Файл: КОНСПЕКТ Экономика.doc

Універсальними показниками в системі оцінки обсягів виробництва та реалізації продукції є вартісні, до яких відносяться:

— товарна продукція, — умовно-чиста,

— валова продукція, — нормативно-чиста,

— реалізована, — валовий оборот

— чиста, — внутрішньозаводський оборот

Методи вимірювання показників чистої продукції

Методи вимірювання показників виробничої програми підприємства

Величина незавершеного виробництва

, , або

N — кількість виробів у натуральних одиницях; C — собівартість одного виробу, грн.; Д_Ц — тривалість циклу виготовлення одного виробу, робочих днів; К_Н3 — коефіцієнт наростання витрат під час виготовлення виробу; Д — кількість робочих днів в році; М — сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн.; С₁ — собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн.; С₀ — одноразові витрати спочатку циклу виготовлення продукції, грн.; С_п— поточні витрати на виготовлення продукції, грн.

Обґрунтування виробничої програми

Виробнича програма будь-якого підприємства повинна бути обґрунтована наявними виробничими ресурсами (виробничими фондами, трудовими та матеріальними ресурсами), а також виробничою потужністю підприємства.

Обсяг продукції може бути обчислений через величину заданих ресурсів.

Якість – як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Рівень якості – це кількісна характеристика міри придатності продукції для задоволення конкретного попиту на неї як порівняти з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

Методи оцінки рівня якості виробів

Конкурентоспроможність продукції — сукуп­ність її властивостей, що характеризує міру задо­волення конкретної потреби проти наявної на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витри­мувати конкуренцію на ринку, тобто мати певні переваги над виробами інших товаровиробників.

Вплив підвищення якості та конкурентоспроможності продукції на виробництво її імідж підприємства.

Організація матеріально-технічного забезпечення виробництва включає: визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, їх пошук і придбання; організацію доставки, зберігання та видачі окремим споживачам на підприємстві. Такі господарські операції безпосередньо здійснює відділ матеріально-технічного постачання підприємства.

Форми матеріально-технічного забезпечення виробництва:

1) організація забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами за прямими зв’язками, тобто їх придбання безпосередньо у підприємств-виробників. У такий спосіб поставляються здебільшого ті ресурси, які споживаються постійно і у великій кількості, а також складне устаткування та вироби на індивідуальне замовлення;

2) організація матеріально-технічного забезпечення виробництва через посередників (оптові фірми та магазини). Вона застосовується тоді, коли певні види ресурсів необхідні виробництву в невеликій кількості, споживаються періодично і нерегулярно.

Системи забезпечення виробничих цехів (дільниць) сировиною, матеріалами та комплектуючими виробами:

-- децентралізована (пасивна): застосовується на підприємствах одиничного і дрібносерійного виробництва; склад видає матеріали на разові вимоги цехів, які самостійно їх одержують і транспортують;

-- централізована (активна): застосовується за умов масового і великосерійного виробництва зі стабільною номенклатурою та ритмічним споживанням матеріалів; склад доставляє матеріали у виробничий цех безпосередньо на робочі місця відповідно до календарного графіка в межах виділеного ліміту;

-- система «точно за часом» (японський варіант «кян-бан») є найдосконалішою та найефективнішою; застосовується за умов інтегрованої системи виробництва і постачання, коли всі процеси та їхнє забезпечення здійснюються згідно з чітким календарним графіком.

Тема 10. Мотивація та оплата праці

1. Сутність мотивації та організація оплати праці.