Файл: Хрестоматія.doc

Дидактичні матеріали за темою «період повоєнної кризи та революцій (1917—1923).»

з предмету «Всесвітня історія»

для студентів І-го кусу всіх спеціальностей

викладач Бондаренко Д. І.

Суми 2013

СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТ, МЕНШОВИК Л. ТРОЦЬКИЙ ПРО ЛЮТНЕВУ РЕВОЛЮЦІЮ В РОСІЇ

Лютневе повстання називають стихійним <.„>, у лютому ніхто за­здалегідь не намічав шляхів перевороту; ніхто не порушував на заво­дах і в казармах питання про революцію; ніхто згори не закликав до повстання. Обурювання, що накопичувалося протягом років, прорва­лося назовні, значною мірою неочікувано для самої-маси.

ЗІ СПОГАДІВ МОНАРХІСТА В. ШУЛЬГІНА ПРО ЛЮТНЕВУ РЕВОЛЮЦІЮ В РОСІЇ

...Ми були народжені та виховані, щоб під крильцем влади вихваля­ти її або засуджувати. <...> Ми були здатні на крайній випадок безболіс­но пересісти з депутатських крісел на міністерські лави. <...> Але перед можливим падінням влади, перед безоднею цього обвалу в нас наморо­чилося в голові та німіло серце. <...> Від першої ж миті цього потопу від­раза залила мою душу. <...> Боже, як це було огидно!.. Так огидно, що, стиснувши зуби, я почував у собі лише тужливе, знесилене й від того більш злісне оскаженіння. — Кулеметів!

Кулеметів — от чого мені хотілося. Оскільки я відчував, що лише І мова кулеметів зрозуміла вуличній юрбі, і що він, свинець, може загна­ти назад у його барліг страшного звіра, що вирвався на волю. <.„>

На жаль, цим звіром був... Його Величність російський народ. <...>

Те, чого ми боялися, чого за будь-яких умов хотіли уникнути, уже було фактом. Революція почалася.

Питання:

1) Використовуючи тексти джерел та матеріал підручника, ви­значте причини Лютневої революції.

2) Хто був рушійною силою революції?

3) У чому В. Шульгін убачав порятунок? Дайте власну оцінку йо­го роздумів.

4) Чим закінчилася Лютнева революція в Росії?

5) Порівняйте роздуми щодо Лютневої революції авторів наведених джерел, які належали до протилежних політичних таборів.

---

ІЗ ДЕКЛАРАЦІЇ ТИМЧАСОВОГО УРЯДУ ПРО ПРОГРАМУ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ

1) Повна й негайна амністія за всіма справами політичними і релі­гійними, а також терористичними замахами, військовими повстаннями та карними злочинами тощо.

2) Свобода слова, друку, союзів, зборів і страйків, із поширенням по­літичних свобод на військовослужбовців. <„.>

3) Скасування всіх станових, віросповідних і національних об­межень.

4) Негайна підготовка до скликання на засадах загального, рівного, таємного й прямого голосування Установчих зборів, які встановлять фор­му правління та конституцію країни.

5) Заміна поліції народною міліцією з виборним керівництвом. <...>

6) Вибори до органів місцевого самоврядування на основі загально­го, прямого, рівного й таємного голосування.

Питання:

1) Коли та за яких умов було сформовано Тимчасовий уряд? Хто його очолював?

2) Використовуючи текст джерела та матеріал підручника, оха­рактеризуйте політичні та соціально-економічні заходи Тимчасового уряду. Дайте їх власну оцінку.

3) Як декларація змінювала політичний режим у країні?

4) Як ви вважаєте, чому Тимчасовий уряд утратив контроль за ходом подій у революції 1917 р. і не повів країну шляхом подальших демократичних реформ?

ІЗ ПОСТАНОВИ ТИМЧАСОВОГО УРЯДУ ПРО ПРОГОЛОШЕННЯ РОСІЇ РЕСПУБЛІКОЮ

Заколот генерала Корнілова придушений. Але велике занепокоєння І внесене ним у лави армії та країни. І знову велика небезпека загрожує і долі Батьківщини та її свободі.

