Файл: Ekspertuza_shkilnux_pidryhnukiv_8kl.pdf

зневажливого ставлення до мови навіть найменших етносів, націй як вияву невігластва, соціальної некомпетентності, антигуманності.

Критерії сформованості громадянської компетентності дають можливість судити про динаміку в розвитку громадянської компетентності на різних вікових етапах, а також “усередині” одного вікового етапу. До них належать:

•обсяг(діапазон)представленнявсистемігромадянськоїкомпетентності;

•глибина й повнота осмислення змісту, їхнього сенсу в життєдіяльності людини;

•активне, зацікавлене особисте ставлення до громадянської позиції, що зумовлене зв’язком останніх з актуальними потребами особистості;

•міра самоідентифікації, усвідомлення себе як суб’єкта, носія громадянських цінностей;

•прийняття параметрів як суб’єктивно значущих, власних орієнтирів, їхній регуляторний вплив на реальну поведінку індивіда;

•володіння конкретними способами й засобами саморегуляції поведінки згідно зі змістом громадянської компетентності;

•здатність активно відстоювати громадянську позицію в реальних жит-

тєвих, особливо конфліктних, ситуаціях.

На підставі параметрів та критеріїв виокремлено основні поняття, покладені в основу експертизи: громадянин, громадянство,батьківщина, держава, етнос, нація, національність, національна ідея, державна мова, рідна мова.

3.Експертна оцінка психологічної складової соціальної компетентності.

4.Експертна оцінка психологічної складової здоров’язбережувальної компетентності.

Оцінювання підлягають насамперед життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю. Експертиза здійснювалася за чотирма основними критеріями, що характеризують цей параметр здоров’язбережувальної компетентності:

1) навички раціонального харчування;

2) навички рухової активності;

3) санітарно-гігієнічні навички;

4) режим праці та відпочинку.

Також оцінюються життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю,і життєві навички, які сприяють духовному та психічному здоров’ю.

5.Експертна оцінка психологічної складової компетентності з інформа- ційно-комунікаційних технологій.

Відповідно, у психологічному аналізі ІКТ-компетентності акцентовано на певних інтелектуальних здатностях, а саме:

1.Евристичний пошук і критичне мислення:

—знайти в мережі Інтернет релевантну інформацію;

—перевірити електронне посилання;

—порівняти інформацію з різних електронних джерел, знайти дві-три різні думки й зіставити з життєвими ситуаціями, зробити висновок.

2.Спілкування в цифровому середовищі (Digital-середовищі):

—здійснити електронну комунікацію з навчального питання;

—провести відеоконференцію, взяти участь у семінарі;

—уміти спілкуватися в чаті, розв’язуючи навчальне завдання;

—здійснити комунікацію в соціальній мережі/форумі, уникаючи деструктивного спілкування

3.Поводження з прикладними програмами, дистанційними курсами, проектно-технологічна діяльність з використанням ІКТ:

—виконати завдання за допомогою певної програми;

—змінити/відредагувати певний документ/файл;

—налаштувати певну програму;

—зробити електронну презентацію;

—опублікувати електронну інформацію;

—створити власний інструмент з інтерактивних ресурсів;

—створити/презентувати проект комп’ютерними засобами;

—знайти (пройти) потрібний дистанційний (он-лайн) курс

4.Безпека інформаційно-комунікаційної діяльності (профілактика адикцій):

—виявити/заблокувати “спам”(флуд/флейм)-контент для дорослих та інший шкідливий контент;

—визначити для себе максимально можливий час перебування за комп’ютером протягом дня;

—захистити персональні дані.

6.Експертна оцінка психологічної складової підприємницької компетентності.

Підприємницька компетентність за структурою охоплює дві групи параметрів:

1) психологічної готовності до підприємницької поведінки й діяльності.

2) психологічної оснащеності конструювання цієї готовності.

Таким чином, параметри психологічної готовності до підприємницької діяльності містять три елементи: 1) систему мотивацій економічного успіху; 2) емоційне ставлення до предмета економічної діяльності й поведінки;

3)вольове напруження до здійснення та підтримки економічної діяльності. Параметри психологічної оснащеності цієї готовності теж охоплюють три компоненти: 1) психологічні функції організації й управління досвідом економічної поведінки та діяльності; 2) психічні функції і процеси (економічне мислення, економічна ідентифікація); 3) психологічні якості індивіда як суб’єкта економічної діяльності (підприємливість, конкурентоспроможність, асертивність).

