хворих з ускладненим післяпологовим періодом, в обсерваційному відділенні – проводиться опитування, зовнішнє об’єктивне дослідження, оцінювання висоти стояння дна матки в залежності від доби післяпологового періоду, характер лохій, стан молочних залоз, сосків, складається план обстеження та лікування даної жінки, формулюються можливі ускладнення. Проводиться аналіз ведення пологів по історіям жінок з ускладненим перебігом післяпологового періоду. Акцентується увага на основних принципах лікування післяпологових запальних станів.

3. 
   Заключний етап
   

Оцінка поточної діяльності кожного студента упродовж заняття та стандартизованого кінцевого контролю. Проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється в журнал обліку відвідувань та успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Коротка інформація студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

5. 
   Додатки. Засоби контролю: тестові завдання, ситуаційні завдання, контрольні питання, практичні завдання.
   
6. 
   Рекомендована література
   

---

1. 
   Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство. – Київ.- «Здоров’я”, 2000 р.
   
2. 
   Жученко П.Г., Тарасюк В.І. Акушерство. – Київ. – «Здоров’я”, 1995 р.
   
3. 
   Полякова В.А. Практическое акушерство в алгоритмах и задачах.- Москва „Медицинская книга”-2002 год.
   
4. 
   Мазорчук Б.Ф., Жученко П.Г. Акушерство і гінекологія (підручник для сімейних лікарів), том 1, 2. – Київ. – 2005 р.
   
5. 
   Айламазян З.К. Акушерство. – Санкт-Петербург. – 1998 г.
   
6. 
   Клінічні протоколи
   

Методичну розробку склала ас. к.м.н. Годлевська Н.А.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. 
   Які мікроорганізми викликають післяродові захворювання?
   

*А.Стафілококи, стрептококи, кишкова паличка

В. Вірусна інфекція

С. Токсоплазмоз

Д. ВІЛ

Е. Краснуха

2. 
   Фактори ризику для виникнення післяпологових септичних захворювань
   

*А. Тріщини піхви, розриви шийки матки, залишки плацентарної тканини, внутрішньоматкові втручання в пологах

В .Гіпертонічна хвороба, вади серця, легенева патологія

С. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти

Д. Загроза передчасних пологів під час вагітності

3. 
   До І етапу післяпологових септичних захворювань відносять все перераховане крім:
   

*А. Маткова кровотеча

В. Післяродовий ендометрит

С. Післяпологова виразка

Д. Післяродова виразка на шийці матки

4. 
   До ІІ етапу післяпологових септичних захворювань відносять:
   

*А .Метрит, параметрит, пельвіоперитоніт

В. Септичний шок

С. Анаеробна газова інфекція

Д .Сепсис

5. 
   До ІІІ етапу післяпологових септичних захворювань відносять:
   

*А .Септичний шок, прогресуючий тромбофлебіт, анаеробна газова інфекція, перитоніт

В. Метротромбофлебіт

С. Тромбофлебіт вен тазу

Д .Післяродовий ендометрит

6. 
   До ІV етапу післяпологових септичних ускладнень відносять:
   

*А. Сепсис

В. Параметрит

С. Розлитий перитоніт

Д. Післяпологова виразка

7. 
   До варіантів генералізованої інфекції відносять все крім:
   

*А. Крововилив в головний мозок

В. Ендокардіальний (ендокардит, панкардит)

С. Перитонеальний (полісерозний)

Д. Тромбофлебітичний та лімфангічний

8. 
   Лохіометра це:
   

*А. Скопичення в порожнині матки лохій

В. Скопичення в порожнині матки крові

С. Зниження скорочувальної діяльності матки після пологів

---

Д. Запалення ендометрію

9. Гематометра це:

*А. Накопичення в порожнині матки згортків крові

В. Зниження тонусу матки

С. Запалення стінки матки

Д. Метротромбофлебіт

10. Фактори ризику для виникнення післяпологового ендометриту всі крім:

*А. Застосування окситоцину в пологах

В. Крупний плод

С. Багатоводдя, багатопліддя

Д. Внутрішньоматкові втручання в пологах

11. Причини виникнення післяпологової виразки всі крім:

*А. Анатомічно вузький таз

В. Проведення епізіотомії

С. Розриви піхви, промежини, шийки матки

Д. Зниження реактивності організму жінки

12. Ендометрит це:

*А. Запалення слизової оболонки матки

В. Запалення параметрію

С. Запалення очеревини малого тазу

Д. Запалення маткових труб

13. Сальпінгоофорит це запалення:

*А. Маткових труб та яєчників

В. Очеревини малого тазу

С. Вен нижніх кінцівок

Д. Матки

14. Клінічні ознаки тромбофлебіту поверхневих вен нижніх кінцівок включає все перераховане крім?

*А. Позитивна ознака Щоткіна Блюмберга

В. Гіперемія по ходу вен нижніх кінцівок

С. Набряк та болючість по ходу вен

Д. Ущільнення по ходу вен

15. Клінічні ознаки тромбофлебіту глибоких вен нижніх кінцівок всі крім:

*А. Болі в епігастральній ділянці

В. Підвищення температури тіла

С. Зниження шкіряної температури на пальцях стопи

Д. Біль в кінцівках, набряк кінцівок

16. Збудником анаеробної газової інфекції є:

*А. Cl. Perfringes типа А

В. Кишкова паличка

С. Синьогнійна паличка

Д. Віруси

17. Анаеробну газову інфекцію відносять до:

*А. ІІІ етапу інфекції

В. ІІ етапу

С. І етапу

Д. ІV етапу

18. Прогресуючий тромбофлебіт відносять до:

*А. ІІІ етапу

В. І етапу

С. ІІ етапу

Д. ІV етапу

19. Для анаеробної газової інфекції характерна тріада симптомів:

*А. Жовтяниця, гемоглобінемія, гемоглобінурія

В. Гіпертензія, набряки, протеїнурія

С. Асцит, набряки, позитивна ознака Щоткіна Блюмберга

Д. Протеїнурія, цукор в сечі

20. Клінічними проявами післяпологового пельвіоперитоніту є наступні:

*А. Болі внизу живота, позитивна ознака Щоткіна-Блюмберга в нижніх відділах живота

В. Запаморочення, порушення зору

С. Анурія, дизурія, болі при сечовиділенні

Д. Парестезії в нижніх кінцівках

21. Основні принципи лікування пельвіоперитоніту всі крім :

---

Смотрите также файлы

• Практическое задание Анализ программы Т. Г рамзаева по русскому языку.docx

• Ответы к экзамену Термин муниципальный в Современном словаре иностранных слов.docx

• Протокол 1 від 25. 01. 2018. Харків хнму 2018.pdf

• Проектирование стратегии сопровождение несовершеннолетних иностранных граждан в сфере освоения учебного материала.docx

• Технология выполнения улучшенной штукатурки бетонных стен.docx