ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 19.03.2024

Просмотров: 125

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
+ λ
r
E
Рисунок 102.2

площин. Тільки поблизу країв обкладок поле буде поступово послаблюватися (розсіюватися). Тому ми не внесемо істотної похибки, коли будемо напруженість

електричного результуючого поля E = E1 + E2 від різнойменно заряджених обкладок в об’ємі конденсатора обчислювати з використанням формули для нескінченно зарядженої площини

E = E

+ E

2 x

=

 

σ

(−σ)

 

=

 

σ

=

q

.

(102.3)

 

 

 

 

 

 

 

1x

 

 

 

2εε0

 

2εε0

 

 

 

εε0

 

εε0S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тут використали, що поверхнева густина електричного заряду σ

дорівнює

відношенню заряду q , що перебуває на обкладці,

до площі обкладки S ; також прийняли до

уваги, що діелектрик послабляє поле в ε

раз. Використовуючи зв’язок між напруженістю

електричного поля та різницею потенціалів, знаходимо напругу між обкладками

 

U = ϕ1 − ϕ2

= òd

Edx =

 

q

 

òd dx =

qd

 

 

ε0εS

 

ε0εS

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

 

(напрямок осі X показано на рис. 102.1). Далі, використовуючи визначення електроємності

(102.1), знаходимо ємність плоского конденсатора

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C = q /U = ε0εS / d

.

 

 

 

 

(102.4)

3 Знайдемо ємність циліндричного конденсатора (див. рис. 102.2). Нехай радіуси циліндричних поверхонь дорівнюють відповідно R1 та R2 . Зазор між обкладками вважаємо

заповненим діелектриком із проникністю ε . Якщо довжина l обкладок циліндричного конденсатора набагато більша за відстань між коаксіальними циліндричними обкладками d = R2 R1 , то розсіюванням поля поблизу країв

обкладок можна знехтувати й обчислювати поле в зазорі за формулою напруженості електричного поля однорідно зарядженої циліндричної поверхні

l

ε

R1

− λ

R2

E = E1 = 2πε1 0 ελr = 2πε1 0 εqrl .

Тут використали, що лінійна густина електричного заряду λ = q / l . Також зазначимо, що результуюче поле між обкладками циліндричного конденсатора створює лише внутрішня циліндрична поверхня радіусом R1 ( E = E1 ). Зовнішня ж поверхня електричного поля у

внутрішній області електричного поля не створює (як відомо, всередині провідника електричне поле від заряду на цьому провіднику дорівнює нулю). Напругу між обкладками знаходимо, використовуючи зв’язок між напруженістю електричного поля та різницею потенціалів

R2

1

 

 

q R2

dr

 

q

 

 

R

U = ϕ1 − ϕ2 = òEdr =

 

 

 

 

ò

r

=

 

 

 

ln

2

.

2πε

0

 

εl

2πε

0

εl

R

R

 

 

 

R

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

Далі з визначення електроємності (102.2) знаходимо ємність циліндричного конденсатора

C =

q

=

2πε0εl

 

 

.

(102.5)

U

ln(R / R )

 

 

 

 

2

1

 

 

 

168


4 Маючи деякий набір конденсаторів, можна одержати багато різних значень ємності, якщо застосувати з’єднання конденсаторів у батареї. Знайдемо ємність батареї конденсаторів, які з’єднані паралельно.

При паралельному з’єднанні усі додатні та усі від’ємні обкладки конденсаторів з’єднуються між собою (див. рис. 102.3). Тому одна з обкладок кожного конденсатора має потенціал ϕ1 , а інша ϕ2 . На кожному k -му конденсаторі з’являється заряд qk , який

дорівнює згідно з визначенням ємності qk = Ck 1 − ϕ2 ) . Загальний заряд батареї тоді буде дорівнювати сумі зарядів на кожному окремому конденсаторі

q = åqk = åCk 1 − ϕ2 ) =(ϕ1 − ϕ2 )åCk .

ϕ1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ q1

 

 

 

 

 

 

 

+ q2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ qN

 

 

 

 

 

 

C1

 

 

 

C2

 

 

 

 

 

 

 

 

CN

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q1

 

 

 

 

 

 

 

q2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qN

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 102.3 – Паралельне з’єднання конденсаторів

 

 

 

 

 

Розділивши цей загальний заряд на прикладену до батареї напругу U = ϕ1 − ϕ2 , знайдемо

ємність батареї, у якій конденсатори з’єднані паралельно:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

 

1 − ϕ2 )åCk

= åCk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C =

=

або

C = åCk

.

 

 

 

 

(102.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

 

 

 

 

ϕ1 − ϕ2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, при паралельному з’єднанні конденсаторів їх ємності складуються.

