ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 04.09.2024
Просмотров: 87
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Тема: Назрівання Другої світової війни. План:
Тема: ПочатокДругої світової війни. План:
Тема: Велика Вітчизняна війна (1941-1945 р.) План
Тема: Бойові дії у 1941 – 1944 рр. Окупаційний режим. Рух Опору. План
Тема: Завершення Другої світової війни. Її наслідки План
Тема: сша (1945 – початок XXI століття) План
Тема: Велика Британія, Франція (1945 – початок XXI століття). План
Тема: срср у 1945 – 1985 роках План
1988—1994 Рр. (збройнаборотьба) Нагорний Карабах -
1992—1994 Рр.(збройна боротьба) Придністров’я -
Зовнішня політика СРСР (1970-ті — перша половина 1980-х рр.)Основні принципи:
-
Зміцнення і розширення соціалістичного табору, єдність і згуртованість політичного, воєнного
-
та економічного співробітництва.
-
Підтримка національно-визвольних рухів, комуністичних і робітничих партій, рішуча відсіч
-
агресивним силам.
-
Мирне співіснування держав із різним суспільним ладом, усунення загрози світової війни,
-
розширення взаємовигідних ділових контактів
Закінчення «холодної війни»:
Насл³дки для людства
• Припинення глобального ракетно-ядерного протистояння між наддержавами, завершення балансування на межі війни. Скорочення ядерних потенціалів.
• Становлення єдності світу. Прискорення процесів глобалізації, регіональних інтеграційних процесів (Європа, Південно-Східна Азія, Північна і Латинська Америки).
• Становлення єдиного світового ринку, заснованого на функціонуванні ринкових економік, приватній власності й конкуренції.
• Об’єднання Німеччини. Виведення радянських (російських) військ зі Східної Європи. Прискорення європейської інтеграції, розширення НАТО і ЄС на Схід.
• Поява нових держав у Східній Європі після розпаду СРСР, Югославії і Чехословаччини. Відновлення історичних та поява нових конфліктів між новоутвореними державами (на
теренах колишньої Югославії та СРСР).
• Приборкання конфліктів, викликаних «холодною війною» (Нікарагуа, Камбоджа, Ангола,
Афганістан тощо).
• Загострення проблем, які раніше стримувало глобальне протистояння наддержав, поява нових і загострення старих регіональних конфліктів, посилення нестабільності в різних регіонах світу.
• Зміна системи міжнародних відносин. Зміна ролі міжнародних організацій, зокрема ООН.
• Формування нових центрів світової політики. Приорітет США, їх домінування у міжнародних відносинах.
• Започаткування процесу ліквідації тоталітарних і авторитарних держав, становлення ліберально-демократичних режимів.
• Поява проблеми розповсюдження зброї масового знищення та міжнародного терроризму.
Міжнародний тероризм на сучасному етапі:
Причини:
Причини Особливост³
• Невирішеність національних проблем; проблем кордонів. Значна частина народів булла позбавлена права на національне самовизначення.
• Відсутність дієвого механізму боротьби з тероризмом.
• Домінування США у світі як єдиної наддержави.
• Протиріччя між християнською, ісламською, далекосхідною цивілізаціями.
• Прагнення окремих людей посіяти зерна страху та невпевненості, дезорганізувати встановлений світовий порядок.
Особливості:
• Спрямованість проти провідних країн світу.
• Використання регіонів міжнародної нестабільності для розбудови мереж своїх організацій та здійснення терористичної діяльності.
• Підтримка сепаратистських рухів, спроба встановити контроль над національно-визвольними рухами.
• Використання найсучаснішої техніки і технологій.
• Координація дій і взаємна підтримка терористичних організацій.
• Прагнення терористів створити «державу в державі».
• Фінансування терористичної діяльності за рахунок легального бізнесу і контро лю над нелегальним бізнесом.
