Файл: Тема 3 Соціол. вивчення комунікатора.doc

Ще можна відмітити групу напрямків роботи соціологічної служби у зв'язку з дієвістю мас-медіа — вивчення оцінок аудиторії сили впливу органу комунікації на дійсність, аналіз відповідей на критичні матеріали тощо. Великий простір для соціологічного дослідження являють самі матеріали мас-медіа — їх тематика, авторство, географічна і соціальна прив'язка, стиль, модальність та ін.

Ще одна сфера застосування соціологічної служби — вивчення самого редакційного колективу, шляхи удосконалення його окремих ланок, стану морально-психологічного клімату тощо.

Постає питання про те, як краще організаційно створювати соціологічні служби. Тут можливі, як мінімум, два шляхи. Один з них — робота служби у складі редакції у якості чи її відділу, чи спеціалізованої групи. Подібна практика вже отримала визначене розповсюдження, наприклад, у деяких комітетах по телебаченню і радіомовленню. Ясно, що цей шлях може бути рекомендований тільки великим редакціям, які мають можливості фінансування.

Для невеликих редакцій раціональним, мабуть, буде створення єдиної соціологічної служби, яка обслуговуватиме відразу декілька газет, журналів, радіо і телестудій.

Таким чином, організація соціологічної служби мас-медіа — це актуальна вимога сьогодення. І чим скоріше і грунтовніше вона буде втілена у життя, тим більш науково обгрунтованим стане процес підвищення ефективності діяльності мас-медіа.

Висновки

При розгляді мас-медіа і, зокрема, при вивченні комунікатора не можна забувати про те значне місце, яке посідає у системі масової комунікації власник, тобто установа чи особа, які заснували і фінансують даний орган масової комунікації. Всебічне дослідження мас-медіа вимагає ретельного вивчення того, хто власник цього органа, яким чином він здійснює керівництво, як спрямовує діяльність органу масової комунікації.

При керівництві журналістським колективом власник має право слідити за тим, як журналісти виконують ті стратегічні завдання, які він порушив перед органом масової комунікації. При цьому він може широко використовувати соціологічні методи. Важливо, щоб керівництво мас-медіа з боку власника не скочувалося до дріб’язкової опіки, бо журналісти-фахівці краще знають, як досягти якоїсь мети.

Але основна фігура у мас-медіа — це, звичайно, не власник, а журналіст. В Україні поки що майже не проводились соціологічні дослідження комунікатора. А між тим знання демографічних тенденцій, рівня освіти, творчих здібностей і нахилів дозволило б скласти більш об'єктивне і широке уявлення про мас-медіа в Україні.

Соціологічні дослідження комунікатора мають декілька напрямків. По-перше, це дослідження взаємозв'язку журналіста та інших складових інформаційного процесу, по-друге, дослідження творчої майстерні журналіста, тобто рівня його інформованості, компетентності та здібностей.

Професійно-творчі проблеми, які розглянуті нами, не носять суто індивідуального характеру. Вони будуть розв'язуватися тим успішніше, чим чіткіше розроблені основні, найважливіші напрямки у діяльності органу інформації, чим повніше усвідомлюється і реалізується його специфіка. Найважливішою умовою високої продуктивності та гарного творчого самопочуття журналістів є органічне поєднання у їх діяльності напрямків, які важливі з точки зору політики органу інформації, і творчого потенціалу, намагань його співробітників. Поєднання грунтовної професійної підготовки, опанування методів і методики створення журналістського матеріалу з досвідом, який накопичений у ході практичної роботи, є суттєвою гарантією того, що на цьому найважливішому етапі роботи буде більше творчих досягнень, ніж невдач.

Контрольні запитання

1. Яке місце займають видавничі органи у системі мас-медіа?

2. Що має знати і враховувати власник?

3. На що треба перш за все звернути увагу при вивченні власника?

4. На чому грунтується керівництво журналістськими колективами? Які основні форми такого керівництва?

5. У чому полягає специфічність редакційного колективу?

6. Які основні типи дослідження комунікатора?

7. Як дослідити взаємозв'язок комунікатора з іншими складовими комунікаційного процесу?

8. Назвіть приклади досліджень творчого процесу журналіста.

9. За допомогою яких методів можна дослідити роботу комунікатора над змістом матеріалу?

10. Які цілі й форми аналізу листів до редакції?

11. Назвіть форми поєднання соціологічних досліджень з редакційною практикою.

Література

Коробейников В.С. Редакция и аудитория: Социологический анализ. - М.: Мысль, 1983. - C. 154-187.

Смирнова М.Г. Социологические исследования печати, радио и телевидения в развитых капиталистических странах. Учеб.-метод.пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - С. 55-56.

Социология журналистики: Теория, методология, практика / Прохоров Е.П., Фомичева И.Д., Свитич Л.Г. и др.; Под ред. Прохорова Е.П. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - С. 106-192.