5 Знайдемо ємність батареї

конденсаторів,

які

з’єднані

 

ϕ1

 

+ q

послідовно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При послідовному з’єднанні (рис. 102.4) від’ємно

C1

 

 

 

 

U1

 

 

 

 

заряджена обкладка першого конденсатора з’єднується з додатно

 

 

 

 

q

зарядженою обкладкою другого, від’ємно заряджена обкладка

 

 

 

 

+ q

другого – з додатно зарядженою обкладкою третього і т.д.

C2

 

 

 

 

U2

 

 

 

 

Провідник, що знаходиться між обкладками сусідніх конденсаторів

 

 

 

 

q

виявляється електрично ізольованим. Тому для цього провідника

 

 

 

 

+ q

виконується закон збереження електричного заряду. Таким чином,

CN

 

 

 

 

 

 

сумарний електричний заряд на цьому провіднику, який дорівнює

 

 

 

 

UN

 

 

 

 

сумі заряду додатно зарядженої обкладки одного конденсатора та

 

ϕ2

 

q

заряду від’ємно зарядженої обкладки другого конденсатора,

 

 

 

 

дорівнює нулю. Тобто заряди, які виникають на конденсаторах, що

 

 

 

 

 

 

Рисунок 102.4. Послі-

з’єднані послідовно, за модулем однакові та протилежні за знаком.

довне

з’єднання кон-

Позначимо заряд конденсатора через q . Напругу на кожному k -му

денсаторів

 

 

конденсаторі можна обчислити, виходячи з визначення ємності,

 

 

 

 

 

 

 

 

Uk = q / Ck . Сума цих напруг дорівнює напрузі U = ϕ1 − ϕ2 , яка прикладена до батареї:

 

 

 

 

 

 

 

U = åUk

= å

 

q

 

= qå

1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(102.7)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ck

 

 

 

Ck

 

 

 

 

 

 

Виходячи з визначення (102.2), знаходимо ємність батареї

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qå

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

U

 

 

C

 

 

1

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

=

 

 

 

k

 

= å

 

або

 

 

 

= å

 

 

 

 

.

 

 

 

 

(102.8)

 

 

 

q

 

 

 

 

 

 

C

Ck

 

 

 

 

 

 

C

 

q

 

 

Ck

 

 

 

 

Таким чином, обернена ємність батареї, в якій конденсатори з’єднані послідовно, дорівнює сумі обернених ємностей конденсаторів, з яких складається ця батарея.

169


ТЕМА 17 ЕНЕРГІЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО ПОЛЯ

§ 103 Енергія системи точкових зарядів [5] 1 Як відомо, кулонівські сили консервативні. Консервативним силам завжди у

відповідність

можна поставити потенціальну енергію. Отже, система точкових зарядів

q1 , q2 ,...,qN

має взаємну потенціальну енергію. Щоб знайти вираз для цієї енергії,

припустимо, що заряди послідовно переміщуються з нескінченності у відповідні точки поля (рис. 103.1). Почнемо із заряду q1 . Його перенесення з нескінченності в точку 1 не вимагає виконання роботи, оскільки інші заряди віддалені від нього на нескінченність і з ним не

взаємодіють (A1 = 0) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для перенесення заряду q2

 

з нескінченності в

 

 

 

 

точку 2 потрібно виконати роботу проти сил

 

 

 

 

електричного поля, яке створюється зарядом q1 .

 

 

2

 

Зрозуміло, що ця робота дорівнює добутку

q2

на

 

q2

 

потенціал j2 поля, яке створюється зарядом q1

у

 

 

r23

 

 

 

точці 2:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r12

 

3

 

 

 

 

 

 

1

 

q1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

= q

 

j

 

= q

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

2

 

2

 

2

 

2 4pe0 r12

 

 

 

 

 

 

1

q1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13

 

Для перенесення заряду q3

 

з нескінченності в

 

 

 

 

 

 

 

 

точку 3 потрібно виконати роботу, яка дорівнює

 

 

 

 

добутку q3 на потенціал j3 поля, яке створюється

Рисунок 103.1 – Послідовне пере-

зарядами q1 й q2

у точці 3:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

несення зарядів з нескінченності у

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

æ q1

 

q2

ö

відповідні точки простору

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

A3 = q3j3 = q3 4pe

 

 

+ r

 

 

 

 

 

 

 

 

0

ç r

÷ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è 13

23

ø

 

 

 

 

Сума робіт чисельно буде дорівнювати енергії системи трьох зарядів:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

æ

 

 

 

 

q1q3

 

 

q2q3

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç q1q2

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

W = A1 + A2 + A3 =

 

 

 

 

ç

 

 

+

 

 

+

 

 

 

÷ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4pe

0

r

 

r

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

12

 

13

 

 

 

23

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

Врахувавши, що, наприклад,

q1q2 / r12

= q2 q1 / r21

 

отриманій

формулі

 

можна

надати

симетричний вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 1

 

æ

 

 

 

q2q1

 

q2q3

 

 

q2q2

 

q3q1

 

 

q1q3

ö

1

3

1 qiqk

 

 

 

ç q1q2

 

 

 

 

 

 

 

÷

å

 

 

W = 2

 

 

ç

 

 

+

 

r

+

 

 

+

 

 

 

 

+

r

 

+

 

 

÷

= 2

 

 

 

 

 

.

