ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.03.2024
Просмотров: 105
Скачиваний: 0
Гарантії
прав на охорону праці.
Гарантія прав на охорону праці делегується державою частково через працедавця, частково безпосередньо працівникові.
Через працедавця
Працедавець під час укладення трудового договору повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці і про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які ще не усунені, можливі наслідки їх впливу на здоров'ї і про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Працівникові не може пропонуватися робота, яка за медичним виведенням протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки і тих, які потребують професійного відбору, допускаються особи за наявності виведення психофізіологічної експертизи.
Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Безпосередньо працівникові
Працівник
має право відмовитися від дорученої
роботи, якщо створилася виробнича
ситуація, небезпечна для його життя або
здоров'я або для людей, які його
оточують, або для виробничого середовища
або довкілля. Він зобов'язаний
негайно повідомити про це безпосередньому
керівникові або працедавцеві. Факт
наявності такої ситуації при необхідності
підтверджується фахівцями з охорони
праці підприємства за участю представника
профспілки, членом якої він є, або
уповноваженої працівниками особи, з
питань охорони праці(якщо професійна
спілка на підприємстві не створювалася),
а також страхового експерта, по охороні
праці.
За період простою з причин, передбачених частиною другої цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо працедавець не виконує законодавство по охороні праці, не виконує умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного виведення потребує надання легшої роботи, працедавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, відмічений в медичному виведенні, і у разі потреби встановити скорочений робочий день і організувати проведення навчання працівника для придбання іншої професії відповідно до законодавства.
На час зупинки експлуатації підприємства, цеху, ділянки, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду, по охороні праці або службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.
На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно по встановлених нормах спеціальний одяг, спеціальне взуття і інші засоби індивідуального захисту, а також мийні і знешкоджуючі засоби.
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові в результаті ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування.
У Законі України «Про охорону праці» прописані права жінок (ст.10), неповнолітніх (ст.11), осіб з інвалідністю (ст. 12).
1.3. Організація охорони праці на підприємстві.
Організація
охорони праці на підприємстві повністю
покладається на працедавця. Стаття
13 закону про охорону праці так і
прописана «Управління охороною праці
і обов'язку працедавця».
Працедавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно правових актів, а також забезпечити вимоги законодавства відносно прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою працедавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
-
створює відповідні служби і призначає посадовці, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх виконання;
-
розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;
-
забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, які змінюються;
-
впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засобу механізації і автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, досвід по охороні праці і тому подібне;
-
забезпечує належний зміст будівель і споруд, виробничого устаткування і устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
-
забезпечує усунення причин, які призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, і здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
-
організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого устаткування і устаткування, атестацій робочих місць, на відповідність нормативно правовим актам по охороні праці в порядку і терміни, які визначаються законодавством, і по їх підсумках вживає заходи до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих чинників;
-
розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти по охороні праці, які діють в межах підприємства (далі - акти підприємства), і встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно правових актів по охороні праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно правовими актами і актами підприємства по охороні праці;
-
здійснює контроль за виконанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного і індивідуального захисту, виконанням робіт, відповідно до вимог по охороні праці;
-
організовує пропаганду безпечних методів праці і співпрацю з працівниками у галузі охорони праці;
-
вживає термінові заходи для допомоги потерпілим, притягає при необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.
Працедавець несе
безпосередню відповідальність за
порушення відмічених вимог.
Крім того, в 2012 році були прийняті:
1. НПАОП 0.00-7.11-12. Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників.
У цьому документі встановлюють вимоги до працедавців відносно створення ними безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно побутових і інших приміщень на підприємстві, в установі, організації, безпечного використання, працівниками засобів праці, забезпечення навчання працівників і залучення їх, до вирішення питань охорони праці, регуляції взаємовідносин, охороні праці між підприємствами у разі залучення до виконання робіт працівників інших підприємств.
При цьому необхідно дотримуватися таких основних принципів запобігання небезпекам:
-
виключення небезпек, якщо це є можливим і реальним;
-
обмеження небезпек, яких уникнути неможливо;
-
усунення небезпек в їх першоджерелах, виключення або максимальне обмеження впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників;
-
забезпечення пріоритету колективних засобів захисту над індивідуальними;
-
облік людського чинника, зокрема під час вибирання засобів виробництва, технології, організації праці, облаштування робочих місць і тому подібне.
