Файл: 018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_.pdf

буде зараз супроводжувати роботу піснею, тому я пропоную вам попрацювати під цю мелодію.

Слухаючи прекрасну українську мелодію, ви будете здійснювати свої творчі задуми.

VІ. Оформлення декоративної композиції .

Дівчатка й хлопчики, що працювали в групі, по черзі розміщують та наклеюють на загальний формат частини елементів витинанки. Діти, що працювали в парах, також компонують свої роботи.

Отримуємо декоративну композицію «Дерево життя».

VІІ. Підсумки уроку.

Діти, чи задоволені ви результатами вашої спільної праці?

Про що ви дізналися сьогодні на уроці?

Діти, нехай це символічне Дерево життя буде оберегом вашого класу на довгі роки і захищатиме вас від усіх негараздів.

Цінуйте своїх матусь і татусів, адже вони дали вам життя. А в майбутньому ви, дівчатка й хлопчики, будете продовжувати своє родовідне дерево – Дерево життя.

117

Дишлова Олена Геннадіївна, заступник директора з виховної роботи, учитель зарубіжної літератури ЗЗНВК «МГА» (м. Запоріжжя)

Урок додаткового читання із зарубіжної літератури в 11-му класі

Тема: «Забавка в чоловічих руках?» (за драмами «Без посагу» О. Островського,

«Пігмаліон» Б. Шоу, «Ляльковий дім» Г. Ібсена)

Мета: дослідити проблеми ґендерної рівності в драматургії ХІХ століття, наголосити на актуальності ґендерних проблем, формувати в учнів активну життєву позицію щодо проблем рівності жінок і чоловіків у суспільстві.

Урок проводять у формі ток-шоу.

На підготовчому етапі учні отримують завдання прочитати одну з драм; група учнів задіяна у рольовій грі, два учні – експерти з питань ґендеру і ще два учні – аналітики.

Хід уроку

Учитель

Добрий день, шановні гості студії. Знову з вами ток-шоу «Про жіноче…», і ми як завжди будемо говорити про жінок! Жінка! Яка асоціація виникає, коли ви чуєте це слово?

Учні

Слабка, лагідна, добра, берегиня, мати, дружина, господиня, краса, кохана.

Учитель

Дякую за цікаві асоціації. Але не завжди вони такі приємні!

Героїні нашого ток-шоу мають інші асоціації: жінка-забавка, лялька, іграшка, предмет парі, утриманка, красива лялька.

Чи відомі вам такі асоціації?

Як ви вважаєте, це думка чоловіків чи жінок?

Учитель

Звісно, чоловіків!

Чи рівні жінки і чоловіки у правах? Чи, може, хтось має приорітети? Якщо має, то як їх використовує? Чи існують суспільні стереотипи щодо ролі жінки та чоловіка в суспільстві? Які наслідки цих стереотипів?

Під час ток-шоу ми спробуємо відповісти на ці питання.

Що нам можуть сказати експерти?

Експерти

З давніх-давен існували стереотипи щодо норм поведінки, соціальних ролей, статусу чоловіків та жінок. Зараз їх називають ґендерними стереотипами.

Чоловік – сильний, рішучий, суворий. Він – здобувач, хазяїн, його слово – головне в родині.

Жінка – слабка, лагідна. Вона – дружина, мати, господиня. Кориться чоловікові (заміжня – за мужем). Жінка завжди залежна від чоловіка.

Згадайте Біблію: Бог створив жінку з ребра чоловіка. Назвіть ім’я хоч однієї жінки-художниці?

Жінка – лише об’єкт зображення. Жінка-діяч, жінка-науковець, жінка-правитель – нонсенс із давніх-давен.

Учитель

Проблеми ґендерних стереотипів ми бачимо в політиці, у повсякденному житті. Я ж пропоную вам розглянути цю проблему крізь життєві історії трьох літературних героїнь.

Зараз ми почуємо їхні історії, спробуємо з’ясувати причини життєвих проблем і дати їм поради.