Отже, було виокремлено шість параметрів, які операційно відображено в показниках (індикаторах), за якими оцінюються тексти підручників.

Вимоги до оцінювання сучасного підручника

Ляшенко О. І., академік-секретар Віділення загальної середньої освіти НАПН України

Ми часто вживаємо вираз “сучасний підручник”. Проте кожен із нас вкладає в цей вислів власне бачення того, що під цим розуміти. Дехто вважає, що це навчальна книга, яка містить усі необхідні методичні засоби (вправи, задачі, інструктивні матеріали для виконання лабораторних і практичних робіт, тести й завдання для самоконтролю тощо), котрі дають можливість учневі засвоїти зміст навчального предмета. Тобто, на думку прихильників такого розуміння сучасного підручника, це має бути своєрідний самовчитель, скориставшись яким учень може самостійно, без допомоги вчителя, вивчити предмет.

Є й інше бачення підручника — як основи (ядра) навчально-методич- ного комплекту, на базі якого створюються різноманітні матеріали, використання яких учителем забезпечує повний дидактичний цикл навчання предмета. Тобто шкільний підручник є не лише навчальною книгою учня, а й методичним дороговказом учителя, котрий вибудовує на його підставі систему навчання предмета з використанням різноманітних навчальнометодичних матеріалів: робочих зошитів, збірників вправ і завдань, збірок тестів тощо.

Останнім часом, у зв’язку з упровадженням в освіті інформаційнокомунікаційних технологій, набуває поширення думка, що сучасний підручник має передбачати комп’ютерну підтримку у вигляді інформаційних ресурсів — додатків до навчальної книги, що доповнюють її: CD або DVDдисками з мультимедійними матеріалами, фрагментами відео, модельними ілюстраціями природних явищ тощо.

Нарешті, на вершині різних тлумачень сучасного підручника перебуває посилання на необхідність запровадження електронних підручників у широкому розуміння цього терміна — від сканованих текстів для так званих електронних книг до сучасних навчальних систем із використанням Інтернету й соціальних мереж.

Кожне з цих тлумачень має право на існування і за певних психологопедагогічних умов організації навчального процесу може бути ефективним і реалізованим у навчальному виданні. Тому, щоб оцінити підручники, подані на конкурсний відбір, слід чітко уявляти, що ми оцінюємо — самостійну навчальну книгу чи складник навчально-методичного комплекту. Оскільки умови проведення конкурсу не передбачають останнього виду підручника, аби оцінити конкурсні матеріали треба вибудувати узагальнений образ навчальної книги, яка підлягає оцінюванню експертами. З цією метою у Положенні про конкурсний відбір підручників сформульовані вимоги до

його складників. Можна сперечатися щодо досконалості такого їх набору, повноти забезпечення ними дидактичних функцій навчального процесу, проте сьогодні це не предмет дискусії, а заданий образ конкурсного підручника, яким треба керуватися в оцінюванні й поданні експертного висновку, тобто формулюванні відповіді, наскільки конкретний, поданий на конкурс підручник відповідає поставленим вимогам.

Як відомо, щоб оцінити будь-яку річ чи явище, необхідно знати відповідь щонайменше на три запитання: що ми оцінюємо; яка мета цієї процедури; яким чином це можна зробити? Відповіді на них із першого погляду здаються простими: за допомогою експертної оцінки фахівців потрібно відібрати підручники, які можуть бути використані в навчальному процесі. Однак заглиблення в їхню суть зумовлює низку уточнювальних запитань, відповідь на які варто отримати. Наприклад, щоб усвідомлювати мету оцінювання, слід знати споживача результатів цієї експертизи — чи це МОН, чи це учень, чи це вчитель? Адже залежно від цього експерт звертатиме увагу на різні аспекти навчальної книги: для МОН — це підстава для прийняття рішень; для учня — доступність навчального матеріалу, розвиток мислення й задоволення його освітніх потреб; для вчителя — наскільки цей підручник є “технологічним” у побудові його власної методичної системи навчання предмета, відповідає його методичним уподобанням.

