ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 07.05.2024

Просмотров: 53

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Він був сп'янілий амбіціями, що не знають жодних моральних обмежень, і погордою, яку можна порівняти з погордою Люципера, що праг­нув скинути Бога з Його безсмертного трону. <...>

Він жадав підняти маси, стати центром їх тяжіння, відобразитися в пам'яті майбутніх поколінь.

Мене часто запитують, у чому полягає секрет незвичайного ораторсько­го таланту Гітлера. Я можу пояснити його лише надприродною інтуїцією Гітлера, його здатністю безпомилково вгадувати сподівання слухачів. <...>

Він не намагається нічого доводити. Коли він говорить про абстрак­тні речі, такі як честь, країна, нація, сім'я, вірність, то це справляє при­голомшливе враження. «Коли нація жадає свободи, у її руках з'являється зброя». «Якщо нація втратила віру через свій меч, то вона приречена на найжалюгідніше животіння». Освічена людина, почувши ці слова, зди­вується їх банальності. Але Гітлер такими промовами запалює аудиторію, і його слова знаходять шлях до кожного серця. Проте було б помилкою вважати, що Гітлер завжди був лише безпринципним демагогом. Колись він щиро вірив у правоту своєї справи. Він мав чуття — але не характер — революціонера, яке при спілкуванні з масами замінювало йому проникливість психолога.

Ось Гітлер входить до зали. Принюхується. Хвилину він роздумує, намагається відчути атмосферу, знайти себе. Раптом він вибухає: «Особистість не враховується. Німеччина розтоптана. Німці повинні об'єднатися. Інтереси кожного мають бути підпорядковані загальним інтересам. Я поверну вам почуття власної гідності і зроблю Німеччи­ну непереможною».

Його слова влучно сягають цілі, він торкається душевних ран кож­ного з присутніх, звільняючи колективне несвідоме і висловлюючи най­потаємніші бажання аудиторії. Він говорить людям те, що вони хочуть почути.

Наступного дня, звертаючись уже не до розорених крамарів, а до ділків промисловості, у перші секунди він переживає те саме почуття невизначеності. Але його очі зажевріли, він відчув аудиторію, усе в ньо­му перекинулося: «Нація відроджується лише зусиллями особи. Маси сліпі й тупі. Кожний із нас — лідер, і Німеччина складається з таких лідерів».

«Правильно! Правильно!» — кричать промисловці, і вони ладні за­присягнутися, що Гітлер — їх людина.

У 1937 р. на з'їзді в Нюрнберзі він звертається до жінок. Перед ним — 20 тис. жінок, серед них — молоді і старі, гарні й потворні» старі діви, заміжні пані та вдови, озлоблені і сповнені надій, стурбо­вані й самотні, жінки з високими моральними принципами і без них. Гітлер нічого не знає про жінку і про жінок, проте з його губ злітають слова, що викликали божевільний, нестримний ентузіазм: «Що дав вам я? Що дала вам націонал-соціалістична партія? Ми дали вам Чо­ловіка!».


І жінки відповідають йому диким криком захоплення. У Гітлера бувають пориви мужності і напади люті, зазвичай же він слабка, нетерпляча, дратівлива, невпевнена <...> людина; він жахаєть­ся від однієї думки про те, що його здоров'ю загрожує небезпека або що він може втратити контроль над своїм мисленням.

Питання:

1) Яку оцінку дає автор джерела А. Гітлеру?

2) Які риси характеру допомогли А. Гітлеру прийти до влади в Ні­меччині, установити диктаторський режим і стати «справж­нім утіленням принципу руйнування»?

3) Поясніть, у який спосіб А. Гітлер грав на інстинктах та почут­тях мас.

4) Використовуючи наведене джерело та додаткову літературу, складіть історичний портрет А. Гітлера.

5) Дайте власну оцінку цій історичній постаті.

РОСІЯ — СРСР У 1917—1939 рр. ІСТОРИК М. ЗАГЛАДІН ПРО ОСОБЛИВОСТІ ТОТАЛІТАРНИХ РЕЖИМІВ

XX ст. ознаменувалося виникненням у більшості країн другого еше­лону модернізації нового типу політичних режимів, що дістали назву тоталітарних.

У XX ст. в умовах існування масових політичних партій, які вико­ристовували засоби масової інформації для популяризації своїх ідей, то­талітаризм виявив себе як особливий історичний феномен.

Особливості тоталітарних режимів

По-перше, держава стає інструментом панування тоталітарної партії. Структури партії та держави поєднуються. Кількість державного апа­рату зростає за рахунок партійних функціонерів, із рядових членів пар­тії формується механізм контролю за повсякденним життям громадян. Ідеологія тоталітарної партії стає державною, насаджується суспільству шляхом контролю засобів масової інформації, твердої цензури.

По-друге, будь-яка політична опозиція знищується. Громадські організації, інші структури цивільного суспільства або розпускаються, або опиняються під контролем держави, стають засобом досягнення цілей, поставлених тоталітарними лідерами.

По-третє, основні ресурси, матеріальні, людські, інтелектуальні, спрямовуються на досягнення однієї головної мети, яка вважається ви­щою цінністю. Характер цієї мети визначається ідеологією.

По-четверте, роль особистості в умовах тоталітаризму полягає не ли­ше в дотриманні певних правил поведінки, покорі режиму. Від людини вимагається постійне служіння вищій меті аж до самопожертви заради її досягнення.


По-п'яте, особлива роль у тоталітарних режимах належить лідерам. Оскільки вважається, що в суспільстві існує лише єдина пра­вильна ідеологія, яка має одного носія (партію), її лідер безумовно обожнюється, стає втіленням вищої ідеї, символом нації, прогресу. Поклоніння вождям, владі взагалі, переконаність у їхній безгрішності насаджуються з використанням усіх можливостей засобів масової інформації.

