Файл: Методичні вказівки до практичних занять з хірургії (модуль 8) За редакції проф. Б. Г. Безродного.pdf

509
Лабораторна та інструментальна діагностика
Рентгенологічного дослідження.
Рис. 25.1. Хворий Н., 30 років. Гострий абсцес середньої долі правої легені
Рис. 25.2. Хворий М., 48 років. Хронічний абсцес правої легені

510
Рис. 25.3. Хвора М., 58 років. Осумкований піопневмоторакс
Рис. 25.4. Хвора М., 38 років. Бронхоектази нижньої долі лівої легені (бронхограмма
в бічній проекції)

511
Рис. 25.4. Хвора М., 18 років. Кіста, що нагноїлась, верхньої долі правої легені
(бокова проекція)
Лабораторне обстеження.
1.
Загальний аналіз крові.
Гемоглобін – 138г/л.
Еритроцити – 3,8 × 10¹²/л.
Кольоровий показник – 1,05.
Лейкоцити – 13,2 × 10 9
/л.
Тромбоцити – 220 × 10 9
ШОЕ – 32 мм/год.
Нейтрофіли: палочки – 9%; сегменти – 58%;
Еозинофіли – 1%.
Базофіли – 0%.
Лімфоцити – 26%.
Моноцити – 6%.
2.
Біохімічне дослідження крові.
Загальний білок – 55 г/л.
Альбумін – 35 г/л.
Креатинін – 115 мкМ/л.
Сечовина – 8,3 мМ/л.
Холестерин – 5,6 мМ/л.
Триглецириди – 0,7 мМ/л.
Тимолова проба – 4 од. мутн.
АлАТ – 16 Од./л.
Білірубін загальний – 17,8 мкМ/л.
Глюкоза натще – 4,5 мМ/л.

512
3.
Коагулограмма.
Фібриноген – 4, 25 г/л.
ПТІ – 106%.
ß – фібриноген - ++
4.
Склад плевральної рідини (приклад норми).
Питома вага – 1015.
Колір – солом’яно-жовтий.
Прозорість – повна.
Не в’язка.
Не має запаху.
Клітинний склад: загальна кількість еритроцитів 2000-5000 в мм
3
; загальна кількість лейкоцитів 800-900 в мм
3
; нейтрофіли до 10%; еозинофіли до 1%; базофіли до 1%; лімфоцити до 23%; ендотелій до 1%; плазматичні клітини до 5%.
Білок 1,5-2 г на 100 мл (15-25 г/л).
ЛДГ 1.4 - 1.7 ммоль/л.
Глюкоза 20-40 мг на 100 мл (2.1 - 2.2 ммоль/л). рН 7.2.
7. Завдання для самоконтролю.
А. Завдання для самоконтролю (тестові завдання).
11. Гнійний гострий плеврит характеризується:
1) задишкою у спокої
2) високою температурою
3) наявністю рідини в плевральній порожнині
4) болями в грудній клітині
5) зміщенням середостінням у хворий бік
12. При прориві абсцесу легені і при надходженні гною і повітря в плевральну порожнину спостерігається:
1) різкий біль у боці
2) сильний кашель
3) поверхневе дихання
4) тахікардія
5) здавлення легені і зміщення органів середостіння в здоровий бік
13. Вкажіть найбільш ефективний метод лікування хворих на гостру емпієму плеври:
1) внутрішньотрахеальна інсуфляція антибіотиків з протеолітичними ферментами
2) торакотомія з плевректомією
3) дренування плевральної порожнини по Бюлау
4) дренування плевральної порожнини з постійною активною аспірацією
5) пункція плевральної порожнини з евакуацією гною
14. Для уточнення діагнозу гострого плевриту при накопиченні рідини в плевральній порожнині основну роль грає метод дослідження:
1) рентгенографія грудної клітини
2) комп’ютерна томографія
3) пункція плевральної порожнини

