ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.03.2024
Просмотров: 167
Скачиваний: 0
напругою, що стабілізує режим спокою підсилювача і зменшує його вихідний опір.
6.4Методи розрахунку нелінійних спотворень
Нелінійність вхідних і вихідних характеристик транзистора зумовлює зміну форми вихідного сигналу щодо форми вхідного сигналу, тобто до виникнення нелінійних спотворень.
Для розрахунку нелінійних спотворень використовують два методи:
у режимах, близьких до лінійного (режим класу А), застосовують метод п'яти ординат;
у нелінійному режимі (режим класу В і АВ) застосовують метод кутів відсічень.
Розглянемо метод п’яти ординат. Залежність струму колектора від вхідної напруги визначається наскрізною характеристикою. У наскрізній динамічній характеристиці зміни вихідного струму ( IК ) визначаються по відношенню
до ЕРС джерела сигналів ( Евх ), що має відмінний від нуля
внутрішнього опір. Через нелінійні спотворення, у разі синусоїдальної вхідної напруги, на виході підсилювача одержимо несинусоїдальний струм колектора, який можна подати рядом Фур'є:
IK I0 Im1 sin t Im2 sin 2 t Im3 sin 3 t ...,
де I0 – амплітуда постійної складової;
Im1, Im2 , Im3,... – амплітудні значення гармонік.
Для того щоб розрахувати нелінійні спотворення з похибкою 5 – 10 %, досить визначити чотири гармоніки і постійну складову I0 . Для знаходження п’яти невідомих
величин I0 , Im1, Im2 , Im3, Im4 , треба одержати систему із
п’яти рівнянь. Для цього на наскрізній характеристиці (рисунок 6.14), задаючись п’ятьма значеннями t , дістанемо значення п’яти відомих ординат:
146
1) t 0, |
Imax I0 Im1 Im2 Im3 Im4 |
|
|||||||||||
2) t 3, |
I |
I |
|
|
1 I |
|
|
1 I |
|
I |
|
1 I |
|
|
1 2 |
|
0 |
|
2 |
m1 |
|
2 |
m2 |
|
m3 |
2 |
m4 |
3) t 2, |
IК 0 I0 Im2 Im4 |
|
|
|
|
|
|||||||
4) t 2 3, |
I 1 2 I0 1 Im1 1 Im2 Im3 1 Im4 |
||||||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
5) t , |
Imin I0 Im1 Im2 Im3 Im4 |
|
|||||||||||
IК |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
Imax |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
||
I1|2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IK0 |
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I-1|2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Imin |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Евх |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
Евх |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
π|3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
π|2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
2π|3 |
|
|
|
|
|
|
||
|
Ecигн. max |
π |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
ωt |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Рисунок 6.14 – Знаходження гармонік сигналу на наскрізній |
|||||||||||||
|
характеристиці |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
147 |
|
|
|
|
|
|
|
За одержаними |
|
|
|
значеннями |
|
|
5 |
|
|
ординат |
після |
|||||||||||||||||
розв’язування системи з п’яти рівнянь визначимо Im1 , |
Im2 , |
|||||||||||||||||||||||||||
Im3 , Im4 та IК 0 : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
I |
|
|
Imax Imin I1 2 |
I 1 2 |
, |
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
m1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
I |
m2 |
|
Imax Imin 2 IK 0 |
, |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Im3 |
|
Imax Imin |
I1 2 |
I 1 2 |
|
, |
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Im4 |
|
|
Imax Imin 4 |
I1 2 I 1 2 6IK 0 |
, |
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
I0 |
|
Imax Imin 2 I1 2 I 1 2 6IK 0 |
. |
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Після цього можна розрахувати коефіцієнти |
||||||||||||||||||||||||||||
нелінійних спотворень: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
Im2 |
100 %, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Im1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
Im3 |
100 %, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Im1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
Im4 |
100 %, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Im1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
( |
2 |
)2 ( |
3 |
)2 ( |
4 |
)2 . |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
148
7 Підсилювачі постійного струму
Основні визначення
Підсилювачами постійного струму (ППС) називають підсилювачі, що працюють у діапазоні частот від fн 0 до
деякої частоти fв . Іншими словами, вони можуть
підсилювати постійні і повільно змінні напруги. АЧХ таких підсилювачів наведена на рисунку 7.1.
K K0
0,707 K0
н |
в |
|
Рисунок 7.1 – Амплітудно-частотна характеристика ППС
ППС широко застосовуються в системах автоматичного регулювання, управління, вимірювальних приладах для підсилення сигналів датчиків і перетворювачів неелектричних величин. На основі ППС виконуються схеми інтегральних операційних підсилювачів, які застосовуються в різних електронних пристроях.
За принципом дії ППС поділяють на:
•ППС прямого підсилення;
•ППС із попереднім перетворенням постійного струму в змінний.
7.1Підсилювачі постійного струму прямого
підсилення
Під час проектування ППС із безпосередніми зв'язками потрібно вирішити три питання, беручи за основу
149
каскади відомих RС-підсилювачів:
як узгодити джерело вхідного сигналу з входом підсилювача, щоб не змінити його режим за постійним струмом;
як узгодити навантаження з виходом підсилювача;як безпосередньо зв'язати каскади один з одним.
Для узгодження джерела вхідного сигналу Eг із входом підсилювача можна застосувати ЕРС компенсації EK 0 (рисунок 7.2).
|
|
-EК |
|
R1 |
RK |
|
|
EК0 |
|
Uвих |
|
|
|
||
1 |
VT1 |
|
|
|
|
||
Rг |
|
|
|
R2 |
RЕ |
|
|
Eг |
+ |
+EК |
|
0 |
|||
|
|
Рисунок 7.2 – Схема ППС із ЕРС компенсації для узгодження з джерелом вхідного сигналу
Забезпечивши U10 EK 0 . При цьому напруга між вхідними затискачами дорівнює нулю, що забезпечує можливість під’єднання джерела Eг до входу підсилювача.
До недоліків схеми належить:
•батарея не може довго забезпечувати U10 const , що призводить до зміщення нуля ППС;
•якщо напруга живлення EK 0 const , нестабільність
живлення схеми призводить до зміни напруги і до зміщення
150
нуля підсилювача;
• батарея має великі габаритні розміри, масу і є неконструктивною для друкованих плат; має відносно велику ємність щодо спільної шини, що погіршує частотні характеристики і завадозахищеність схеми внаслідок чутливості до зовнішніх наведень та завад.
На рисунку 7.3 наведено схему з подільником напруги компенсації. Подільник підбирають так, щоб U10 U20 ,
тобто щоб компенсувалася напруга на вході підсилювача. Основним недоліком схеми є те, що джерело вхідного сигналу не під’єднане до спільної шини, що істотно погіршує завадозахищеність схеми.
|
|
-EК |
Rп1 |
R1 |
RK |
Eг |
|
Uвих |
Rг |
|
|
2 |
|
|
1 |
VT1 |
|
|
|
|
Rп2 |
R2 |
RЕ |
|
0 |
+EК |
|
|
Рисунок 7.3 – Схема ППС із подільником компенсування
Схему з двома джерелами живлення, що дає можливість забезпечити режим роботи каскаду за постійним струмом так, щоб потенціал бази (точка 1) дорівнював потенціалу спільної шини, тобто U10 0 , наведено на
рисунку 7.4. Це дає можливість безпосередньо підключати джерело вхідного сигналу до входу підсилювача.
Варіант схеми, зображений на рисунку 7.4,
найприйнятніший |
та |
найзручніший |
і |
часто |
|
|
151 |
|
|