Якість будь-якого оцінювання характеризується такими основними характеристиками, як об’єктивність, валідність, надійність і точність(в експертному оцінюванні не застосовується). Якщо оцінювання має статус вимірювальної процедури, то кожний з цих параметрів набуває кількісного виразу у вигляді різних коефіцієнтів і числових значень. У нашому випадку такого “букметра” немає, хоча певні правила забезпечення якості експертизи підручників існують.

Об’єктивність оцінювання досягається мінімізацією суб’єктивного впливу на результати експертизи. З цією метою необхідно стандартизувати умови проведення експертного оцінювання, розробивши єдині критерії йі показники, унеможливити спотворення результатів експертизи під час їх оброблення та узагальнення.

Завдання експерта конкурсного відбору підручників насамперед полягає в наданні об’єктивного висновку для прийняття рішення МОН, максимально уникаючи суб’єктивності оцінки, яка можлива, зокрема, через його професійну належність. Попередній досвід показує, що експерти-вчителі звертають більшу увагу на дидактико-методичні аспекти оцінювання, а екс- перти-науковці, як правило, швидше націлені на змістову відповідність тексту підручника науковості його викладу. Аби уникнути такого дисбалансу, експерт повинен абстрагуватися від своєї фахової належності й розглядати підручник з позицій комплексної оцінки, що містить як наукові, так і дидак- тико-методичні фактори. Зрозуміло, кожен із нас більше розуміється у своїй сфері діяльності. Проте експерт не може бути однобічним в оцінюванні й давати оцінку лише за “своїми” показниками. Адже запропонований перелік критеріїв і показників для оцінювання конкурсних підручників подано як комплекс взаємопов’язаних факторів, важливих у різних аспектах — основ

науки чи культури, яку репрезентують підручники, педагогіки, психології, методики навчання предмета тощо. Лише в такому разі можуть бути задоволені інтереси різних споживачів навчальної книги: і учнів, і вчителів, і управлінців, які приймають рішення.

Валідність оцінювання визначає, наскільки одержаний результат відповідає поставленим цілям і вимогам оцінювання. Фактично цей показник позначає, чи не помилилися ми у виборі методів, доборі експертів, визначенні критеріїв. Залежно від цього розрізняють різні види валідності. У випадку конкурсного відбору підручників особливо важлива прогностична валідність, коли за результатами експертизи можна отримати підтвердження поліпшення якості навчання. Тобто якщо результати експертизи збігаються з результатами незалежних обстежень якості освіти, то можна стверджувати, що результати конкурсного відбору підручників є валідними.

Надійність експертного оцінювання підручників показує стабільність одержання результатів незалежно від добору експертів та інших факторів за стандартизованих процедур оцінювання. Тобто новий пул експертів за тими самими інструктивними матеріалами повинен оцінити якість конкурсних підручників так само, як і попередні експерти. Це означає, що побудований рейтинг конкурсних підручників не може відрізнятися в різних групах рівноцінних експертів. Така стабільність результатів експертизи досягається у разі об’єктивності оцінювання підручників, адекватного вибору критеріїв та показників оцінювання й методів оброблення результатів, забезпечення стандартних умов проведення експертизи.

Таким чином, для отримання валідних результатів експертизи підручників слід забезпечити об’єктивність і надійність експертного оцінювання конкурсних підручників, неухильно дотримуватися стандартних умов, визначених Положенням про конкурсний відбір підручників та інструктивнометодичними матеріалами.

Експертний підхід до оцінювання шкільного підручника

Жук Ю. О.

Удосконалення якості підручників є одним із найбільш дієвих та ефективних засобів підвищення якості освіти в цілому та загальної середньої освіти зокрема. Важливість підручника як масової “книги для навчання”, в якій презентовано предметний зміст освіти, визначено види діяльності, обов’язкові для засвоєння учнями з урахуванням їхніх особистісних та вікових якостей, залишається незмінною. Саме у підручнику (незалежно від того, на якому “носії” його реалізовано) відображена навчальна інформація, яка визначає iнформацiйну i структурну характеристику кожного окремого навчального предмета.