ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 19.03.2024

Просмотров: 171

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Дуговий розряд. У 1802 р. В.В.Петров виявив, що при розведенні вугільних електродів, що спочатку дотикались, які підключені до великої гальванічної батареї, між електродами спалахує сліпуче світіння. При горизонтальному розміщенні електродів нагрітий світний газ вигинається у вигляді дуги, у зв'язку із чим відкрите Петровим явище було названо електричною дугою (сам Петров назвав його вольтовою дугою).

Дуговий розряд може протікати як при низькому (порядку декількох гектопаскалей), так і при високому (до 1000 атм) тиску. Сила струму в дузі може досягати величезних значень (103 – 104 А) при напрузі в кілька десятків вольтів.

Основними процесами, що підтримують дуговий розряд, є термоелектронна емісія з розпеченої поверхні катода й термічна іонізація молекул, обумовлена високою температурою газу в міжелектродному проміжку. Майже увесь міжелектродний простір заповнений ізотермічною плазмою (сукупністю додатних та від’ємних іонів). Вона служить провідником, по якому електрони, які випромінюються катодом, досягають анода. Температура плазми становить близько 6000 К. У дузі надвисокого тиску, температура плазми може досягати 10 000 К. Внаслідок бомбардування додатними іонами катод, розжарюється приблизно до 3500 К. Анод, який бомбардується потужним потоком електронів, розігрівається ще більше. Це приводить до того, що анод інтенсивно випаровується й на його поверхні утворюються поглиблення – кратер. Це поглиблення є самим яскравим місцем дуги.

Дуговий розряд має дуже важливе технічне застосування – він використовується для електрозварювання.

Крім описаної вище термоелектронної дуги буває дуга з холодним катодом. Катодом такої дуги служить зазвичай рідка ртуть, налита в балон, з якого викачане повітря. Розряд відбувається в парах ртуті. Електрони вилітають із катода за рахунок автоелектронної емісії.

Іскровий розряд. Цей вид розряду виникає в тих випадках, коли напруженість електричного поля досягає пробивного для даного газу значення. Для повітря при атмосферному тиску воно становить близько 3 МВ/м (30 кВ/см).

Іскровий розряд супроводжується утворенням яскраво світного звивистого розгалуженого каналу, по якому проходить короткочасний імпульс струму великої сили. Прикладом може служити блискавка: довжина її буває до 10 км, діаметр каналу до 40 см, сила струму може досягати 100 000 і більше амперів. Газ в іскровому каналі являє собою плазму, температура якої буває до 10 000 К.

Викликає кожну лавину електрон, що утворюються шляхом фотоіонізації. Перекриття електронних лавин приводить до утворення стримера (див. рис.115.4). Стример являє собою добре провідний канал, по якому спрямовується від катода до анода потужний потік електронів.

Коронний

 

 

 

розряд. Якщо один з

 

 

електродів (або обоє)

 

 

має дуже

велику

 

Анод

кривизну

(наприклад,

 

 

електродом

служить

 

 

тонкий

дріт

або

 

 

вістря), то при не

Катод

 

занадто

 

великій

 

напрузі

 

виникає

Рисунок 116.2 – Електронні лавини, що виникають при іскровому

розряд,

 

 

який

 

 

розряді. Їхнє перекриття приводить до утворення

стримера.

супроводжується

 

 

Звивистими лініями показане випромінювання, що

викликає

світінням,

що

має

фотоіонізацію молекул

 

вигляд

корони,

що

 

 

 

оточує електрод. Це послужило причиною того, що розряд був названий коронним.

191


При коронному розряді іонізація й збудження молекул відбуваються не в усьому міжелектродному просторі, а поблизу електрода з малим радіусом кривизни, де напруженість поля досягає пробивного значення,

Залежно від знака електрода говорять про додатну або від’ємну корону. У випадку від’ємної корони явища на катоді подібні з явищами на катоді тліючого розряду. У зовнішній області корони поле недостатньо для того, щоб передати електронам енергію, яка необхідна для іонізації молекул.

У додатній короні електронні лавини зароджуються біля зовнішньої границі корони й спрямовуються до анода. Виникнення електронів, що породжують лавини, обумовлено фотоіонізацією, яка викликана випромінюванням коронного розряду.

192

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Савельев И.В. Курс общей физики. Т.1. Механика. Молекулярная физика. – М.: Наука, 1982.

2.Савельев И.В. Курс общей физики. Т.2. Электричество и магнетизм. Волны. Оптика. – М:

Наука, 1982.

3.Савельев И.В. Курс общей физики. Т.3. Квантовая оптика. Атомная физика. Физика твердого тела. Физика атомного ядра и элементарных частиц. – М.: Наука, 1987.

4.Савельев И.В. Курс физики. Т.1. Механика. Молекулярная физика. – М.: Наука, 1989.

5.Савельев И.В. Курс физики. Т.2. Электричество. Колебания и волны. Волновая оптика. –

М.: Наука, 1989.

6.Савельев И.В. Курс физики. Т.3. Квантовая оптика. Атомная физика. Физика твердого тела. Физика атомного ядра и элементарных частиц. – М.: Наука, 1989.

7.Сивухин Д.В. Общий курс физики. Т.1. Механика. – М.: Физматлит, 2005.

8.Сивухин Д.В. Общий курс физики. Т.2. Термодинамика и молекулярная физика. – М.: Физматлит, 2005.

9.Сивухин Д.В. Общий курс физики. Т.3. Электричество. – М.: Физматлит, 2004.

