Файл: 019_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_3_2011_.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.04.2024
Просмотров: 126
Скачиваний: 0
11
•опора на власний життєвий досвід індивіда, критичне осмислення засвоєних настанов щодо життя в статі;
•суб’єктна позиція (позиція актора) як умова активізації ґендерного самовизначення та саморефлексії в учбовому діалозі; розвінчування статевих стереотипів;
•рівноцінність «чоловічого» та «жіночого» начал в аналізі дидактичного матеріалу, відмова від стратегії маргіналізації жіночого як другорядного.
Завдання курсу
•Розвиток ґендерних компетенцій студентської та учнівської молоді як ключових життєвих компетентностей в контексті найкращих практик ЄС та Болонського процесу.
•Формування егалітарної свідомості шляхом реконструкції ґендерних стереотипів як традиційних культурних обмежень.
•Розвиток ґендерної чутливості та ґендерної толерантності як демократичних стратегій мислення, здатності актуалізувати і вибудовувати альтернативні до патріархальної культури життєві стратегії і схеми поведінки, реагувати на дискримінацію за ознакою статі.
Вдосконалення шляхів запровадження системи ґендерної освіти та виховання залежно від вимог ринкової економіки, духовних потреб суспільства та задач реформування освітньої і наукової систем країни сприятиме розвитку вітчизняної ґендерології та впровадженню ґендерного підходу в сферу гуманітарних знань.
Зазначимо широкий міждисциплінарний спектр із знань ґендеру. Подальша інституціоналізація ґендерної освіти передбачає включення у навчальні плани обов’язкових дисциплін, які читаються на різних факультетах університету ґендерної компоненти чи окремих ґендерних питань, як-от: Ґендерна рівність в системі прав людини; Ґендер і дискримінація в сфері професійної праці; Ґендерна проблематика у філософії; Ґендер і сучасна політологія; Ґендер в журналістиці; Ґендер як складова культурології; Гендер і релігія; Етнокультурні аспекти ґендера; Ґендерна рівність в сім’ї; Мова і ґендер; Ґендерні аспекти соціальних і політичних трансформацій на пострадянському просторі; Ґендер і спорт тощо.
Курс пропагує ідею психологічної рівноваги статей та взаємозамінності ґендерних ролей, повноти розвитку індивідуальності, гармонійної цілісності особистості незалежно від її статевої належності. Шлях до ґендерного самовизначення пролягає через ґендерну поінформованість (обізнаність), ґендерну толерантність і емпатійність та здатність протистояти сексизму чи дискримінації. Ось чому особистісний підхід у навчальному процесі, організація суб’єкт-суб’єктної взаємодії, інтерактивні форми навчання, діалогічне спілкування розглядаються наріжним каменем викладання даного курсу.
12 |
Ґендерні стандарти сучасної освіти |
Дана навчальна програма є оновленою та доповненою, оскільки пройшла апробацію в процесі викладання як варіативних, так і обов’язкових курсів: «Ґендерна психологія та педагогіка», «Ґендерна педагогіка», «Історія ґендерної педагогіки», «Ґендерна психологія» у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Тернопільському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова з 2002 р. по даний час.
Курс покликаний сформувати у майбутніх педагогів усвідомлення ролі соціального оточення у конструюванні ґендеру, необхідності еґалітарних, партнерських стосунків статей в гуманізації суспільних відносин на всіх щаблях їх функціонування. Зміст курсу орієнтує майбутніх фахівців на надання практичної консультативної допомоги дітям та дорослим у розв’язанні проблем ґендерного характеру.
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ КУРСУ
Ознайомлення з основами теорії та практики ґендерної освіти дасть змогу майбутнім педагогам вирішувати спірні питання у взаємостосунках статей через призму ґендерних знань, виступати захисниками не тільки жіноцтва, але й чоловіків, відстежувати порушення ґендерної рівноваги, прав і можливостей обох статей з точки зору феміністичних підходів, ґендерної педагогіки і жіночих студій, уповноваженої освіти тощо.
