ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.03.2024
Просмотров: 164
Скачиваний: 0
вхідних кіл чутливих ППС або побудова спеціальних схем, які мають меншу чутливість до дестабілізувальних чинників. Напруга дрейфу Eдр може навіть перевищувати
корисний сигнал. Тому при побудові УПТ необхідно передбачити заходи, що зменшують дрейф нуля.
Uвих
t
Рисунок 7.11 – Часова діаграма вихідної напруги ППС з безпосереднім зв'язком
Способи зменшення дрейфу:
термостабілізація підсилювального каскаду, стабілізація напруги живлення (вимагає досить великих енергетичних витрат і використовується в спеціальних цілях);
використання підсилювальних компонентів із поліпшеними температурними характеристиками;
використання структури підсилювача з перетворенням. Вхідний сигнал постійного струму на вході перетворюється в змінний струм, підсилюється звичайним підсилювачем змінного струму і на виході знову перетворюється в постійний струм. Такі підсилювачі мають наймінімальніший дрейф;
160
використання балансних схем з’єднання підсилювальних елементів, коли вони мають однакові характеристики, вхідний сигнал подається на них балансно (між входами) і знімається балансно (між виходами). У результаті при однаковому дрейфі в каскадах дрейф віднімається.
7.2ППС із перетворенням
Застосування балансних схем і стабілізація джерел живлення дозволяють знизити дрейф нуля ППС прямого підсилення до величини, в кращому разі, десятків мікровольт за годину. Тому для підсилення сигналів меншої величини застосовується ППС із перетворенням (ППС МДМ, підсилювачі постійного струму типу «модулятордемодулятор»), структурна схема якого подана на рисунку 7.12.
|
|
|
U1 |
|
U2 |
|
Uвих |
|
|
Uвх М |
П |
ДМ |
|
||||||
|
|
|
|
|
Rн
Uкер
Рисунок 7.12 – Підсилювач постійного струму з перетворенням
У модуляторі (М) постійна напруга перетворюється в змінну напругу з частотою, що визначається задавальним генератором, і надходить на вхід підсилювача змінної напруги (П). Підсилена напруга з виходу підсилювача надходить на вхід демодулятора (ДМ), який перетворює її в напругу Uвих , що збігається формою з напругою Uвх .
Дрейф нуля ППС із перетворенням визначається фактично лише дрейфом модулятора, тому що підсилювач змінної
161
напруги практично не має дрейфу, а дрейфом демодулятора можна нехтувати, оскільки на його вхід подається порівняно велика напруга, що значно перевищує напругу можливих перешкод. На рисунку 7.13 наведені часові діаграми, що характеризують роботу схеми ППС. ППС типу МДМ виконуються, як правило, у вигляді закінчених інтегральних схем, що мають у своєму складі всі необхідні блоки.
Uв |
|
U1 |
|
U2 |
|
Uви |
|||
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
t |
t |
t |
Рисунок 7.13 – Часові діаграми ППС з перетворенням
7.3Балансні схеми підсилювачів постійного струму
Убалансних схемах ППС використовується принцип балансу чотириплечового урівноваженого моста (рисунок
7.14).
+E
R R3
RН
R R4
-E
Рисунок 7.14 – Чотириплечовий урівноважений міст
Балансні схеми у поєднанні з глибоким негативним зворотним зв'язком і термокомпенсацією дають можливість істотно збільшити стабільність ППС. У ППС на основі
162
схеми збалансованого чотириплечового урівноваженого моста розміщені два однакові підсилювальні елементи, що працюють в ідентичному режимі, утворюють два плечі моста, а іншими двома плечима є два однакові резистори в їх колекторному ланцюзі. Каскади можуть бути виконані як на основі біполярних, так і польових транзисторів.
7.3.1Диференціальний підсилювальний каскад
Одна з найбільш поширених паралельно-балансних схем (диференціальних підсилювальних каскадів) подана на рисунку 7.15.
-E
R1 |
Rн1 |
|
Rн2 |
|
Uвих1 |
Uвих2 |
4 |
|
3 |
|
1 |
VT1 |
VT2 |
|
||
Uвх1 |
R2 |
RЕ |
|
||
|
|
0 |
R3
2
R4 Uвх2
Рисунок 7.15 – Диференціальний підсилювальний каскад
Диференціальний підсилювальний каскад (ДПК) – це симетричний підсилювальний каскад, призначений для підсилення різниці сигналів між його двома входами. ДПК виконують за принципом збалансованого моста, два плеча якого утворено резисторами Rн1 і, Rн2 , а два інших –
транзисторами VТ1 і VТ2 . Вихідна напруга знімається між
колекторами транзисторів (точки 3 і 4, тобто з діагоналі моста) або з колекторів.