Зустрічайте в нашій студії Елізу Дулітл – колишню квіткарку, що не знає, як жити далі.

Еліза

Ябула звичайною квіткаркою, яка кожен день за копійки продавала букети городянам. Мій одяг, моя мова були жахливими, проте я мріяла вивчитися й працювати в крамниці. Доля звела мене з мовознавцем Хіггінсом, який взявся навчити мене гарних манер та мові аристократів. Я пропонувала йому плату за навчання, та Хіггінс відмовився. Я тоді не знала, що він побився об заклад, що за півроку зробить з мене справжню герцогиню!

Хіггінс принижував мене, але я терпіла, незважаючи на всі його насмішки та кпини.

Явчилася дуже наполегливо. Не прагнула багатства чи вигідного заміжжя, адже я – порядна, чесна дівчина. Хіггінс почав виводити мене в люди, і спочатку я почувалася не дуже впевнено. Поступово ж навчилася гарних манер та веденню бесіди. Моя мова стала бездоганною. Бажаючи виграти парі, Хіггінс одягав мене в розкішну сукню, манто й возив на бали, де до мене як метелики зліталися чоловіки.

Яотримала не одну пропозицію руки та серця, проте я не кохала жодного із залицяльників.

Хіггінс весь час твердив, що я стану справжньою леді. І я виправдала його надії. Я впоралася!

Ябула щасливою й чекала оцінки Хіггінса. Ось нарешті і він буде пишатися мною! Але моє щастя тривало недовго!

Ядізналася, що я – лише об’єкт парі, предмет для самоствердження Хіггінса! Я – камінець, який підняли на вулиці, щоб погратися, а потім викинути назад. Але ж я жива! Я не камінець! Я не можу жити в Хіггінса і не можу повернутися на вулицю! А може, вийти заміж? Ні! Я не можу без кохання.

Боже! Наді мною провели дослід без моєї волі, без мого дозволу! Лише тому, що я

жінка? Як мені тепер жити? Хіба можна вірити чоловікам?

119

Учитель

А зараз я запрошую ще одного учасника цієї історії. Зустрічайте – Генрі Хіггінс.

Хіггінс

Шановні, я не згоден з Елізою. Я взяв у свій дім це опудало, цю замурзу, і зробив з обшарпанки герцогиню. Як жінка вона мене не цікавила, як людина – теж. Я взявся лише вчити Елізу. До речі, її власний батько продав мені дочку за 50 фунтів. А я навчив її гарним манерам, зробив з неї пані. То що з того парі? А вона образилася й пішла від мене. «Спочатку ви переді мною плазували, а тепер вас обурює моя байдужість. А по-вашому, рабиня заслуговує на щось інше?»

Учитель

Ви прослухали історії наших героїв. На чий бік ви станете? Чи має рацію Хіггінс? Як він сприймав Елізу? Що б ви порадили героїні робити далі?

Чи часто жінка стає об’єктом парі та певних чоловічих експериментів?

Група аналітиків записує підсумки обговорення історії.

Учитель

А в нашій студії вже з’явилася друга героїня – зразкова дружина, жінка, що врятувала чоловікове життя ціною фінансової фальсифікації, – Нора.

Норо, ми готові вислухати Вашу історію!

Нора

Яне знаю, з чого почати. Я пішла з дому, кинула чоловіка, дітей, щоб зрозуміти, хто

я.«Жінка в моєму суспільстві не має права помилувати вмираючого батька, врятувати життя чоловікові.» Мені треба з’ясувати для себе, хто має рацію – я чи суспільство? Як я дійшла до таких думок?

Яжила в «ляльковому домі». Як до ляльки до мене ставився батько, потім передав мене чоловікові. Для нього я була «зайчиком», «білочкою», «жайворонком» – дружиною, що слухняно виконувала всі його забаганки. Мене звинуватили в марнотратстві, коли я купила подарунки до Різдва, а я ж відкладала кожну зайву копійчину.