Багаторічний досвід викладання ґендерних дисциплін засвідчив зростання інтересу молоді до ґендерних проблем за умови вільного та творчого її самовираження (суб’єкт-суб’єктного спілкування), деконструкції ґендерних стереотипів як традиційних статеворольових обмежень. У такий спосіб відбувається трансформація знань у переконання та перенос знань на будь-яку сферу людського буття. Таке панорамне бачення проблем ґендеру як соціокультурного конструкту уможливлює інтеграцію гуманітарних знань навколо ґендерної проблематики, стимулює застосування особистісного підходу, інтерактивних технологій у взаємодії викладача та студента. Слід підкреслити, що впровадження ґендерно-освітнiх технологій передбачає досягнення «рівності результатів» на підставі інтеграції двох принципів – «рівного доступу» і «рівного ставлення», під якими розуміється розкриття власного, індивідуального потенціалу молодої людини, незалежно від її статевої належності.
У новітніх моделях університетської та середньої освіти викладач і студент, вчитель і вихованець виступають двома вченими-дослідниками, зайнятими спільним пошуком істин. Навчання «цифрового покоління» молодих людей посилює значення організації дослідницької, пошукової роботи, відкритого, глибокого діалогу між викладачами та студентами, вчителями та учнями в набутті ґендерних знань.
Передбачається, що зміст курсу побудований за єдиним, найбільш
13
ефективним алгоритмом, який охоплює три складові: вступну (актуалізація тих ґендерних уявлень, що є в студентів, шляхом посилення мотивації учбової діяльності, основну (активне експериментування, побудова нових знань, опанування новими способами їх здобуття та закріплення), та завершальну (рефлексія процесу навчання на занятті та його результатів, самота взаємооцінювання навчальних досягнень).
Які знання та уміння передбачаються у студентів:
•ознайомлення з поняттям ґендеру як соціально-психологічним явищем та предметом міждисциплінарного наукового пізнання, теоретичними та методичними підходами до його вивчення різними галузями гуманітарних знань (педагогіки, історії, соціології, соціальної, вікової та педагогічної психології, психології сім’ї тощо);
•розкриття провідних чинників соціалізації статі та соціальнопсихологічних механізмів набуття ґендерної ідентичності в онтогенезі людини, маскулінізації, фемінізації та андрогінізації її поведінки;
•розширення уявлень про прояви традиційних та еґалітарних ґендерних орієнтацій в різних сферах людської життєдіяльності;
•ознайомлення з результатами порівняльних експериментальних досліджень з диференціації психічних властивостей статей, науковими розробками прикладних аспектів ґендеру в рамках різних мікросоціумів та етнокультур, виховних та освітніх систем.
Упроцесі вивчення курсу студенти зможуть набути навичок:
•здійснювати аналіз ґендерних проблем, застосовуючи різні теоретичні та методичні підходи;
•використовувати психологічні методики для виявлення диференціації особливостей статеворольової соціалізації дівчаток та хлопчиків, їх орієнтацій на еґалітарний чи домінаторний тип ґендерних відносин;
•аналізувати чоловічу та жіночу психологію, чинники, які зумовлюють диференціацію ґендерних відносин;
•застосовувати ґендерний підхід до оцінки паритетності-ієрархічності життєдіяльності статей у функціонуванні великих та малих груп та колективів;
•проводити наукові дослідження у сфері ґендерного аналізу, експертизи змісту навчально-виховного процесу, комерційної реклами, жіночих та чоловічих часописів тощо з точки зору розвінчування сексичних настановлень та ґендерних стереотипів;
•здійснювати психокорекційну та просвітницьку роботу щодо піднесення ґендерної культури, забезпечення рівних прав і можливостей статей для особистісного розвитку в різних сферах людського буття.
Згідно з основними засадами розвитку вищої освіти України та
14 |
Ґендерні стандарти сучасної освіти |
нормативними документми в умовах ЄКТС (Європейська кредитнотрансферна система), навчально-тематичний план побудований за змістовими модулями. Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематику аудиторних (26 годин), а також самостійних та індивідуальних науково-дослідницьких завдань (22 години та 8 відповідно), питання для підсумкового контролю, перелік рекомендованої літератури та порядок оцінювання. Вид контролю: захист науково-дослідних робіт (ІНДР) та залік.
Навчальна програма інтегрованого курсу для бакалаврів включає кількість кредитів, відповідних ECTS: 1,5 кредиту. Модулів: 4. Змістових модулів: 3. Загальна кількість годин: 54. Тижневих годин: 2. Курс обов’язковий, семестр 3-5 (за вибором).
