Файл: Методичні вказівки до практичних занять з хірургії (модуль 8) За редакції проф. Б. Г. Безродного.pdf

95
Б.Ситуаційні задачі для самоконтролю:
1. Хвора 25 років знаходиться у відділенні гемодіалізу з приводу декомпенсованої форми ХНН. Серед супутніх захворювань- двостороння пневмонія. Є донорська нирка, яка гістосумісна по системах AB0 і HLA. В даному випадку чи може бути виконана хворій термінова операція з пересадки нирки?:
2. Хвора 57 років, страждає на тяжку форму ХНН, яка виникла піля перенесеного гломерулонефриту. Окрім цього, паціентка страждає цукровим діабетом та його ускладненнями: потерпає від важкої ретинопатії, яка загрожує сліпотою, полінейропатії. Чи показана в даній ситуації пересадка нирки? Обґрунтуйте відповідь.
3. Хворий 40 років, доставлений в хірургічне відділення через 8 місяців після пересадки нирки. Скаржиться на помірний періодичний бiль у животi з, який турбує хворого на протязі останнього тижня. Лабораторні показники вказують на підвищення рівнів лейкоцитів в крові, підвищення рівнів креатинину та сечовини. Магнітно-резонансна томографія та УЗД не визначають деструктивних змін в пересадженому органі. Розвиток якого стану можна запідозрити у данного хворого?
4. Хвора 42 років скаржиться на бiль у дiлянцi серця, слабкість, брак повітря.
Об’єктивно: пульс аритмічний(113 уд/хв), схильність до гіпотензії(АТ 80/40), температура тіла підвищенна(38.4). З анамнезу відомо, що 2 роки тому пацієнтці було проведено пересадку серця. За нез’ясованих обставин хвора 1 місяць тому припинила прийом імуносупресантів. Запідозрено виникнення реакції відторгнення трансплантату. Який метод буде найінформативнішим для уточнення діагнозу?
5. Хвора 38 років скаржиться на бiль у дiлянцi серця, слабкість, брак повітря.
Симптоми прогресивно наростають. Об’єктивно: пульс аритмічний(113 уд/хв), схильність до гіпотензії(АТ 70/35), температура тіла підвищенна(40.2). 3 дні тому пацієнтці було проведено пересадку серця. Запідозрено виникнення реакції відторгнення трансплантату. Який вид реакції відторгнення ймовірний у хворої?
6. Хвора 48 років, знаходиться у відділенні реанімації1 добу після пересадки нирки. Скаржиться на інтенсивний бiль у лівих відділах живота з iррадiацiєю в ліве стегно. Лабораторні показники вказують на підвищення рівнів лейкоцитів в крові, підвищення рівнів креатинину та сечовини. Магнітно-резонансна томографія та УЗД не визначають деструктивних змін в пересадженому органі.
Який вид реакції відторгнення ймовірний у хворої?
7. Хвора 42 років, доставлена в хірургічне відділення через 8 місяців після пересадки підшлункової залози. Скаржиться на помірний періодичний бiль у животi з iррадiацiєю в лiву ключицю та лiву лопатку, який турбує хворого на протязі останнього місяця. Лабораторні показники вказують на підвищення рівнів лейкоцитів в крові, підвищення ШОЕ, панкреатична амілаза в підвищена.
Магнітно-резонансна томографія та УЗД визначають деструктивні зміни в пересадженому органі.Який вид реакції відторгнення ймовірний у хворої?
8. Хворий 25 років доставлений в хірургічне відділення з закритою травмою живота. Скаржиться на iнтенсивний бiль у животi. Об’єктивно: відмічається напруження м’язiв передньої черевної стiнки та рiзким боль при пальпації, симптоми подразнення очеревини та вiльна мобiльна рiдина у вiдлогих мiсцях живота. Під час термінової операції діагностовано повний розрив та субтотальне розчавлення підшлункової залози. В даному випадку хворому показано:
9. Хвора 57 років, страждає на тяжку форму інсулінозалежного цукрового діабету, який виник після субтотальної резекції підшлункової залози з приводу її

96 ракового ураження. При обстеженні через 5 років після операції будь-яких ознак рецидиву пухлини не виявлено. Однак хвора потерпає від важкої ретинопатії, яка загрожує сліпотою, полінейропатії, нефропатії, важке захворювання мікросудин і крупних стовбурівдіабетичної мікро- та макроангіопатій судин нижніх кінцівок. Чи показана в даній ситуації пересадка підшлункової залози? Обґрунтуйте відповідь.
10. Хворий 40 років, доставлений в хірургічне відділення через 8 місяців після пересадки підшлункової залози разом з лівою ниркою. Скаржиться на помірний періодичний бiль у животi з iррадiацiєю в лiву ключицю та лiву лопатку, який турбує хворого на протязі останнього тижня. Вказані симптоми зявилися після прийому їжі(харчування в межах встановленої дієти). Лабораторні показники вказують на підвищення рівнів лейкоцитів в крові, підвищення рівнів креатинину та сечовини, панкреатична амілаза в межах норми. Магнітно- резонансна томографія та УЗД не визначають деструктивних змін в пересаджених органах. Розвиток якого стану можна запідозрити у данного хворого?
Правильні відповіді
В. Результати додаткових методів дослідження для самоконтролю:
1.
Показана після лікування супутнього захворювання
2.
Проведення трансплантації нирки непоказане через наявність тяжкої супутньої патології.
3.
Початок відторгнення нирки
4.
Черезвенозна ендокардіальна біопсія міокарду з подальшим вивченням його гістологічної структури.
5.
Гостра реакція відторгнення
6.
Надгостра реакція відторгнення
7.
Хронічна реакція відторгнення
8.
Видалення явно нежиттєздатних тканин, санація черевної порожнини, дренування сальникової сумки та парапапанкреатичної клітковини
9.
У хворої наявні тяжкі порушення ендокринної функції підшлункової залози, які призвели до необоротних змін
«органів- мішеней», які не можуть бути ліквідовані шляхом пересадки підшлункової залози.
10.
Початок ізольованого відторгнення нирки

