Файл: Методичні вказівки до практичних занять з хірургії (модуль 8) За редакції проф. Б. Г. Безродного.pdf

278
А. Термінальний відділ здухвинної кишки для виключення хвороби Крона, дивертикула Меккеля
В. У жінок –матку і придатки для виключення вторинного характеру морфологічних змін у червоподібному відростку.
24. Яких три найбільш важких ускладнення можливі при апендектомії при апендикулярному інфільтраті?
А. Кровотеча.
В. Перфорація кишки.
С. Перитоніт.
25. Симптомами гострого апендициту є:
А. Біль в правій здухвинній ділянці.
В. Симптом Ситковского.
С. Симптом Ровзинга.
Д. Симптом Волковича.
Е. Симптом Кримова.
26. Симптом м’язового захисту може бути відсутнім при гострому апендициті :
А. У людей похилого віку.
В. У дітей.
С. У вагітних.
Д. У алкоголіків.
Е. У хворих в комі.
F. У всіх перерахованих.
27. При гострому апендициті у випадку його ретроцекального розміщення можуть бути виражені:
А. Болі в попереку.
В. Симптом Пастернацького.
С. Симптом Образцова.
Д. Лейкоцитоз зі зсувом лейкоцитарної формули вліво.
Е. Симптом Мерфі.
28. При гострому апендициті для хворих похилого віку характерно:
А. Гіперергія.
В. Слабо виражений м’язовий захист.
С. Болі мають розповсюджений характер.
Д. Затримка стільця.
Е. Часте формування апендикулярного інфільтрату.
29. При гострому апендициті у жінок в другій половині вагітності.
А. Відсутній симптом Щоткина-Блюмберга.
В. Слабо виражений м’язовий захист.
С. Зона болючості зміщена вверх і латерально.
Д. Мелена.
Е. Багаторазова блювота.
30. Перерахуйте ускладнення після апендектомії.
А. Перитоніт.
В. Пілефлебіт.
С. Остеоміеліт.
Д. Міжкишковий абсцес.
Е. Піддіафрагмальний абсцес.
F. Післяопераційний панкреатит.
31. Який найбільш інформативний метод дослідження Ви виберете для діагностики абсцесу простору Дугласа?
А. Ректороманоскопию
В. Лапароскопію.
С.УЗД.

279
Д. Перкусію та аускультацію живота.
Е. Рентгеноскопію черевної порожнини.
F. Пальцьове дослідження прямої кишки.
32. Пацієнт звернувся зі скаргами на болі в правій здухвинній ділянці, які з’явились 16 годин назад. Спочатку біль виникла в епігастрії , була одноразова блювота. Через 3-4 години перемістилася в праву здухвинну ділянку. Хворого госпіталізовано з діагнозом гострий апендицит. Який з симптомів гострого апендициту має місце?
А. Симптом Ситковського.
В. Симптом Ровзінга.
С. Симптом Волковича-Кохера.
Д. Симптом Бартомье-Міхельсона.
33. Пацієнтка звернулася зі скаргами на болі внизу живота, підвищення температури тіла, нудоту. Хворіє другу добу. Об’єктивно: Стан середньої важкості. Пульс-106’уд.Живіт різко болючий в правій здухвинній ділянці і над лобком. Позитивний симптом Щоткіна –
Блюмберга, лейкоцитоз -13,2*109 , паличкоядерні-25%, в сечі поодинокі лейкоцити, при
УЗД-рідина в нижніх відділах живота, малому тазі. Діагноз при поступленні гострий деструктивний апендицит ускладнений перитонітом. Який оперативний доступ раціонально використати?
А. Нижньо-серединна лапаротомія
В. Косо-перемінний по Волковичу-Дяконову.
С. Серединна лапаротомія.
Д. Вінкельмана-Шпренгеля.
34. У пацієнта 19 років 4 доби назад з’явились болі в правій половині живота, які спочатку наростали, а до кінця 2-го дня стали поступово зменшуватись, посилюючись при різких рухах та кашлі. Стан задовільний, пульс-84уд’. Язик вологий. В правій здухвинній ділянці відмічається слабовиражене напруження м’язів, пальпується щільне, болюче пухлиноподібне утворення з нерівним контуром і обмеженою рухливістю.
Який найбільш ймовірний діагноз?
А.Апендикулярний абсцес.
В. Пухлина сліпої кишки.
С. Пілефлебіт.
Д. Апендикулярний інфільтрат.
Е. Паранефрит.
35. Апендикулярний інфільтрат це:
А.Інфільтрація сліпої кишки з червоподібним відростком.
В. Петлі тонкої кишки з червоподібним відростком.
С. Конгломерат злучених між собою вищеназваних органів і тканин.
Д. Інфільтрат червоподібного відростка.
36. Дренування черевної порожнини виконується при:
А. Флегмонозному апендициті без випоту.
В. Гангренозному апендициті з випотом
С. Флегмонозному апендициті з серозним випотом
Д. Перфоративному апендициті.
37. Хвора скаржиться на постійний інтенсивний біль в правій здухвинній ділянці, нудоту.
Хворіє 2 доби. Об’єктивно: температура тіла 37,8, тахікардія. При пальпації живота в правій здухвинній ділянці значна болючість та напруга м’язів, позитивні симптоми подразнення очеревини. Лейкоцитоз - 10,6 х 10 9
, паличкоядерні нейтрофіли-8%, аналіз сечі – без патології. Який найбільш ймовірний діагноз?
А. Гострий апендицит.
В. Гостра кишкова непрохідність.
С. Гострий панкреатит.
Д. Гострий холецистит.
Е. Перфоративна виразка шлунку.