Ядумала, що чоловік цінує та любить мене, що я і діти – найдорожче в його житті. Але виявилося, що це не так. Вісім років тому я змушена була підробити підпис мого батька у фінансовій накладній. Гроші я б отримала, але пізніше. Мені ж вони були потрібні негайно. Мій чоловік важко захворів, і його треба було рятувати від смерті. Сталося так, що мій злочин було розкрито, і мене почали шантажувати. Проте я не жалкую, адже мій чоловік – живий. Я намагаюся розв’язати цю проблему. Коли мій чоловік отримав листа, з якого дізнався про мій злочин, він кричав, що я – брехлива, лицемірна злочинниця, бруд і потворство.

Виявилося, що в мене немає ані моралі, ані почуття обов’язку! Він погрожував забрати в мене дітей! А коли отримав закладну й зрозумів, що його ім’я не заплямоване, він кинувся до мене з удаваною турботою! Але я вже не та лялька! Я зрозуміла, що була лише прикрасою дому! Я йду, бо не можу залишатися… Насправді я ніколи не була щасливою, я тільки думала, що щаслива… А може, я помиляюся.

Учитель

Хто винен у трагедії Нори?

Який ґендерний стереотип їй нав’язано? Чи засуджуєте ви Нору за злочин?

Чи актуальна ця проблема для нас? Що б ви порадили героїні?

Аналітики фіксують висновки другої історії.

Учитель

На жаль, третя героїня – Лариса Огудалова – загинула. Ми почуємо її гірку сповідь.

«Я любви искала и не нашла. На меня смотрели и смотрят как на забаву. Никогда никто не постарался заглянуть ко мне в душу, ни от кого я не слышала теплого, сердечного слова. А ведь так жить холодно! Я была бесприданницей, но хорошенькой и талантливой. Мне так хотелось простого счастья. Я жила в балагане: мать устраивала вечные обеды, надеясь на богатые подношения женихов. А они относились ко мне как к вещи. Я любила Сергея Паратова, но он променял меня на миллионы. Друг детства – купец Василий Вожжеватов – не нашёл даже слов поддержки для меня. А богатый Кнуров предлагал идти к нему в содержанки! А мне так хотелось тихого семейного счастья! И вот, казалось, оно близко… Небогатый, но, как я тогда думала, неплохой человек – Карандышев – предложил мне выйти за него замуж. И я согласилась. Я хотела уехать подальше, туда где нас не знают, обвенчаться и тихо жить. Но Карандышеву нужно было повеличаться, повысить свой статус, показать всем, какая у него жена. От отчаяния я уехала с господами кататься по Волге. А там… Паратов меня бросил. Мой друг Вожжеватов с Кнуровым разыгрывали меня в орлянку. Выиграл Кнуров, и я должна была стать его содержанкой! А мой жених заявил, что на меня смотрят как на вещь, а не как на женщину, на человека. А каждая вещь принадлежит тому, кто её выиграл, вещь и обижаться не может. Вещь, да, – вещь! Они правы, я – вещь, а не человек! И сейчас убедилась в этом, я испытала себя…

я– вещь. Наконец-то слово найдено. Мой будущий муж хватает меня за руки и кричит, что я – его вещь, а он – мой хозяин. Я пытаюсь уйти. Последние слова, которые

яслышу в этой жизни, принадлежат моему жениху: «Так не доставайся же ты никому!». И выстрел! «Живите! Живите все! Вам надо жить, а мне надо умереть… Вы все хорошие люди… Я вас всех люблю…»

Учитель

Вот такая история! Кстати, мы приглашали Кнурова, Вожжеватова, Паратова и Карандышева на нашу программу, но они не пришли.

Как вы думаете, почему?

Кем была Лариса для окружавших её мужчин? Смогла ли героиня жить, если бы её не застрелили?

Молодые люди, чтобы вы хотели сказать «мужчинам», которые убили Ларису?