Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

103

що вони виконані за одним зразком, де хлопець в окулярах із зачіскою «ірокез» виконує різні види робіт. Він думає, підмітає, записує план та висновки, поливає, пересаджує, миє горщики для квітів, доглядає за домашніми тваринами, тобто виконує і традиційну, і нетрадиційну для своєї статі роботу. Дивно на його тлі виглядає дівчина, яка сокирою рубає дерево (с. 54), ламає дерева та кущі (форзац). Якщо продовжити аналіз зображень, то можна зазначити, що хлопець з «ірокезом» піднімає блоки, вимірює силу динамометром, свердлить, а дівчина в цей час закриває вуха від шуму (с. 43, с. 46). Отже, годі перелічити види діяльності осіб чоловічої статі, вони універсальні, тимчасом як жіноча стать практично не представлена в зображеннях або представлена нетипово: лише на сторінці 48 жінка у вікні поливає квіти.

Не менш дивно на сторінках 30, 34 та 57 виглядає малюнок із хлопчиком у коротких штанцях, що має підпис «людина». Можливо, було б доцільно дати іншу назву малюнкові – «хлопчик», а не асоціювати осіб чоловічої статі з людиною загалом.

Таким чином, якісний аналіз зображень показує, що чоловікам до снаги різні види діяльності, а жінки залучені переважно до нетипових для їхньої статі видів діяльності. Кількісно ж зображення чоловічої статі до жіночої відносяться як 12:1! Треба зауважити, що можливості предмета в тексті зошита використано недостатньо, адже статеві відмінності, ознайомлення з розмноженням у тваринному і рослинному світі, усвідомлення відмінностей між статями є пропедевтикою ґендерного виховання учнів.

Посібник «Образотворче мистецтво. Альбом з шаблонами» для учнів 6-го класу (автори Л. В. Климова, І. В. Ланіна), видавництво «Ранок», 2006 рік.

У короткій анотації до посібника наявна ґендерна асиметрія мови. Автори наголошують, що посібник призначено для учнів. Він покликаний «розвивати й закріплювати практичні вміння школярів». Посібник містить 52 зразки репродукцій художників. Авторами 50-ти з них є чоловіки і лише дві репродукції належать пензлям жінок – Є. Лєоновій та Н. Удальцовій).

Переважну більшість ілюстрацій складають пейзажі та натюрморти. Виняток становлять лише теми «Модель та образ у портреті», котрий повністю проілюстровано жіночими образами: «Образ України», «Образ матері», «Образ Катерини», «Образ феї квітів».

Тема «Сюжетно-тематична картина. Жанри в образотворчому мистецтві» проілюстровано переважно чоловічими образами, а саме: В. Васнецов «Богатирі» (міфологічний жанр), Т. Шевченко «Байгуші» (побутовий жанр), Л. да Вінчі «Таємна вечеря» (біблійний жанр) тощо.

Посібник «Музичне мистецтво. Щоденник музичних вражень» для учнів 6-го класу (автор О. В. Корнілова) , видавництво «Літера», 2010 рік.

Як і низка інших підручників та посібників, цей посібник починається звертанням «Юний друже!», що є прикладом маркування статі. Такий самий приклад можна навести, аналізуючи завдання на сторінці 9: «Як вона (музика) впливає на настрій та почуття книж-

кових героїв?»; на сторінці 25: «Яку тему, засоби музичної виразності та виконавців

ти обрав би для цього твору?»; на сторінці 39: «Напиши прізвища найвизначніших представників класичної музики різних країн».

Хоча місцями маємо й винятки. Наприклад, на сторінці 11 завдання звучить так: «Який із цих двох віршів ти назвав би (назвала б) поліфонічним?»; на сторінці 32: «Яку музику ти любив (любила) слухати?». Подібним чином поставлене запитання до учнів на сторінці 33, 43, 44 та 71.

Разом у посібнику вміщено 10 портретів чоловіків-композиторів, на обкладинці – 14 портретів чоловіків і жодного портрету жінки. Хоча це недолік не аналізованого робочого зошита, а, звісно, недолік програми.

Із 20-ти ілюстрацій 15 зображують осіб чоловічої статі, три – групи людей і лише дві – жінок.

Отже, аналіз ілюстрацій свідчить про кількісну перевагу зображень осіб чоловічої статі.

Мерзляк А. Г., Полонський В. Б., Якір М. С. Математика. 6 клас: Робочий зошит. – Х.: Гімназія, 2006. – 136 с.

Через вивчення кількості текстових задач, які стосуються діяльності людини, можна виявити, яким чином подано кожну стать, які види діяльності характерні для жінок та для чоловіки, хлопців і дівчат. Із загальної кількості текстових задач (61), діяльність осіб чоловічої статі описують 44 задачі, тобто 72%, осіб жіночої статі – 10, або 16 %, спільній різностатевій діяльності присвячено 7 задач, або 12%.