Засадничими принципами оцінювання курсу є принципи добровільності, толерантності, відкритості згідно європейських стандартів забезпечення якості навчання; оцінка відбувається як за кількісними, так і якіснимипоказниками;процесоцінюванняєгнучкимтавідкритимдлякожного учасника освітнього простору із відображенням специфіки ґендерного курсу та набуття ґендерних компетентностей, які передбачають ведення діалогу, вміння спілкуватися й впливати на інших, доводити і відстоювати власну думку; заохочується самостійність в інтерпретації статистичних даних чи соціально-психологічних чинників, які зумовлюють порушення паритетності позицій статей (оцінка не є способом тиску чи інструментом для покарання: у процесі оцінювання беруть участь як студенти, так і викладачі).
Шкала оцінювання: Курс передбачає поточний та підсумковий контроль знань та якості роботи студентів. Загальна оцінка за курс становить 100 балів. Поточне оцінювання стосується: відвідування занять – 15 балів; глибини опрацювання літератури - 20 балів; активної роботи під час занять та поза аудиторією - 25 балів; влучності відповідей при поточному опитуванні – 15 балів. Підсумкова оцінка за курс включає також оцінку за індивідуальні науково-дослідницькі завдання/проекти – до 25 балів, зважаючи на цілісність та оригінальність дослідження проблеми, наявність емпіричного матеріалу та використання базової літератури, ключових понять і залучення додаткових джерел інформації; важливою є також чітка структурованість та стилістика викладу, самостійність аргументації та висновків.
Реалізація даної програми дає змогу впроваджувати стратегію і тактику ідеології паритетності статей в практику сучасної вищої та загальноосвітньої школи, що сприятиме підвищенню ґендерної культури вчителя-професіонала, трансляції ґендерних знань на широку громадськість.
Основні поняття: фемінізм, стать біологічна і психічна (соціальна), статеворольова соціалізація і диференціація, традиційні та еґалітарні ґендерні ролі, андроцентризм, ґендерна ідентифікація, ґендерна поведінка, різновиди ґендерних стереотипів, ґендерні ролі, ґендерні орієнтації, ґендерні дослідження, ґендерні конфлікти, сексизм, маскулінність, фемінність, андрогінність, ґендерне виховання та просвіта, сімейне насиллля та його
15
різновиди, ґендерна рівність, ґендерно чутлива політика, ґендерно чутливий підхід, ґендерна культура, ґендерна ідеологія, еґалітарність, паритетна демократія.
Структура залікового кредиту курсу
|
|
Кількість годин, відведених на |
||
|
ТЕМА |
|
Семінарські |
Самостійну та |
|
|
Лекції |
індивідуальну |
|
|
|
заняття |
||
|
|
|
роботу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Змістовий модуль 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1. |
Ґендер у розвитку |
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
2. |
Ґендерна політика у цифрах і фактах |
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
3. |
Стать як біологічний феномен та |
2 |
1 |
1 |
|
ґендер як соціальний |
|||
|
|
|
|
|
4. |
Основні параметри «виміру» |
1 |
1 |
1 |
|
ґендеру |
|||
|
|
|
|
|
5. |
Соціостатева стратифікація в |
2 |
|
1 |
|
історичній перспективі |
|
||
|
|
|
|
|
6. |
Сім’я як втілення старого-нового |
1 |
|
1 |
|
ґендерного порядку |
|
||
|
|
|
|
|
7. |
Маскулінність, фемінність та |
|
|
|
|
андрогінність у особистісному та |
1 |
1 |
1 |
|
соціальному вимірі |
|
|
|
8.Психологія ґендерних відмінностей:
|
чи справді чоловіча стать є |
1 |
1 |
1 |
|
«сильною», а жіноча – «слабкою?» |
|
|
|
9. |
Соціально-психологічні теорії |
|
|
|
|
засвоєння ґендерних ролей та |
1 |
1 |
1 |
|
ґендерна педагогіка |
|
|
|
10. |
Міфи та реальність у переборенні |
|
|
|
|
ґендерних стереотипів. |
1 |
1 |
2 |
|
Сексизм як соціально-психологічна |
|||
|
|
|
|
|
|
дискримінація людини |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Змістовий модуль 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1. |
Насилля в сім’ї та дискримінація за |
1 |
1 |
1 |
|
робочим місцем: ґендерний аспект |
|||
|
|
|
|
