ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 19.03.2024

Просмотров: 168

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Разом з тим прискорення, як і будь-який інший вектор, можна виразити через його проекції:

 

 

a = axex + ayey + azez .

 

 

 

 

Порівняння цього виразу з (3.3) дає, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

&&

=

d 2 x

,

&&

=

d 2 y

,

&&

=

d 2 z

.

(3.4)

 

 

 

ax = x

dt2

ay = y

dt2

az = z

dt2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, компоненти прискорення дорівнюють другим похідним відповідних координат за часом.

2 Знайдемо швидкість u(t) та радіус-вектор r (t) матеріальної точки в момент часу

r t за відомим у кожний момент часу вектором прискорення a(t) , початковою швидкістю u0

r

та початковим радіус-вектором r0 , які мало тіло в момент часу t0 .

Використовуючи визначення прискорення (3.1), можемо записати du = a(t) ×dt .

Далі проінтегруємо праву і ліву частини цього співвідношення. При цьому візьмемо до

 

 

r

, а в момент часу t

швидкість мала

уваги, що в момент часу t0 швидкість мала значення u0

значення u

 

 

 

 

r

 

t r

 

 

υ

r

 

 

òdu = òa(t¢)×dt¢ .

 

 

r

 

t0

 

 

υ0

 

 

 

Тут також перепозначили в підінтегральному виразі t на t′ (визначений інтеграл від позначення змінної інтегрування не залежить). Далі отримуємо шукану залежність швидкості тіла від часу

 

r

r

t r

.

(3.5)

 

u(t)

= u0

+ òa(t¢) ×dt¢

 

 

 

t0

 

 

 

Для знаходження радіус-вектора

r (t) матеріальної точки

в момент часу

t

використаємо визначення швидкості u = dr / dt . Звідси

 

 

 

 

dr = u(t)×dt .

 

 

Далі аналогічно як і в попередньому

випадку інтегруємо праву і

ліву частини цього

 

 

 

 

 

 

r

а в

співвідношення. Візьмемо до уваги, що в момент часу t0 радіус-вектор мав значення r0 ,

момент часу t r , і отримуємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

r

t r

.

(3.6)

 

r (t)

= r0

+ òu(t¢) ×dt¢

 

 

 

t0

 

 

 

Таким чином, отримали формули (3.5) і (3.6), які дозволяють знайти швидкість та радіус-вектор матеріальної точки в довільний момент часу за відомою залежністю прискорення від часу a(t) .

3 Рівноприскореним рухом називають такий рух, коли вектор прискорення тіла в будь-який момент часу має одне і те саме значення як за модулем, так і за напрямком

r

( a

= const ).

 

Знайдемо, як змінюються з часом швидкість та радіус-вектор тіла при

рівноприскореному русі. Для розв’язання цієї задачі використаємо формули (3.5) та (3.6). Для спрощення математичних формул візьмемо, що t0 = 0 .

Зі співвідношення (3.5) знаходимо швидкість при рівноприскореному русі

13


 

 

 

 

r

r

t r

r

r

r

r

.

 

 

 

(3.7)

 

 

 

u(t) = u0

+ òa ×dt¢ = u0

+ a ×(t -t0 ) = u0

+ a ×t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тут при інтегруванні використали, що для рівноприскореного руху

r

 

a

= const . Далі отриману

швидкість (3.7) підставляємо в (3.6) і знаходимо шуканий радіус-вектор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

r

t

r

r

t r

r

r

r

r

 

.

(3.8)

 

r(t) = r0

+ òu(t¢)

×dt¢ = r0

+ ò(u0 + a

×t¢) ×dt¢ = r0

+ u0t + at2 / 2

 

 

 

 

t0

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

Як правило, використовують формули (3.7), (3.8) не у векторній формі, а в скалярній. Спроектуємо ці формули, наприклад, на вісь Y і отримаємо

uy = u0 y + ay ×t , y = y0 + u0 yt + ayt2 / 2 .

