Файл: Все лекции ООТ.docx

Лекція 1. Загальні питання, правові та організаційні основи охорони праці. (Заяць Ю.Л., Горобець В.Л.)

Вступ

ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА, ЗМІСТ, МЕТА КУРСУ «ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ»

  Необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування ціннісних орієнтацій пріоритетності життя і здоров'я людей йо відношенню до результатів виробничої діяльності, зумовлює потребу належної підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці. "Основи охорони праці" - це комплексна дисципліна, яка базується як на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика), так і на загальнотехнічних та спеціальних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія і устаткування виробництва). Особливо тісно дисципліна „Основи охорони праці" пов'язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою. Всі вищезазначені дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці. В цих дисциплін єдина мета - сприяти підвищенню продуктивності праці, збереженню здоров'я, зменшенню впливу несприятливих факторів. В той же час всі вони підходять до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.

  Безпека життєдіяльності - це дисципліна, що вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки впливу на організм людини, способи та засоби захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.

  Метою наукової організації праці є розробка та впровадження в практику раціональної побудови трудового процесу, при якій забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров'я працівників, збільшується період їх трудової діяльності.

  Ергономіка досліджує, розробляє та дає рекомендації щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в процесі праці необхідні зручності, зберігають її сили, працездатність та здоров'я.

  Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з новою технікою і встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини.

---

  Технічна естетика встановлює залежність умов та результатів праці від архітектурного, інструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітарно-побутових та інших допоміжних приміщень - всього, що оточує людину на виробництві.

   Методологічною основою курсу „Основи охорони праці" є науковий аналіз

• умов праці,

• технологічних процесів,

• виробничого обладнання,

• робочих місць,

• трудових операцій,

• організації виробництва

з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій. На підставі такого аналізу розробляються заходи щодо усунення несприятливих виробничих факторів, створення безпечних та нешкідливих умов праці

  Головна мета курсу - надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму, аварій.

   В даній лекції ми розглянемо:

• Сучасний стан безпеки праці в Україні та странах ЕС.

• Основні положення закону України «Про охорону праці».

• Проведення навчання та перевірки знань з охорони праці на залізничному транспорті.

  Мета лекції:

• розглянути рівен травматизму, профзахворюваності та нещасних випадків, пов'язаних з трудовою діяльністю людини, на виробництві;

• розглянути основні положення закону України «Про охорону праці» та кодіровку нормативно правових актів з охорони праці;          

• порядок проведення навчання та перевірки знань з охорони праці;

• проведення інструктожів з охорони праці.                  

  В результаті опрацювання лекції студент повинен:

1. Знати основні положення законів та законодавчих актов про охорону праці;

2. Розуміти як  здійснюється управління охороною праці на підприємстві;

3. Знати які органи в Україні здійснюють контроль і нагляд за охороною праці;

4. Знати яка відповідальність за порушення вимог відносно охорони праці;  

5. Виконувати вимоги щодо організації навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників;

6. Знати які інструктажі з питань охорони праці повинні проходити працівники, під час прийняття на роботу та періодично, на підприємстві.

---

1.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном. Законодавство України про охорону праці. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці

 Умови та безпека праці, їх стан та покращення – самостійна і важлива задача соціальної політики будь-якої сучасної промислово-розвинутої держави.

     Рівень травматизму і профзахворюваності значно вищий у країнах, що розвиваються, ніж у промислово розвинених державах. Згідно з даними Міжнародної організації праці (МОП), щороку в світі реєструється приблизно 270 млн. нещасних випадків, пов'язаних з трудовою діяльністю людини, і 160 млн. професійних захворювань. На виробництві гине майже 354 тис. працівників,

     Щодня у світі відсутні на робочому місці внаслідок хвороби (тимчасової непрацездатності) близько 5% робочої сили. Через витрати, пов'язані з нещасними випадками на виробництві, втрачається до 1250 млрд. доларів США, або майже 4% світового валового внутрішнього продукту.

      Від 20 до 40% трудових втрат внаслідок хвороб прямо чи опосередковано пов’язано з незадовільними умовами праці.

     Крім того, за даними Міжнародної організації праці рівень виробничого травматизму в Україні з розрахунку на 100 тис. працюючих залишається одним із найвищих у Європі (наприклад, порівняно з Великобританією вищий у 8,5 разів, Німеччиною – у 5,5 разів).

     Заявивши про свій намір приєднатися до Європейського Союзу, Україна взяла на себе зобов’язання щодо приведення національного законодавства у відповідність з законодавством ЄС. З цією метою 1992 р. прийнято нову редакцію Закону «Про охорону праці», який регулює за участю відповідних органів державної влади відношення між працедавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, і встановлює порядок організації охорони праці в Україні.  

