Файл: Радзиевский, В. А. Путешествие в подземную сказку = Подорож у пiдземну казку путеводитель.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.11.2024
Просмотров: 14
Скачиваний: 0
Ми запрошуємо вас у подорож
вглибини печер Кришталева, Озер на, Вертеба і Млинки. Знаходиться цей край підземного чуда на Україні,
вТернопільській області.
6 _—,— ---------— ................
Мы приглашаем вас к путешест вию в глубины пещер Кристалличес кая, Озерная, Вертеба и Млынки. Находится этот край подземного чуда на Украине, в Тернопольской об ласти.
(с\ КАМЕНЯР; 1973
і
Багата й чудова природа Поділля. Замріяно ніжаться в проміннях сонця золоті діброви на скелястих берегах Серету, пишаються своєю вродою теренові та кизилові чагарники вздовж високих урвищ. Дністра та Збруча, пото пають у вологому присмерку праліси Медобірського кряжа...
Неперевершеною окрасою краю є знамениті гіпсові печери: Оптимістична — довжиною 106 кілометрів, Кришта лева— 19 кілометрів, Озерна (Голубі Озера) — 97 кіло метрів, Вертеба — 8 кілеметрів, Млинки — 14 кілеметрів та багато інших.
Звідкіля ж з'явилося це диво природи? Як утворилися під землею величезні карстові порожнини-лабіринти?
Понад двадцять мільйонів років тому, в тортонському віці неогенового періоду, південно-західна частина Руської геологічної платформи була покрита мілководним епіконтинентальним морем. З часом воно відступило, розчлену валося на окремі водоймища-лагуни. На їх дні відклада-
------------------------------------------------------------------------ П
Богата и прекрасна природа подольского края. Нежат ся в лучах солнца золотые дубравы на скалистых берегах Серета, красуются терновые и кизиловые рощи вдоль от весных круч Днестра и Збруча, утопают во влажном сум раке девственные леса Медоборского кряжа...
Непревзойденным украшением Подолии являются зна менитые гипсовые пещеры: карстовые полости-лабиринты Оптимистическая — длиной 106 километров, Кристалличес кая— 19 километров, Озерная (Голубые Озера) — 97 ки лометров, Вертеба—8 километров, Млынки — 14 километ ров и много других.
Откуда же появилось это чудо природы? Как обра зовались под землей огромные полости-лабиринты?
Более двадцати миллионов лет назад, в тортонском веке неогенового периода, юго-западная часть Русской геологической платформы была покрыта мелководным эпиконтинентальным морем. Со временем оно отступило, расчленилось на водоемы-лагуны. На их дне откладыва лись мощные толщи гипсов. Прошли еще миллионы лет.
лися потужні товщі гіпсів. Мину ли ще мільйони років. Древнє море зникло, залишивши на сво єму ложі гіпсові нашарування, пе рекриті згодом іншими відклада ми гірських порід.
Наприкінці неогенового періо ду, близько мільйона років тому, в зв'язку з карпатським горотво ренням та епейрогенічними рухами Волино-Подільської плити, гіпсові товщі розсікла густа сітка текто нічних тріщин. По них циркулюва ли води, розмиваючи порівняно легкорозчинний гіпс. Внаслідок цього складного і тривалого проце су тріщини поступово перетвори лися в підземні канали, галереї,
Древнее |
море |
исчезло, |
оставив |
на своем |
ложе |
гипсовые |
напла |
стования, перекрытые более позд ними отложениями горных пород.
В конце неогенового периода, около миллиона лет назад, в связи с карпатским горообразованием и эпейрогеническими движениями Волыно-Подольской плиты, гипсо вые толщи рассекла густая сеть тек тонических трещин. По ним цирку лировали воды, размывая сравни тельно легко растворимый гипс, В результате этого сложного и дли тельного процесса трещины посте пенно превращались в подземные каналы, галереи, залы. Соединив шись между собой они образовали большие пещеры-лабиринты.