§ 4 Тангенціальне й нормальне прискорення. Радіус кривизни [1]

1 Розглянемо криволінійний плоский рух, в якому швидкість змінюється як за величиною, так і за напрямком. Виявляється, що в цьому випадку зручно використовувати поняття тангенціального та нормального прискорень. Тангенціальним прискоренням aτ називають компоненту повного

прискорення a , яка паралельна дотичній до траєкторії руху (див. рис. 4.1). Нормальним прискоренням an

A

r n

r a

r an

Рисунок 4.1

(3.9)

r

r

aτ

u

називають компоненту повного прискорення a , яка перпендикулярна дотичній до траєкторії руху (див. рис. 4.1). Зрозуміло, що з вищесформульованих визначень випливає, що між повним, тангенціальним та нормальним прискореннями є зв’язок

a = aτ + an .

(4.1)

Крім цього вектор тангенціального прискорення є перпендикулярним до вектора нормального прискорення (див. рис. 4.1). Це означає, що модулі цих прискорень пов’язані між собою співвідношенням

 

 

 

 

a = aτ2 + an2 .

(4.2)

2 З’ясуємо, як пов’язана швидкість тіла, яке рухається по криволінійній траєкторії, з тангенціальним та нормальним прискореннями.

Введемо одиничний вектор τ , який пов’язаний з тілом A і направлений за дотичною до траєкторії у напрямку руху тіла (див. рис. 4.1). Зрозуміло, що τ є змінним вектором, у різних точках траєкторії він буде мати різний напрямок (модуль цього вектора залишається постійним і таким, що дорівнює одиниці). Вектор швидкості υ тіла A також направлений за дотичною до траєкторії (див. рис. 4.1). Тому його можна подати у вигляді

u = u× t ,

(4.3)

де υ – модуль вектора швидкості. Підставимо (4.1) у визначення прискорення (3.1) і отримаємо

r

 

du

 

d(u×t)

 

du r

dt

 

a

=

 

=

dt

=

 

t + u

 

.

(4.4)

dt

dt

dt

Аналізуючи співвідношення (4.4), бачимо, що перший доданок у правій частині (4.4) має напрямок, який паралельний τ , тобто є паралельним дотичній. Це означає, що ця

14


компонента повного прискорення, відповідно до визначення, є тангенціальним прискоренням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

=

du r

.

 

 

 

 

 

 

 

 

(4.5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

aτ

dt

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепер розглянемо другий доданок у (4.4). Знайдемо

r

 

s

 

 

похідну

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t1

 

2

r

 

 

 

r

 

 

 

 

r

ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

t2

 

 

 

dt

 

 

æ Dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= lim ç

 

 

÷ .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

r

 

 

 

 

 

dt

Dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ

 

 

 

 

 

 

t→0è

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t1

 

Для цього розглянемо рисунок 4.2. У точках 1 та 2 напрямки

 

 

 

 

τ

швидкості

тіла

визначаються

 

векторами

r

та

 

r

 

 

 

 

 

 

t1

 

t2 .

 

O

ϕ

r

 

Побудуємо перпендикуляри до дотичних в точках 1 та 2. Ці

 

 

 

 

 

t2

 

перпендикуляри

перетнуться в

 

деякій

точці

O і кут

між

 

Рисунок 4.2

 

 

 

 

 

 

 

 

ϕ . Кут між векторами

r

 

r

 

 

 

 

ними буде дорівнювати

t1 та

t2

 

 

 

 

 

буде теж дорівнювати

 

ϕ . Модуль вектора

τ , як це випливає з рис. 4.2, дорівнює

 

 

 

 

 

 

 

r

r

 

r

|=| t | ×2sin(Dj / 2) = 2sin(Dj / 2) » Dj .

 

 

 

 

 

 

 

 

| Dt |=| t2 - t1

 

 

 

 

Тут використали відому формулу, що коли α << 1, то sin α ≈ α . Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

æ

 

r

 

 

 

 

æ Dj ö

 

dj

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

| Dt | ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= lim ç

 

 

÷

= lim

ç

÷

=

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

Dt

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t→0è

 

ø

 

t0è Dt

ø

 

 

 

 

 

 

Зрозуміло, що коли

t → 0 , то точки 1 і 2 будуть наближатись одна до одної і кут

ϕ буде

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

r

будуть збігатися,

теж наближатися до нуля. Це означає, що в цьому випадку вектори t1 та

t2

а вектор

τ буде перпендикулярним до них, а отже, паралельним вектору n – одиничному

вектору, який перпендикулярний дотичній до траєкторії. Таким чином,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

dj r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

n .

 

 

 

 

 

 

 

(4.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

dt

 

 

 

 

 

 

 

Використаємо визначення радіуса кривизни кривої. Згідно з визначенням, радіусом кривизни

називають величину, що дорівнює

 

 

æ

Ds ö

 

ds

 

 

R =

lim

ç

 

÷

=

 

,

(4.7)

 

 

 

 

ç

÷

 

dj

 

 

 

ϕ→0è Dj ø

 

 

 

де s є довжиною кривої між точками 1 та 2, на яку опирається кут ϕ (див. рис. 4.2).

Тоді (4.6) можемо подати у вигляді

 

 

 

 

dt dj r

dj ds r

1

r

 

 

= dt n = ds dt n =

 

un .

 

dt

R

Тут окрім (4.7) використали те, що ds / dt

дорівнює модулю швидкості тіла. Тепер можемо

записати другу компоненту (4.4) в дещо іншому вигляді. Зрозуміло, що ця компонента прискорення перпендикулярна дотичній до кривої і тому є за визначенням нормальним прискоренням

r

r

 

1

r

 

u2 r

 

 

dt

 

 

 

 

an = u

 

= u

 

un

=

 

n

.

(4.8)

dt

R

R

 

 

 

 

 

 

 

Це прискорення часто ще називають доцентровим прискоренням тому, що коли тіло рухається по колу, то це прискорення завжди направлено до центра кола.

Таким чином,

 

 

 

 

 

 

 

 

r

r r

du r

u2 r

.

(4.9)

 

a

= aτ + an =

dt

t +

R

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15

 

 

 

 

 


§ 5 Вектор кутового зміщення. Кутові швидкість і прискорення. Зв’язок між кутовими й лінійними величинами [1]

1 Не завжди тіло, рух якого ми вивчаємо, можна вважати матеріальною точкою. Розглянемо наступну модель тіла – абсолютно тверде тіло.

Абсолютно твердим тілом називають тіло, в якому у даних умовах задачі можна знехтувати деформаціями (відстані між довільними двома точками можна вважати постійними).

Рух твердого тіла можна подати як сукупність двох видів руху поступального та обертального.

Поступальним називають такий рух, коли будь-яка пряма, що жорстко пов’язана з тілом, яке рухається, залишається паралельною сама собі. Математично поступальний рух є еквівалентним паралельному перенесенню.

Обертальним називають такий рух, коли усі точки тіла рухаються по колам, центри яких лежать на одній і тій же прямій. Цю пряму називають віссю обертання.

2 Розглянемо детально обертальний рух твердого тіла. Описувати цей рух за допомогою лінійних швидкостей і лінійних прискорень стає незручно, тому що різні точки твердого тіла мають різні швидкості та прискорення. Потрібно ввести величини, які характеризують обертання твердого тіло як цілого.

Виберемо довільну точку твердого тіла A (рис. 5.1). Проведемо радіус від центра кола O , відносно якого обертається точка A до самої точки A . Через проміжок часу Dt т. A переміститься в положення A. Кут j = ÐAOAхарактеризує поворот твердого тіла. При цьому довільна пряма, яка проведена в площині, що перпендикулярна до осі обертання (рис. 5.1), повернеться на такий самий кут ϕ (рис. 5.1). Кут ϕ називають кутом

повороту.

Для того щоб вказати, в якому напрямку відбувається обертання вводять вектор кутового зміщення. Вектором кутового зміщення j називають

вектор, модуль якого дорівнює куту повороту, а напрямок пов’язаний з обертанням тіла правилом правого гвинта (див. рис. 5.2). Встановимо правий гвинт уздовж осі обертання, повернемо його за напрямком обертання твердого тіла, поступальний рух гвинта вкаже на напрямок вектора j . Вектор повороту в системі СІ

вимірюється в радіанах [ϕ]CI = рад .

Для того щоб характеризувати як швидко змінюється вектор повороту j , використовують поняття

кутової швидкості. Кутовою швидкістю w називають швидкості в системі СІ вимірюється в рад/с [ω]CI = рад / c .

Для

того щоб характеризувати як швидко

змінюється кутова швидкість

w , використовують

поняття

кутового

прискорення.

Кутовим

прискоренням β називають

r

 

β = dω/ dt . Вектор

кутового прискорення в системі СІ вимірюється в

рад/с2 [β]CI = рад/ c2 .

Між вектором кутового зміщення, кутовою швидкістю та кутовим прискоренням є аналогія

A

ϕ A

O ϕ

Рисунок 5.1

w = dj/ dt . Вектор кутової

Вісь

обертання

ϕ

Рисунок 5.2

r j ,

uw ( dr / dt dj/ dt ),

16


a b ( du/ dt dw / dt ).

(5.1)

3 За відомими кутовою швидкістю w та кутовим прискоренням b можна знайти лінійні швидкості та лінійні прискорення для будь-якої точки твердого тіла.

Розглянемо точку A твердого тіла, яка рухається по колу відносно центра кола O , який знаходиться на осі обертання Z (див. рис. 5.3). За час dt точка A пройде по колу шлях ds , який відповідає куту повороту dj . Виходячи з цього, можемо записати

u = ds / dt = R × dj/ dt = R × w .

(5.2)

Для того щоб вказати напрямок вектора, використаємо векторний добуток. Виходячи з напрямків векторів, які зображені на рисунку, можемо записати

r r

(5.3)

u = [R] .

Цей вираз можна узагальнити. Неважко впевнитися, що коли визначати положення точки A відносно довільної розміщеної на осі обертання точки O′ вектором r (див. рис. 5.3), то можемо записати

r r

r

 

¢

r

r

¢

r

r

r

r

r

r

[r ] = [(OO

+ R)] = [OO ] +[R] = 0

+[R] = [R].

r

¢

(див. рис. 5.3), тобто

 

r

¢

 

 

 

 

Тут використали, що w|| OO

 

 

[OO ] =0. Таким чином, рівняння (5.3)

можемо записати у вигляді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u = [w ´ r ]

.

 

 

 

 

(5.4)

Для нормального прискорення можемо записати an = u2 / R = w2R . Звідси, з урахуванням напрямків векторів маємо

rn = -w2 . (5.5) a R

Для тангенціального прискорення можемо записати aτ = du/ dt = d(wR) / dt = R ×dw/ dt = R ×b .

Звідси, з урахуванням напрямків векторів (аналогічно до (5.4)) запишемо

r

r

.

(5.6)

aτ = [R] = [r ]

Z

 

w

 

O

dϕ

ds

 

R

u

 

A

 

 

 

r

 

O

Формули (5.4), (5.5) та (5.6) розв’язують поставлені у цьому

Рисунок 5.3

пункті задачі.

 

4 Виходячи з інформації про вектор кутового прискорення,

можна знайти вектор

кутової швидкості, а потім і вектор кутового зміщення. Розглянемо це детально.

Використовуємо визначення для кутового прискорення, знаходимо кутову швидкість

 

r

 

t

 

r

ω

r

r

b = dw/ dt ,

òdw = òbdt ,

 

r

 

t0

 

 

ω0

 

 

r r

t

r

.

(5.7)

w = w0

+ òbdt

 

t0

 

 

 

Далі використовуючи визначення кутової швидкості, знаходимо кут повороту

r

 

t

 

ϕ

r

r

w = dj / dt , òdj = òwdt ,

r

 

t0

 

ϕ0

 

 

r r

t

r

.

(5.8)

j = j0

+ òwdt

 

t0

 

 

 

Формули (5.6) та (5.7) розв’язують поставлену задачу.

5 Знайдемо кут повороту та його швидкість, коли тіло має постійне за напрямком і

r

модулем кутове прискорення b = const . Для цього використаємо формули (5.7) та (5.8). 17