   Законодавство України про охорону праці. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці.

    Прагнення України в ЄС передбачає адаптацію законодавства України до законодавства ЄС у сфері охорони праці. Такі дії розпочалися з ухвалення Закону України "Про охорону праці" в редакції в 2002 р. Новий Закон в основному відповідає певним положенням законодавства Євросоюзу.

     Дія Закону поширюється на усіх працедавців, які використовують найману працю, а також на фізичні особи.

    На жаль, не усі стратегічні напрями роботи по охороні праці, що викладені в ВООЗ "Охорона праці для усіх" враховані в нашому законодавстві, а саме:

---

• уникнення ризиків (профілактика);

• визнання особистої зацікавленості працівника в забезпеченні охорони праці;

• співпраця працедавців і працівників на рівних принципах;

• право участі в рішеннях відносно власної роботи.

     Основою законодавства України з охорони праці до 2002 року були:

• цей Закон;

• Кодекс законів про працю України;

• прийняті відповідно до них, нормативно правові акти.

     У 2002 році був ухвалений третій закон Закону України, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які привели до втрати працездатності», який також передбачав стимулювання працедавців в поліпшенні умов і безпеки праці працівників.

      Слід помітити, що індексація нормативних актів була змінена в 2007 році.

      До 2007 року були ДНАОП (Державний нормативний акт) і НАОП (Галузевий нормативний акт). З 2007 року вони переіндексовані і позначені, як НПАОП - Нормативно-правовий акт охорони праці.

Кожна галузь має свій код:

• (код 0.00) Нормативно правові акти, дія яких поширюється на декілька видів економічної діяльності;

• (код КВЕД 40) Вироблення електроенергії, газу, тепла;

• (код КВЕД 45) Будівництво;

• (код КВЕД 63) Транспортних послуги;

• (код КВЕД 60) Наземний транспорт; 

• (код КВЕД 60.1) Залізничний транспорт; 

• (код КВЕД 60.2) Автомобільний транспорт; 

• (код КВЕД 60.3) Трубопровідний транспорт; 

• (код КВЕД 61) Водний транспорт; 

• (код КВЕД 62) Авіаційний транспорт.

     Серед нормативних документів в галузі охорони праці прийнятий ДСТУ 2293:2014 «Терміни і визначення основних понять».

         Деякі основні терміни:

Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профилактических заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в трудовому процесі;

Безпека праці - стан умов праці, при яких вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунений, або вплив шкідливих виробничих чинників не перевищує гранично допустимих значень;

Вимоги безпеки (працi) - вимоги, встановленi актами законодавства, нормативними i проектними документами, правилами та iнструкцiями, виконання яких забезпечує безпечнi умови працi та регламентує поведiнку працiвника;

---

Безпечні умови працi – стан умов працi, за яких вплив на працiвника небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв усунуто, або вплив шкiдливих виробничих чинникiв не перевищує граничнодопустимих значень;

Небезпечний виробничий чинник — виробничий чинник, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або іншого раптового різкого погіршення здоров'я чи до смерті;

Шкідливий виробничий чинник — виробничий чинник, вплив якого за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності або негативного впливу на здоров’я нащадків. Залежно від кількісної характеристики (рівня, концентрації тощо) і тривалості впливу шкідливий виробничий чинник може стати небезпечним;

Виробниче середовище - сукупнiсть фiзичних, хiмiчних, бiологiчних, соцiальних та iнших чинникiв, що дiють на людину пiд час виконування нею трудових обов'язкiв;

Ризик - комбінації вірогідності спричинення шкоди і тяжкості цієї шкоди;

Виробничий ризик - вірогідність ушкодження здоров'я працівника в процесі трудової діяльності, завдання шкоди майну, довкіллю, які обумовлені шкідливістю і/або небезпекою виробничих і технологічних процесів.

1.2. Державна політика у галузі охорони праці

  Державна політика у галузі охорони праці базується на принципах:

• пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності працедавця, за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

• підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв;

• комплексного рішення завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання;

• соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди, особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

• встановлення вимог по охороні праці для усіх підприємств і суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності і видів діяльності;

• адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я і психологічного стану;

• використання економічних методів управління охороною праці, участі держави, у фінансуванні заходів по охороні праці, залучення добровільних внесків і інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

• інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, з питань охорони праці;

• забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, які вирішують проблеми охорони здоров'я, гігієни і безпеки праці;

• використання світового досвіду організації роботи відносно поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародної співпраці.

---