280 38. Хворий доставлений до приймального покою у важкому стані зі скаргами на болі у всіх відділах живота, сухість в роті, нудоту, виражену загальну слабкість. З анамнезу відомо що 3 дні назад відчув біль в правій здухвинній ділянці, який поступово розповсюджувався по всіх відділах живота. При огляді пульс-123 уд, АТ 90/70 мм.рт.ст., живіт здутий болючий у всіх відділах. Позитивні симптоми подразнення очеревини.
Перистальтика кишечника відсутня. Який попередній діагноз у даного хворого?
А. Гострий деструктивний апендицит, розповсюджений перитоніт.
В. Гострий деструктивний апендицит, обмежений перитоніт.
С. Гострий простий апендицит, розповсюджений перитоніт.
Д. Гострий деструктивний апендицит, апендикулярний інфільтрат.
Е. Гострий деструктивний апендицит, апендикулярний абсцес.
39. Хворий госпіталізований у важкому стані зі скаргами на болі у верхніх відділах живота, виражену загальну слабкість. В анамнезі відомо, що 3 дні тому відчув біль в правій здухвинній ділянці, який поступово розповсюджувався по всіх відділах живота.
При огляді живіт здутий, болючий у всіх відділах, симптоми подразнення очеревини позитивні. Перистальтика різко ослаблена. Встановлено діагноз: Гострий деструктивний апендицит, розповсюджений перитоніт. Який об’єм оперативного втручання в даному випадку?
А. Лапаротомія, апендектомія, санація , дренування черевної порожнини, назогастральна інтубація тонкої кишки.
В. Лапаротомія, цекостомія, санація , дренування черевної порожнини.
С. Оперативне втручання не показане.
Д. Лапароскопічна апендектомія, дренування черевної порожнини.
Е. Апендектомія.
Б.Ситуаційні задачі для самоконтролю:
1. У хворої 25 років звечора раптово з’явився ниючий біль постійного характеру в епігастральній ділянці. Через дві години з’явилася нудота, було одноразове блювоння. До ранку біль став ріжучим і перемістився в праву клубову ділянку.
Температура тіла піднялась до 37,6°С, з’явилася тахікардія – 90 уд./хв. При огляді: напруження м’язів передньої черевної стінки в правій клубовій ділянці, там же – позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Ваш діагноз?
Відповідь: гострий апендицит.
2. Хворий, 56 років, скаржиться на біль по всьому животі. Два дні тому з’явився ріжучий біль в епігастральній ділянці, нудота, було одноразове блювання. Через декілька годин біль перемістився у праву клубову ділянку та став менш
інтенсивним, 3 години тому біль значно посилився та поступово поширюється по всьому животі. При огляді: хворий збуджений, з гарячковим рум’янцем на щоках, пульс 100 уд./хв. Температура тіла 38,2°С. Права половина живота в диханні участі не бере. При пальпації живота – виражене захисне напруження м’язів.
СимптомЩоткіна-Блюмберга різко позитивний. Кишкові шуми не вислуховуються.
Ваш діагноз?
Відповідь: гострий гангренозний апендицит, перфорація червоподібного відростка, дифузний перитоніт.
3. Під час огляду хворого у поліклініці хірург, опираючись на клінічні вияви та результати лабораторних досліджень, поставив діагноз – гострий апендицит, діагноз сумнівів не викликав. Через 3 години під час огляду у хірургічному відділенні біль у правій клубовій ділянці хворого не турбує, але інші об’єктивні ознаки гострого апендициту позитивні. Яка причина зменшення болю у правій клубовій ділянці?