Працедавець забезпечує повну і вичерпну інформацію працівників і їх уповноважених представників з питань охорони праці про можливі небезпечні ситуації, про прийняті заходи для їх запобігання або їх ліквідації і про дії працівників в аварійних ситуаціях.
Прописані також вимоги відносно облаштування робочих зон.
Конструкція і міцність будівель і споруд, призначених для розміщення робочих зон, повинні відповідати їх призначенню, зокрема забезпечувати:
-
справний робочий стан устаткування і захисних пристроїв в робочих зонах, сприятливі умови для усунення виявлених несправностей, які можуть негативно вплинути на безпеку і здоров'я працівників;
-
регулярне очищення робочих зон і їх устаткування особливо в закритих робітниках приміщеннях, для забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов;
-
можливість регулярного контролю і перевірок здатності функціонування захисних засобів і пристосувань, призначених для запобігання небезпеці або її усуненню.
Конструкція і монтаж електричного устаткування повинні відповідати вимогам протипожежної безпеки, вибухобезпечності і захисту людей від нещасних випадків в результаті контакту з ним.
Під час вибирання електричних засобів праці і захисних пристроїв, а також напруги живлення, повинні враховуватися вплив зовнішніх умов і професійна кваліфікація персоналу, який матиме доступ до деталей устаткування.
Шляхи евакуації, аварійні виходи і підходи, до них мають бути вільними від будь-яких предметів, надавати можливість найкоротшого шляху на зовнішній простір або до безпечної зони і мати належні позначення і забезпечуватися евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм і правил облаштування електроустановок.
Працівникам повинна забезпечуватися можливість швидко і в цілковитій безпеці залишити усі робочі місця.
Додаткові вимоги до робочих зон в приміщеннях передбачають витримки санітарних норм для захисту від дії шкідливих чинників виробничого середовища.
До зон на відкритому повітрі передбачено, щоб робочі місця, переходи, устаткування, розміщене на відкритому повітрі, які використовуються працівниками під час роботи або до яких вони повинні мати доступ, мають бути так обладнані, щоб вхід і в'їзд, а також вихід і виїзд з них були безпечними.
Якщо працівники працюють на відкритому повітрі, їх робочі місця мають бути обладнані так, щоб працівники:
-
були захищені від погодних впливів, від небезпеки падіння і від падіння предметів на них;
-
були захищені від впливу шуму, рівень якого перевищує допустиму межу, а також впливи інших шкідливих чинників виробничого і оточуючого середовища(газів, випарів, пилу);
-
у разі небезпеки могли швидко залишити своє робоче місце або отримати допомогу.
2. НПАОП 0.00-8.11-12. Вимоги до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин.
Цей нормативний акт перераховує загальні обов'язки господарювання відносно захисту від шкідливого впливу хімічних речовин, міри припинень, запобігання нещасним випадкам, аваріям і аварійним ситуаціям і ліквідація їх наслідків. Інформування і навчання працівників, контроль здоров'я працівників, заходи під час поводження з металами і їх з'єднаннями, заходи припинень, під час поводження з бензолом і його похідними.
1.4. Фінансування і економічне стимулювання охорони праці
Фінансування
охорони праці здійснюється працедавцем.
Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих і регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, в державному і місцевих бюджетах.
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.
До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь і ініціативу в здійсненні заходів по підвищенню рівня безпеки і поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.
Стимулювання працедавця до 2016 року передбачалося за рахунок зміни розміру страхового внеску, який він вносив за кожного свого працівника до фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство.
При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків за умови досягнення належного рівня праці травматизму і професійної захворюваності, в результаті здійснення працедавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлена знижка до нього або надбавка до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійних захворювань або неналежний стан охорони праці.
Розмір відміченої знижки або надбавки не може перевищувати 50 відсотків страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки(виду робіт).
Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до страхових тарифів для підприємств, установ і організацій, на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Залишки сум від можливого перевищення доходів над витратами Фонду за підсумками фінансового року використовуються для корекції зменшення внесків страхувальників. Якщо на страхувальника впродовж календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу.