Файл: Опорный конспект.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 05.06.2024

Просмотров: 547

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Основні теоретичні поняття криптології План

1 Основні терміни, визначення та предмет науки «криптологія»

2 Криптоаналіз

Контрольні запитання

Список літератури

Шифри перестановки План

2 Таблиці для шифрування

2.1 Таблиці для шифрування. Проста перестановка

2.2 Таблиці для шифрування. Одиночна перестановка по ключу

2.3 Таблиці для шифрування. Подвійна перестановка

2.4 Застосування магічних квадратів

Список літератури

Шифри простої заміни План

1 Полібіанський квадрат

2 Система шифрування Цезаря

Криптоаналіз шифру Цезаря

3 Аффінна система підстановок Цезаря

4 Система Цезаря із ключовим словом

5 Таблиці Трисемуса

Криптографічний аналіз системи одноалфавітної заміни

6 Біграмний шифр Плейфейра

7 Криптосистема Хілла

8 Система омофонів

Додаток а

Список літератури

Шифри складної заміни План

1 Шифр Гронсфельда

Криптоаналіз шифру Гронсфельда

2 Система шифрування Віженера

3 Шифр “Подвійний квадрат Уітстона”

4 Одноразова система шифрування

5 Шифрування методом Вернама

6 Роторні машини

7 Шифрування методом гамірування

Список літератури

Блочні шифри План

1 Алгоритм des

1 Алгоритм des

Обчислення значень ключів

Аналіз ефективності алгоритму des

Список літератури

Асиметричні криптосистеми План

Керування ключами План

1 Алгоритм шифрування Діффі - Хеллмана

Керування ключами

1 Алгоритм шифрування Діффі - Хеллмана

Контрольні питання

Список літератури

Криптографічні протоколи План

Контрольні запитання

Список літератури

Ідентифікація та перевірка істинності План

Інформаційна безпека План

1.2 Основні складові інформаційної безпеки

1.3 Важливість і складність проблеми інформаційної безпеки

2 Розповсюдження об’єктно-орієнтованого підходу на інформаційну безпеку.

2.1 Про необхідність об’єктно-орієнтованого підходу до інформаційної безпеки

2.2 Основні поняття об’єктно-орієнтованого підходу

2.3 Вживання об’єктно-орієнтованого підходу до розгляду систем, що захищаються

2.4 Недоліки традиційного підходу до інформаційної безпеки з об’єктної точки зору

2.5 Основні визначення і критерії класифікації загроз

Контрольні запитання

Список літератури

Інформаційна безпека Найпоширеніші загрози План

1 Найпоширеніші загрози доступності

1 Найпоширеніші загрози доступності

2 Деякі приклади загроз доступності

3 Шкідливе програмне забезпечення

4 Основні загрози цілісності

5 Основні загрози конфіденційності

Список літератури

1.2 Механізми безпеки

1.3 Класи безпеки

2 Інформаційна безпека розподілених систем. Рекомендації X.800

2.1 Мережні сервіси безпеки

2.2 Мережні механізми безпеки

2.3 Адміністрування засобів безпеки

3 Стандарт iso/iec 15408 "Критерії оцінки безпеки інформаційних технологій"

3.1 Основні поняття

3.2 Функціональні вимоги

3.3 Вимоги довір’я безпеці

4 Гармонізовані критерії європейських країн

5 Інтерпретація "Оранжевої книги" для мережних конфігурацій

Список літератури

Інформаційна безпека Управління ризиками План

2 Підготовчі етапи управління ризиками

3 Основні етапи управління ризиками

Список літератури

У результаті одержимо той самий шифротекст, що й у випадку використання таблиць Віженера:

ВЕЩМІ ЯШЮІН ЦОІЄЯ ББЇҐЇ .


3 Шифр “Подвійний квадрат Уітстона”

У 1854 р. англієць Чарльз Уітстон розробив новий метод шифрування біграмами, що називають «подвійним квадратом». Шифр Уітстона відкрив новий етап в історії розвитку криптографії. На відміну від полібіанського подвійний квадрат використовує відразу дві таблиці, розміщені по горизонталі, а шифрування виконується біграмами, як і у шифрі Плейфейра. Ці нескладні модифікації привели до появи якісно нової криптографічної системи ручного шифрування. Шифр Уітстона виявився дуже надійним і зручним у застосовуванні. Шифр використовувався Німеччиною навіть у роки Другої світової війни.

Розглянемо докладніше процедуру шифрування. Створюються дві таблиці з випадково розміщеними символами алфавіту. Перед шифруванням вихідне повідомлення розбивають на біграми. Кожна біграма шифрується окремо.

Першу літеру біграми знаходять у лівій таблиці, а другу – у правій таблиці. Потім будують уявний прямокутник так, щоб літери біграми знаходились у його протилежних вершинах. Інші дві вершини цього прямокутника дають літери біграми шифротексту.