10.Сивухин Д.В. Общий курс физики. Т.4. Оптика. – М.: Физматлит, 2005.

11.Сивухин Д.В. Общий курс физики. Т.5. Атомная физика и ядерная физика. – М.: Физматлит, 2002.

12.Яворский Б.М., Пинский А.А. Основы физики. – М.: Наука, 1974. – Т.1.

13.Кингсеп А.С., Локшин Г. Р., Ольхов О.А. Основы физики. Курс общей физики Т.1. Механика, электричество и магнетизм, колебания и волны, волновая оптика. – М.: Физматлит, 2001.

14.Бушок Г.Ф., Левандовскький В.В., Півень Г.Ф. Курс фізики. Кн. 1. Фізичні основи механіки. Електрика і магнетизм. – К.: Либідь, 2001.

15.Бушок Г.Ф., Венгер Є.Ф. Курс фізики. Кн. 2. Оптика. Фізика атома і атомного ядра. Молекулярна фізика і термодинаміка. – К.: Либідь, 2001.

16.Ландсберг Г.С. Элементарный учебник физики. – М.: Наука, 1985. – Т.2.

17.Калашников С. Г. Электричество. – М.: Физматлит, 2004.

193


ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

А

Абсолютно тверде тіло 16 Ампер 173

Б

Броунівський рух 81

В

В’язкість 60 Вага 24 Ват 30

Вектор поляризації 158 Вісь обертання миттєва 41, 42 Вічний двигун

другого роду 104 першого роду 93 Власна довжина 70

Власний час 71 Вольт 145 В'язкість

динамічна 62 кінематична 62

Г

Газ ідеальний 83

реальний 123 Градієнт 35

Густина енергії електричного поля 172 Густина ймовірності 110

Д

Деформація 26 пластична 26 пружна 26

Динаміка 18 Дипольний момент 147 Дифузія 120 Діаграма станів 131 Діелектрик 156 Діелектрична

проникність 161 сприйнятливість 161

Ділянка кола неоднорідна 176 однорідна 176

Довжина вільного пробігу 118 Дослід

Рікке 182 Толмена і Стюарта 183

Е

Еквіпотенціальна поверхня 146 Електризація 138

Електрична індукція 160 Електричне зміщення 160 Електричний диполь 147 Електрон-вольт 145 Електрорушійна сила 175 Емісія

автоелектронна 190 вторинна електронна 189 термоелектронна 189

Енергія внутрішня 90 кінетична 31, 75 повна 36, 76

потенціальна 33, 34 спокою 76

Ентропія 107 Ефективний перетин молекули 119

Є

Ємність електрична відокремленого провідника 166 конденсатора 167

плоского 168 циліндрічного 168

З

Закон Авогадро 83

взаємозв'язку маси й енергії спокою 77 внутрішнього тертя Ньютона 121 всесвітнього тяжіння 23

Гука 26, 27

Джоуля-Ленца в інтегральній формі 180

у диференціальній формі 180 додавання швидкостей 65, 69 збереження

електричного заряду 139 імпульсу 28 моменту імпульсу 40

повної механічної енергії 36 зростання ентропії 108 Кулона 140 Ньютона

другий 20 перший 19 третій 21

Ома для неоднорідної ділянки кола 177, 178

для однорідної ділянки кола 176, 177 термодинаміки

другий 104 перший 93

Фіка 120

194


Фур'є 121 Заряд електричний 138

від’ємний 139 вільний 157 додатний 139 елементарний 139 зв'язаний 157 індукований 156 точковий 140

Змочування повне 135 часткове 134

І

Імовірність 109 Імпульс

матеріальної точки 27 релятивістський 74 системи 27

Інваріантні величини 66 рівняння 66

Інертність 19 Інтеграл визначений 11 Інтервал 72

простороподібний 73 часоподібний 72

К

Капіляр 136 Капілярність 136 Кельвін 80 Кілограм 22 Кінематика 9 Коефіцієнт

в'язкості 60 корисної дії теплової машини 103

Карно 105 поверхневого натягу 133

Конденсатор 167 Крайовий кут 134 Критичні величини 126 Кутове зміщення 16

Л

Лінія напруженості електричного поля 146 течії 56

Лоренцеве скорочення довжини 71

М

Макроскопічне тіло 78 Маса 19 Матеріальна точка 9 Межа пружності 26 Меніск 136

Метод вивчення рідин та газів Ейлера 56

Лагранжа 56 Метр 22 Механізм поляризації

електронний 157 орієнтаційний 157

Механіка 9 Механічний рух 9 Модуль Юнга 27 Молекули полярні 157 Моль 82 Молярна маса 82 Момент

імпульсу 38 інерції 45

однорідного циліндра 46 однорідної кулі 47 тонкого однорідного стержня 46

сили 38

Н

Надпровідність 177 Напруга

електрична 167 механічна 26

Напруженість електричного поля 142

однорідно зарядженої кулі 154 однорідно зарядженої пластини 152 однорідно зарядженої циліндричної

поверхні 153 точкового заряду 142

поля сторонніх сил 176 Невагомість 24 Незмочування повне 135 Нерівність Клаузіуса 106

О

Одиниці фізичних величин основні 21 похідні 21

Одночасність подій 67

Ом 176

Оператор набла 35 Опір електричний 176

питомий 177 Основні положення молекулярно-кінетичної

теорії 81

П

Пара насичена 128

пересичена 129 Парадокс Д’Аламбера 62 Параметри стану 79 Паскаль 26 Переміщення 9 Перетворення

Галілея 65

195