• Здійснення широкомасштабних терористичних акцій, які мали б широкий світовий резонанс.
• Значний вплив ісламського фактору.
Передумови створення єдиної Європи:
Основн³ передумови
Цивілізаційні
Наявність спільних духовних цінностей, сумісність соціальних і політичних ідеалів
Геополітичні
Можливість розвитку економічно рентабельної мереж транспортних комунікацій
Економічні
Можливість взаємодоповнюючого економічного і науково-технічного розвитку
Історичні
Традиційна взаємодія, взає моповага; прагнення до єдності (насильницьке або добровільне)
Воєнно-політичні
Спільність інтересів з головних питань міжнародного життя, співробітництво у воєнних і воєнно-політичних союзах, урегулювання територіальних суперечок
Головні інститути Європейського союзу (ЄС): Європейська рада (ЄР),ðà Рада європейського союзу (Рада міністрів)ê, ò Європейська комісія, å Європейський парламент, ð Суд європейських спільнот.êà
СВІТ НА МЕЖІ ТИСЯЧОЛІТЬ. Глобальні проблема людства:
Глобальн³ проблеми людства Сучасн³ проблеми
• Екологічна проблема.
• Проблеми міжнародного тероризму.
• Освоєння космосу і Світового океану.
• Продовольча проблема.
• Енергетична проблема.
• Демографічна проблема.
• Проблема подолання відсталості.
• Проблема нестачі сировинних ресурсів
• Проблема інформаційної безпеки.
• Криза традиційних цінностей.
• Національно-етнічні проблеми.
Закріплення вивченого матеріалу.
Запитання і завдання:
-
Які передумови, характер, етапи та прояви холодної війни?
-
Коли і як відбулось завершення холодної війни.
-
Боротьба з міжнародним тероризмом. Шляхи вирішення проблеми.
-
Розширення Європейського Союзу та НАТО, місце України в цьому процесі.
-
Глобальні проблеми людства.
Література:
-
Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки 1945 – 1986 г. М, 1986.
-
Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 11 кл. К, 1998.
-
Бураков Ю.В. Новітня історія країн Європи, Азії та Америки. Л, 1993.
-
История новейшего времени стран Европы и Америки. М, 2002.
-
Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 11 кл. К, 2000
-
Майборода О.М. Новітня історія (другий період). К, 1995.
Тема: Розвиток культури (1945р. – початок ххі ст.) План
-
Характерні риси культури ІІ пол.20-го ст.
-
Наука, освіта.
-
Особливості художньої культури 20-го ст.
-
Риси сучасної культури.
Загальна характеристика напрямів розвитку культури
в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.:
Тенденц³¿ розвитку
• Розвиток «масової культури», її стрімке поширення, комерціалізація.
• Пошук нових форм і засобів естетичного вираження сучасності.
• Розвиток національних культур, взаємопроникнення культур різних регіонів світу, синтез культур.
• Прискорений розвиток техніки і технології.
• Прогрес у поширенні інформації, інформаційних технологій.
20 ст. - століття воєн, геноциду, екологічної катастрофи. Тільки наприкінці його виникли паростки надії, яка грунтується на філософії екзистенціалізму.
20 ст. - століття науки, НТР, завдяки прогресу якої відкрилася абсолютно інша картина світу: космічний погляд на світ, людину і.природу (філософія всеєдності; російський космізм М. Федорова, В. Соловйова, К. Ціолковського, П.Флоренського; вчення живої етики (Агні-йога ); поняття ноосфери як духовної енергетичної оболонки землі (Тейяр де Шар ден, В. Вернадський ).
Основний акцент у світосприйнятті людини 20-го ст. робиться не на пізнання, а на розуміння світу ( велика роль інтуїції, позасвідомого).
Розвиток сучасної науки:
Основн³ тенденц³¿
• Розвиток атомної енергетики, пошук нових альтернативних джерел енергії.
• Пошук ресурсозберігаючих технологій.