281
Відповідь: у хворого розвинувся гангренозний апендицит.
4. У хворого 39 років на другу добу після апендектомії з приводу гострого флегмонозного апендициту, розвинулися гаряка 40°С, біль у правій половині живота, збільшилася печінка, з’явилася жовтяниця. Про розвиток якого ускладнення можна думати? Яке дослідження слід провести для уточнення діагнозу?
Відповідь: Пілефлебіт. Дуплексне сканування ворітної вени.
Література
7. Частная хирургия. Учебник для медицинских вузов / Под ред. члена-корр. РАМН, проф. Ю.Л. Шевченко. – СПб: «Специальная литература», 1998. – 517 с.
8. Частная хирургия / Учебник под редакцией профессора М.И. Лыткина. Ленинград,
ВМА имени Кирова, 1991.
9. Гостищев В.К. Общая хирургия: Учебник. – М.: Медицина, 1997. – 672 с.
10. Александровский Б.П., Барнебойм А.М.. Дифференциальная диагностика в пульмонологии / Киев: «Здоровье»,. 1973 г
11. Гострий апендицит / укл. Н.І. Бойко, В.В. Хом’як. – Львів, 2009. – 32 с.
12. Лекції з хірургічних хвороб та атлас операцій / за редакцією проф.. В.В.Скиби Київ,
2008. – 324 с.
13. Sabiston Textbook of Surgery: The Biologocal Basic of Modern Surgical Practice. 19-th edition. USA 2012. – P 2124.
14. Михайлович В.В. Гострий апендицит та його ускладнення / В.В. Михайлович, О.Б.
Матвійчук, І.Я. Богуцький. – Львів: "Тріада плюс", 2011. – 154 с.
15. Перитоніт / укл. С.М. Чуклін, Т.М. Іванків. – Львів, 2009. – 31 с.

282

283
- правильно оцінити важкість загального стану хворих при портальній гіпертензії, обтураційній жовтяниці, постхолецистектомічному синдромі та встановити основну причину важкого стану;
- інтерпретувати результати фізикального, лабораторного та інструментального методів досліджень хворих з обтураційною жовтяницею, портальною гіпертензією, постхолецистектомічним синдромом;
- обґрунтувати конкретну схему лікувальних заходів та хірургічну тактику при постхолецистектомічному синдромі, обтураційній жовтяниці, портальній гіпертензії;
- володіти технікою постановки зонду-обтуратора (Блекмора) при портальній гіпертензії;
- правильно обґрунтовувати діагностичні та лікувальні заходи в післяопераційному періоді при портальній гіпертензії.
- визначити обсяг передопераційної підготовки та післяопераційного ведення хворих з печінковою недостатністю.
Вихідний рівень знань :
- анатомія та фізіологія печінки та жовчовивідних шляхів
-етіологія і патогенез механічної жовтяниці та гострої печінкової недостатності
-класифікація, клінічна картина при механічній жовтяниці та гострій печінковій недостатності
-методи діагностики, консервативної терапії та хірургічного лікування хворих
-методи медичної та трудової реабілітації в стаціонарі і поліклініці.
-проводи диференційну діагностику при механічній жовтяниці
-розуміти принципи та техніку виконання інструментальних методів дослідження печінки та уміти інтерпретувати отримані результати.
2.3. Розвивати творчі здібності на основі вивченого клінічного та діагностичного
матеріалу: вміти інтерпретувати зібрану діагностичну інформацію, правильно її аналізувати та на підставі інтегральної оцінки зібраних даних встановлювати діагноз; визначати лікувальну тактику в залежності від стадії захворювань та наявності ускладнень у пацієнтів .
2.4. Виховні цілі: сформувати деонтологічні уявлення при роботі з хворими , оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з даною категорією хворих та їх родичами, розвивати почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
(міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліни
Знати
Вміти
1. Попередні дисципліни
Анатомію печінки, жовчовивідних шляхів та судин печінки; топографічну анатомію печінково- дуоденальної зони; біохімію, фізіологію печінки; фармакологію; рентгенологію в прикладному аспекті
Визначати топографію печінки, жовчного міхура та позапечінкових жовчних протоків; інтерпретувати показники загальноклінічних, лабораторних, в тому числі біохімічних печінкових тестів, холангіограми, УЗ-грами та комп’ютерограми