Файл: конспект лекций схемотехника.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 25.03.2024

Просмотров: 142

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

 

 

 

U

вх

 

 

 

 

Uвих U

КЕ U

БЕ т ln

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RI0К

 

 

Оскільки струм

I0К транзистора істотно менше, ніж

струм I0 діода, залежність

Uвих т ln

 

U

вх

 

значно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RI0К

 

 

U

вх

 

 

точніша, ніж

Uвих т ln

 

 

. Це забезпечує більший

RI0

 

 

 

 

динамічний діапазон логарифмічного підсилювача на

транзисторі.

 

 

 

 

C

 

 

VD

 

 

VT1

R

I

DA1

I

 

Uвх

 

Uвих

Рисунок 9.16 – Логарифмічний підсилювач на транзисторі

Конденсатор С служить для частотної корекції перетворювача з колом зворотного зв'язку, який на відміну від звичайних підсилювачів є активним і нелінійним, і коефіцієнт передачі цього зв’язку залежить від вхідного

сигналу, що може призвести до самозбудження схеми.

Діод VD запобігає пробою і руйнуванню транзистора VT1 у разі появи негативної напруги на вході, оскільки

транзистор не забезпечує зворотний зв'язок у схемі за позитивної вихідної напрузі ОП.

227


Ця схема забезпечує точну логарифмічну залежність вихідної напруги від вхідної у діапазоні, що визначається параметрами транзистора. Відносний діапазон може становити до семи-дев'яти декад, при цьому значення вхідного струму лежить у межах від 1 нА до 10 мА.

Основними недоліками простої схеми транзисторного логарифмічного підсилювача є, по-перше, мультиплікативна похибка, зумовлена значними змінами теплового потенціалу і зворотного струму колектора за зміни температури довкілля, і, по-друге, можливість перетворення вхідної напруги лише однієї (позитивної) полярності.

9.8.2Антилогарифматор

Антилогарифматором (антилогарифмічним підсилювачем) називається пристрій, у якого вихідна напруга пропорційна антилогарифму від вхідної напруги. Схеми антилогарифматорів наведені на рисунку 9.17.

R R

VD I

IR

DA1

 

VT

IR

DA1

 

 

IK

Д

 

 

 

Uвх

 

Uвих

Uвх

 

 

Uвих

а б Рисунок 9.17 – Антилогарифмічний підсилювач

На схемі 9.17 а можна припустити, що

IR I Д , U Д Uвх

Обчислимо струми

IR Uвих , I Д I0e Uвх / т . R

З цих виразів знайдемо вихідну напругу

228

 

 

 

 

 

 

U

вих

RI

0

e Uвх / т .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для схеми на рисунку 9.17 б за значення вхідної

напруги Uвх 0

через

транзистор VT1

буде проходити

струм, значення якого визначають із виразу I

К

I

eUБЕ / т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

при

UБЕ 0, причому

UБЕ Uвх ,

а

 

на

 

виході

перетворювача виникає напруга

 

 

 

 

 

U

вих

I

К

R RI

e Uвх / т .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Логарифмічний

 

 

і

антилогарифмічний

 

підсилювачі

мають два температурні ефекти, що підлягають компенсації:

температурна чутливість масштабного коефіцієнта

т ;

температурна чутливість постійної складової

т ln I0.

Температурну чутливість масштабного коефіцієнта можна компенсувати за допомогою терморезистора у ланцюзі ЗЗ ( Rt на рисунку 9.18), який повинен мати

TKO 0.3% . Температурну чутливість постійної складової компенсують за допомогою додаткового діода (VD2 ), через

який пропускають незмінний струм. діодів узгоджені, то складову т ln I0

 

 

Rt

R2

 

VD1

 

 

R1

DA1

VD2

 

 

 

Uвх

Якщо характеристики можна виключити.

R3

DA2

Uвих

>> I

Рисунок 9.18 – Cхема логарифмічного підсилювача з температурною компенсацією

229



За допомогою логарифмічних і антилогарифмічних підсилювачів можна реалізувати в аналоговому вигляді інші математичні операції: множення та ділення сигналів, піднесення до степеня.

Ділення двох аналогових величин еквівалентне відніманню їх логарифмів, а антилогарифм різниці є

часткою сигналів: Z YX eln Z e(ln X lnY ) .

Ця математична операція може бути реалізована на пристрої, структурна схема якого (рисунок 9.19) має два логарифмічні підсилювачі (ЛП1 і ЛП2), диференціальний підсилювач (ДП) і антилогарифмічний підсилювач (АП).

X ЛП1

Y ЛП2

+- ДП АП Z

Рисунок 9.19 – Схема ділення двох сигналів

При піднесенні аналогового сигналу до степеня логарифм сигналу множиться на показник cтепеня, а потім

визначають антилогарифм цього добутку Z X n enln X . Структурна схема такого пристрою показана на

рисунку 9.20, де НП – неінвертувальний підсилювач із коефіцієнтом підсилення K n .

X

 

ЛП

 

+

НП

 

 

АП

Z

 

 

 

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 9.20 – Схема піднесення аналогового сигналу до степеня

Перемноження двох аналогових сигналів еквівалентне

230


складанню їх логарифмів і у подальшому визначенню

антилогарифма цієї суми: Z X Н e(ln X lnY ).

Структурна схема для перемноження двох аналогових сигналів наведена на рисунку 9.21 (НС – неінвертувальний суматор).

X ЛП1

Y ЛП2

+- НС АП Z

Рисунок 9.21 – Схема перемноження двох аналогових сигналів

9.9Компаратор

Компаратор – це пристрій, який порівнює напругу сигналу, що подається на один вхід (наприклад, вимірювану вхідну напругу Uвх ), з опорною напругою Uоп , яка є на

іншому вході. На виході компаратора встановлюється позитивна або негативна напруга насичення залежно від того, яка з вхідних напруг більша.

Проста схема компаратора, що виконана на операційному підсилювачі, наведена на рисунку 9.22 а, передавальна характеристика компаратора – на рисунку

9.22 б.

Опорна напруга може мати різну полярність. Для схеми рисунка 9.22 а розглянемо приклад для трикутного вхідного сигналу. Форма сигналів на вході і виході компаратора наведена на рисунку 9.23.

231

DA1

 

 

Uвих

 

 

 

 

 

U

 

 

 

 

Uвх

Uвих

нас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Uоп

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Uоп

Uвх

 

 

U

 

 

 

 

 

 

нас

 

 

 

 

а)

 

 

б)

 

 

 

Рисунок 9.22 – Компаратор напруги: а – схема;

 

 

б – передавальна характеристика

 

 

 

Uвх

 

 

 

 

 

 

Uоп

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

а

 

 

 

 

 

Uви

 

 

 

 

 

 

U

 

 

 

 

 

 

нас

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

U

 

 

 

 

 

 

нас

 

 

 

 

 

 

 

б

 

 

 

 

 

Рисунок 9.23 – Форма сигналів на вході (а) і виході (б)

 

 

компаратора

 

 

 

 

 

Розглянемо схему на рисунку

9.22

а. В

цій

схемі

 

232