• Створення і використання штучних матеріалів.
• Пошук нових систем управління, комп’ютеризація.
• Посилення прикладного характеру наукових досягнень.
• Розвиток кібернетики і біотехнологій
Напрямки в мистецтві другої половини ХХ ст.:соціалістичний реалізм, неореалізм, гіперреалізм, сюрреалізм.
Почуття абсурду. Світ виходить за межі людського розуміння.
Мистецтво авангарду прагне виразити ідею першооснови, простору, космогонії, божественого світла ( творчість В. Кандинського, К. Малевича, В. Хлебникова, Е. Мунка, П. Пікассо та інш. ). Мистецтво стає „неусвідомленою сповіддю людства".
Культура 20-го ст. Філософічна. Інтерпретація дійсності подається з позицій марксизму, фрейдизму, екзистенціалізму.
Творчість пов’язана з глобальними проблемами світової політики. Нові жанри ( політичний роман, політичні пісні і спектаклі, політичний плакат, а також напрями в мистецтві - соц-арт, андеграунд).
Нові види мистецтва (кіно, телебачення ), що мають колосальний вплив на маси.
Художня інтелігенція активно протистоїть фашизму, тоталітарізму, дегуманізації життя.
Відсутній панівний стиль у мистецтві; існує безліч течій, особливо у живописі та музиці.
Оновлення виражальних засобів художньої мови в літературі і мистецтві. Кожне десятиріччя має „ своє обличчя”.
A) модерн, фовізм, кубізм, футуризм 1-го десятиріччя 20-го ст.
Б) супрематизм, дадаїзм, експресіонізм, класичний авангард (1910 - 1920-х pp.).
B) сюрреалізм, соцреалізм, конструктивізм 1920 - 1930-х
Г) поп-арт (сер. 1950 - поч. 1960-х pp.).
Д) художні напрями 1960-х pp. ( мінімалізм, боді-арт, попарт, „бідне мистецтво", „ суворий стиль" у радянському мистецтві та інш.).
Е) перехід до постмодернізму на початку 1970-х рр.(хепенінг, перфоманс, соц-арт, концептуалізм, фотореалізм).
Ж) постмодернізм 1970-х - поч. 1980-х рр.(неофігуративність, гіперреалізм, неоеспресіонізм та інш.).
І все ж таки 20 ст. - це цілісна художня доба, якій властиві прагнення до гуманізму буття і творчості та глибокий інтерес до особистості. Вся історія культури 20-го ст. - це розповідь про пошуки нової точки опори. Оскільки світ став ворожою силою, природно було звернутися до одинаків, здатних витримати цей тиск. Кращим з героїв Г. Гессе, Е. Ремарка, Е. Хемінгуея, в. Набокова притаманні висока мужність і шляхетність.
Риси сучасної культури:
-
Масовість.
-
Віртуальність.
-
Елементи гри (кінетичне мистецтво, роман Г. Гессе „ Гра у бісер").
-
Залежність від капіталу, ринкова орієнтація.
Закріплення вивченого матеріалу.
Запитання та завдання:
-
У чому виявляється глобалізм новітньої культури?
-
Якими є взаємодії природничо –наукових і гуманітарних процесів у сучасній культурі?
-
Які нові наукові та технічні відкриття з’явились у ІІ пол. ХХ ст.?
-
Які види мистецтва домінують у новітній культурі?
-
Чому кінематограф став найвпливовішим мистецтвом ХХст.?
Література:
-
Бокань В А. Культурологія: Навч. посіб. - К., 2000.
-
Бокань В.Л., Польовий Л.П. Історія культури України. -К, 1998.
-
Греченко В.А., Чорній І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури. - К., 2002.
-
4.Історія української та зарубіжної культури / За ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. - К., 1999.
-
Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. - К, 2002.
-
Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури XX століття): Навчальний посібник. - Харків, 2002.