97

98
Література
А) основна:
1. Трансплантология. Руководство для врачей. / С. Готье, Ян Мойсюк .-
Издательство: Е-ното.Серия: Фармакотерапия без ошибок, 2014.-432 с.
2. Общая хирургия: учебник / Петров С.В. - 3-е изд., перераб. и доп. - 2010. -
768с.:ил
3. Трансплантология. Руководство. Под ред. акад. В.И.Шумакова.-М.: Медицина, 2006.-
544с.
4. Трансплантация почки/ Габриэль М. Данович.: Геотар Медиа. -2014.-323 с.
Б) додаткова:
1. Кемпбелл, А. Медична етика/А. Кемпбелл, Г. Джіллет - М.: ГЕОТАР-Медіа, 2007.
- 400 с. Актуальные проблемы пересадки органов /Под ред. акад. Ю.М.Лопухина. М.:
Медицина.-1974.-318с..
2. Готье С. В., Шевченко А. О., Кормер А. Я. и др. Три десятилетия трансплантации сердца в ФНЦТИО имени академика В.И. Шумакова: отдаленные результаты // Вестник трансплантологии и искусственных органов. — 2015. — Т. XVII, № 2. — С. 70-73.
3. Барбухатти К.О., Космачева Е.Д., Кижватова Н.В. и др. Первый опыт трансплантации сердца в Краснодарском крае // Вестник трансплантологии и искусственных органов. —
2012. — Т. XIV, № 3. — С. 42-47.
4. Барбухатти К.О., Белаш С.А., Болдырев С.Ю., Якуба И.И., Скопец А.А., Порханов В.А.
Трансплантация сердца на Кубани: Трёхлетний опыт одного центра // Кубанский научный медицинский вестник. — Кубанский государственный медицинский университет, 2013. —
№ 7 (142). — С. 11-18.
5. Колсанов А. В., Харитонов Б. И., Иванова В. Д., Миронов А. А., Яремин Б. И., Юнусов
Р. Р., Бардовский И. А. Вопросы трансплантации органов. — Самара: ГОУ ВПО
СамГМУ Минздравсоцразвития России. — 2008.

99

100 аналізувати та на підставі інтегральної оцінки зібраних даних встановлювати діагноз; визначати лікувальну тактику при критичних станах у хірургічних хворих: шок, колапс, гострий респіраторний дистрес-синдром, синдром черевної порожнини, надавати хірургічну допомогу при травмах, отриманих під час бойових дій так на етапах евакуації.
2.4.Виховні цілі: сформувати деонтологічні уявлення при роботі з хворими на критичні стани у хірургічних хворих: шок, колапс, гострий респіраторний дистрес- синдром, синдром черевної порожнини, оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з даною категорією хворих та їх родичами, розвивати почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.
3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
(міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліни
Знати
Вміти
Попередні дисципліни:
анатомія людини, гістологія, нормальна фізіологія патологічна фізіологія, паталогічна анатомія, пропедевтика внутрішніх хвороб
Анатомію органів середостіння, серцево-судинної системи та анатомію плевральної порожнини.
Фізіологію плеври та легень, серця.
Патогенез розвитку ускладнень серцево-судинної системи.
Морфологічні зміни в органах середостіння Клінічні прояви та методи діагностики критичних станів
Клінічні прояви та методи
інструментальної і лабораторної діагностики порушень функції печінки, рентгенологію в прикладному аспекті.
Проводити фізикальне обстеження хворих з дихальною, серцево- судинною паталогіїю.
Наступні дисципліни:
Госпітальна хірургія, анестезіологія,клінічна фармакологія
Епідеміологію, класифікацію, клінічні ознаки, методи діагностики критичних станів у хірургічних хворих: шок, колапс, гострий респіраторний дистрес- синдром, синдром черевної порожнини. Причини, діагностику та лікувальну тактику.
Особливості надання хірургічної допомоги при травмах, отриманих під час бойових дій, на етапах евакуації
Застосовувати отримані базові знання для подальшого вивчення проблеми критичних станів у хірургічних хворих: шок, колапс, гострий респіраторний дистрес-синдром, синдром черевної порожнини.
Особливості надання хірургічної допомоги при травмах, отриманих під час бойових дій, на етапах евакуації
Внутрішньопредметна
інтеграція
Питому частку критичних станів в структурі хірургічних захворювань, зв'язок даної патології з іншими хірургічними захворюваннями органів грудної
Проводити диференційну діагностику ускладнень, що виникають при критичному стані.
Оцінювати ефективність результатів лікування,