Файл: Хрестоматія.doc

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж СумДУ

Дидактичні матеріали за темою «перша світова війна 1914—1918 рр.»

з предмету «Всесвітня історія»

для студентів І-го кусу всіх спеціальностей

викладач Бондаренко Д. І.

Суми 2013

ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ІЗ СОЮЗНОГО ДОГОВОРУ МІЖ НІМЕЧЧИНОЮ, АВСТРО-УГОРЩИНОЮ ТА ІТАЛІЄЮ (1882 р.)

Ст. 1. Високі договірні сторони обіцяють один одному мир і дружбу, і вони не вступатимуть до жодного союзу або зобов'язання, що спрямо­вані проти однієї з їхніх держав.

Вони зобов'язуються почати обмін міркуваннями з політичних та економічних питань загального характеру, які могли б виникнути, і во­ни, крім того, обіцяють взаємну підтримку одна одній у межах своїх власних інтересів.

Ст. 2. У випадку, якби Італія, без прямого виклику з її боку, зазнала нападу Франції з будь-якого приводу, обидві інші договірні сторони зобов'язані надати атакованій стороні допомогу й підтримку всіма свої­ми силами. Такий самий обов'язок буде покладено на Італію у випадку нападу Франції на Німеччину без прямого виклику.

Ст. 3. Якби одна або дві з високих договірних сторін, без прямого ви­клику з їхнього боку, зазнали нападу й були б залучені до війни з двома або декількома великими державами, що не беруть участі в цьому дого­ворі, то сcasus foederus одночасно постане для всіх високих договірних сторін.

Ст. 4. У випадку, якщо будь-яка велика держава, що не бере участі в цьому договорі, почала б загрожувати безпеці території однієї з висо­ких договірних сторін і сторона, якій погрожують, змушена була б ого­лосити їй війну, обидві інші зобов'язуються дотримуватися доброзичли­вого нейтралітету щодо їх спільниці. Кожна в такому випадку залишає за собою можливість вступити у війну в зручний для себе момент для участі у загальній справі зі своєю спільницею.

Питання:

1) Як називався воєнно-політичний блок, що виник у результаті укладення наведеного договору?

---

2) Назвіть країни, які увійшли до його складу.

3) Охарактеризуйте основні положення договору. Дайте власну оцінку цього документа.

4) Поміркуйте, чому сторони, що уклали договір, брали на себе зобов'язання «тримати в таємниці зміст та існування договору».

ЗІ СПОГАДІВ РОСІЙСЬКОГО ДИПЛОМАТА С. САЗОНОВА ПРО ЗНАЧЕННЯ РОСІЙСЬКО-АНГЛІЙСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ 1907 р.

Єдина, варта уваги, спроба в напрямку деякого зближення з нам» була здійснена англійською дипломатією під впливом особистого поЯ чину короля Едуарда VII. Ця спроба, зустрінута повним співчуття російського уряду, після досить тривалих переговорів призвела до підписання в наступному році згаданої вище домовленості. Вона не стосувалася європейських питань і мала на увазі виключно середньоазіатські інтереси договірних сторін. Немає підстав вважати цю дрмовленісті недостатньою або незадовільною через її спеціальний характер, оскільки непорозуміння, які віддаляли Росію та Англію одна від одної, відбувалися переважно на ґрунті їхніх середньоазіатських відносин. Навпаки, я схильний уважати, що вона мала велике значення не тільки тому, що заспокоювала вікову боротьбу між нами й Великою Британією, а також і тому, що була першим кроком до нормальних і довірливих відносин між нами в ширшій сфері загальноєвропейської політики. Мені здається безсумнівним, що угода 1907 р. усунула багато перешкод для участі Англії в боротьбі проти Німеччини на стороні Росії. Я не хочу, мабуть, сказати цим, що Росія у війні проти Австро-Німецького союзу, яку вона проводила разом зі своєю спільницею Францією, не одержала б, за інших умов, від Англії жодної допомоги. Для надання цієї допомоги вона й без того мала достатньо причин, — але я впевнений, що англійська суспільна думка не стала б так зладнано на наш бік, як вона це зробила, якби угода 1907 р., що зблизила нас, не була підписана.