163
Диференціальний каскад залежно від способу подання сигналу на його вхід (точки 1 і 2) і способу зняття підсиленого сигналу з виходу (точки 3 і 4) може бути використаний по-різному. Так, сигнал на вхід диференціального каскаду можна подавати такими трьома способами:
між точками 1 і 2 (симетричний вхідний сигнал);між точками 1 і 0 (несиметричний вхідний сигнал);
між точками 0 і 2 (несиметричний вхідний сигнал). Сигнал із виходу каскаду також можна подавати
трьома способами:
між точками 3 і 4 (симетричний вихідний сигнал);між точками 3 і 0 (несиметричний вихідний сигнал);між точками 0 і 4 (несиметричний вихідний сигнал).
Схема диференціального каскаду вимагає застосування близьких за параметрами транзисторів VТ1, VТ 2 і рівності опорів Rн1 і, Rн2 . Завдяки цьому при
вхідних сигналах, що дорівнюють нулю, досягається баланс моста, напруги на колекторах обох транзисторів рівні, і вихідна напруга, що знімається з діагоналі Uвих Uвих1 Uвих2 0 . Висока стабільність схеми відносно
зміни напруги живлення, температури й інших чинників пояснюється тим, що при однаковому дрейфі за обома підсилювальними каналами каскаду напруга на колекторах змінюються на одну і ту саму величину, і дрейф на виході каскаду відсутній. У реальних умовах за рахунок існуючого розкиду параметрів транзисторів (наприклад, h21е і IКБ 0 t )
або їх неоднакової зміни за часом деякий дрейф у каскаді все ж таки є. Проте він істотно менший, ніж у попередніх схемах, оскільки величина дрейфу тут визначається різницевим дрейфом двох близьких за параметрами підсилювальних каналів. Ідентичність параметрів транзисторів VТ1 , VТ2 легко досягається при інтегральному
164
виконанні, коли їх виготовлення здійснюється в єдиному
технологічному |
|
|
процесі |
|
|
на |
|
спільному |
кристалі |
||||||||||||||||||||||||||||
напівпровідника. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
Підсилювальні параметри ДПК у режимі малого |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
сигналу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Коефіцієнт підсилення першого транзистора за умови |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
нульового значення опору джерела сигналу Rг 0 : |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
K |
|
|
Uвих1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h21е Rн1 |
|
. |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
U1 |
|
|
|
Uвх1 |
|
|
(h21е 1)(rе RЕ || Rвхcб.VT 2 ) rб |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
Коефіцієнт підсилення другого транзистора |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
K |
|
Uвих2 |
K ск |
|
K |
сб |
|
|
|
[h21е1 / (h21е 1)* h21е2 ]* Rн2 |
. |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
U 2 |
|
Uвх1 |
|
|
UVT1 |
|
UVT 2 |
|
|
|
|
|
|
|
rб |
|
|
h21е2 |
* rе |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
|
||||
|
Диференційний коефіцієнт підсилення |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
K |
д |
|
Uвих |
K |
|
|
K |
|
h |
|
|
RК |
|
|
R |
I0 |
. |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
U |
|
|
|
|
U 2 |
|
|
U1 |
|
|
21е r |
|
|
|
|
К |
2 |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вх |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
е |
|
|
|
|
|
T |
||||||
|
Синфазний коефіцієнт підсилення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
K |
сф |
Uвих K |
|
|
|
K |
|
|
|
RК |
. |
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
UС |
|
|
|
U 2 |
|
U1 |
|
|
|
2RЕ |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
Коефіцієнт послаблення синфазного сигналу |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
K |
посл.сф |
|
|
Kд |
|
|
|
|
RЕ |
=R |
|
|
I0 |
. |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
K |
|
|
|
|
2r |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Е |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сф |
|
|
|
е |
|
|
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
Особливість диференціального каскаду підсилювати лише диференціальний сигнал і послаблювати синфазний є дуже важливою, оскільки усі види перешкод, у т.ч. і дрейф нуля, є синфазними. Пригнічення синфазних сигналів у ДПК пояснюється тим, що для цих сигналів за рахунок падіння напруги на опорі в ланцюзі емітерів RE в схемі
виникає НЗЗ за струмом, що зменшує величину Kсф . Для
диференціального сигналу НЗЗ у каскаді відсутній, оскільки в цьому разі струм сигналу, що проходить через RE одного плеча компенсується таким, що дорівнює йому струмом
165
сигналу іншого плеча.
