Файл: Охорона праці Переліку питань Экзамена ОПГ.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 09.04.2024

Просмотров: 70

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Е = Ер+ Еш+ Ед+ Еп+ ЕА,

де Е – сумарна економія від впровадження СУОП;

Ер, Еш, Ед, Еп, ЕА– відповідно економія від зменшення виплат за захворювання і травматизм, роботу в шкідливих умовах, лікарняними листами, текучістю кадрів, розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань.

При підрахуванні виплат, наведених в формулі, слід мати на увазі, що наступне зменшення виплат за захворювання і травматизм здійснюється як заробітна платня працівника за втрачений робочий час. Зменшення виплат за роботу в шкідливих умовах виражається як різниця між оплатою труда працівника в шкідливих умовах, з урахуванням додаткової відпустки, і того же працівника у нормальних . При визначенні витрат Еп слід враховувати текучість кадрів тільки через незадовільні умови праці.

Пріорітет функцій забезпечення безпеки. Ефективність функціональної структури суоп

Метою управління охороною праці е забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. Ця мета досягається виконанням відповідних функцій управління, тобто комплексом взаємопов'язаних видів, що здійснюються суб'єктом управління цілеспрямовано на об'єкт управління.

Об'єктом управління в системі управління охороною праці є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів конкретних керівників та інженерно-технічних робітників підприємств із метою забезпечення безпечних, нешкідливих та сприятливих умов праці на робочих місцях, виробничих ланках, У цехах і на підприємстві в цілому.

Управління охороною праці здійснюється реалізацією таких функцій: прогнозування та планування заходів щодо забезпечення безпеки праці й створення організаційної структури; кількісна оцінка рівня безпеки праці; збір та оформлення вихідної інформації про стан умов та безпеки праці; розробка та формування переліку керуючих впливів; стимулювання роботи щодо безпеки праці.

Аналіз ефективності функціонування СУОП на підприємствах проводиться за такою методикою:

--за наявністю цільових програм щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням, усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

--цілеспрямованістю щорічних комплексних заходів та інших планів роботи щодо зменшення рівня виробничого травматизму і профзахворювань, підвищення рівня охорони праці, виконанням планів, заходів, приписів, пропозицій з охорони праці;


--наявністю посадових інструкцій з охорони праці та врахуванням у них усіх завдань і функцій управління охороною праці;

--створенням мотивації роботи з охорони праці на підприємстві;

--контролем, обліком і аналізом роботи з охорони праці;

--за виконанням завдань з охорони праці.

За результатами перевірки визначається середній коефіцієнт виконання завдань і функцій управління охороною праці на підприємстві та надаються пропозиції щодо поліпшення функціонування СУОП.

  1. Ефективність функціональної структури СУОП.

Ефективність функціональної структури суоп

Впровадження будь-якого заходу характеризується величиною його економічної ефективності, що визначається відношенням економічних результатів, отриманих від впровадження заходу в практику підприємства, до витрат на його здійснення.

Економічна ефективність визначається з метою:

вибору оптимального варіанту поліпшення умов і безпеки праці (за сукупними результатами соціальної й економічної ефективності);

виявлення впливу реалізації заходів щодо поліпшення умов праці на підставі аналізу показників виробничо-господарської діяльності підприємства: розмір доходу; величина матеріального збитку, обумовленого нещасними випадками, професійною і загальною захворюваністю, плинністю кадрів тощо;

обґрунтування зростання продуктивності праці за рахунок поліпшення її умов;

обґрунтування матеріального і морального стимулювання за розробку і впровадження заходів щодо охорони праці.

Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликаються аваріями, нещасними випадками і професійними захворюваннями як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві зокрема.

Показник ефективності витрат підприємства ЕП на заходи щодо охорони праці – це відношення величини річної економії за рахунок поліпшення умов і безпеки праці до суми витрат (вкладень) підприємства на охорону праці:

Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці передбачає облік двох альтернативних класифікацій економії з поліпшення умов і охорони праці:


  • за економічними показниками, обов'язковими для обліку – форми статистичної звітності;

  • за показниками, що базуються на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний період часу (зниження рівня травматизму і захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, скорочення плинності кадрів тощо).

Класифікація витрат підприємства на охорону праці, що підлягають обов'язковому обліку і наводяться в звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає поділ зазначених витрат на п'ять груп. Кожна з цих груп, у свою чергу, складається з декількох видів витрат.