Питання:

1) Про які домовленості між Англією та Росією йдеться у спога­дах С. Сазонова?

2) Які перешкоди стояли на шляху російсько-англійського збли­ження до укладення домовленостей 1907 р.?

---

3) Які обставини викликали зближення Росії та Англії на почат­ку XX ст.?

4) Поясніть значення цього зближення для створення воєнно-політичного блоку, який протистояв Австро-Німецькому союзу. Як називався воєнно-політичний блок, до складу якого уві­йшли Англія, Франція та Росія?

5) Яку оцінку російсько-англійських домовленостей дає автор джерела?

ЗІ СПОГАДІВ РОСІЙСЬКОГО ДИПЛОМАТА С. САЗОНОВА ПРО ПОЧАТОК ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Оголошення війни Сербії (Австро-Угорщиною, — Укл.), що відбуло­ся через 48 годин після вручення у Белграді ультиматуму, робило про­довження будь-яких переговорів надзвичайно складним. Призначення у Відні короткого строку мало за мету саме це.

Проте я продовжував докладати всіх зусиль, щоб не дати їм зірватися. У цьому напрямку мене активно підтримували союзники та друзі. На допомогу французького уряду я міг цілком розраховувати, оскільки знав , миролюбні настрої, які постійно переважали в Парижі від самого почат­ку Балканських війн. Але ще важливішим для мене було домогтися, не зволікаючи, відкритої заяви уряду Великої Британії про його солідарність із Росією та Францією в австро-сербському зіткненні. Від першої ж хви­лини мені було зрозуміло, що, хоча удар і був спрямований із Відня, тре­ба було діяти на Берлін, щоб запобігти страшній небезпеці, що загрожу­вала миру Європи. Я був переконаний, що кращим, а можливо і єдиним, засобом для цього було викликати таку заяву з боку Англійського уряду. Я ще добре пам'ятав враження, яке викликала всюди й, насамперед у Німеччині, промова пана Ллойд-Джорджа в 1911 р., коли внаслідок Агадирського інциденту Європа, як виявилося, опинилася напередодні загальної війни. Однієї рішучої заяви про солідарність уряду Великої Британії із Францією було тоді достатньо, щоб розігнати скупчені грозові хмари.

Я був глибоко переконаний, і зберігаю це переконання й досі, що, якби подібна заява про солідарність Держав Троїстого Союзу в питанні і про австро-сербську суперечку була вчасно зроблена від імені уряду Великої Британії, із Берліна, замість слів заохочення, пролунали б поради розважливості й обережності, і якщо не назавжди, то, принаймні, на кілька років була б перенесений час розрахунку між двома протилежни­ми таборами, на які була поділена Європа.

---

Питання:

1) Який термін надавався Сербії для виконання австро-угорського ультиматуму? Висловіть свою думку з цього приводу.

2) Підтримкою якої країни намагався заручитися С. Сазонов у ході австро-сербського конфлікту? Чому автор джерела покладав великі сподівання саме на цю країну?

3) У чому автор джерела вбачав шлях розв'язання австро-серб­ського конфлікту?

4) Які країни увійшли до складу Держав Троїстого Союзу?

5) Використовуючи наведене джерело, поміркуйте, чи існувала альтернатива розв'язанню Першої світової війни. Якщо так, то яка?

ЗІ СПОГАДІВ ФРАНЦУЗЬКОГО ДИПЛОМАТА М. ПАЛЕОЛОГА ПРО ПЛАНИ РОСІЇ В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

Автор викладає зміст бесіди з Миколою II 21 листопада 1914 р. Осо­бливе значення мають погляди імператора на проблему проток Босфор і Дарданелли. Його позиція була покладена в основу угоди Росії із Фран­цією та Великою Британією з даного питання у березні—квітні 1915 р.

