Файл: Методичні рекомендації для підготовки студентів до практичних занять.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 12.04.2024

Просмотров: 91

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Додаток № 2
Основні принципи відновлення ОЦК

Інфузійно-трансфузійна терапія акушерської крововтрати


Об’єм крововтрати

Інфузійні середовища

% ОЦК


% від маси тіла

Рингер-лактат

Гелофузин

Свіжоза-морожена плазма

Альбумін

(10 – 20%)

Эритро-цитарна

маса

Тромбо-концентрат

До 25%

(до1,25 л)

До 1,5%

1 - 2 л

1 - 2 л













До 50%

(до 2,5 л)

До 3,0%

2 л

2 - 2,5 л

1 х 250 мл




1 х 250 мл




До 65% (до3,25 л)

До 4,0%

2 л

2 - 2,5 л

1-3 х 250 мл

0,25-1 л

1-3 х 250 мл




До 75%

(до 3,75л)

До 4,5%

2 л

2 - 2,5 л

3-5 х 250 мл

0,25-1 л

3-6 х 250 мл




> 75%

> 4,5%

2 л

2 - 2,5 л

5 х 250 мл і більше

0,5 - 1 л

6 х 250 мл і більше

за

необхідністю



Кроковий підхід до лікування післяпологових кровотеч




Основні принципи лікування акушерських кровотеч:

1) зупинка кровотечі;

2) визначення стадії компенсованої крововтрати;

3) відновлення ОЦК;

4) нормалізація тонусу судинного русла;

5) корекція реології крові, її структурного, біохімічного, електролітного складу, КЛС, колоїдно-осмотичних властивостей;

6) дезинтоксикація;

7) десенсибілізація;

8) корекція функції згортальної, антизгортальної, фібринолітичної та протеазної систем;

9) регуляція діяльності життєво важливих органів;

10) профілактика інфекційних ускладнень.

Алгоритм надання допомоги при післяпологових кровотечах



Введення утеротоніків – 20 ОД окситоцину в/в крапельно

При неефективності додатково 800 мкг мізопростолу ректально


Введення утеротоніків –10-20 ОД окситоцину в/в крапельно

Огляд та ушивання пологових шляхів

Відновлення ОЦК лікування геморагічного шоку або ДВЗ-синдрому

Лікування ДВЗ синдрому


КОАГУЛОПАТИЧНІ КРОВОТЕЧІ

СИНДРОМ ДИСЕМІНОВАНОГО ВНУТРІШНЬОСУДИННОГО ЗГОРТАННЯ КРОВІ В АКУШЕРСТВІ
Акушерська кровотеча може виникнути внаслідок порушення системи згортання крові (коагулопатичні кровотечі). Такі порушення виникають при мертвому плоді, передчасному відшаруванні нормально розташованої плаценти, емболії навколоплідними водами, після масивної крововтрати, що виникла у послідовий або післяпологовий період, при септичних станах. Виникає ДВЗ-синдром.

Про наявність ДВЗ-синдрому можна твердити, якщо:

1) є кровотеча, що не пояснюється іншою причиною: наприклад, тривала кровотеча, хоч матка й скоротилася добре, а ушкоджень пологового каналу немає;

2) кров, що витікає з матки або з рани, не згортається або згортається погано;

3) наявна загальна кровоточивість;

4) настає не пов'язана з іншими чинниками оліго(ан)урія;

5) вміст фібриногену та кількість тромбоцитів падає нижче за критичний рівень (відповідно менший за 1,5 г/л та 50 х 10 /л).

Дисеміноване внутрішньосудинне згортання (ДВЗ) крові – патологічний синдром, в основі якого лежить активація судинно-тромбоцитарного або коагуляційного гемостазу (зовнішнього або внутрішнього), внаслідок чого кров спочатку згортається у мікроциркуляторному руслі, блокує його фібрином та клітинними агрегатами, а при виснаженні потенціалу згортаючої і протизгортаючої систем, втрачає здатність до згортання, що проявляється профузною кровотечею та розвитком синдрому поліорганної недостатності.