Питання:

1) Дайте визначення поняття «тоталітаризм». Розкрийте сутність тоталітарних режимів.

2) Назвіть ознаки тоталітарних режимів.

3) Наведіть приклади тоталітарних режимів, які були встановлені у світі у 20—30-ті рр. XX ст. Що являли собою ідеології, на яких вони ґрунтувалися?

4) Використовуючи наведений матеріал та текст підручника, напишіть твір-роздум на тему «Сила та слабкість тоталітарних режимів».

ІЗ МАНІФЕСТУ І КОНГРЕСУ ГОМІНДАНУ

1) Усі нерівноправні договори про оренду китайських територій іно­земними державами,

2) Держави, які за власною ініціативою скасують усі особливі права й добровільно відмовляться від договорів, що підривають суверенітет Китаю, будуть розглядатися як найсприятливіші. <...>

4) Іноземні позики Китаю мають бути забезпечувані та оплачувані без економічного й політичного збитку для нього.

5) Китайський народ не оплачуватиме іноземні позики, отримані без відповідальними урядами на кшталт теперішнього пекінського уряду. <...

Внутрішня політика

1) Розмежування компетенції центральної та місцевої влади, для тоі го щоб усі справи загальнодержавного значення перебували у віданий центру, а справи місцевого значення — у віденні місцевої влади. <...> '

2) Населення кожної провінції має саме встановлювати свою конституцію та обирати губернатора, але при цьому провінційні конституції не повинні суперечити загальнодержавній конституції. <.„>

3) Основною одиницею самоврядування має бути повіт. Населення повіту із самоврядуванням повинно мати право обирати й звільняти по­садових осіб, а також право законодавчої ініціативи й референдуму.

Прибутки від надходження земельного податку, зростання цін на землю, використання державних земель, лісів, водоймищ, гідроенергетичних ресурсів і гірничорудних розробок повинні становити власність місцевих урядів і використовуватися для розвитку місцевого виробни­цтва, виховання дітей, забезпечення людей похилого віку, надання до­помоги біднякам і потерпілим від стихійних лих, для охорони здоров'я та інших суспільних потреб місцевого населення. <...> Надходження від повітів у державну скарбницю не повинні бути нижчі за 10 % і вищі за 50 % прибутку кожного повіту. <...>


6) Здійснення повної свободи зборів, союзів, слова, друку, місця про­живання й віросповідання для народу.

7) Поступовий перехід від найманої армії до обов'язкової військової служби. <...>

8) Уряд має вжити заходів для припинення бандитизму й бродяжни­цтва.

9) Чітке визначення кількості земельних та інших податків, скасу­вання всіх додаткових поборів. <...>

10) Точний облік кількості населення, упорядкування оброблюваних земель і контроль над виробництвом і збутом.

11) Реформа сільської організації та поліпшення життя селян.

14) Забезпечення загальної освіти, усебічний розвиток шкільної осві­ти, збільшення витрат на неї й забезпечення її незалежності.

15) Видання державою законів про землю, користування землею, земельний податок і податок із ціни землі. Землевласники повинні по­відомляти владу, у скільки вони оцінюють свою землю; держава стягу­ватиме податок із зазначеної ними ціни землі та у випадку потреби ску­повувати землю за цією ціною.

16) Підприємства монополістичного характеру, наприклад залізни­ці, повітряний транспорт тощо, не можуть бути приватною власністю і мають бути передані під управління держави.

Питання:

1) Дайте визначення поняття «Гоміндан». Коли він був ство­рений?

2) Проаналізуйте програмні вимоги Гоміндану.

3) Використовуючи наведені джерела, визначте, у чому поляга­ли основні відмінності програмних цілей КПК та Гоміндану. Що в них було спільного?

4) Поміркуйте, які існували можливі шляхи об'єднання Китаю.

5) Дайте власну оцінку діяльності Гоміндану.

ІЗ МЕМОРАНДУМУ ТАНАКА ГІЇТІ

Якщо в майбутньому ми захочемо встановити контроль над Китаєм, нам слід було б розгромити Сполучені Штати, тобто вчинити з ними так, як ми вчинили в російсько-японській війні.

...Для того щоб завоювати світ, ми повинні спочатку завоювати Ки­тай. Якщо нам удасться завоювати Китай, то всі інші азійські країни, Індія, а також країни Південних морів нас боятимуться й капітулюють. Світ тоді зрозуміє, що Східна Азія наша, і не насмілиться заперечувати наші права. Таким є план, який заповів нам імператор Мейдзі, й успіх його має важливе значення для існування нашої Японської імперії. <-..>

Для того щоб завоювати справжні права в Маньчжурії й Монголії, ми повинні використати цей район як базу для проникнення в Китай під при­водом розвитку нашої торгівлі. Озброєні забезпеченими правами, ми захо- і пимо ресурси всієї країни. Оволодівши всіма ресурсами Китаю, ми перейдемо до завоювання Індії, країн Південних морів, а потім до завоювання Малої Азії, Центральної Ази та, нарешті, Європи.


Питання:

1) Що вам відомо про автора джерела? Використовуючи додаткову літературу, підготуйте історичну довідку про цю постать.

2) Дайте визначення поняття «меморандум».

3) Коли був підписаний наведений документ?

4) Про що йшлося в меморандумі Танака?

5) Визначте основні принципи політики Японії стосовно Китаю. Що мала на меті Японія в цій країні?

6) Чому Танака надавав вирішальну роль Китаю у прагненні Японії завоювати весь світ?

7) Інтересам яких країн у першу чергу загрожував меморандум Танака? Спрогнозуйте реакцію цих країн на наведений документ.

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж СумДУ