  1. Планування заходів з охорони праці.

Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці - одна з провідних функцій управління охорони праці. Перед плануванням обов'язково визначається фактичний стан охорони праці і його прогнозування на майбутнє.

Планування робіт по охороні праці буває перспективним (на тривалий відрізок часу), поточним (на рік) і оперативним (квартал, місяць, декаду).

До перспективних планів належить комплексний план покращення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів, що передбачає створення, відповідно до нормативних актів з охорони праці, умов праці, пов'язаних з перспективними змінами підприємства. Таке планування, як правило, розраховане на термін від 2 до 5 років. Реалізація цих планів забезпечується через річні плани номенклатурних заходів з охорони праці, які вносяться до угоди, що є невід'ємною частиною колективного договору.

Поточні плани передбачають реалізацію заходів із покращення умов праці, створення кращих побутових і соціальних умов на виробництві. Ці плани обов'язково забезпечуються фінансуванням згідно з розробленими кошторисами.

Питання охорони праці можуть віддзеркалюватися в інших поточних планах, які підприємства та організації можуть складати на вимогу трудових колективів: план соціального розвитку колективу; наукової організації праці; механізації важких і ручних робіт; охорони праці жінок; підготовки підприємства до робіт в осінньо-зимовий період; підвищення культури виробництва та ін.

Оперативні плани складаються для швидкого виправлення виявлених в процесі державного, відомчого і громадського контролю недоліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха.


Фінансування робіт з охорони праці здійснюється роботодавцем. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавних, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, що виділяються окремим рядком, таза рахунок інших джерел фінансування, визначених законодавством.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від суми реалізованої продукції.

Для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2% від фонду оплати праці.

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

  1. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій.

Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарчої діяльності (ОЗДН) визначає ризик як кількісну міру небезпеки, що враховує ймовірність виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них.

Існуючий стан небезпеки життя сприяє розробці і впровадженню ОЗДН, який зобов’язав визначити критерії оцінки ризику життя в суспільстві. За допомогою цих критеріїв пропонується встановити гранично допустимий рівень ризику, як міри безпеки життя людини.

Сьогодні Німеччина, Франція, Австрія, Росія і Україна оцінку безпеки проводять за допомогою інженерного методу з використанням таких показників, як:

, , ,

де kч, kТ, kНвідповідно показники частоти, тяжкості травматизму і непрацездатності, що припадає на 1000 працюючих;

nч, nНП відповідно кількість нещасних випадків і днів непрацездатності;


Іпр – інтегральний показник професійного ризику;

Еш, Еп– відповідно суми відшкодування шкоди потерпілим і фактичних витрат на оплату праці;

N –загальна кількість працюючих.

Ризик життя Г. Лесенко і О. Масюкевич пропонують визначити за формулами:

,

,

при , , ,

, , деR– ризик життя;

Ммах, Мгр– відповідно сумарний нормативний і фактичний бали;

РН, РД– відповідно імовірність виникнення нещасного випадку за рік і втрати одним працівником кількості робочих днів у зв’язку з нещасним випадком;

λН, λД – відповідно частота виникнення нещасного випадку і коефіцієнт непрацездатності;

Ncp, Ncp2– відповідно середньорічна кількість нещасних і смертельних випадків за останні роки;

Дср, Чср– відповідно середньорічна кількість втрачених робочих днів у зв’язку з нещасними випадками на виробництві і середня чисельність працюючих за три останні роки;

t– інтервал здійснення розрахунку, приймається рівнем 1 року.

В табл. наведені деякі види економічної діяльності в Україні з високим ступенем ризику, які розраховані з використанням вищенаведених формул.

Таблиця – Види економічної діяльності в Україні з високим ступенем ризику

№ з/п

Вид економічної

діяльності

Ступінь

ризику

1

Підземний видобуток кам’яного вугілля

0, 359654

0,004153

149

високий

2

Монтаж металевих конструкцій

0,223

0,000934

21

високий

3

Виробництво (без ремонту) машин для рослинництва

0,157009

0,00064

10,0

високий

4

Виробництво цукру

0,2539

0,00039

9,89

високий

5

Функціонування автомобільного транспорту

0,23986

0,000303

7,26

високий

6

Монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря

0,150812

0,00033

4,98

високий

7

Вирощування культур у поєднанні з тваринництвом (змішане сільське господарство)

0,134699

0,000337

1,54

високий

8

Розподіл електроенергії

0,081

0,000288

2,35

високий