зали. З'єднавшись між собою,
вони |
утворили великі |
печери-ла- |
|
біринти. |
минають |
тисячоліття. |
|
І |
знову |
||
В результаті |
поглиблення русел |
древніх рік і формування гідро графічної мережі рівень грунто вих вод понизився настільки, що печери поступово звільнилися від води. Однак повністю процес їх нього формування не припинився. Природа оздоблює свої підземні палаци. Разом з атмосферними во дами, що проникають з поверхні, під землею заносяться карбонатні сполуки, які з часом утворюють різноманітні натічні форми: ста лактити, сталагміти, колони. На
И опять проходят тысячелетия. Вследствие углубления русел древ них рек и формирования гидро графической сети уровень грунто вых вод снизился настолько, что пещеры постепенно освободились от воды. Однако полностью про цесс их формирования не остано вился. Природа украшает свои подземные дворцы. Вместе с атмо сферными водами, проникающими с поверхности, под землю привно сятся карбонатные соединения, ко торые со временем образуют раз личные натечные формы: сталак титы, сталагмиты, колонны. На выступах отдельных блоков, на сте нах ходов и залов, где сохранились остатки водоемов или интенсивно
виступах окремих блоків, на стінах ходів та залів, де за лишилися рештки водоймищ або інтенсивно конденсувалася волога, виростають друзи гіпсових кристалів.
Відвідаймо в першу чергу Кришталеву печеру. Зруч ний під'їзд, електрифікована підземна траса, провідникиекскурсоводи роблять цей маршрут доступним для всіх. Щодо інших печер, то відвідання їх можна рекомендувати лише спортивно підготовленим групам, що мають достат ній туристський досвід і необхідне спорядження — комбі незони, захисні шоломи, взуття на гумовій підошві, засоби освітлення. Супроводжуються такі групи провідниками тернопільського спелеотуристського клубу «Поділля».
Щоб побувати в Кришталевій печері, найкраще при дбати путівку на одну з туристських баз Тернопільської обласної ради по туризму і екскурсіях або ж замовити автобусну поїздку в Тернопільському бюро подорожей та екскурсій.
14 --------- ----------- - ------------- ------- ---------------------------
конденсировалась влага, вырастают друзы гипсовых кри сталлов.
Посетим в первую очередь Кристаллическую пещеру. Удобный подъезд, электрифицированная подземная трас са, проводники-экскурсоводы делают этот маршрут до ступным для всех. Что касается остальных пещер, то по сещение их можно рекомендовать только спортивно под готовленным группам, имеющим достаточный туристский опыт и необходимое снаряжение — комбинезоны, защит ные шлемы, обувь на резиновом ходу, средства освеще ния. Сопровождают такие группы проводники тернополь ского спелеотуристского клуба «Подолия».
Чтобы побывать в Кристаллической пещере, лучше всего приобрести путевку на одну из туристских баз Тер нопольского областного совета по туризму и экскурсиям или же заказать автобусную поездку в Тернопольском бюро путешествий и экскурсий.
Півтори години шляху в незвичне. Під знаком Кам'яного Буйвола. Квіти із світу казки. Сторінки нерозгаданої тра гедії. А може-, печера-лікар?
Вхід до лабіринта Кришталевої печери міститься в |
||||
скелястому гіпсовому урвищі, що високо здіймається над |
||||
глибокою долиною річки Циганки на околиці села Кривче |
||||
Борщівського |
району. |
З оглядового майданчика |
відкри |
|
вається мальовничий краєвид на левади, мріючі |
в дале |
|||
чині поля й ліси. Біліють будинки колгоспників під ши |
||||
ферними й цинковими дахами, а за густою зеленню садів, |
||||
над крутоярами височіють шпичасті вежі старовинної фор |
||||
теці. |
|
|
|
|
Отже — перші |
кроки в глибини Подільського |
Придні |
||
стров'я. Два з половиною кілометри екскурсійної траси, |
||||
два з половиною кілометри освітлених кольоровими про |
||||
жекторами чудес |
підземного світу, півтори години шляху |
|||
в незвичне... |
|
|
|
|
------------------------------------------------------------------- |
|
|
|
19 |
Полтора часа |
пути |
в |
необычное. Под знаком Каменного |
Буйвола. Цветы из мира сказок. Страница неразгаданной трагедии. А может, пещера-лекарь?
Вход в лабиринт Кристаллической пещеры находится на скалистом гипсовом обрыве, возвышающемся над глубокой долиной речушки Цыганки на окраине села Крив че Борщевского района. Со смотровой площадки откры вается живописный вид на речную балку, синеющие вдали поля и леса. Белеют дома колхозников под шиферными и цинковыми крышами, а за густой зеленью садов, над крутыми склонами плоской горы высятся остроконечные башни старинной крепости.
Итак — первые шаги в глубины Приднестровья. Два с половиной километра экскурсионной трассы, два с по ловиной километра освещенных цветными прожекторами чудес подземного мира, полтора часа пути в необычное...
