Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

ства, полюючи на тварин, орючи ниву, створюючи знаряддя праці тощо. Саме чоловіки є воїнами-захисниками, і в цій ситуації військо – ще одна сфера, яка маркується як чоловіча. На прикладі цієї сфери впроваджують такі маскулінні якості, як сила, мужність, відвага, агресивність.

На наш погляд, зміст підручника треба доповнити описом побутування жінок в суспільстві. Тим більше, що така інформація міститься в багатьох монографіях та посібниках.

ПРИРОДОЗНАВСТВО

Ільченко В. Р. та інші. Природознавство: Підручник для 6 класу. – Полтава: Довкілля-К, 2006.

Підручник призначено для учнів 6-го класу, які вивчають природознавство. З одного боку, текст підручника є доступним і цікавим, насиченим прикладами з життя, а з іншого – деякі мовні конструкти є складними, такими, що не відповідають віковим особливостям учнів, наприклад: «Кожна з його чотирьох тем дасть вам можливість формувати системне мислення, оволодівати сучасним системним підходом до пояснення і перетворення дійсності» (с. 3). Якщо вказаний приклад не має прямого відношення до ґендерної теорії, то наступна цитата, де Улянка звертається до Лесика по допомогу, підтверджує сказане: «Улянка поцікавилася, як Лесик у 6 класі буде моделювати систему знань про природу, тобто створювати природничо-наукову картину світу. Лесик відповів, що діятиме так само, як і у 5 класі: намагатиметься пояснювати взаємозв’язки між елементами систем на основі загальних закономірностей природи

– збереження, спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану, періодичності процесів». Перше, що спадає на думку: наскільки ж розумним є Лесик, який будучи однолітком Улянки, суттєво випереджає її за інтелектуальним розвитком, що

неявно принижує жіночу стать; по-друге, словниковому запасу Лесика, його вмінню

«створювати природничо-наукову картину світу» міг би позаздрити навіть професор. Як позитив можна відзначити, що на першій сторінці обкладинки хлопчик з котом ремонтує комп’ютер, а на останній – дівчинка малює пейзаж. На фото (с. 6–8) кожна стать зайнята традиційними видами діяльності: учителька в колі учнів, хлопець за кермом

іграшкового автомобіля (аналогічно на с. 19).

У § 9 «Розмноження рослин і тварин» увагу закцентовано на розмноженні рослин, тимчасом як розмноженню тварин приділено мало уваги. Статеву термінологію не використовують у такій кількості, як у підручнику О. Г. Ярошенко та ін. На нашу думку, текст підручника дозволяє це зробити, оскільки на с. 17 та с. 112 двічі повторюється визначення кінетичної та потенціальної енергії як пропедевтика фізичних знань.

Загалом мова підручника є ґендерно нейтральною, у ньому несуттєво переважають зображення чоловічої статі (на с. 100 три фото юнаків, які займаються різними видами спорту), хоча є й позитивні з погляду ґендерної теорії фото (с. 96–97), де хлопчики й дівчатка працюють за комп’ютером, катаються на велосипеді. Велика кількість фотографій живої й неживої природи викликає справжнє зацікавлення, виконання практичних робіт, які до снаги кожному учневі, підтримує взаємозв’язок предмета з життям.

91

Ярошенко О. Г. Природознавство: 6 кл. – К.: Генеза, 2006.

Підручник з природознавства для 6-го класу розширює знання учнів про довкілля та взаємозв’язки між організмами в природі, допомагає зрозуміти явища навколишнього світу. Позитивно, що підручник знайомить учнів з фактом поділу на статі в тваринному світі, подає приклади зображень самців і самок, які за зовнішніми ознаками відрізняються між собою (лев і левиця, качур і качка). У тесті докладно описано різні способи розмноження в тваринному і рослинному світі, ужито статеву термінологію (яйцеклітина, сперматозоїд, зародок), наведено приклади статевого і нестатевого розмноження. Привабливими є ілюстрації про прямий і непрямий розвиток тварин, догляд і турботу тварин за власним потомством [кішка з кошенятами, курка з курчатами, кінь з лошам тощо (с. 44, с. 61, с. 76)].