 

4pe

0

 

r

 

r

r

 

 

 

 

r

 

4pe

0

 

r

 

 

 

 

è

12

 

 

21

23

 

32

 

 

 

31

 

 

13

ø

 

i,k =1

 

 

 

i k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(i¹k )

 

 

 

 

 

 

 

 

При підсумовуванні індекси i й k

пробігають незалежно один від одного значення 1,2,3;

доданки, у яких i = k , виключаються.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відзначимо, що отриманий нами вираз для енергії W не залежить від того,

у якій

послідовності переносяться заряди з нескінченності у відповідні точки простору.

 

 

Можна переконатися у тому, що аналогічна формула має місце для системи будь-

якого числа N точкових зарядів з тією лише відмінністю, що індекси i й k

пробігають при

підсумовуванні значення 1,2,…, N :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

W = 1 åN

2 i,k =1 (i¹k )

1

 

qiqk

.

(103.1)

4pe0

 

 

ri k

 

Підкреслимо, що вираз (103.1) визначає роботу, яку потрібно виконати, щоб заряди, які спочатку знаходилися на нескінченно великих відстанях один від одного, розмістити в

170



заданих точках простору. Ця робота залежить від відстаней ri k між зарядами, тобто від

конфігурації системи зарядів.

Формулі (103.1) можна надати вигляду

1

N

N

1

 

 

q

1

N

 

 

 

 

 

 

1

N

 

 

W =

 

åqi å

 

 

 

 

k

 

=

 

 

åqiϕi або

W =

2

åi=1 qiϕi

,

(103.2)

2

4πε

 

r

 

2

 

 

i=1 k =1

 

 

0 i k

 

 

 

 

i=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

 

(i¹k )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

1

 

 

qk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕi = å

 

 

 

 

 

 

 

 

(103.3)

 

 

 

 

 

 

4πε

0

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k =1

 

 

 

 

i k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(i¹k )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

є потенціал електричного поля у точці, де знаходиться заряд

qi

, і який створюється усіма

зарядами, крім заряду qi .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, енергія взаємодії

N

точкових зарядів визначається формулою (103.2),

де потенціал ϕi визначається формулою (103.3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§ 104 Енергія зарядженого провідника. Енергія зарядженого конденсатора [5]

1 Знайдемо енергію зарядженого провідника. Заряд q , що знаходиться на деякому провіднику, можна розглядати як систему точкових зарядів qi . Тому для знаходження енергії зарядженого провідника використаємо формулу для потенціалу системи точкових зарядів

 

1

N

 

W =

åqiϕi ,

(104.1)

 

 

2 i =1

 

де ϕi є потенціал електричного поля у точці, де знаходиться заряд qi , і який створюється усіма зарядами, крім заряду qi .

Точкові заряди виберемо так qi = qi , щоб вклад окремого заряду qi в загальний потенціал провідника був дуже малим. Тому за потенціал у точці, де знаходиться заряд qi = qi можна взяти загальний потенціал провідника ϕi = ϕ . Як відомо, поверхня провідника є еквіпотенціальною. Тобто потенціал точок, у яких знаходяться точкові заряди qi = qi , є однаковим і дорівнює потенціалу ϕ провідника.

Використовуючи вищесказане, знаходимо з (104.1) для енергії зарядженого

провідника вираз

 

 

 

 

 

 

 

 

W =

1

åqiϕi =

1

å qiϕ =

1

ϕå qi =

1

ϕq .

 

 

2

2

 

2 i=1

2 i=1

i=1

 

Далі використаємо визначення для електроємності відокремленого провідника C = q / ϕ і отримаємо

 

 

 

ϕq

q2

 

Cϕ2

 

 

 

 

W = 2 =

 

=

 

 

.

(104.2)

 

2C

2

Кожний з цих виразів у (104.2) визначає енергію зарядженого провідника.

 

 

2 Знайдемо енергію зарядженого конденсатора. Припустимо, що потенціал обкладки,

на

якій знаходиться додатний заряд

( + q ),

дорівнює ϕ1 а потенціал обкладки,

на якій

знаходиться від’ємний заряд ( − q ),

дорівнює

ϕ2 . Тоді кожний з елементарних

зарядів

( +

qi ), на які можна розділити додатний заряд ( + q ), знаходиться в точці з потенціалом ϕ1 ,

 

 

 

171