ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 30.04.2024
Просмотров: 44
Скачиваний: 0
Вашингтонська конференція зафіксувала нове співвідношення сил на Далекому Сході на користь США, Британії і Франції.
3. Позитивне значення Версальсько-Вашингтонської системи - забезпечило вихід із війни, дало можливість розрядити післявоєнну напругу і заклало основу для відносної стабільності у міжнародних відносинах у'двадцяті роки.
Недоліки Версальсько-Вашингтонської системи. Поза Версальською системою залишилась Росія. «Приниження» Італії, Японії та Німеччини (перекрити шляхи для швидкого економічного зростання) викликало зростання реваншизму та привело до встановлення диктатур.
Кордони в Європі було визначено довільно, з урахуванням інтересів Антанти, принципи самовизначення народів було грубо знехтувано. Внаслідок такого перерозподілу кордонів виникли райони з компактним проживанням національних меншин — угорців у Румунії (Трансільванії), Словаччині, Югославії; німців у Польщі та Чехословаччині; австрійців у Італії; українців та білорусів у Польщі. Всі ці недоліки в майбутньому приведуть до нової війни.
4. У 20-тих роках було зроблено ряд кроків для подолання найвразливіших місць Версальсько-Вашингтонської системи. Спроба ізолювати Росію через прихильність її лідерів до ідеї світової революції виявилася безуспішною. У 1922 р. делегацію Росії було запрошено на Генуезьку конференцію. На ній було зроблено спробу сформувати спільні умови для нормалізації відносин з радянською Росією. Країни Антанти виставили рахунок - 18 млрд крб. У відповідь радянська Росія - рахунок на 39 млрд крб. за збитки від інтервенції країн Антанти. Росія і Німеччина у містечку Рапалло уклали договір про відновлення дипломатичних відносин, що поклав початок співробітництву між Росією та Німеччиною у 20-х роках в економічній, політичній і військовій сферах. З 1924 р. починається хвиля дипломатичних визнань іншими країнами Заходу.
Встановлений у 1921 р. обсяг (132 млрд марок) був не під силу Німеччині. Франція вимагала платити, у 1923 р. окупувала разом з Бельгією Рурську область. Англія і США не підтримали дій Франції. У жовтні 1925 р. відбулася Локарнська конференція, її основою став рейнський гарантійний пакт, згідно з яким Франція, Німеччина і Бельгія брали на себе зобов'язання поважати чинні кордони і не нападати один на одного. У 1926 р. Німеччину було прийнято до Ліги націй постійним членом Ради..Для врегулювання ситуації, що склалася, у Лондоні було скликано міжнародну конференцію, на якій прийняли план Чарльза Дауеса - виведення франко-бельгійських військ з окупованих територій, Німеччина ж зобов'язувалась у найближчі чотири роки сплачувати 1-1,75 млрд марок на рік, а в наступні роки — по 2,5 млрд. Загальної суми репарацій так і не було встановлено.
Закріплення вивченого матеріалу
-
Вміти давати відповіді на питання:
1. Час проведення Паризької конференції.
2. Учасники Паризької конференції, її лідери та їх мета.
3. Задачі Паризької конференції.
4. Основні рішення конференції.
5. Створення Ліги Націй, її завдання та наслідки діяльності.
6. Які рішення мирних конференцій мали попередити виникнення війни у майбутньому.
7. Завдання Вашингтонської конференції. Основні рішення Вашингтонської конференції.
8. В чому полягають причини неприйняття радянської влади в Росії країнами Антанти.
-
Вміти аналізувати: Чому рішення мирних конференцій не змогли забезпечити довготривалого миру в світі.
Позитивні та негативні наслідки роботи конференцій.
-
Підготувати доповіді: «Вплив Версальсько – Вашингтонської системи мирних угод на міжнародну ситуацію в світі».
Література
Основна:
Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 48-76
Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – С. 94-101, 105-111, 114-121
Тема: Формування тоталітарних режимів: фашизм, нацизм, комунізм.
Основні поняття: тоталітаризм, фашизм, комунізм, расизм.
План:
-
Основні ознаки тоталітаризму.
-
Види тоталітарних режимів.