— Як, Ваша Величносте, уявляєте Ви собі загальні основи миру? Після хвилини роздумів імператор відповідає:

— Найголовніше, що ми повинні встановити, це знищення німець­кого мілітаризмі. <...> Потрібно позбавити німецький народ будь-якої можливості реваншу. Якщо ми дамо себе розжалобити — зовсім скоро буде нова війна.

Німеччина має погодитися на виправлення кордонів у Східній Прус­сії. Мій генеральний штаб прагне, щоб це виправлення досягло берегів Вісли; це здається мені надмірним; я подивлюся. Познань і, мабуть, час­тина Сілезії знадобляться для відтворення Польщі. Галичина й північна частина Буковини дозволять Росії досягти своїх природних меж — Кар­пат. <...> У Малій Азії, я повинен, звісно, зайнятися вірменами; не мож­на, звичайно, залишати їх під турецьким ярмом. Чи мушу я приєднати Вірменію? Я приєднаю її тільки за особливим проханням вірменів. Як­що ні — влаштую для них самостійний уряд. Нарешті, я маю забезпечи­ти моїй імперії вільний вихід через протоки. <...>

Існує все ж таки два висновки, до яких я завжди повертаюся. Перший — турків треба вигнати з Європи; другий — що Константинополь повинен відтепер стати нейтральним містом, під міжнародним управлінням. Ясна річ, що магометани одержали б повну гарантію поваги до їхніх святинь і могил. Північна Фракія, до лінії Енос—Мідія, була б приєднана до Болгарії. Решта, від цієї лінії до берега моря, крім околиць Константинополя, була б віддана Росії.

---

Питання:

1) Поясніть значення виділених слів.

2) Визначте цілі Російської імперії у війні. Якими були погляди І Миколи II на проблему проток Босфор та Дарданелли?

3) Покажіть на карті (в атласі) території, які прагнула взяти під І свій контроль Росія.

4) На початку XX ст. в Лондоні стверджували: «Краще бачити Росію в Константинополі, ніж німецький військовий арсенал у Перській затоці». Прокоментуйте позицію Англії щодо цієї проблеми.

5) За допомогою підручника з'ясуйте цілі інших держав — учасниць війни.

ІЗ РОМАНУ А. БАРБЮСА «ВОГОНЬ» ПРО ВЕРДЕНСЬКУ ОПЕРАЦІЮ

Бачили б ви, чим нас пригощали під Верденом, я там був. Тільки «більшаками». От коли тебе так обстріляють, можеш сказати: «Тепер я знаю, що таке бомбардування». Цілі ліси скошені, як хліби, усі пе­рекриття пробиті, розгромлені, навіть якщо на них у три ряди лежали колоди й земля; усі перехрестя политі сталевим дощем, дороги пере­вернені догори дригом і перетворені на якісь довгі горби; усюди злама­ні обози, розбиті знаряддя, трупи, немов навалені в купу лопатою. Од­ним снарядом убивало по ЗО осіб; деяких підкидало в повітря метрів на 15; шматки штанів теліпалися на верхівках ще вцілілих дерев; у Вердені снаряди потрапляли в будинки через дахи, пробивали два, а то й три поверхи, вибухали внизу, і вся будка злітала до чорта, а в полі цілі ба­тальйони розсипалися й ховалися від цього вихору, як беззахисна ди­чина. На кожному кроці в полі лежали осколки завтовшки в руку, ши­рочезні; щоб підняти такий залізний черепок, знадобилося б чотири солдати, а поля <...> — так це були швидше купи скель. <...> І так ці­лий місяць.

Питання:

1) Коли відбулися події, описані в наведеному уривку?

2) Покажіть на карті місце описаної битви.

3) Поясніть, чому вона дістала назву «Верденська м'ясорубка».

4) Яким був результат Верденської операції? У чому полягало її історичне значення?

5) Яке враження справила битва на автора джерела?

6) Яку статтю ви написали б до французької та німецької газет про цю битву?

---