Уважаючи за необхідне покласти край зовнішній невизначеності державного ладу, пам'ятаючи одностайне й захоплене визнання республіканської ідеї, помічене на Московській державній нараді, Тимчасовий уряд повідомляє, що державний порядок, яким керується Російська держава, є порядок республіканський, і проголошує Російську республіку.

Питання:

1) Що вам відомо про Корніловський заколот? Коли відбулася ця і подія? Яким був результат заколоту?

2) Яким чином Корніловський заколот вплинув на рішення Тимчасового уряду проголосити Росію республікою?

3) Чому Тимчасовий уряд проголосив Росію республікою, не дочекавшись скликання Установчих зборів?

4) Як ви гадаєте, у чому полягає історичне значення постанови Тимчасового уряду про проголошення Росії республікою?

---

ЗІ СПОГАДІВ ЛІДЕРА ЕСЕРІВ В. ЧЕРНОВА «ІДЕАЛЬНИЙ ПОЛІТИК. ЛЕНІН ОЧИМА ПОЛІТИЧНОГО ВОРОГА»

Ленін мав потужний, але холодний інтелект. Інтелект іронічний, саркастичний, цинічний. Для нього не існувало нічого гіршого, ніж сентиментальність. Це слово завжди було в нього напоготові щодо будь-яких моральних та етичних міркувань у політиці. Для нього все це було чимось несерйозним — лицемірством, «попівською балаканиною». Політика означала стратегію і більше нічого. Прагнення до перемоги — єдина заповідь. Жага до влади та безкомпромісної реалізації політичної 1 програми — ось єдина чеснота. Вагання — ось єдиний злочин. <„„>

Ленін зовсім не мав творчого таланту, він був лише вмілим, яскра- . вим і невтомним провідником у життя теорій інших мислителів, мав настільки вузьке мислення, що можна було б говорити про обмеженість його інтелекту. Однак у цих межах він був здатний на прояв сили й ори­гінальності. Його сила полягала в надзвичайній ясності, можна навіть сказати, прозорості побудови. Він дотримувався своєї логіки неухильно, доводячи справу до абсурдних висновків, не залишаючи нічого розплив­частого або непоясненого, за винятком тих випадків, коли цього вима­гали тактичні міркування. Ідеї формулювалися дуже просто й конкрет­но. Це найбільш очевидна риса ленінської риторики. Він ніколи не був блискучим оратором. Часто був грубим і незграбним, особливо в полемі­ці, де він постійно повторювався. Однак саме ці повтори становили його систему та силу. <...>

Окрім цього, Ленін завжди відчував свою аудиторію. Він ніколи не підіймався занадто високо над її рівнем, проте й опускався до нього ли­ше в ті моменти, коли це було необхідно для того, щоб не порушити без­перервність гіпнотичного стану, який контролював бажання його дастви. Більше, ніж будь-хто, він усвідомлював, що натовп вимагає, щоб його поганяли й пришпорювали, він хоче відчувати тверду руку хазяїна. Ко­ли це було необхідно, він говорив як правитель, засуджуючи й підстьо­буючи свою аудиторію. «Він не оратор — він більше, ніж,оратор», — по­мітив хтось, і це зауваження цілком доречне. <...>

---

Його часто зображували безсердечним, сухим фанатиком. Проте йо­го безжалісність була виключно інтелектуальною й, отже, спрямованою тільки проти його ворогів, тобто проти ворогів партії. Із друзями він був люб'язний, добродушний, життєрадісний і ввічливий, яким і повинен бути гарний друг; тому емоційно-фамільярне «Ілліч» стало серед його послідовників загальноприйнятим ім'ям.

Слід зазначити ще одну рису; Ленін по-своєму любив тих, кого ці­нував як'корисних помічників. Він легко пробачав їм.помилки, на­віть невірність час від часу, проте суворо закликав їх до виконання завдань. Злостивість і мстивість не були притаманні йому. Навіть во­роги сприймалися ним швидше як абстрактні факти. Імовірно, вони не могли збудити в ньому людський інтерес, а були лише математич­но визначеними точками для застосування деструктивних сил. Пасив­на опозиція його партії у критичний момент була для нього достат­ньою підставою для того, щоб розстріляти сотні людей без найменших вагань. І при цьому він полюбляв, щиро радіючи, грати з дітьми, со­баками, кошенятами.