Якщо обидві літери біграми повідомлення розміщені в одному рядку, то й літери шифротексту беруть із цього самого рядка. Першу літеру біграми шифротексту беруть із лівої таблиці в стовпці, що відповідає другій літері біграми повідомлення. Друга літера біграми шифротексту береться із правої таблиці в стовпці, що відповідає першій літері біграми повідомлення.

Наприклад, використовуючи подвійний квадрат Уітстона, зашифрувати повідомлення «НЕ ЦУРАЙТЕСЬ ТОГО СЛОВА, ЩО МАТИ СПІВАЛА».

Будемо розглядати український алфавіт, який доповнимо символами “.” (крапка), “,” (кома) та “_” (пропуск). Разом алфавіт буде містити 36 символів. Отож візьмемо таблиці розміром 66 (рис. 1).

А

І

Р

Ч

Ю

Я

Ь

Ш

З

А

В

Б

И

Б

Ї

С

Ш

,

Р

Ю

Щ

Ж

Ґ

Г

П

З

В

Й

Т

Щ

С

П

Я

Ч

Є

Д

Ц

Ж

О

Г

К

У

Й

О

Т

_

Е

Ц

_

Х

Є

Н

Ґ

Л

Ї

К

Н

У

Ф

Х

.

Ь

Ф

Д

Е

М

І

И

Л

М

,

.


Рисунок 1 – Таблиці для шифру “Подвійний квадрат Уітстона”

Розбиваємо текст на біграми:

НЕ | _Ц | УР | АЙ | ТЕ | СЬ |  _Т | ОГ | О_ | СЛ | 

ОВ | А, | _Щ | О_ | МА | ТИ | _С | ПІ | ВА | ЛА

Відповідно до алгоритму виконаємо відповідні перетворення:

НЕФГ

_ЦХЦ

УРЙ,

АЙЬЦ

ТЕ ЄК

СЬРЧ

_ТНЦ

ОГЦЇ

О_ ГТ СЛ ЩД

ОВЕР

А, В.

_ЩНИ

О_ГТ

МАМЯ

ТИПЕ

_СЇП

ПІС.

ВАЧР

ЛАУЯ

Отже, маємо шифротекст, записаний блоками по 5 символів:

ФГХЦЙ ,ЬЦЄК РЧНЦЦ ЇГТЩД

ЕРВ.Н ИГТМЯ ПЕЇПС .ЧРУЯ .

Розшифрування виконується так само, як і шифрування. Єдина відмінність полягає в тому, що при розшифруванні таблиці міняються місцями (рис. 2).

Шифрування методом подвійного квадрата досить стійкий до розкриття та простий у застосуванні шифр.

Ь

Ш

З

А

В

Б

А

І

Р

Ч

Ю

Я

Р

Ю

Щ

Ж

Ґ

Г

И

Б

Ї

С

Ш

,

С

П

Я

Ч

Є

Д

П

З

В

Й

Т

Щ

Й

О

Т

_

Е

Ц

Ц

Ж

О

Г

К

У

Ї

К

Н

У

Ф

Х

_

Х

Є

Н

Ґ

Л

І

И

Л

М

,

.

.

Ь

Ф

Д

Е

М


Рисунок 2 – Таблиці для розшифрування в шифрі “Подвійний квадрат Уітстона”


4 Одноразова система шифрування

Майже всі шифри, що застосовуються на практиці, характеризуються як умовно надійні, оскільки вони можуть бути в принципі розкриті при наявності необмежених обчислювальних можливостей. Абсолютно надійні шифри не можна зруйнувати навіть при використанні необмежених обчислювальних можливостей. Існує єдиний такий шифр, який застосовується на практиці, - одноразова система шифрування. Характерною рисою одноразової системи шифрування є одноразове використання ключової послідовності.

Одноразова система шифрує вихідний відкритий текст у шифротекст за допомогою підстановки

, (3.6)

де i-й елемент випадкової ключової послідовності.

Ключовий простір одноразової системи являє собою набір дискретних випадкових величин з і містить mn значень.

Процедура розшифрування описується співвідношенням (3.7)

, (3.7)

де

i-й елемент тієї самої випадкової ключової послідовності.

Одноразову систему було винайдено в 1917 р. американцями Дж. Моборном і Г. Вернамом. Для реалізації цієї системи підстановки іноді використовують одноразовий блокнот. Цей блокнот складається з відривних сторінок, на кожній з яких надрукована таблиця з випадковими числами (ключами) . Блокнот виконується у двох екземплярах: один використовується відправником, а інший - одержувачем. Для кожного символа повідомлення використовується свій ключ з таблиці тільки один раз. Після того як таблиця була використана, вона повинна бути вилучена із блокнота та знищена. Шифрування нового повідомлення починається з нової сторінки.