Файл: Охорона праці Переліку питань Экзамена ОПГ.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 09.04.2024

Просмотров: 62

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Рівень вимог у рамковій Директиві можна вважати досить високим. Рамкова Директива вказує, що, вищий у державах-членах рівень вимог був прийнятий як мінімальний рівень вимог при узгодженні національних законодавств з охорони праці.

Рамкова директива містить багато нововведень, інновацій, які стисло описуються в такий спосіб:

  • Загальне завдання поліпшення виробничого середовища й відповідні йому обов'язки покладаються на держави-члени ЄС і роботодавців.

  • Поняття виробничого середовища охоплює, поряд із традиційною фізичною безпекою, також й організацію роботи, соціальні відносини на робочих місцях.

  • Завданнями охорони праці є також зниження навантаження на працівників і створення морально здорових умов праці, а не тільки запобігання фізичної шкоди, такої як нещасні випадки та класифіковані професійні захворювання.

  • Директива наводить докладний перелік засобів, які необхідно використати для рішення завдань.

Головний зміст рамкової Директиви такий.

У Директиві встановлюють загальні обов'язки роботодавців й працівників, націлені на поліпшення охорони праці, а також права працівників, пов'язані з їхньою участю в вирішенні питань охорони праці.

За винятком деяких випадків Директива застосовується у всіх приватних, державних і муніципальних галузях. Загальні визначення "працівника" й "роботодавця" указують, які обов'язки Директива накладає на кожну зі сторін. Основний обов'язок роботодавця - піклуватися про безпеку й здоров'я у будь-яких ситуаціях, пов'язаних з роботою. Директива встановлює також особливі обов'язків роботодавця по забезпеченню безпеки, такі як організація першої допомоги, боротьба з пожежами та евакуації працівників, а також медичні огляди і захист категорій працівників, які піддаються особливому ризику. В описі обов'язків роботодавців, поряд із захистом, підкреслюються превентивні заходи, які повинні прийматися на основі визначення небезпек у виробничому середовищі та оцінки ризику.

Зазначені в Директиві заходи повинні бути націлені на поліпшення існуючих умов і підвищення рівня охорони праці. На першому плані, таким чином, визначення цілей і завдань, а не строгих конкретних норм поведінки. Крім завдань по запобіганню та усуненню небезпек у Директиві, однак, зазначені й засоби, які повинні застосовуватися для досягнення поставлених цілей. Вони включають принципи превентивних заходів, перелічені в статті 6 директиви, такі як запобігання небезпек, усунення небезпек на стадії їхнього виникнення, розробка єдиної й всеосяжної превентивної політики, а також першочерговість колективних заходів захисту в порівнянні з індивідуальними заходами. Крім цього, Директива містить положення про організації захисту й профілактичні заходи.


Із засобів впливу працівників установлене право працівника захищатися від серйозної й прямої небезпеки, а також бути вислуханим і брати участь у прийнятті рішень. Крім того, роботодавець зобов'язаний інформувати й інструктувати працівників та ознайомлювати їх з питаннями безпеки праці. Директив містить також положення про обов'язок працівників піклуватися про безпеку й здоров'я як самого себе, так і інших людей.

Стаття 16(1) вказує, що слідом за даною рамковою Директивою повинні бути прийняті окремі Директиви. У додатку приводиться перелік відповідних пріоритетних сфер: робочі місця, робоче устаткування, засоби індивідуального захисту, робота із пристроями візуального відображення, обробка вантажів, яка тягне за собою ризик ушкодження хребта, тимчасові робочі площадки або робочі площадки на засобах пересування, рибальство й сільське господарство.

  1. Трудові норми, Конвенції та Рекомендації Міжнародної організації праці.

Міжнародна організація праці (МОП) створена на підставі статутного

принципу, згідно з яким загальний і міцний світ може бути встановлений лише

на основі соціальної справедливості.

Основні напрямки і завдання МОП проголошені в її Статуті. Діяльність

МОП будується на основі трибічного представництва працівників, працедавців

і урядів — трипартізма.

МОП виробила такі критерії індустріального суспільства, як

восьмигодинний робочий день, захист материнства, законодавство, що

забороняє використання дитячої праці, і цілий ряд заходів, сприяючих безпеці

на робочих місцях і нормальним трудовим стосункам. МОП є міжнародною

інституційною основою, що дозволяє розглядати такі питання і знаходити

рішення, сприяючі поліпшенню умов праці у всьому світі.

Міжнародна організація праці з'явилася разом з Лігою Націй на підставі

Версальського договору в 1919 р. Вона була заснована для вираження

зростаючій заклопотаності з приводу соціальної реформи після першої світової

війни і впевненості в тому, що будь-яка реформа повинна проводитися на

міжнародному рівні.

Основними завданнями МОП є:

• розробка міжнародної політики і програм, направлених на вирішення


соціально-трудових проблем;

• створення і прийняття міжнародних трудових норм у вигляді Конвенцій і

Рекомендацій в цілях здійснення даної політики;

• допомога країнам-учасницям у вирішенні соціально-трудових проблем,

так звана, технічна співпраця;

• захист прав людини (права на працю, на об'єднання, захист від

примусової праці, від дискримінації і т. п.);

• боротьба з бідністю за поліпшення життєвого рівня трудящих, розвиток

соціального забезпечення;

• розробка програм поліпшення умов праці і виробничого середовища,

техніка безпеки і гігієни праці, охорона і відновлення довкілля;

• сприяння організаціям трудящих і підприємців в їх роботі спільно з

урядами по регулюванню соціально-трудових стосунків;

• розробка заходів по захисту найуразливіших груп трудящих: жінок,

молоді, інвалідів, літніх людей, трудящих-мігрантів. Перераховані завдання

були і залишаються головними у всій діяльності МОП. В той же час в сучасних

умовах виникла необхідність визначити пріоритети її діяльності. У програмах

діяльності МОП останніх років ці пріоритети можна звести в основному до

наступних:

• підтримка процесу демократизації, з тим щоб він сприяв розвитку

трипартізму, діалогу між трьома названими партнерами в кожній державі;

• продовження боротьби з бідністю за рахунок збільшення зайнятості,

зокрема шляхом організації широкої перепідготовки робочої сили;

• захист трудових і цивільних прав трудящих у всіх її формах.