У розділі «Сила пружності», «Вимірювання сил» є зображення п’яти чоловіків, які пересувають вантажі, що цілком логічно, оскільки чоловіки від природи мають більшу м’язову силу. Заслуговує на увагу те, що на с. 107 у рубриці «Сторінка ерудита» учням різної статі запропоновано з допомогою силоміра визначити силу м’язів руки та порівняти її із середніми показниками для хлопців і дівчат. На фото на с. 109 хлопець і дівчина спільно використовують важіль. Як приклади виконання механічної роботи подано зображення атлета, що піднімає штангу, велосипедиста, що мчить на велосипеді (с. 112, с. 114). Але чому б у такому разі не зобразити чоловіків і жінок, які виконують неоплачувану хатню роботу, далеку від спортивних досягнень?

Мова підручника позбавлена андроцентризму, нечисленні фото майже однаково представляють чоловічу і жіночу стать. Акцент, який зроблено на статевих відмінностях в рослинному і тваринному світі та на способах розмноження рослин і тварин, допомагає здійснювати статеве та ґендерне виховання відповідно до вікових особливостей учнів.

ГЕОГРАФІЯ

Бойко В. М. , Міхелі С. В. Загальна географія: Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Пед. преса, 2006.

Цей підручник виконує призначене йому завдання – навчати учнів пізнавати навколишній світ. Про це свідчать звертання до Геї – богині Землі у стародавніх греків, Нептуна, Посейдона; римських богинь Флори і Фауни; слов’янських Дажбога, Стрибога, Перуна, Водяника, Дани – богині води і річок. Треба зазначити, що підручник формує уявлення учнів про форму Землі в давнину не лише з допомогою традиційних уявлень (на трьох китах чи трьох слонах), а й за зображеннями єгипетських жерців (над богинею Землі схилилася богиня Нут, яка сяє зорями), індіанців Північної Америки (світобудова подібна

до статуетки: кит – Земля, фігурки чоловіка і жінки – людство, орел – небо).

Історія географічних відкриттів, що, як відомо, були чоловічою справою, яка вимагала сміливості, ризику, жертв. Тому не дивно, що в підручнику є 25 портретних зображень дослідників, першовідкривачів, мореплавців. Відчути дух епохи допомагають старовинні гравюри, картини, портретні зображення, марки, листівки. Проте визначити сторони горизонту за полуденною тінню може представник будь-якої статі, а на зображеннях це за традицією робить хлопчик (с. 46, с. 66).

Загалом, з погляду ґендерної рівності, підручник складено методично правильно. Про це свідчить приблизно однакова кількість зображень представників різної статі в розділі «Географічна оболонка та її складові» [кліматичні пояси (с. 166–167), використання природних ресурсів Землі (с. 200-235 )], увага до культурних та статевих відмінностей в розділі «Земля – планета людей». Заслуговують на схвалення зображення чоловіків і жінок різних націй та рас (китайці, хіндустанці, індіанці, росіяни, бразильці, японці представлені різностатевими парами в національних костюмах).

Мова тексту не містить конструкцій, які б засвідчували наявність мовного андроцентризму.

Скуратович О. Я. та ін. Загальна географія. Підручник для 6 класу. – К.: Пед. преса, 2006. Цей підручник є ґендерно маркованим, про що свідчить обкладинка (фото двох хлопчиків на фоні природи) та звертання до учнів «Любий друже!». На початку І та ІІ розділів уміщено фотографії хлопців, а сторінки 208–220 мають заставки до ІV теми, де на кожній парній сторінці є фото маленького хлопчика з машинкою. Про андроцентризм мови свідчить звертання на початку ІІІ розділу: «Ти вже дізнався…», що й надалі зустрічається в

текстах.

У підручнику – 26 портретних зображень дослідників, першовідкривачів, мореплавців, науковців; І розділ має назву «Географія – наука мрійників та мужніх людей», яку можна витлумачити як «Географія – наука, досліджена та вивчена чоловіками». За приклад править зміст рубрики «Цікаво знати» (с. 130): «На долоні дорослої людини, площа якої становить приблизно 150 кв. см, повітря тисне із силою, що дорівнює масі двох чоловік…» Що мали на увазі автори, уживаючи слово «чоловік», – поганий переклад з російської (рос. двух человек – укр. двох людей) чи таки чоловіків?