Начинается маршрут с узкого коридора. Темно-корич- невые гипсы гладко отшлифованы древними водами. ’*
Починається маршрут з вузького коридора. Темнокоричневі гіпси гладенько відшліфовані древніми водами. В променях світла на стінах іскряться-переливаються мін ливими барвами кристали. Створюється враження, що все навколо покрите блискучим панциром ¡нею, чудернацьки ми пальмовими гілками, листям папороті чи тонкою моза їкою з дрібненької біло-коричневої смальти. Хід зручний, м'яко освітлений електричними ліхтарями. Ліворуч і пра воруч від Вхідного коридора де-не-де чорніють напівза сипані отвори бічних відгалужень.
Та ось коридор розширюється, і якось несподівано в усі боки розбігаються численні ходи, утворюючи заплу таний лабіринт. Сходинок п'ятнадцять ведуть на дно залу, в якому міг би розміститися двоповерховий будиночок. Величний спокій, дрімотна тиша...
Білосніжним кристалічним бісером вкриті стіни ходів, що ведуть у глибину лабіринте. Раптом—зупинка. Згори, з мороку, зненацька виринає грізна голова Кам'яного Буй-
20------------------------------------------------------------------------
В лучах света на стенах искрятся, переливаются изменчи выми расцветками кристаллы. Создается впечатление, что все вокруг покрыто блестящим панцырем изморози, не обыкновенными пальмовыми ветвями, листьями папоротни ка или тонкой мозаикой из мелкой бело-коричневой смальты. Ход удобный, мягко освещен электрическими фонарями. Слева и справа от Входного коридора кое-где чернеют полузасыпанные отверстия боковых ответвлений.
Но вот коридор расширяется, и неожиданно во все стороны разбегаются многочисленные ходы, образуя за путанный лабиринт. Полтора десятка ступеней ведут вниз, на дно зала, в котором мог бы разместиться двухэтажный домик. Величественное спокойствие, дремлющая тишина...
Белоснежным кристаллическим бисером покрыты сте ны ведущих в глубь пещеры ходов. Вдруг — остановка. Сверху, из мрака, внезапно появляется грозная голова Каменного Буйвола. Он настороженно присматривается к незваным пришельцам. Природа оживила скальную глыбу, вокруг которой столпились другие химеры, так же
вола. Він насторожено придивляється до непрошених гостей. Це природа оживила скельну брилу, навколо якої з'юрмилися ще якісь химери, так само старанно вирізь блені скульптором-водою з іскристого гіпсу. А над ними, аж під склепінням ходу, розпростер могутні крила Кам'я ний Орел.
У дивному сплетінні переходів виринають нові зали: Вапняний, Комин, Брил, Див, Печера, Скал, Затишний, Вузловий, Завалів, Сталактитовий. Вони зв'язані єдиною ниткою екскурсійного маршруту, кожен по-своєму вражає різноманітністю форм, розмірами, химерною красою.
Ось Вапняний зал. Закам'янілі вапнякові нашарування утворюють в ньому настільки несподівані композиції, що уява мимоволі переносить нас у забутий світ казок.
Зал Комин. Відчуття нереальності охоплює людину на дні цього круглого кам'яного колодязя з прямовисними стінами. Він розтинає всю десятиметрову товщу гіпсів і високо вгорі впирається в плоску плиту. Не віриться, що
------------------------------------------------------------------------ |
21 |
старательно изваянные скульптором-водой из искрящегося гипса. Над ними, под самым сводом пещеры, расправил
мощные крылья |
Каменный Орел. |
В сплетении |
ходов появляются все новые залы: Вап- |
няной, Комин, Глыб, Див, Пещера, Скал, Затышна, Узловая, Завалов, Сталактитовый. Они связаны единой нитью экскур сионного маршрута, каждый по-своему впечатляет ори гинальностью форм, размерами, фантастической красотой.
Вот Вапняной зал. Окаменевшие известняковые натеки создали в нем настолько неожиданные композиции, что воображение невольно уносит нас в забытый мир сказок.
Зал Комин. Чувство нереальности охватывает челове ка, очутившегося на дне этого круглого каменного колод ца с отвесными стенами. Он рассекает всю десятиметро вую толщу гипсов и высоко вверху упирается в плоскую плиту. Не верится, что здесь, в кромешной тьме вечной ночи, когда-то неистовствовали потоки воды, миллиметр за миллиметром вытачивая в горной породе это пустоте лое, уходящее в потолок цилиндрическое отверстие.