Для нормальної роботи схеми необхідна повна симетрія плечей. Це досягається, перш за все, вибором узгодженої пари (ідентичних) транзисторів диференціального каскаду і допоміжних елементів каскаду (резисторів кіл зміщення, стабілізації і т. п.).
Проте досягти абсолютної симетрії схеми практично неможливо, тому в балансних схемах передбачають додаткові елементи балансування моста. Для додаткового поліпшення симетрії у колі емітерів можуть бути використані резистори місцевого негативного зворотного зв'язку (емітерна стабілізація). Крім того, можливе ручне балансування моста – встановлення нульової напруги на виході схеми за відсутності вхідного сигналу (закороченому вході) – здійснюють за допомогою потенціометра R0
(рисунок 7.16).
R1
UВХ R2
RК1 |
R0 |
RК2 |
|
||
3 |
RН |
4 |
|
||
VT1 |
А |
VT2 |
R′Е |
|
R"Е |
|
|
RЕ |
-EК
R3
R4
Рисунок 7.16 – Паралельна балансна схема ППС
У цій схемі плечі моста утворені транзисторами VT1 і
VT2 і резисторами RK1 |
і RK 2 . Каскади |
можуть бути |
виконані як на основі |
біполярних, так |
і польових |
|
166 |
|
транзисторів.
Вхідна напруга підводиться до баз транзисторів, а навантаження підключене до діагоналі моста (до колекторів транзисторів). Можна також використовувати потенціометри балансування і в емітерних колах.
Недоліки простого ДПК:
важко отримати великий коефіцієнт підсилення за напругою. Якщо використати велике RK , то необхідно використати і високовольтне живлення;
вхідний опір невисокий;
невисоке значення Kпосл.сф ;
через технологічний розкид не вдається повністю усунути дрейф.
Способи поліпшення характеристик ДПК
1.Підвищення Kпосл.сф .
Для підвищення Kпосл.сф необхідно збільшувати RE ,
але при великих RE і збереженні I0 необхідно збільшувати напругу живлення, а це обмежує використання таких підсилювачів. Вихід із ситуації: I0 const . У такому разі за постійним струмом ланцюг буде мати невеликий опір, а по змінному – дуже великий. Для реалізації умови I0 const
використовуються джерела струму. Приклади реалізації ДПК з джерелом струму наведено на рисунку 7.17.
На транзисторі (рисунок 7.17 б) зібрана схема джерела стабільного струму IЕ , що визначає суму емітерних струмів
IЕ1 , IЕ 2 транзисторів VТ1 , VТ2 . У схему джерела стабільного струму входять резистори R1 , R2 , R3 і джерело живлення ЕК 2 . Транзистор VТ4 у діодному включенні призначений для підвищення стабільності струму IЕ залежно від зміни температури (елемент температурної
167
компенсації).
|
|
-E |
|
|
R1 |
RК1 |
|
RК2 |
R3 |
|
Uвих1 Uвих2 |
|
|
|
|
VT1 |
VT2 |
|
|
|
|
|
R5 |
|
Uвх1 R2 |
|
|
VD1 |
R4 Uвх2 |
|
|
|
||
|
|
RЕ |
R6 |
|
|
|
0 |
|
|
|
|
а) |
|
|
|
|
|
+ |
EК1 |
|
|
|
– |
|
|
RК1 |
RК2 |
|
|
UК1=Uвих1 |
|
Uвих |
UК2=Uвих2 |
|
Uвх1 |
VT1 |
VT2 |
Uвх2 |
|
|
|
|
|
1 R1
VT3
R2
R3
VT4
2 |
– |
EК2 |
|
+ |
|
б)
Рисунок 7.17 – Диференціальний підсилювальний каскад з джерелом струму
Таке джерело струму забезпечує режимний струм I0 для ДПК і має високий еквівалентний (динамічним) опір як
168