Позитивним є те, що в підручнику порушують екологічні проблеми, розмірковують про причини та наслідки забруднення навколишнього середовища, а в розділі «Земля – планета людей» у зображеннях людей різної статі дотримуються паритету (с. 207); ґендерну рівність також дотримано і в зображеннях людей різних рас та

національностей (с. 212–213). На нашу думку, показуючи представників різних рас,

варто було підкреслити і статеві відмінності. Треба відзначити, що автори підручника, описуючи діяльність М. Миклухо-Маклая, розповідають про нього не лише як про дослідника та першовідкривача нових земель, а й як про людину, що спростувала теорію расизму.

У розділі «Земля – планета людей» можна було б наголосити на культурних відмінностях, згадати про звичаї та традиції рас і народів, які суттєво відрізняються від європейських. Цю ідею також варто було б використати і в тексті розділу «Людина і природа», показуючи відмінні підходи до природокористування в різних регіонах планети. Зважаючи на те, що в підручниках з природознавства та географії для 6-го класу окремі теми продубльовано (ґрунти, «Червона книга», охорона природи та навколишнього середовища), підручники з географії можна було б доповнити культурологічними елементами, щоб розширити уявлення учнів про народи, які населяють нашу планету, їхню культуру та звичаї, розподіл обов’язків у сім’ї та суспільстві.

Пестушко В. Ю. Загальна географія: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закладів ⁄

В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова. – К.: Генеза, 2006. – 240 с.

93

Підручник обіцяє шестикласникам захопливу мандрівку у світ природи й людей. Позитивно, що матеріал викладено у формі цікавих історій, які містять відповіді на різноманітні запитання, наприклад, чому будинки на Сході білого кольору, у Німеччині гостроверхі дахи, а в південних країнах – вузькі вулиці, для чого в українців у хаті традиційно була піч, чому відрізнялася довжина кожуха в різних регіонах України тощо. Зв’язок з життям, відповідність віковим особливостям учнів, краєзнавчий акцент, уникнення мовного андроцентризму – переваги цього підручника. На відміну від проаналізованих підручників з географії (автори яких Скуратович О. Я. та ін., Бойко В. М., Міхелі С. В.), ця книга не містить засилля зображень першовідкривачів. У І розділі, де описано географічне пізнання Землі, є лише одне зображення – Птолемея, тимчасом як в інших підручниках у відповідних темах близько двадцяти зображень першовідкривачів. Треба зазначити, що серед зображень (усього їх – 10) приблизно однакова кількість чоловіків і жінок, є й спільне фото, де хлопець і дівчина проводять нівелювання на місцевості. Позитивно, що на фотографіях змальовано чоловіків, які приборкують стихію (с. 157, с. 171), а серед представників різних рас подано зображення людей різної статі.

На наш погляд, не зовсім удалим супроводом до рубрики «Запитання і завдання до самоперевірки» є малюнок, де хлопчик упевнено піднімається сходами. З ґендерного погляду варто було б чергувати аналогічні зображення хлопчика і дівчинки.

Загалом підручник формує інтерес, заохочує творчий підхід до предмета, проте IV розділ «Земля – планета людей» можна було б доповнити цікавими фактами про культурні та статеві відмінності різних народів планети.

ОСНОВИ ЗДОРОВ’Я

Об’єкти аналізу:

–Поліщук Н. М. Основи здоров’я: 6 кл.: Підручник для загальноосвітних навчальних закладів. – К.: Генеза, 2006.

–Полищук Н. Н. Основы здоровья: 6 кл.: Учебник для общеобразовательных учебных заведений: Пер. с укр. – К.: Генеза, 2006.

Освіта є одним з найінертніших компонентів соціального організму. Автори підручників зазвичай не виявляють ґендерної чутливості і не долучають ґендерний компонент до змісту підручників, тяжіючи до патріархальних ґендерних стереотипів. Таке ставлення віддзеркалене у всіх шкільних підручниках, його транслюють учителі, воно формується в учнів. Отже, ґендерна експертиза підручників є актуальною, оскільки вона сприяє впровадженню ідеї ґендерної рівності до щоденної практики сучасної школи.

Визначення поняття «здоров’я» подано в Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я: «Здоров’я є стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб чи недугів».

Наразі ґендерна концепція здоров’я ввійшла до теоретичного та практичного дискурсу реальної політики. Її, разом з ідеями ґендерної рівності і рівних прав, використовують в текстах важливих політичних і правових документів ООН. Ґендерний підхід