513 4) ультразвукове дослідження
15. Чоловік 40 років після алкогольного сп'яніння протягом 4-5 годин проспав на вулиці.
Через 2 дні у нього підвищилася температура, з'явилися болі в грудній клітці.
Поступове підвищення температури до 39º С. Через 2 тижні раптово при кашлі відійшло близько 200 мл гною з неприємним запахом. Який найбільш імовірний діагноз?
1) гострий абсцес легені
2) бронхоектатична хвороба
3) плеврит
4) загострення хронічного бронхіту
5) рак легені з розвитком пневмоніту
16. Ускладнення гострого абсцесу легень.
1) пiопневмоторакс.
2) амiлоїдоз нирок.
3) малiгнiзацiя.
4) флегмона грудної стінки.
5) медiастинiт
17. Основний спосіб санації гострого абсцесу легень.
1) Трахеоцентез.
2) Пункцiя трахеї.
3) Iнгаляцiї.
18. Ускладнення плевральної пункцiї.
1) Пневмоторакс.
2) Емболiя.
3) Пневмомедiастинiт.
4) Гемоперикард.
19. Рідина розташована в плевральнiй порожнинi по лiнії Дамуазо при:
1) Ексудативному плевритi.
2) Медiастинiтi.
3) Пневмотораксi.
4) Пiопневмотораксi.
20. Перкуторнi данi при ексудативному плевриті:
1) Притуплення перкуторного звуку.
2) Тимпанiт.
3) Тимпанiт з металiчним вiдтiнком.
21. Пiопневмоторакс - це ускладнення:
1) Гангрени легень.
2) Закритої травми грудної клiтки.
3) Емпiєми плеври.
4) Бронхоектатичної хвороби.
5) Ексудативного плевриту.
22. Аускультативнi данi при пiопневмотораксі:
1) Вiдсутнiсть дихання.
2) Амфоричне дихання.
3) Бронхiальне дихання.
4) Вологi хрипи.
5) Сухi хрипи.
23. Лiкування пiопневмотораксу:
1) Дренування плевральної порожнини.
2) Ушивання норицi.
3) Плевральна пункцiя.
4) Пульмоностомiя.

514 5) Сегментарна резекцiя легенi.
24. Рентгенологiчнi ознаки гострої емпiєми плеври:
1) Наявнiсть рiвня рідини по лiнії Дамуазо.
2) Високе стояння дiафрагми.
3) Колапс легенi.
4) Колапс легенi з горизонтальним рiвнем рiдини.
5) Ателектаз легенi.
25. Причини виникнення гострого абсцесу легень:
1) Пневмонiя.
2) Медiастинiт.
3) Емпiєма плеври.
4) Туберкульоз.
5) Пiопневмоторакс.
26. Аускультативна картина гострого абсцесу пiсля дренування через бронх:
1) Амфоричне дихання.
2) Ослаблене дихання.
3) Бронхiальне дихання.
4) Вiдсутнiсть дихання.
27. Покази до оперативного втручання при гострому абсцесi легень:
1) Кровотеча.
2) Пiопневмоторакс.
3) Прорив абсцесу в бронх.
4) Емпiєма плеври.
5) Флегмона грудної стiнки.
Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю.
11. При госпіталізації у стаціонар у хворого відмічається висока температура (до 39º
С), біль у грудях, неприємний запах із рота, вологий кашель із гнійним мокротинням невеликої кількості. Про яке захворювання у першу чергу можна думати? Які додаткові методи обстеження необхідно призначити? Лікувальна тактика?
12. У хворого з клінічною картиною абсцесу легені виникло масивне кровохаркання, різке погіршення загального стану, гіпотензія. Про яке ускладнення можна подумати? Яка хірургічна тактика?
13. При госпіталізації до стаціонару у хворого відмічається висока температура, помірний біль у грудях, сухий кашель, аускультативно над правою легенею дихання не прослуховується, перкуторно – тупий звук. Про яке захворювання можна в першу чергу думати? Яке ускладнення можна запідозрити при появі гнійного мокротиння?
14. У хворого 48 років на сьому добу після появлення помірного болю в грудях, над- садного кашлю, гарячки до 39О С з,явилось харкотиння з неприємним запахом.
Проте стан хворого залишається тяжким, за добу виділяє більше 600 мл сіро- зеленого харкотиння, зберігаються гектичні перепади температури тіла. На рентгенограмі – на тілі негомогенного затемнення нижньої долі правої легені виявляється порожнина з горизонтальним рівнем рідини. Яке захворювання найбільш вірогідне ?
15. Хворий А., 37 років, поступив із скрагами на кашель з виділенням гнійного харкотиння до 150 мл на добу, болі в правій половині грудної клітки, підвищення температури до 38 град.С. Хворіє на протязі двох тижнів. За день до поступлення в клініку на висоті кашлевого приступу відійшло дл 300 мл гнійного харкотиння з неприємними запахом. При огляді: вкорочення перкураторного легеневого звуку