Синдром ДВЗ - складний патологічний синдром, в основі якого лежить масивне згортання крові, яке призводить до блокади мікроциркуляції пухкими масами фібрину та агрегантами клітин у життєво важливих органах (легенях, нирках, печінці, наднирниках та ін.) з розвиненням їх дисфункції. Споживання фак­торів коагуляції, тромбоцитів та інших клітин численними тромбами та згу­стками крові поруч з активацією фібрінолізу і накопиченням в сироватці про­дуктів протеолізу, які мають антикоагулянтний та токсичний вплив на стінки капілярів, призводить до значного зменшення цих компонентів в крові, яка циркулює, у зв'язку з чим вона може частково чи повністю втратити здатність до згортання. В результаті вищезазначених порушень в кінцевій фазі процесу може розвинутися тяжкий геморагічний синдром, який найчастіше має харак­тер "нестримної" кровоточивості.

1. Чинники ризику виникнення ДВЗ-синдрому в акушерстві:

- емболія навколоплодовими водами;

- шок (геморагічний, анафілактичний, септичний);

- відшарування плаценти;

- прееклампсія тяжкого ступеня;

- еклампсія;

- сепсис;

- септичний аборт;

- синдром масивної гемотрасфузії;

- трансфузія несумісної крові;

- внутрішньоутробна смерть плода;

- позаматкова вагітність;

- операція кесарів розтин;

- екстрагенітальні захворювання вагітної (вади серця, злоякісні новоутворення, цукровий діабет, тяжкі захворювання нирок та печінки).
Причинами розвинення ДВЗ-синдрому в акушерській практиці є:

- усі види шоку (геморагічний, септичний, анафілактичний та ін.);

- передчасне відшарування нормально розташованої плаценти;

- емболія навколоплідними водами;

- внутрішньоутробна загибель плода;

- гестози вагітних;

- гіпотонічні кровотечі;

- розриви матки;

- надмірна стимуляція пологової діяльності;

- кесарів розтин;

- плодоруйнівні операції;

- екстрагенітальна патологія;

- септичний аборт;

- післяпологовий ендометрит;

- інтенсивний масаж матки на кулаку.

ДВЗ набуває розвитку на тлі ГШ і характеризується патологічними

змінами в системах згортання та антизгортання, судинно-тромбоцитарного гемостазу, в фібринолітичній та протеазній системах крові.
Класифікація ДВЗ-синдрому:

За клінічним перебігом:


- гострий;

- підгострий;

- хронічний;

- рецидивуючий.

За клінічніми стадіями перебігу:

І - гіперкоагуляція;

ІІ - гіпокоагуляція без генералізованої активації фібринолізу;

ІІІ - гіпокоагуляція з генералізованою активацією фібринолізу;

ІV - повне незгортання крові.
3. Діагностика

Таблиця 1. Основні клініко-лабораторні ознаки стадій ДВЗ-синдрому.

Стадії ДВЗ- синдрому

Клініко – лабораторні прояви

І – гіперкоагуляція


Кров із матки згортається на 3-й хв. і швидше

Згортання венозної крові нормальне

Хронометрична гіперкоагуляція
Етаноловий тест (ЕТ) (+)

Гіперагрегація тромбоцитів

APACHE II < 20 балів

ГРДС I - ІI стадії

ІІ – гіпокоагуляція без генералізованої активації фібринолізу


Кров із матки згортається уповільнено більше, ніж за 10 хв.

Петехіальний тип кровоточивості

Хронометрична гіперкоагуляція, згусток крихкий
APACHE II 20 - 25 балів
ГРДС II – ІV  стадія

ІІІ – гіпокоагуляція з генералізованою активацією фібринолізу


Кров із матки не згортається

Кров із вени згортається досить повільно, згусток швидко лізується

Змішаний тип кровоточивості
Хронометрична гіпокоагуляція

АРАСНЕ II 25 - 30 балів

ГРДС II – ІV стадія


ІV – повне незгортання крові.


Тотальна геморагія

Кров із матки та вени не згортається
Відсутність потенціальної гіперкоагуляції
Виражена хронометрична гіпокоагуляція
АРАСНЕ II > 30 балів

ГРДС III – IV стадія