Описуючи міжстатеву взаємодію, можна вирізнити позитивні моменти: діти спільно збирають черешні (№ 196), полуниці (с. 117), навчаються (№ 155, 415), чоловіки і жінки несуть хліб (цю задачу взяли зі старовинних математичних задачників). Проте серед указаних задач зустрічаємо ті, які подають стереотипне зображення статей: «Батько отримав заробітну платню… і купив для своєї дочки нову ляльку» (с. 66). Так на підсвідомому рівні учні отримують знання, що здобувачем у сім’ї є батько, а дівчата мають гратися ляльками. Аналогічно, майном володіє падишах, у якого є одногорбі та двогорбі верблюди (№ 197). Чим володіють жінки, з текстів незрозуміло, оскільки поміж типажів дорослих жінок ми зустріли лише друкарку (№ 199) та трьох доярок, які обслуговують корів (№ 236). Серед привабливих жіночих образів – Оленка, яка читає книги (№ 192, № 246). Дівчата, як представниці жіночої статі, лише саджають квіти (№ 58), висаджують троянди (№ 70), збирають яблука та гриби (№ 78 і № 157), витрачають гроші на цукерки (с. 31), або на цукерки, прикраси і парфуми, як це зробила Марічка, що на решту грошей купила новий посібник

з математики (№ 119). Дивно читати текст задачі, де Катруся, Маруся, Оленка і Оксанка,

кожна в сукні іншого кольору, «ставши в кружок», розмовляють (№ 465). У таких задачах учням нав’язують стереотип щодо балакучості осіб жіночої статі та їх зацикленості на красивій зовнішності.

Діапазон діяльності осіб чоловічої статі набагато ширший. Хлопці розв’язують задачі, грають у футбол і баскетбол, ходять у комп’ютерний клуб, грають на комп’ютері, збирають гриби, вибирають книги у бібліотеці, витрачають гроші на книги, марки, а лише потім купують цукерки. Хлопцям у текстах задач навіть дозволено розбити вікно (№ 105). У текстах представлено дорослих чоловіків, які пливуть проти течії річки, трактористів, бізнесменів, робітників, фермера Працелюба, діда Панаса, який розводить корів і ягнят, мотоциклістів, велосипедистів. Усі чоловіки – активні, діяльні, вони перетворюють світ, переборюють природні стихії, працюють. На фоні «справжніх» чоловіків гірше виглядають Михайлик і Василько, які зі швидкістю поїдають ананаси, Петрик, який від цукерки довжиною 40 см щоразу відкушує по 2 см (№ 164), Іван і Петро, які купили тістечка і відразу їх з’їли (№ 423), Василь Смачного, який то худне, то гладшає (№ 256), Вінні-Пух та П’ятачок (№ 200). Акцент на харчуванні чоловіків змушує згадати той стереотип, «що шлях до серця чоловіка лежить через шлунок».

105

Мова посібника насичена андроцентричними термінами, які не мають аналогів жіночого роду: бригадир, велосипедист, мотоцикліст, тракторист, токар, фермер, бізнесмен. У зображеннях ґендерної асиметрії виявлено не було.

Аналіз підручника та робочого зошита з математики показує, що їх автори не володіють ґендерним підходом: вони використовують у змісті задач стереотипне зображення статей, поляризують їхню діяльність, підсилюючи це прізвищами (Працелюб), залучаючи та заохочуючи чоловіків і жінок до традиційних для кожної статі видів роботи.

Пестушко В. Ю. Робочий зошит із загальної географії: 6 кл. ⁄ В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова. – К.: Генеза, 2007. – 96 с.

Робочий зошит із загальної географії призначено для закріплення й перевірки знань, індивідуальної та групової роботи. Посібник містить багато завдань творчого характеру, а саме: «розв’яжіть кросворд», «напишіть творчу роботу на тему „Людина і клімат”», «висловіть свою думку про таку приказку: „Роса не дощ, але теж корисна”», «напишіть творчу роботу (вірш, казку, оповідання) про взаємозв’язки, які існують між живою і неживою природою» (с. 77).

Мова посібника не містить конструкцій, які б засвідчували наявність мовного андроцентризму. Звертання до учнів у множині урівнює статуси статей, не вирізняє стать дитини під час викладу матеріалу та запобігає мовній асиметрії.

Позитивно, що в посібнику враховано сучасні тенденції розвитку суспільства, наприклад позитивний і негативний вплив транспорту на природу і життєдіяльність людини (с. 90). Різнобічний підхід до проблеми формує в учнів критичне мислення, уміння не відкидати іншу точку зору, толерантне ставлення до іншої людини. У посібнику цікаво закріплюють знання про расові відмінності за описом зовнішності. У розділі «Народи і держави» учням пропонують чорно-білі смайлики з проханням назвати найчисельнішу країну кожного з континентів та зафарбувати фігурку відповідним кольором (згідно відповідно до кольору чисельнішої раси).

На жаль, автори не роблять акцент на статевих відмінностях у межах раси, частково

це зроблено у підручнику. Серед зображень, які стосуються діяльності людей, – зображення сім’ї з трьома дітьми.

Загалом, робочий зошит допомагає учням формувати власні погляди та судження на підставі відомих фактів, учитися «географічно мислити» (с. 3), розвивати просторове мислення, уяву. Позитивно, що діяльність людини описано незалежно від її статевої належності. Такий підхід авторів до викладу матеріалу є свідченням застосування ґендерного підходу та здійснення його основного призначення – створення соціальних передумов для найповнішої реалізації природних здібностей дівчаток і хлопчиків в усіх сферах розвитку суспільства.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

•Внести відповідні поправки до Закону України «Про освіту», а також до Закону «Про загальну середню освіту» (стаття 5). Культура ґендерної рівності має отримати легітимний статус у системі державної освіти України.

•Продовжити розробку комплексної загальнодержавної програми, об’єднуючи зусилля ентузіастів. Цьому може сприяти підготовка та перепідготовка викладацьких кадрів на курсах підвищення кваліфікації.

•Упровадити ґендерно орієнтовані курси до програм вищої школи. Інтеграція ґендерного підходу в систему освіти вимагає концептуального перегляду структури та змісту підручників.

•Створити комісії для проведення ґендерної експертизи на етапі рецензування підручників та програм, що претендують на отримання грифа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

•Переглянути державні стандарти загальноосвітньої школи: інформація про ґендерні відносини має бути представлена в кожному підручнику гуманітарного профілю.

•Авторам шкільних підручників під час добору матеріалів потрібно враховувати різні соціальні конструкти: расу, національність, віросповідання, вік, ґендер. Невід’ємною складовою підручника має стати стислий словник, або глосарій,

що містить такі терміни: толерантність, комунікація, духовність, стереотип, дискримінація, ґендер, права людини та ін.

Найкраще цю роботу можна здійснити тільки під егідою Закону, за підтримки держави й активної участі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а також програм міжнародної технічної допомоги за підтримки ПРООН, ЄС та інших донорів.

ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ ФІНАЛІСТІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ УРОКІВ З ҐЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ 2010

Біла Олена Григорівна, заступник директора з навчальної роботи СЗСШ № 1 м. Чернігова

Ґендерні стереотипи – це небезпечно!

Розробка уроку для учнів 4–5-х класів

Мета

•усвідомити існування різних стереотипів щодо поведінки хлопчиків та дівчаток;

•допомогти школярам зрозуміти небезпеку існування стереотипів;

•сприяти подоланню стереотипів щодо «чоловічих» і «жіночих» інтересів;

•сприяти формуванню навичок партнерського спілкування між дівчатками та хлопчиками.

Основні поняття та терміни

Слово стереотип походить від об’єднання двох грецьких слів: «stereos» – «твердий» і «typos» – «відбиток» і означає спрощене, схематичне, часто викривлене уявлення про щось або про когось.

Ґендерний стереотип – набір загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються статусу чоловіків і жінок та норм їхньої поведінки.

(Від автора: якщо діти не знайомі з поняттям «ґендер», можна використовувати тільки поняття «стереотип».)

Обладнання

Дошка або фліпчарт із фломастерами, магніти, малюнки, тенісний м’ячик, клей.

Хід уроку

І. Організація учнів.

Вітання.

Повідомлення мети і завдань уроку.

Ми всі дуже різні. У нас різні зачіски, ми носимо різний одяг, ми різного зросту, у нас несхожі обличчя, але ми всі – люди. І не просто люди, а чоловіки й жінки або ж хлопчики й дівчатка. Іноді саме це й визначає нашу долю. Якщо ти хлопчик, то маєш бути, наприклад, захисником. А якщо дівчинка, то, наприклад, хорошою господинею. Добре це чи погано? Вирішенню цього питання ми й присвятимо свій урок. Отже, мета нашого уроку – озна-

йомитися з новим для вас словом «стереотип», дізнатися, які існують стереотипи щодо

хлопчиків і дівчат і чому вони такі небезпечні.

109

ІІ. Реалізація завдань уроку.

Виконувати наші задачі ми почнемо із з’ясування нового поняття «стереотип».

(На дошці або фліпчарті заздалегідь пишемо слово «стереотип», його грецькі складові «stereos» – «твердий» і «typos» – «відбиток», а також його значення.)

Щоб краще зрозуміти це поняття, виконаємо вправу.

(На дошці або фліпчарті малюємо або прикріплюємо заздалегідь приготовані малюнки двох однакових малюків.)

Перед вами два малюки: хлопчик і дівчинка. Вони загорнуті в однакові пелюшки. Чи можемо ми сказати, хто з них хлопчик, а хто – дівчинка? Причому розгортати малюків

не можна. Ні? Чому? А що треба зробити, щоб дізнатися, хто – хлопчик, а хто – дівчинка?

А тепер? Можна? Чому?