В процесі здійснення своєї діяльності по регулюванню соціально-трудових

стосунків МОП розробляє міжнародні трудові норми, направлені на

поліпшення умов праці і життя трудящих, підвищення можливостей зайнятості

і підтримку основних прав людини, вдосконалення загальної і професійної

освіти.

Міжнародні трудові норми охоплюють такі області:

– основні права людини у сфері праці (свобода асоціації, ліквідація

примусової праці, рівність можливостей і звернення); сприяння зайнятості;

– поліпшення умов праці і виробничого середовища; інспекція праці і

трудових стосунків; соціальне забезпечення трудящих;


– особливості праці в окремих галузях, праця деяких категорій трудящих.

Встановлюються міжнародні трудові норми конвенціями і рекомендаціями

МОП. Конвенції і рекомендації як два види міжнародно-правових актів МОП

розрізняються по своїй юридичній природі. Конвенції – це міжнародно-правові

договори, що закріплюють для держав-членів зобов'язання юридичного

характеру, що ратифікували їх. Рекомендації ж призначені лише для створення

орієнтирів при розробці державами-членами МОП своєї політики в тій або

іншій сфері трудових стосунків, національного законодавства і практичних

заходів. Конвенції і рекомендації розглядаються МОП, як мінімальні стандарти

для держав-членів і не повинні використовуватися ними для погіршення

положення трудящих і підприємців.

Основні Конвенції МОП в галузі охорони праці:

№ 1 Конвенція 1919 року про робочий час у промисловості

№ 17 Конвенція 1925 року про відшкодування трудящим при нещасних

випадках на виробництві

№ 44 Конвенція 1934 року про страхування по безробіттю

№ 47 Конвенція 1935 року про сорокагодинний робочий тиждень

№ 52 Конвенція 1936 року про оплачувані відпустки

№ 66 Конвенція 1939 року про трудящих-мігрантів

№ 155 Конвенція 1981 року про безпеку і гігієну праці

№ 158 Конвенція 1982 року про припинення трудових стосунків

№ 171 Конвенція 1990 року про нічну працю

№ 183 Конвенція 2000 року про охорону материнства

№187 Конвенція 2006 року про основи, які сприяють безпеці і гігієні праці

№ 189 Конвенція 2011 року про гідну працю домашніх працівн

  1. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці (Організація об’єднаних націй, Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна агенція з атомної енергії, Міжнародна організація праці, Європейський Союз).

Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:

— вивчення, узагальнення та впровадження світового досвіду з організації' охорони праці, покращення умов та техніки безпеки;

— участь у міжнародних інституціях з соціально-трудових питань та у роботі їх органів;


— одержання консультацій зарубіжних експертів та технічної допомоги у питаннях вдосконалення законодавчої та нормативної бази охорони праці;

— проведення та участь у міжнародних наукових чи науково-практичних конференціях та семінарах;

— підготовка кадрів з охорони праці за кордоном.

До компетенції ООН, згідно з її статутом, входить всебічний розгляд проблем у галузі прав людини. Генеральна Асамблея ООН приймає з цих питань резолюції і договори Звичайно питання, що стосуються прав людини, включаються до її порядку денного по рекомендації Економічної і Соціальної Ради (ЕКОСОР) або за пропозицією держав-членів.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)

Створена в 1946 році на Міжнародній конференції по охороні здоров'я в Нью-Йорку. Набула чинності 7 квітня 1948 року. У ВООЗ входять 190 держав-членів.  Метою ВООЗ є "досягнення всіма народами вищого рівня здоров'я". Основні напрямки її діяльності: боротьба з інфекційними хворобами, розробка карантинних і санітарних правил; вирішення проблем соціального характеру ВООЗ надає допомогу в налагодженні системи охорони здоров'я і підготовки кадрів, у боротьбі з хворобами.

Міжнародна агенція з атомної енергії МАГАТЕ

Заснована в 1956 р., є автономною організацією в системі ООН. Членами МАГАТЕ є 150 держави, в тому числі й Україна. Керівництво Агенції міститься у Відні.

Одна з головних функцій МАГАТЕ полягає в застосуванні системи гарантій для забезпечення того, щоб ядерні матеріали, призначені для мирних цілей, не використалися для озброєння.

Міжнародна організація праці (МОП) була створена в 1919 році і розвивалася спочатку як автономна організація при Лізі Націй а з 1946 року - як перша спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй. Україна є членом МОП з 1954 року. Головною метою МОП відповідно до її Статуту є сприяння встановленню всезагального і міцного миру на основі соціальної справедливості, поліпшення умов праці і життя працівників усіх країн.  До основних напрямів діяльності МОП належать: участь у міжнародно-правовому регулюванні праці, розробка та реалізація міжнародних цільових програм; надання допомоги державам - членам МОП у вдосконаленні національного трудового законодавства, професійної підготовки працівників, поліпшення умови праці і т.д.

Для регулювання окремих питань охорони праці діють понад 2000