515 під правою лопаткою, там же - ослаблене везикулярне дихання. Попередній діагноз?
16. Хворому на двосторонній гідроторакс неодноразово проводили плевральні пункції з обох сторін. Після чергової пункції погіршення стану, лихоманка, болі у грудях.
Наступного дня лікуючим терапевтом під час плевральної пункції зправа одержано гній. Який механізм виникнення правосторонньої гострої емпієми?
17. У хворого 45 років з гострим абсцесом лівої легені при кашлі раптово виникли сильні болі в грудній клітці, задуха, посилилась тахікардія. При рентгенологічному контролі зліва виявлено колабовану ліву легеню, повітря в лівій плевральній порожнині з горизонтальним рівнем рідини. Який механізм виникнення даного ускладнення?
18. Хворий А., 42 років, переведений в клініку із терапевтичного відділення, де на протязі двох місяців лікувався з приводу гострого абсцесу верхньої долі правої легені.
Проводилось лікування: внутрім”язеве введення антибіотиків, сульфаніламідні препарати. Покращення незначне. Залишається кашель з виділенням гнійного харкотиння 80-100 мл на добу з неприємними запахом, температура підвищена (37,6 град.С). Діагноз?
19. Хворий Д., 39 років, захворів гостро після переохолодження підвищилась температура до 40 град.С, появились болі в грудній клітці справа, блювота із харкотинням з смердучим запахом. Зловживає куривом і алкоголем. Об”єктивно: загальний стан важкий, температура - 39 град.С, виражені ознаки гнійної
інтоксикації і дихальної недостатності. Рентгенологічно: на фоні масивного затемнення верхньої і середньої долі визначаються порожнини різних розмірів з горизонтальним рівнем рідини. Діагноз?
20. Хворий Л., 36 років, поступив із скаргами на кашель з виділенням гнійного харкотиння дл 150 мл на добу, кровохаркання, періодично підвищення температури до 37,8 град.С, понижений апетит, загальну слабість. Хворіє на протязі 10 років, загострення захворювання навесні і восени. Об”єктивно: блідість, легкий акроціаноз, потовщення нігтьових фаланг пальців. Аускультативно: вологі хрипи під лівою лопаткою. На рентгенограмах - розширення кореня легені, тяжистість і ячеїстість легеневого рисунку зліва. Який найбільш достовірний метод для уточнення діагнозу?
Література
1. Основна: а) Частная хирургия. Учебник для медицинских вузов / Под ред. члена-корр.
РАМН, проф. Ю.Л. Шевченко. – СПб: «Специальная литература», 1998. – 517 с. б) Частная хирургия / Учебник под редакцией профессора М.И. Лыткина.
Ленинград, ВМА имени Кирова, 1991. в) Гостищев В.К. Общая хирургия: Учебник. – М.: Медицина, 1997. – 672 с.
2. Додаткова: а) Помелов В.С. и соавт. Клиника, диагностика и лечение абсцессов лёгкого // М.:
Медицина, 1976 г., 120 с. б) Колесников И.С., Вихриев Б.С. Абсцессы легких / Л.: Медицина, 1973 г. в) Александровский Б.П., Барнебойм А.М.. Дифференциальная диагностика в пульмонологии / Киев: «Здоровье»,. 1973 г

516