Питання:

1) На які риси В. Леніна вказує автор джерела?

2) Яке уявлення про «лідера пролетаріату» у вас склалося завдя­ки наведеному джерелу?

3) Використовуючи наведене джерело та додаткову літературу, складіть історичний портрет В. Леніна.

4) До кінця 80-х рр. XX ст; Ленін мав недоторканний авторитет у радянському суспільстві. У наш час оцінки цієї історичної особи різні та часто полярні (залежно від політичних поглядів наших сучасників). Визначте своє ставлення до особи лідера більшовиків.

5) Що можна сказати про Леніна як політика, спираючись на да­ні, наведені в документі?

6) Як Ленін ставився до своїх друзів та ворогів?

7) Що можна сказати про ораторські здібності Леніна?

ДЕКРЕТ РАДИ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ ПРО «ЧЕРВОНИЙ ТЕРОР» Рада Народних Комісарів, заслухавши доповідь голови Надзвичай­ної комісії з боротьби з контрреволюцією про діяльність цієї комісії, вва­жає, що за цих обставин забезпечення тилу шляхом терору є прямою не­обхідністю; що для посилення діяльності Всеросійської надзвичайної комісії та надання їй більшої планомірності необхідно направити туди якнайбільше відповідальних партійних товаришів; що необхідно убез­печити Радянську Республіку від класових ворогів шляхом ізолювання їх у концентраційних таборах; що підлягають розстрілу всі особи, які мають відношення до білогвардійських організацій, змов і заколотів; що необхідно опубліковувати імена всіх розстріляних, а також підстави за­стосування до них цих заходів.

---

Питання:

1) Дайте визначення поняття «червоний терор».

2) Чим більшовики вмотивовували необхідність застосування терору?

3) Як Раднарком ставився до діяльності Надзвичайної комісії? Які методи боротьби пропонувалося застосовувати цій комісії?

4) Висловіть своє ставлення до «червоного террору».

ІЗ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРАВ ТРУДЯЩОГО ТА ЕКСПЛУАТОВАНОГО НАРОДУ

I. 1) Росія оголошується Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Уся влада в центрі та на місцях належить цим Радам.

2) Радянська Російська Республіка утворюється на основі союзу віль­них націй як федерація радянських національних республік.

II. Ставлячи своїм основним завданням знищення будь-якої експлуатації людини людиною, повне усунення поділу суспільства на класи, не­щадне придушення експлуататорів, установлення соціалістичної органі­зації суспільства й перемоги соціалізму в усіх країнах, III Всеросійський з'їзд Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів ухвалює:

1) Для здійснення соціалізації землі приватна власність на землю скасовується і весь земельний фонд оголошується загальнонародним надбанням, а також передається трудящим без будь-якого викупу на засадах зрівняльного землекористування.

Усі ліси, надра й води загальнодержавного значення, як і весь живий і мертвий інвентар, зразкові маєтки та сільськогосподарські підприємства оголошуються національним надбанням.

2) Як перший крок до повного переходу фабрик, заводів, копалень, залізниць та інших засобів виробництва й транспорту у власність Радянської робітничо-селянської Республіки підтверджується радянський закон про робочий контроль і про Вищу Раду Народного Господарства з метою забезпечення влади трудящих над експлуататорами.

3) Підтверджується перехід усіх банків у власність робітничо-селянської держави як одна з умов звільнення трудящих мас із-під ярма капіталу.

4) Із метою знищення паразитичних прошарків суспільства та організації господарства запроваджується загальна трудова повинність.

5) Задля забезпечення всієї повноти влади за трудящими масами та усунення будь-якої можливості відновлення влади експлуататорів, декре­тується озброєння трудящих, утворення соціалістичної Червоної Армії робітників і селян та повне роззброєння імущих класів.

---