1. Тоталітаризм як суспільне явище містить такі основні ознаки:
-
абсолютний, нічим не обмежений контроль над життям людей у державі;
-
панування єдиної ідеології, єдиної правлячої партії, яка володіє монопольним правом на політичну діяльність; заборона політичної та іншої опозиції й вільнодумства;
-
нічим не обмежені насильство, диктатура й терор при досягненні мети;
-
перетворення всієї власності на державну;
-
мілітаризація, централізація та бюрократизація влади;
-
тотальний контроль над духовним життям; політичні переслідування, порушення прав та свобод особистості;
-
створення системи всебічного впливу на особистість через школу, сім'ю, засоби масової інформації, державні й суспільні організації, діяльність яких повністю контролюється партійним і державним апаратами;
-
прагнення поширювати серед інших народів свої ідеали та порядки;
-
культ особи вождя.
2. Для марксизму головною рушійною силою суспільного прогресу є класова боротьба, а робітничий клас покликаний покінчити з капіталізмом і побудувати безкласове суспільство. Перехід до соціалізму можливий лише в результаті всесвітньої соціалістичної революції (російські комуністи згодом почали відстоювати ідею можливості побудови соціалізму в окремо взятій країні) і встановлення диктатури пролетаріату.
Фашизм як політичний рух має ряд рис: расизм; інтереси нації вище індивідуальних, класових, фашисти висунули і прагнули реалізувати ідею держави, яка поглинає громадянське суспільство. Культ сили. У різних країнах фашистський рух мав свої специфічні риси. У німецькому фашизмі націоналізм набрав крайніх форм. На думку німецьких фашистів, історія людства була вічною боротьбою за існування різних рас і народів. Найбільш життєздатною вони вважали арійську расу, до якої відносили себе. її місія - завоювати світове панування. Італійський фашизм зразком для наслідування вважав Римську імперію і прагнув перетворити Середземне море в «італійське озеро».
Закріплення вивченого матеріалу
-
Вміти давати відповіді на питання:
-
Ознаки тоталітарного суспільства.
-
Ознаки та соціальна база фашизму.
-
Ознаки та соціальна база нацизму.
-
Ознаки та соціальна база комунізму.
-
Вміти аналізувати: Причини поширення ідей фашизму та нацизму.
-
Підготувати доповіді: Особливості італійського фашизму».
«Особливості радянської моделі комунізму».
«Особливості нацизму в Німеччині».
Література
Основна:
Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 127-136, 205-216
Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – С. 122-132
Розділ: Період повоєнної кризи та революцій (1917—1923).
Тема: Революції 1917 р. в Росії. Прихід до влади більшовиків.
Основні поняття: революція, переворот, диктатура, громадянська війна, «воєнний комунізм».
План:
-
Лютнева революція в Росії.
-
Діяльність Тимчасового уряду.
-
Жовтневий переворот.
-
Громадянська війна.
-
«Воєнний комунізм».
1. Причини революції: протиріччя між відсталою політичною надбудовою (самодержавством) та новими суспільно-економічними відносинами; протиріччя між працею і капіталом; невирішеність аграрного питання: існування поміщицького господарства, безземелля частини селян; невирішеність національного питання; загострення всіх проблем імперії в результаті невдалої участі в Першій світовій війні.
Завданнями революції: ліквідація самодержавної форми правління і перехід до парламентської демократії; створення умов для вільного розвитку ринкових відносин; вирішення аграрного питання; демократизація суспільно-політичного життя країни; гарантія захисту соціальних прав трудящих; забезпечення вільного розвитку нації, що населяли Росію; виведення Росії з війни.
23 лютого 1917 р. на Путиловському заводі розпочався страйк. Страйк викликаний погрозою локауту, погіршенням постачання населення хлібом, падінням життєвого рівня. 28 лютого повсталі оволоділи ключовими пунктами міста. За прикладом столиці аналогічні події відбулись у Москві. 2 березня імператор Микола II оголосив рішення про зречення трону за себе і за сина. У ніч з 1-го на 2-е березня відбулось таємне засідання представників Петроградської ради та Тимчасового комітету Державної думи, на якому було прийнято рішення про утворення Тимчасового революційного уряду. В Росії перемогла буржуазно – демократична революція.
